комунальне підприємство готель україна запорізької обласної ради: отзыв сотрудника

04.12.2023

ЄУН 337/4743/23

Провадження № 2/337/1605/2023

рішення

іменем україни

04 грудня 2023 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді - Сидорової М.В.,

за участю секретаря - [К.] В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справуза позовом особа_1 до Комунального підприємства «готель «україна» Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «універс» Запорізької обласної ради, Запорізької обласної ради, третя особа Запорізька обласна військова адміністрація, про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

01.09.2023р. до суду надійшов вказаний позов особа_1 , інтереси якої представляє адвокат Голіщев В.Ю., до Комунального підприємства «готель «україна» Запорізької обласної ради (далі - КП «готель «україна» ЗОР), Комунального підприємства «універс» Запорізької обласної ради (далі - КП «універс» ЗОР) та Запорізької обласної ради, який обґрунтовує тим, що з 17.06.2016р. вона працювала на посаді оператора пральних машин у КП «готель україна» ЗОР, правонаступником якого є КП «універс» ЗОР. 15.08.2023р. на підставі наказу №4/к від 15.08.2023р. її звільнено з займаної посади за ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штату. З 01.02.2020р. їй не виплачувалася заробітна плата. Розрахунок при звільненні (виплату всіх сум, що належать працівнику від підприємства) станом на 30.08.2023р. не здійснено. Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 13.06.2022р. у справі 337/1070/22 з КП «готель «україна» ЗОР на її користь стягнута заборгованість з заробітної плати за період з 01.02.2020р. по 21.01.2022р. у сумі 93241, 86 грн. Вказане рішення набрало законної сили та перебуває на виконання у Лівобережному ВДВС у міста Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Оскільки при звільненні роботодавець не здійснив повного розрахунку та не виплатив заробітну плату, просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по заробітній платі за період з 22.01.2022р. по 15.08.2023р. в розмірі 74111, 51 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 16.08.2023р. по день винесення судового рішення у даній справі, розмір якого станом на 30.08.2023р. становить 2017, 51грн.

Ухвалою суду від 05.09.2023р. за вказаним позовом у цивільній справі відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.

26.09.2023р. до суду від Запорізької обласної ради надійшла заява про сплив позовної давності, в якій зазначено, що про порушення свого права на отримання заробітної плати позивачка дізналась ще в лютому 2020 року, про що свідчить резолютивна частина рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 13.06.2022р. В подальшому позивачка теж не отримувала заробітну плату, тому, з урахуванням вимог ст.233 КЗпП України, при зверненні до суду особа_1 мала право на пред`явлення вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі лише за період, який обмежується тримісячним строком, тобто з 01.06.2023р. У зв`язку з цим просять застосувати тримісячний строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Крім того, 26.09.2023р. до суду від Запорізької обласної ради надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Запорізьку обласну військову адміністрацію.

28.09.2023р. до суду надійшов відзив Запорізької обласної ради на позовну заяву, в якому зазначено, що вимога про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні може бути звернена лише до роботодавця, з яким працівник вступив у трудові правовідносини. ЗОР є неналежним відповідачем у даній справі. Позивач перебувала в трудових відносинах з КП «готель «україна» ЗОР, яке є безпосереднім роботодавцем позивачки та яке на даний час не припинене, тому в повній мірі має відповідати по своїх зобов`язаннях самостійно. Також зазначає, що при стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку повинна враховуватись вина роботодавця. Крім того, оскільки позивач на день звільнення не працювала та вимогу про розрахунок не пред`являла, тому підстав для задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку немає. Заявлено про сплив позовної давності.Просять у задоволенні позову відмовити.

Крім того, 28.09.2023р. до суду надійшло клопотання Запорізької обласної ради про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

02.10.2023р. до суду надійшов відзив від представника КП «готель «україна» - адвоката [Г.] О.Л., в якому зазначено, що з урахуванням положень ч.1 ст.233 КЗпП України, станом на 01.09.2023р. (дата подання позову) особа_1 мала право на пред`явлення вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі лише за період, який обмежується тримісячним строком, тобто за період з 01.06.2023р., у зв`язку з чим у задоволенні вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 22.01.2022р. по 31.05.2023р. слід відмовити. Вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають, оскільки відсутня вина підприємства у затримці виплати заробітної плати. Крім того, позивачкою, яка на день звільнення не працювала, не дотримано встановлений порядок пред`явлення вимоги про розрахунок.

06.10.2023р. від представника позивачки - адвоката Голіщева В.Ю. надійшла відповідь на відзив КП «готель «україна» ЗОР, в якому зазначено, що твердження вказаного відповідача про сплив тримісячного строку для стягнення заборгованості по заробітній платі є хибними, оскільки в даному випадку слід застосовувати норми саме ч.2 ст.233 КЗпП України, адже судом розглядається справа про виплату сум, що належать працівникові при звільненні, тому перебіг тримісячного строку слід обраховувати від дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, а не з моменту, коли працівник дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. 24.08.2023р. представником позивача отримано відповідь КП «готель «україна» ЗОР, в якій останнє повідомило, що позбавлено можливості повідомити позивача про нараховані суми та провести з ним розрахунок. Таким чином позивач, яка звернулась до суду 30.08.2023р., не пропустила строк звернення до суду з заявленими вимогами. Щодо твердження про відсутність вини підприємства у виникненні заборгованості по заробітній платі та у її не виплати з посиланням на «самоусунення» колишнього директора та відсутності на підприємстві фінансових, бухгалтерських, кадрових документів, представник позивача вказує, що роботодавцем позивачки є КП «готель «україна» ЗОР, яке наділено усіма правами та обов`язками для вирішення будь-яких управлінських чи адміністративних проблем, у т.ч., що стосуються відсутності тих чи інших документів. Бездіяльність того чи іншого керівника або будь-якої посадової особи роботодавця не може жодним чином впливати на виконання чи невиконання ним вимог чинного законодавства України у трудових правовідносинах з працівниками. Окрім того, на підставі рішення Запорізької обласної ради від 15.02.2022р. №10, колишній директор КП «готель «україна» ЗОР особа_2 звільнений 27.05.2022р., а підприємством з того часу керує комісія з його припинення, що створена на підставі розпорядження голови ЗОР від 23.02.2022р. №8-св. Щодо необхідності дотримання «розумного балансу» між інтересами працівника та роботодавця вказує, що позивач не вимагає від роботодавця якихось завищених виплат, премій, компенсацій за дні невикористаної відпустки, інших компенсацій, моральної шкоди, а просить лише стягнути з відповідачів належну йому заробітну плату, яка обрахована на підставі мінімального окладу та з урахуванням дії простою на підприємстві. Також вказує, що позивачкою дотримано порядок пред`явлення вимоги про розрахунок, оскільки нею така вимога була пред`явлена у адвокатському запиті адвоката Голіщена В.Ю. від 17.08.2023р., який отриманий представником КП «готель «україна» ЗОР 18.08.2023р.

06.11.2023р. від представника позивачки - адвоката Голіщева В.Ю. надійшла відповідь на відзив Запорізької обласної ради, в якій крім доводів, викладених у відповіді на відзив КП «готель «україна» ЗОР, також зазначено, що залучення співвідповідачів у даній справі обумовлено тим, що позивачка на протязі тривалого часу, а саме з 01.02.2020р. не отримує заробітну плату від КП «готель «україна» ЗОР, власником якого є ЗОР, правонаступником якого є КП «універс» ЗОР, тому вони повинні відповідати разом з КП «готель «україна» ЗОР у солідарному порядку.

Ухвалою суду від 06.11.2023р. клопотання відповідача Запорізької обласної ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 06.11.2023р. задоволено заяву Запорізької обласної ради та залученодо участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Запорізьку обласну військову адміністрацію.

09.11.2023р. до суду від Запорізької обласної ради надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог особа_1 з аналогічних підстав, які викладені у відзиві.

16.11.2023р. на електронну пошту суду, а 20.11.2023р. поштовим зв`язком до суду від Запорізької обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що на даний час КП «готель «україна» ЗОР продовжує перебувати в стані припинення, правонаступником вказаного підприємства є КП «універс» ЗОР. Запорізька обласна державна (військова) адміністрація не є уповноваженим органом щодо управління вказаним КП, а виконує повноваження щодо виконання та формування місцевих бюджетів. Повноваження щодо управління об`єктами власності територіальних громад продовжують належати Запорізькій обласній раді.

Позивачка та її представник в судове засідання не прибули, від представника позивачки надійшла заява в якій він просить розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники КП «готель «україна» ЗОР, КП «універс» ЗОР, Запорізької обласної рад та Запорізької обласної військової адміністрації в судове засідання не прибули, про час та місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник Запорізької обласної ради [Л.] Л.В. надала заяву, в якій просила розглянути справу без участі представника ЗОР, просила у задоволені позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь позивача.

Суд вважає можливим провести судовий розгляду у відсутність сторін на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.12, 13, 81ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.43Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті.

Із заявою про вирішення Трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Суд встановив, що особа_1 та КП «готель «україна» ЗОР перебували у трудових правовідносинах з 17.06.2016р. по 15.08.2023р. особа_1 працювала на посаді оператора пральних машин КП «готель «україна» ЗОР. особа_1 звільнена 15.08.2023р. у зв`язку із скороченням штату працівників, згідно п.1 ст.40 КЗпП України (наказ №4/к від 15.08.2023р.).

17.08.2023р. адвокат Голіщев В.Ю. звернувся до голови комісії з припинення КП «готель «україна» ЗОР з адвокатським запитом, в якому серед іншого просив провести розрахунок, у відповідності до вимог ст.47, 116 КЗпП України зі звільненими 15.08.2023р. працівниками, у тому числі особа_1

18.08.2023р. вказаний запит отримано представником КП «готель «україна» зор.

Листом від 24.08.2023р. за №142 за підписом голови ліквідаційної комісії КП «готель «україна» ЗОР адвокату Голіщеву В.Ю. повідомлено про те, що КП «готель «україна» ЗОР не має об`єктивної можливості розрахуватись з працівниками. Колишнім керівником КП особа_2 не передано фінансових, бухгалтерських та кадрових документів.

Дані про виплату КП «готель «україна» ЗОР позивачці заборгованості по заробітній сплаті та повного розрахунку при звільненні станом на день розгляду справи відсутні.

Також судом встановлено, що 15.02.2022р. Запорізькою обласною радою прийнято рішення № 10 про припинення КП «готель «україна» ЗОР шляхом приєднання до КП «Універс» зор.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданою позивачем, КП «Готель «Україна» ЗОР перебуває в процесі припинення з 06.05.2022р.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданою позивачем, КП «Універс» ЗОР є правонаступником КП «ветпрепарати» зор.

При цьому судом встановлено та не спростовано сторонами, що КП «готель «україна» ЗОР на час ухвалення рішення не припинене.

Згідно з п.1.3 Статуту КП «готель «україна» ЗОР, підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Запорізькій обласній раді.

Відповідно до п. 4.1. Статуту, підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків згідно з чинним законодавством, може мати реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, а також бланки з власними реквізитами.

Пункт 4.4. Статуту передбачає, що підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.10.2. Статуту, підприємство втрачає право юридичної особи і визнається таким, що припинилося, з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про його припинення.

Також встановлено, що рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 13.06.2022р. у справі 337/1070/22 з КП «готель «україна» ЗОР на користь особа_1 стягнута заборгованість з заробітної плати за період з 01.02.2020р. по 21.01.2022р. у сумі 93241, 86 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.02.2020р. по 30.11.2021р. в сумі 5194, 04грн., моральну шкоду в сумі 5000, 00грн. Рішення набрало законної сили 24.08.2022р.

Згідно з довідкою КП «готель «україна» ЗОР № 10/01-02 від 21.01.2022р. посадовий оклад особа_1 складає 5915, 03 грн. на місяць.

Крім того, судом встановлено та не оспрюється сторонами, що з 03.04.2020р. КП «готель «україна» ЗОР перебуває в стані простою, у зв`язку з чим співробітникам нараховувалась заробітна плат в розмірі 2/3 частин щомісячно.

З`ясувавши обставини справи та оцінивши надані докази, суд вважає встановленим та доведеним, що особа_1 та КП «готель «україна» ЗОР перебували у трудових правовідносинах. особа_1 звільнена з вказаного підприємства 15.08.2023р. у зв`язку із скороченням штату працівників, згідно п.1 ст.40 КЗпП України, але в порушення вимог ст.47, 116 КЗпП України, роботодавець в день звільнення позивачки не здійснив з нею повного розрахунку.

Факт наявності заборгованість по заробітній платі на день звільнення позивачки та на день ухвалення рішення, а також заявлений розмір заборгованості по заробітній платі та період, за який така заборгованість виникла, ні КП «готель «україна» ЗОР, ні іншими учасниками справи не спростовані, у зв`язку з чим суд приймає за основу розрахунок заборгованості, який наведений у позовній заяві та складений з урахуванням 2/3 посадового окладу позивачки (3943, 35 грн. на місяць), та вважає необхідним стягнути з відповідача КП «готель «україна» ЗОР на користь позивачки заборгованість по заробітній платі за період з 22.01.2022р. по 15.08.2023р. в загальній сумі 74111, 51 грн.

Іншого розрахунку або довідки про інший розмір заборгованості по заробітній платі позивачки, КП «готель «україна» ЗОР не надано.

Також суд враховує, що письмового повідомленняпро суми, нараховані позивачціпри звільненні, остання відроботодавця неотримувала.18.08.2023р.представником КП «готель «україна» ЗОР отримано вимогу представника позивачки особа_1 адвоката Голіщева В.Ю. про необхідність проведення з позивачкою розрахунку, а 24.08.2023р. представником КП «готель «україна» ЗОР повідомлено представника позивачки про неможливість розрахуватись зі звільненими працівниками. Дана позовна заява подана на пошту 30.08.2023р. та надійшла до суду 01.09.2023р., тобто до спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч.2 ст.233 КЗпП України для звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (ст.116 КЗпП України).

На підставі викладеного суд не приймає заперечення КП «готель «україна» ЗОР та інших відповідачів щодо пропуску строку, передбаченого ст.233 КЗпП України.

Посилання представників відповідачів на ті обставини, що позивачка після звільнення не зверталася з вимогою про розрахунок, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Як вжезазначалось, 18.08.2023р.представником КП «готель «україна» ЗОР отримано вимогу представника позивачки особа_1 адвоката Голіщева В.Ю. про необхідність проведення з позивачкою розрахунку, копія вказаного запиту з позначкою про його отримання міститься в матеріалах справи.

Вирішуючи вказану справу суд також враховує, що КП «готель «україна» ЗОР, яке було роботодавцем особа_1 , на теперішній час не ліквідовано, тому саме вказане КП повинно нести відповідальність за порушення Трудового законодавства.

Трудовим законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачем до відповідачів, не передбачена. Ні КП «Універс» ЗОР, ні Запорізька обласна рада не були роботодавцями, з якими позивачка перебувала у трудових відносинах. У зв`язку з чим, суд прийшов до висновку, що КП «Універс» ЗОР та Запорізька обласна рада є неналежними відповідачами, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі до них слід відмовити.

Крім того, оскільки КП «готель «україна» ЗОР своєчасного розрахунку з позивачкою, яка в деньзвільнення непрацювала, при звільненні не здійснило, на наступний день після пред`явлення позивакою вимоги про розрахунок (19.08.2023р.), належних їй сум заробітної плати не виплатило, це є підставою для застосування ст.117 КЗпП та стягнення з вказаного відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Суд не знаходить підстав для звільнення КП «готель «україна» ЗОР від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачці сум при звільненні у встановлені законодавством строки.

Доводи відповідачів про відсутність вини КП «готель «україна» ЗОР у виникненні заборгованості по заробітній платі та у її не виплаті з посиланням на «самоусунення» колишнього директора КП та відсутності на підприємстві фінансових, бухгалтерських, кадрових документів, суд не приймає до уваги, оскільки роботодавцем позивачки є КП «готель «україна» ЗОР, яке наділено усіма правами та обов`язками для вирішення будь-яких управлінських чи адміністративних проблем, зокрема, що стосуються відсутності тих чи інших документів. Бездіяльність того чи іншого керівника або будь-якої посадової особи роботодавця не може впливати на виконання чи невиконання ним вимог чинного законодавства України у трудових правовідносинах з працівниками.

Окрім того, як зазнає представник позивача у відповіді на відзиви, на підставі рішення Запорізької обласної ради від 15.02.2022р. №10, колишній директор КП «готель «україна» ЗОР особа_2 звільнений ще 27.05.2022р., а підприємством з того часу керує комісія з його припинення, що створена на підставі розпорядження голови ЗОР від 23.02.2022р. №8-св.

Виходячи із наведеного, суд прийшов до висновку про наявність вини КП «готель «україна» ЗОР у затримці розрахунку з позивачкою при звільненні, що є підставою стягнення з вказаного підприємства на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від роботодавця, є триваючим правопорушенням, а, отже, працівник може визначати остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд виходить з періоду затримки 19.08.2023р. (наступний день після отримання вимоги про проведення розрахунку) по 04.12.2023р. (день ухвалення рішення суду) та розміру середньоденного заробітку позивачки, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995р. № 100 (даліПорядок).

При розрахунку середньоденної заробітної плати позивачки суд приймає надані нею докази, зокрема довідку про посадовий оклад, відповідно до якої її посадовий оклад становив 5915, 03 грн. на місяць.

Враховуючи, що з 03.04.2020р. КП «готель «україна» ЗОР перебуває у простої та працівникам нараховувалось 2/3 від заробітної плати, то заробітна плата позивачки у червні та липні 2023 року (двох повних місяців, що передували звільненню позивачки) з урахування простою становила: у червні 2023р. - 3943, 35 грн.; у липні 2023р. 3943, 35 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивачки становить 183, 41 грн. з розрахунку: (3943, 35 грн. + 3943, 35 грн.) : 41 (робочі дні).

Строк затримки розрахунку з 19.08.2023р. по 04.12.2023р. (включно) за встановленим п`ятиденним робочим тижнем (з урахуванням дії воєнного стану) становить 76 робочих дні.

Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 19.08.2023р.по 04.12.2023р. становить: 183, 41 грн. х 76 днів = 13939, 16 грн.

Як вже зазначалось, ні КП «Універс» ЗОР, ні Запорізька обласна рада не були роботодавцями, з якими позивачка перебувала у трудових відносинах, у зв`язку з чим підстав для стягнення з них у солідарному порядку разом з КП «готель «україна» ЗОР як заборгованості по заробітній платі позивачки, так і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення, немає.

Таким чином позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача КП «готель «україна» ЗОР на користь держави судовий збір в розмірі сумі 1073, 60 грн.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст.47, 116, 117 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов особа_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «готель «україна» Запорізької обласної ради (єдрпоу 05907549, місце знаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.162А) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , місце реєстрації: адреса_1 ) заборгованість із заробітної плати за період з 22.01.2022 року по 15.08.2023 року в розмірі 74111, 51 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 19.08.2023 року по 04.12.2023 року в розмірі 13939, 16 грн., а всього 88050 (вісімдесят вісім тисяч п`ятдесят) гривень 67 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства «готель «україна» Запорізької обласної ради на користь держави судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні решти позовних вимог особа_1 до Комунального підприємства «універс» Запорізької обласної ради, Запорізької обласної ради, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя [М.]