КП КОР "КАГАРЛИКТЕПЛОМЕРЕЖА": невыплата зарплаты

Дело № 368/479/20
Производство № 2/368/334/20
решение
именем Украины
(Заочное)

«21» декабря 2020 [К] районный суд Киевской области

в составе

Председательствующий судья — [З.] А.В.
При секретаре судебного заседания — [Б.] В.В.

При участии:

Представитель истца — адвокат [М.] Д.В.

 — рассмотрев в открытом судебном заседании в городе Кагарлык Киевской области в зале суда дело по иску лицо_1 к Коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа «о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, суд —

В С Т, А Н О В И Л:
12.05.2020 года в адрес Кагарлицкого районного суда Киевской области поступило заявление особа_1 к коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, в просительной части которой истица просить суд вынести решение, на основании которого:
 — взыскать с коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа» (09201, Киевская область, г.. Кагарлык, ул. Мира, 16, код егрпоу: 20622074) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1) задолженность по заработной плате в размере 62 871 (шестьдесят две тысячи восемьсот семьдесят одна) грн. 25 коп., Которая подлежит выплате, после отчислений НДФЛ (18%), военного сбора (1, 5%) и профсоюзного взноса (1%).
 — взыскать с коммунального предприва Киевского областного совета «Кагарликтепломережа» (09201, Киевская область, г.. Кагарлык, ул. Мира, 16, код егрпоу: 20622074) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1) средний заработок за время задержки расчета при увольнении работника, пидлягаеж выплате (после отчислений НДФЛ (18) и военного сбора (1, 5%)), за период с 01.09.2019 г.. по день вынесения судом решения, исходя из среднедневного размера 671, 97 грн.
 — решить вопрос о судебных расходах.
Свои исковые требования истец обгрунтоет следующими обстоятельствами дела:
особа_1 (далее — Истец), согласно приказа № 129-к от 14.11.2016 г.. (Так в трудовой книжке), была принята на работу в Коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа» (далее — Ответчик «, или КП КОР Кагарликтепломережа» «) на должность главного бухгалтера.
Согласно приказу ответчика от 30.08.2019 года № 101-К и записи в трудовой книжке, истца был освобожден от занимаемой должности на основании п. 1 ст. 36 Кодекса законов о трудей (КЗоТ) по соглашению сторон.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно сообщитьработника перед выплатой указанных сумм.
Однако, после освобождения, с Истцом не было осуществлено расчет принадлежащих ему к выплате сумм заработной плате и начисленных отпускных.
Согласно справки ответчика № 7 от 10.04.2020 года, задолженность начисленной и невыплаченной заработной платы ответчика перед истцом составляет 62871, 25 грн. с учетом НДФЛ (18%), военного сбора (1, 5%) и профсоюзного взноса (1%) и состоит из: 13759, 94 грн. — начислены отпускные; 1 471 587 грн. — заработная плата за август 2019 г. .; 14850, 99 грн. — заработная плата за июль 2019 г. .; 14668, 25 грн. — заработная плата за июнь 2019 г. .; 5694, 38 грн. — заработная плата за май 2019
Согласно ст. 15 ГК Украины, каждый человек имеет право на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания, каждый человек имеет право на защиту своего интереса, не противоречит общим принципам гражданского судопроизводства.
Согласно ст. 4 ГПК Украины, каждый человек мяправо в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
В соответствии со ст. ст. 12, 13 ГПК Украины, суд рассматривает дела на принципах состязательности и диспозитивности, в пределах заявленных исковых требований на основании доказательств, представленных участниками дела.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины, государство создает условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями.
Согласно ст. 7 Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах, ратифицированного Указом Президиума Верховного Совета Украинской PCP № 2148-VIII от 19.10.1973 года, государства, участвующие в настоящем Пакте государства признают право каждого на справедливые и благоприятные условия труда.
В соответствии со ст. 115 КЗоТ Украини, заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышает шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Статьей 233 КЗоТ Украины установлено, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Статьей 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, закреплено, что каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципамы международного права.
В понимании Европейского Суда по правам человека мирное владение своим имуществом включает не только «классическое» право собственности, рассматривается в Украине, но и, к примеру, выплаты по трудовому договору и другие выплаты.
Таким образом Ответчиком нарушено трудовые права истца, подлежащих защите путем взыскания в Ответчика задолженности по заработной плате в размере 62871, 25 грн.
В соответствии с предписаниями ст. 163.1.1 Налогового кодекса Украины компенсация за задержку расчета при увольнении является базой для обложения налогом с дохода физических лиц.
Согласно ст. 18 НК Украины лицо, которое начисляет и выплачивает доходы в пользу физического лица называется налоговым агентом, то есть ответчик является ответственным за начисление и уплату в бюджет налога с доходов физических лиц, удерживаемого с начисленной выплаты.
Статья 9 НК Украины определяет, что к общегосударственным налогам принадлежит налог на доходы физических лиц (ндфл), платником которого является физическое лицо — резидент, получающее доходы как из источника их происхождения в Украине, так и иностранные доходы (п.п.162.1.1. п.162.1 ст. 162 НК Украины).
Согласно 167.1. ст. 167 ИК Украина, ставка налога составляет 18 процентов базы налогообложения относительно доходов, начисленных (выплаченных, предоставленных) (кроме случаев, определенных в пунктах 167.2−167.5 этой статьи) в том числе, но не исключительно в форме: заработной платы, других поощрительных и компенсационных выплат или других выплат и винагород, которые начисляются (выплачиваются, предоставляются) плательщику в связи с трудовыми отношениями и по гражданско-правовым договорам.
Также согласно ст. 16 — 1 НК Украины, временно, до вступления в силу решения [В.] Рады Украины о завершении реформы Вооруженных Сил Украины, устанавливается военный сбор.
Согласно п 1.1. п.161 подраздела 10 раздела XX НК Украины, плательщиками сбора являются лица, определенные п. 162.1 ст. 162 НКУ, то есть физические лица — резиденты, получающие доходы как с джерела их происхождения в Украине, так и иностранные доходы;
Ставка военного сбора составляет во всех случаях 1, 5% от объекта налогообложения.
Итак, учитывая вышесказанное, указанная выше сумма должна быть выплачена истцу, после удержания необходимых налогов и сборов, а именно НДФЛ (18%) и военного сбора (1, 5%).
Вопрос выплаты среднего заработка за время задержки расчета при увольнении работника.
Согласно ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уповномоченных им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно п.21 постановления Пленума Верховного суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24.12.1999 г.., При определении средней заработной платы следует исходитьс такого, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работником, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ № 100 от 08.02.1995 года.
Постановлением КМУ от 8 февраля 1995 № 100 был утвержден Порядок исчисления средней заработной платы (далее — Порядок).
Согласно абз.з п. 2 Порядка 100, среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Согласно п. 8 Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы. Начисление выплат, производится исчисляются из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных днейов, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством,  — на число календарных дней за этот период.
Сумма заработной платы, начисленной истцу составляет 29 566, 86 грн. = (Июль 19г. — 14 850, 99 грн. + Августа 19г. — 14 718, 87 грн.).
Килькость рабочих дней в июле 2019р. — 23.
Количество рабочих дней в августе 2019р. — 21.
С этого: 29566, 86 грн. (Начисленная заработная плата за июль 19г. И августе 19г.): 44 (количество рабочих дней за июль 19г. И августе 19г.) = 671, 97 грн. (Средняя заработная плата в день)
Согласно ч. 1 ст. 19 ГПК Украины, суды рассматривают в порядке гражданского судопроизводства дела, возникающие из гражданских, земельных, трудовых, семейных, жилищных и иных правоотношений, кроме дел, рассмяд которых осуществляется в порядке другого судопроизводства.
Упрощенное исковое производство предназначено для рассмотрения малозначительных дел, дел, возникающих из трудовых отношений, дел незначительной сложности и других дел, для которых приоритетным является быстрое решение дела (ч. 4 ст. 19 ГПК Украины).
Согласно ч. 1 ст. 28 ГПК Украины, иски о взыскании алиментов, оплату дополнительных расходов на ребенка, индексацию алиментов, изменение способа их взимания, о признании отцовства ответчика, иски, возникшийають из трудовых правоотношений, могут предъявляться также по зарегистрированному месту жительства или пребывания истца,
В соответствии с п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «О судебном сборе», от уплаты судебного сбора при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях освобождаются истцы — по делам о взыскании заработной платы и восстановления на работе.
12.05.2020 года автоматизированной системой документооборота суда на основании п. 15.4) Переходных Положений ГПК Украины для рассмотрения данного дела по существубыл определен судья Кагарлицкого районного суда [З] А.В.
04.06.2020 года [К.] районным судом на основании ст 175, 177, 185, 187, 258, 260 ГПК Украины вынесено постановление об открытии производства по делу и назначено дело к слушанию в общем исковом порядке, назначен подготовительное судебное заседание на 12 часов. 00 мин. 06.07.2020 года.
06.07.2020 года в подготовительном судебном заседании объявлен перерыв до 14 час. 00 мин. 30.07.2020 года в связи с ходатайством представника истца.
В подготовительное судебное заседание, которое состоялось 30.07.2020 года, представитель ответчика — Коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа»,  — не явился, хотя сообщалось судом о времени и месте рассмотрения дела.
30.07.2020 года проведения подготовительного судебного заседания отложено на 09 час. 00 мин. 28.09.2020 года в связи с неявкой сторон по делу.
28.09.2020 года проведения подготовительного судебного заседания отложено на 09 ч. 00 мин. 02.11.2020 года в связи с неявкой представителя ответчика.
02.11.2020 года проведения подготовительного судебного заседания отложено на 09 час. 25.11.2020 года в связи с неявкой представителя ответчика.
В подготовительном судебном заседании, которое состоялось 25.11.2020 года, представитель позивачкиОСОБА_1,  — адвокат [М.] Д.В.позов поддержал, просил суд назначить дело к основному слушания, категорически возражал против отложения проведения подготовительного судебного изасидання в связи с неявкой представителя ответчика, и просил признать неявку представителя ответчика в подготовительное судебное заседание, которое состоялось 25.11.2020 года,  — неуважительной, и настаивал на проведении подготовительного судебного заседания в отсутствие представителя ответчика, других заявлений и ходатайств в суд,  — не подавал.
В подготовительное судебное заседание, которое состоялось 25.11.2020 года, представитель ответчика — Коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа» не з`явился, хотя сообщалось судом о времени и месте рассмотрения дела.
Ответчик не прислал Кагарлицкого районного суда отзыв на исковое заявление в сроки, указанные в резолютивной части постановления об открытии производства, не прислал в адрес суд заявлений об отложении проведения подготовительного судебного заседания, о слушании дела в его отсутствие.
Соответственно, неявки представителя ответчика,  — коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа»в подготовительное судебное заседание, которое состоялось 25.11.2020 года,  — суд признает неуважительной, и, соответственно,  — такой, которая не препятствовала проведению подготовительного судебного заседания.
25.11.2020 года [К.] районным судом проведено подготовительное судебное заседание без участия ответчика, по результатам проведенного подготовительного судебного заседания судом на основании п. 3 ч. 2 ст. 200 ГПК Украины вынесено процессуальное (без удаления в совещательную комнату) определение, на основании которого закрыто подготовительное провадження, и назначено дело к судебному разбирательству по существу на 11 час. 00 мин. 21.12.2020 года.
10.11.2020 года проведения судебного заседания отложено на 09 час. 00 мин. 08.12.2020 года в связи с неявкой сторон.
В судебном заседании, состоявшемся 21.12.2020 года, представитель истицы особа_1,  — адвокат [М.] Д.В. иск поддержал, подал расчет среднего заработка за время задержания расчета при увольнении истца, обосновывал свою правовую позицию обстоятельствами инормами права, изложенные в мотивировочной части искового заявления, не возражал против вынесения заочного решения, _ в связи с очередной неявкой представителя ответчика.
В судебном заседании, состоявшемся 21.12.2020 года, представитель ответчика, а Коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа» не явился, хотя сообщалось судом о времени и месте рассмотрения дела, не направил в адрес суда письменного заявления об отложении слушания дела или о слушаниядела в его отсутствие.
Суд, выслушав представителя истца, исследовав материалы дела, приходит к выводу об удовлетворении иска,  — путем вынесения заочного решения, обосновывая свое решение следующим.
В случае вынесения заочного решения, то, соответственно, учитывая вышеизложенные обстоятельства судом вынесено решение о проведении заочного рассмотрения дела на основании Главы 11 ГПК — «Заочное рассмотрение дела».
Согласно ст. 280 ГПК Украины,  — условия заочного рассмотрения дела:1. Суд может принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств при одновременном существовании следующих условий:
 — ответчик надлежащим образом о времени и месте судебного заседания;
 — ответчик не явился в судебное заседание без уважительных причин или без объяснения причин;
 — ответчик подал отзыв;
 — истец не возражает против такого решения дела.
В случае участия в деле нескольких ответчиков заочное рассмотрение дела возможно в случае неявки всудебное заседание всех ответчиков.
В случае изменения истцом предмета или основания иска, изменения размера исковых требований суд откладывает судебное разбирательство для сообщения об этом ответчика.
В судебном заседании представитель истца особа_1,  — адвокат [М.] Д.В. не возражал против заочного рассмотрения дела, и, соответственно, вынесения заочного решения.
Представитель ответчика — Коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа», хотя сообщалось судом о гдень, времени и месте рассмотрения дела, однако в судебное заседание не явился 6 (шесть) раз подряд.
Ответчик (представитель ответчика) не прислал в адрес суда письменное заявление о невозможности прибытия в судебное заседания, не сообщил о причинах своей неявки, не подал отзыв на исковое заявление, в сроки, указанные в резолютивной части постановления суда об открытии производства, не прислал заявления о слушании дела в его отсутствие, соответственно, его неявки представителя ответчика в судебное засения суд признает как такую, которая является неуважительной, и такой, которая не препятствует рассмотрению дела по существу без участия представителя ответчика и, соответственно,  — такой, которая позволяет вынести заочное решение.
Согласно ст. 281 ГПК Украины,  — порядок заочного рассмотрения дела:
 1. О заочном рассмотрении дела суд выносит определение.
 2. Рассмотрение дела и принятие решения проводятся по правилам общего или упрощенного искового производства с особенностями, установленными настоящей главой.
согласност. 282 ГПК Украины,  — форма и содержание заочного решения:
 1. По форме и содержанию заочное решение должно отвечать требованиям, установленным статьями 263 и 265 настоящего Кодекса, и, кроме этого, в нем должно быть указано срок и порядок подачи заявления о его пересмотре.
Согласно ст. 283 ГПК Украины,  — сообщение о заочное решение:
 1. Ответчик, не появились в судебное заседание, направляется копия заочного решения в порядке, предусмотренном статьей 272 настоящего Кодекса.
согласнов ч. 5 ст. 272 ГПК Украины, вручение судебного решения:
 — участникам дела, которые не присутствовали в судебном заседании, или если судебное решение было принято вне судебного заседания или без уведомления (вызова) участников дела, копия судебного решения направляется в течение двух дней со дня его составления в полном объеме в электронной форме в порядке, определенном законом,  — в случае наличия у лица официальной электронной почты или заказным письмом с уведомлением о вручении — есв такой адрес отсутствует.
Подсудность.
Согласно ч. 2 ст. 27 ГПК Украины иски к юридическим лицам предъявляются в суд по их местонахождению в соответствии с Единым государственным реестром юридических лиц, физических лиц — предпринимателей и общественных формирований.
Как следует из материалов дела, в частности — с выписки из Единого государственного реестра юридических лиц, физических лиц — предпринимателей и общественных формирований, ответчик по делу — Коммунальное предприятие Киевского областного совета «Кагарликтеплосеть «имеет юридический адрес: (09201, Киевская область, г.. Кагарлык, ул. Мира, 16, код егрпоу: 20622074).
Соответственно, учитывая место регистрации ответчика — юридического лица и учитывая положения ч. 2 ст. 27 ГПК Украины, данное дело подсудно [К.] районному суду Киевской области,  — в качестве суда первой инстанции общей юрисдикции.
Фактические обстоятельства дела, установленные судом в судебном заседании, и применение к ним норм права.
Истец особа_1 согласно приказа № 129-к от14.11.2016 г.. Была принята на работу в Коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа» (далее — Ответчик «, или КП КОР Кагарликтепломережа «») на должность главного бухгалтера.
Согласно приказу ответчика от 30.08.2019 года № 101-К и записи в трудовой книжке, истца был освобожден от занимаемой должности на основании п. 1 ст. 36 Кодекса законов о труде (КЗоТ) по соглашению сторон.
Вышеуказанные обстоятельства подтверждены надлежащим и допустимым доказательством,  — трудовая книжкай серии АФ № 003034, выданной 21 июля 2005 на имя особа_1.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномочьений им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Однако, после освобождения, с Истцом не было осуществлено расчет принадлежащих ему к выплате сумм заработной плате и начисленных отпускных.
Согласно справки ответчика № 7 от 10.04.2020 года, задолженность начисленной и невыплаченной заработной платы ответчика перед истцом составляет 62871, 25 грн. с учетом НДФЛ (18%), военного сбора (1, 5%) и профсоюзного взноса (1%) и состоит из: 13759, 94 грн. — начислены отпускные; 14715, 87 грн. — заработная плата за август 2019 г. .; 14850, 99 грн. — заработная плата за июль 2019 г. .; 14668, 25 грн. — заработная плата за июнь 2019 г. .; 5694, 38 грн. — заработная плата за май 2019
Согласно ст. 15 ГК Украины, каждый человек имеет право на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания, каждый человек имеет право на защиту своего интереса, не противоречит общим принципам гражданского судопроизводства. Согласно ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
В соответствии со ст. ст. 12, 13 ГПК Украины, суд рассматривает дела на принципах состязательности и диспозитивности, в пределах заявленных исковых требований на основании доказательств, представленных участниками дела.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины, государство создает условия для полного осуществления общинян права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями.
В соответствии со ст. 115 КЗоТ Украины, заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представництво трудовым коллективом органом, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Статьей 233 КЗоТ Украины установлено, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Статьей 1 Протокола к Конвенции о защитеправ человека и основных свобод, закреплено, что каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
В понимании Европейского Суда по правам человека мирное владение своим имуществом включает не только «классическое» право собственности, рассматривается в Украине, но и, к примеру, выплаты по трудовому договору и другие выплаты.
Таким образом Ответчиком нарушено трудовые права истца, подлежащих защите путем взыскания в Ответчика, в частности — задолженности по заработной плате в размере 62871, 25 грн.
В соответствии с предписаниями ст. 163.1.1 Налогового кодекса Украины компенсации за задержку расчета при увольнении является базой для обложения налогом с дохода физических лиц.
Согласно ст. 18 НК Украины лицо, которое начисляет и выплачивает доходы в пользу физического лица называется налоговым агентом, То есть ответчик является ответственным за начисление и уплату в бюджет налога с доходов физических лиц, удерживаемого с начисленной выплаты.
Статья 9 НК Украины определяет, что к общегосударственным налогам принадлежит налог на доходы физических лиц (ндфл), плательщиком которого является физическое лицо — резидент, получающее доходы как из источника их происхождения в Украине, так и иностранные доходы (п.п.162.1. 1. п.162.1 ст. 162 НК Украины).
Согласно 167.1. ст. 167 ИК Украина, ставка налога составляет 18процентов базы налогообложения относительно доходов, начисленных (выплаченных, предоставленных) (кроме случаев, определенных в пунктах 167.2−167.5 этой статьи) в том числе, но не исключительно в форме: заработной платы, других поощрительных и компенсационных выплат или других выплат и вознаграждений, начисляются (выплачиваются, предоставляются) плательщику в связи с трудовыми отношениями и по гражданско-правовым договорам.
Также согласно ст. 16 — 1 НК Украины, временно, до вступления в силу решения [В.] Рады Украинскаяны о завершении реформы Вооруженных Сил Украины, устанавливается военный сбор.
Согласно п 1.1. п.161 подраздела 10 раздела XX НК Украины, плательщиками сбора являются лица, определенные п. 162.1 ст. 162 НКУ, то есть физические лица — резиденты, получающие доходы как из источника их происхождения в Украине, так и иностранные доходы;
Ставка военного сбора составляет во всех случаях 1, 5% от объекта налогообложения.
Итак, учитывая вышесказанное, указанная выше сумма должна быть выплачена истцу, писля содержание необходимых налогов и сборов, а именно НДФЛ (18%) и военного сбора (1, 5%).
Вопрос выплаты среднего заработка за время задержки расчета при увольнении работника.
Согласно ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработокза все время задержки по день фактического расчета.
Согласно п.21 постановления Пленума Верховного суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24.12.1999 г.., При определении средней заработной платы следует исходить из такого, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работником, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ № 100 от 08.02.1995 года.
ПОстановить КМУ от 8 февраля 1995 № 100 был утвержден Порядок исчисления средней заработной платы (далее — Порядок).
Согласно абз.з п. 2 Порядка 100, среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Согласно п. 8 Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы. рожденияахування выплат, производится исчисляются из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочихдней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством,  — на число календарных дней за этот период.
Сумма заработной платы, начисленной истцу составляет 29 566, 86 грн. = (Июль 19г. — 14 850, 99 грн. + Августа 19г. — 14 718, 87 грн.).
Количество рабочих дней в июле 2019р. — 23.
Количество рабочих дней в августе 2019р. — 21.
С этого: 29566, 86 грн. (Начисленная заработная плата за июль 19г. И августе 19г.): 44 (количество рабочих дней за июль 19г. И августь 19р.) = 671, 97 грн. (Средняя заработная плата в день).
С этого задолженность ответчика перед истцом относительно задержки расчета при увольнении истца за период с 01.09.2019 года по 21.12.2020 года будет составлять — 221078, 13 грн. (329 — количество рабочих дней х 671, 97 грн.), Состоящий из следующего:
 — количество рабочих дней в сентябре 19г. — 21; количество рабочих дней в октябре 19г. — 22; количество рабочих дней в ноябре 19г. — 21; количество рабочих дней в декабре 19г. — 21, количество рабочих дней в январе 20г. — 21; количество рабочих дней в феврале 20г. — 20; количество рабочих дней в марте 20г. — 21; количество рабочих дней в апреле 20г. — 21; количество рабочих дней в мае 20г. — 19; количество рабочих дней в июне 20г. — 20; количество рабочих дней в июле 20г. — 23; количество рабочих дней в августе 20г. — 20; количество рабочих дней в сентябре 20г. — 22; количество рабочих дней в октябре 20г. — 2 и; количество рабочих дней в ноябре 20г. — 21; количество рабочих дняв состоянию на 21 декабря 20г. — 15.
Кроме того, суд приходит к выводу о допуске к немедленному исполнению данного судебного решения в части, в порядке и на условиях, предусмотренных п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины.
Согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное исполнение судебных решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не бульшей чем за один месяц.
Соответственно, суд с учетом вышеизложенного и требований ст. 264 ГПК Украины приходит к намтопни выводу:
 — обстоятельства, которыми обосновывала исковое заявление истец особа_1,  — имели место;
 — из установленных обстоятельств вытекают трудовые правоотношения,  — которые, в частности, регулируются нормами КЗоТ;
 — с установленными правоотношений подлежат применению, в частности, следующие нормы права,  — ст. 43 Конституции Украины, ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, п. 21 постановления Пленума Верховного суда Украины «О практике применения судами понодательства об оплате труда «№13 от 24.12.1999 г.., Постановление КМУ от 8 февраля 1995 № 100» Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы «, ст.ст. 115, 116, 117, 233 КЗоТ, ст. 15 ГК Украины, ст 4, 12, 13, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 — 265, 267, 268, 280 — 283, п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины;
 — Несмотря на установленные фактические обстоятельства дела, исковые требования подлежат удовлетворению в полном объеме;
 — судебные расходы следует взыскать с ответчика — Коммунальное предприятие Киевскийй областного совета «Кагарликтепломережа» в пользу государства, так как истица особа_1 была освобождена от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе»;
 — данное судебное решение следует допустить к немедленному исполнению в части, в порядке, и на условиях, предусмотренных п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины;
 — меры обеспечения иска в данном гражданском производстве не применялись.
Судебные издержки.
Согласно ч. 1 ст. 133 ГПК Украины судебные расходы состоят из судового сбора и расходов, связанных с рассмотрением дела.
Согласно п. 1 ч. 3 ст. 133 ГПК Украины к расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся расходы на профессиональную юридическую помощь.
Согласно ч. 1 ст. 137 ГПК Украины расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства.
Согласно ч. 2 ст. 137 ГПК Украины по результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными затратами.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Согласно п. 1 ч. 2 ст. 141 ГПК Украины другие судебные издержки, связанные с рассмотрением дела, возлагаются в случае удовлетворения иска — на ответчика.
Согласно ч. 6 ст. 141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально доволенй или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Так как истец по делу,  — особа_1 освобождена от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», судебные расходы в виде государственной пошлины в размере 840 (восемьсот сорок) рублей.80 коп. следует положить на ответчика по делу,  — Коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа», взыскав их в пользу государства.
Учитывая вышеизложенное, руководствуясь ст. 43 Конституции Украины, ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, п. 21 постановления Пленума Верховного суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24.12.1999 г.., Постановление КМУ от 8 февраля 1995 № 100 «О утврдження Порядка исчисления средней заработной платы «, ст.ст. 115, 116, 117, 233 КЗоТ, ст. 15 ГК Украины, ст 4, 12, 13, ст 133, 137, 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 — 265, 267, 268, 280 — 283, п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, суд —

Р Е Ш И Л:

Иск особа_1 к коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета приувольнении,  — удовлетворить.
Взыскать с Коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа», 09201, Киевская область, г.. Кагарлык, ул. Мира, 16, код егрпоу: 20622074, в пользу особа_1, информация_1, уроженки село Бишкуль Бишкульського района, Казахстан, гражданки Украины, паспорт гражданина Украины серии номер_2, выданный 11 мая 1999 Белоцерковским РО ГУ МВД Украины в Киевской области, идентификационный номер номер_1 средства в сумме 62 871 (шестьдесят две тысячивосемьсот семьдесят одна) грн. 25 коп. задолженности по заработной плате, невыплаченной при увольнении.
Взыскать с Коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа», 09201, Киевская область, г.. Кагарлык, ул. Мира, 16, код егрпоу: 20622074, в пользу особа_1, информация_1, уроженки село Бишкуль Бишкульського района, Казахстан, гражданки Украины, паспорт гражданина Украины серии номер_2, выданный 11 мая 1999 Белоцерковским РО ГУ МВД Украины в Киевской области, идентификационный номер номер_1 средства в сумме 221 078 (двести двадцать одна тысяча семьдесят восемь) рублей. 13 коп. среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
Взыскать с Коммунального предприятия Киевского областного совета «Кагарликтепломережа», 09201, Киевская область, г.. Кагарлык, ул. Мира, 16, код егрпоу: 20622074, в пользу государства средства в сумме 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп. судебных расходов.
В порядке п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины допустить немедленное исполнение данного г.ишення в части выплаты заработной платы за один месяц.
Решение может быть обжаловано на условиях и в порядке, предусмотренном ст. 284 ГПК Украины.
Согласно ст. 284 ГПК Украины:
 — заочное решение может то он будет пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика.
 — заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
 — срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.
наосновании ч. 5 ст. 272 ГПК Украины направить копию данного решения сторонам по делу в течение двух дней со дня его составления.





Судья [З.] А.В.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:




Справа № 368/479/20
Провадження № 2/368/334/20
Рішення
Іменем України
(Заочне)

«21» грудня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі:

Головуючий суддя — [З.] О.В.
При секретарі судового засідання — Балацька В.В.

За участі:

Представник позивача — адвокат [М.] Д.В.

 — розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом особа_1 до Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд,  —

В С Т, А Н О В И В:
12.05.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява особа_1 до Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в прохальній частині якої позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого:
 — стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» (09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Миру, 16, код єдрпоу: 20622074) на користь особа_1 (рнокпп номер_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 62 871 (шістдесят дві тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 25 коп., яка підлягає виплаті, після відрахувань ПДФО (18%), військового збору (1, 5%), та профспілкового внеску (1%).
 — стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» (09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Миру, 16, код єдрпоу: 20622074) на користь особа_1 (рнокпп номер_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні працівника, який підлягаєж виплаті (після відрахувань ПДФО (18) та військового збору (1, 5%)), за період з 01.09.2019 р. по день винесення судом рішення, виходячи з середньоденного розміру 671, 97 грн.
 — вирішити питання про судові витрати.
Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовує наступними обставинами справи:
особа_1 (далі — Позивач), згідно наказу № 129-к від 14.11.2016 р. (так в трудовій книзі), була прийнята на роботу до Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» (далі — Відповідач», або КП КОР Кагарликтепломережа»») на посаду головного бухгалтера.
Згідно наказу Відповідача від 30.08.2019 року № 101-К та запису в трудовій книжці, Позивача було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю (КЗпП) за згодою сторін.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Однак, після звільнення, з Позивачем не було здійснено розрахунок належних йому до виплати сум заробітної платі та нарахованих відпускних.
Згідно довідки Відповідача № 7 від 10.04.2020 року, заборгованість нарахованої та невиплаченої заробітної плати Відповідача перед Позивачем складає 62871, 25 грн. з урахуванням ПДФО (18%), військового збору (1, 5%) та профспілкового внеску (1%) та складається з: 13759, 94 грн. — нараховані відпускні; 14715, 87 грн. — заробітна плата за серпень 2019 р.; 14850, 99 грн. — заробітна плата за липень 2019 р.; 14668, 25 грн. — заробітна плата за червень 2019 р.; 5694, 38 грн. — заробітна плата за травень 2019 р.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української PCP № 2148-VIII від 19.10.1973 року, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Таким чином Відповідачем порушено трудові права Позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення в Відповідача заборгованості по заробітній платі у розмірі 62871, 25 грн.
Відповідно до приписів ст. 163.1.1 Податкового кодексу України компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Згідно ст. 18 ПК України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.
Стаття 9 ПК України визначає, що до загальнодержавних податків належить податок на доходи фізичних осіб (пдфо), платником якого є фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п.162.1.1. п.162.1 ст. 162. ПК України).
Згідно 167.1. ст. 167 ГІК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2−167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Також згідно ст. 16 — 1 ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно п.п. 1.1. п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, тобто фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
Ставка військового збору складає у всіх випадках 1, 5% від об`єкту оподаткування.
Отже, зважаючи на наведене, зазначена вище сума, повинна бути виплачена Позивачу, після утримання необхідних податків і зборів, а саме ПДФО (18%) та військового збору (1, 5%).
Питання виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника.
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р., при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з такого, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року.
Постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100, було затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок).
Відповідно до абз.з п. 2 Порядку 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що провадиться обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період.
Сума заробітної плати, що була нарахована Позивачу складає 29 566, 86 грн. = (липень 19р. — 14 850, 99 грн. + серпень 19р. — 14 718, 87 грн.).
Кількість робочих днів у липні 2019р. — 23.
Кількість робочих днів у серпні 2019р. — 21.
З цього: 29566, 86 грн. (нарахована заробітна плата за липень 19р. та серпень 19р.): 44 (кількість робочих дні за липень 19р. та серпень 19р.) = 671, 97 грн. (середня заробітна плата в день)
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача,
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
12.05.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для розгляду даної справи по суті був визначений суддя Кагарлицького районного суду [З] О.В.
04.06.2020 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до слухання в загальному позовному порядку, призначено підготовче судове засідання на 12 год. 00 хв. 06.07.2020 року.
06.07.2020 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 14 год. 00 хв. 30.07.2020 року в зв`язку з клопотанням представника позивача.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 30.07.2020 року, представник відповідача,  — Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа»,  — не з`явився, хоча повідомлявся судом про день, час та місце слухання справи.
30.07.2020 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 28.09.2020 року в зв`язку з неявкою сторін по справі.
28.09.2020 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 02.11.2020 року в зв`язку з неявкою представника відповідача.
02.11.2020 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 09 год. 25.11.2020 року в зв`язку з неявкою представника відповідача.
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 25.11.2020 року, представник позивачкиОСОБА_1,  — адвокат [М.] Д.В.позов підтримав, просив суд призначити справу до основного слухання, категорично заперечував проти відкладення проведення підготовчого судового засідання в зв`язку з неявкою представника відповідача, та просив визнати неявку представника відповідача в підготовче судове засідання, яке відбулося 25.11.2020 року,  — неповажною, та наполягав на проведенні підготовчого судового засідання у відсутності представника відповідача, інших заяв і клопотань до суду,  — не подавав.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 25.11.2020 року, представник відповідача,  — Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» не з`явився, хоча повідомлявся судом про день, час та місце слухання справи.
Відповідач не надіслав на адресу Кагарлицького районного суду відзив на позовну заяву в строки, які вказані в резолютивній частині ухвали про відкриття провадження, не надіслав на адресу суд заяв про відкладення проведення підготовчого судового засідання, про слухання справи у його відсутність.
Відповідно, неявку представника відповідача,  — Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» в підготовче судове засідання, яке відбулося 25.11.2020 року,  — суд визнає неповажною, та, відповідно,  — такою, яка не перешкоджала проведенню підготовчого судового засідання.
25.11.2020 року Кагарлицьким районним судом проведено підготовче судове засідання без участі відповідача, по результатам проведеного підготовчого судового засідання судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено процесуальну (без видалення до нарадчої кімнати) ухвалу, на підставі якої закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 21.12.2020 року.
10.11.2020 року проведення судового засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 08.12.2020 року в зв`язку з неявкою сторін.
В судовому засіданні, яке відбулося 21.12.2020 року, представник позивачки особа_1,  — адвокат [М.] Д.В. позов підтримав, подав розрахунок середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні позивача, обгрунтовував свою правову позицію обставинами та нормами права, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви, не заперечував проти винесення заочного рішення, _ в зв`язку з черговою неявкою представника відповідача.
В судове засідання, яке відбулося 21.12.2020 року, представник відповідач, а Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» не з`явився, хоча повідомлявся судом про день, час та місце слухання справи, не надіслав на адресу суду письмової заяви про відкладення слухання справи, чи про слухання справи у його відсутність.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову,  — шляхом винесення заочного рішення, обгрунтовуючи своє рішення наступним.
Що стосується винесення заочного рішення, то, відповідно, враховуючи вищевикладені обставини судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі Глави 11 ЦПК — «Заочний розгляд справи».
Згідно ст. 280 ЦПК України,  — умови заочного розгляду справи:
1 Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
 — відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
 — відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
 — відповідач не подав відзив;
 — позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
В судовому засіданні представник позивачки особа_1,  — адвокат [М.] Д.В. не заперечував проти заочного розгляду справи, та, відповідно, винесення заочного рішення.
Представник відповідача,  — Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа», хоча повідомлявся судом про день, час та місце слухання справи, проте, в судове засідання не з`явився 6 (шість) раз поспіль.
Відповідач (представник відповідача) не надіслав на адресу суду письмову заяву про неможливість прибуття в судове засідання, не повідомив про причини своєї неявки, не подав відзив на позовну заяву, в строки, які вказані в резолютивній частині ухвали суду про відкриття провадження, не надіслав заяви про слухання справи у його відсутність, відповідно, його неявку представника відповідача в судове засідання суд визнає як таку, яка є неповажною, та такою, яка не перешкоджає розгляду справи по суті без участі представника відповідача, та, відповідно,  — такою, яка дає змогу винести заочне рішення.
Згідно ст. 281 ЦПК України,  — порядок заочного розгляду справи:
 1. Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
 2. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ст. 282 ЦПК України,  — форма і зміст заочного рішення:
 1. За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Згідно ст. 283 ЦПК України,  — повідомлення про заочне рішення:
 1. Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, вручення судового рішення:
 — учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом,  — у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення — якщо така адреса відсутня.
Підсудність.
Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема,  — з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, відповідач по справі,  — Комунальне підприємство Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» має юридичну адресу: (09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Миру, 16, код єдрпоу: 20622074).
Відповідно, враховуючи місце реєстрації відповідача — юридичної особи та враховуючи положення ч. 2 ст. 27 ЦПК України, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області,  — як суду першої інстанції загальної юрисдикції.
Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні, та застосування до них норм права.
Позивач особа_1 згідно наказу № 129-к від 14.11.2016 р. була прийнята на роботу до Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» (далі — Відповідач», або КП КОР Кагарликтепломережа»») на посаду головного бухгалтера.
Згідно наказу Відповідача від 30.08.2019 року № 101-К та запису в трудовій книжці, Позивача було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю (КЗпП) за згодою сторін.
Вищевказані обставини підтверджені належним та допустимим доказом,  — трудовою книжкою серії АФ № 003034, яка видана 21 липня 2005 року на ім`я особа_1.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Однак, після звільнення, з Позивачем не було здійснено розрахунок належних йому до виплати сум заробітної платі та нарахованих відпускних.
Згідно довідки Відповідача № 7 від 10.04.2020 року, заборгованість нарахованої та невиплаченої заробітної плати Відповідача перед Позивачем складає 62871, 25 грн. з урахуванням ПДФО (18%), військового збору (1, 5%) та профспілкового внеску (1%) та складається з: 13759, 94 грн. — нараховані відпускні; 14715, 87 грн. — заробітна плата за серпень 2019 р.; 14850, 99 грн. — заробітна плата за липень 2019 р.; 14668, 25 грн. — заробітна плата за червень 2019 р.; 5694, 38 грн. — заробітна плата за травень 2019 р.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Таким чином Відповідачем порушено трудові права Позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення в Відповідача, зокрема,  — заборгованості по заробітній платі у розмірі 62871, 25 грн.
Відповідно до приписів ст. 163.1.1 Податкового кодексу України компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Згідно ст. 18 ПК України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.
Стаття 9 ПК України визначає, що до загальнодержавних податків належить податок на доходи фізичних осіб (пдфо), платником якого є фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п.162.1.1. п.162.1 ст. 162. ПК України).
Згідно 167.1. ст. 167 ГІК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2−167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Також згідно ст. 16 — 1 ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно п.п. 1.1. п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, тобто фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
Ставка військового збору складає у всіх випадках 1, 5% від об`єкту оподаткування.
Отже, зважаючи на наведене, зазначена вище сума, повинна бути виплачена Позивачу, після утримання необхідних податків і зборів, а саме ПДФО (18%) та військового збору (1, 5%).
Питання виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника.
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р., при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з такого, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року.
Постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100, було затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок).
Відповідно до абз.з п. 2 Порядку 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що провадиться обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період.
Сума заробітної плати, що була нарахована Позивачу складає 29 566, 86 грн. = (липень 19р. — 14 850, 99 грн. + серпень 19р. — 14 718, 87 грн.).
Кількість робочих днів у липні 2019р. — 23.
Кількість робочих днів у серпні 2019р. — 21.
З цього: 29566, 86 грн. (нарахована заробітна плата за липень 19р. та серпень 19р.): 44 (кількість робочих дні за липень 19р. та серпень 19р.) = 671, 97 грн. (середня заробітна плата в день).
З цього заборгованість Відповідача перед Позивачем стосовно затримки розрахунку при звільненні Позивача за період з 01.09.2019 року по 21.12.2020 року складатиме — 221078, 13 грн., (329 — кількість робочих днів х 671, 97 грн.), що складається з наступного:
 — кількість робочих днів у вересні 19р. — 21; кількість робочих днів у жовтні 19р. — 22; кількість робочих днів у листопаді 19р. — 21; кількість робочих днів у грудні 19р. — 21; кількість робочих днів у січні 20р. — 21; кількість робочих днів у лютому 20р. — 20; кількість робочих днів у березні 20р. — 21; кількість робочих днів у квітні 20р. — 21; кількість робочих днів у травні 20р. — 19; кількість робочих днів у червня 20р. — 20; кількість робочих днів у липні 20р. — 23; кількість робочих днів у серпні 20р. — 20; кількість робочих днів у вересні 20р. — 22; кількість робочих днів у жовтні 20р. — 2і; кількість робочих днів у листопаді 20р. — 21; кількість робочих днів станом на 21 грудня 20р. — 15.
Окрім того, суд приходить до висновку щодо допуску до негайного виконання даного судового рішення в частині, в порядку та на умовах, які передбачені п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не бульше ніж за один місяць.
Відповідно, суд з урахуванням вищевикладеного та вимог ст. 264 ЦПК України приходить до наступного висновку:
 — обставини, якими обґрунтовувала позовну заяву позивач особа_1,  — мали місце;
 — із встановлених обставин випливають трудові правовідносини,  — які, зокрема, регулюються нормами КЗпПУ;
 — до встановлених правовідносин підлягають до застосування, зокрема, наступні норми права,  — ст. 43 Конституції України, Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р., [П.] КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», ст.ст. 115, 116, 117, 233 КЗпПУ, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 — 265, 267, 268, 280 — 283, п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України;
 — зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, позов підлягає до задоволення в повному обсязі;
 — судові витрати слід стягнути з відповідача,  — Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» на користь держави, так як позивачка особа_1 була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»;
 — дане судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині, в порядку, та на умовах, які передбачені п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України;
 — заходи забезпечення позову в даному цивільному провадженні не застосовувалися.
Судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову,  — на відповідача.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так як позивачка по справі,  — особа_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати у виді судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. слід покласти на відповідача по справі,  — Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа», стягнувши їх на користь держави.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 43 Конституції України, Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р., [П.] КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», ст.ст. 115, 116, 117, 233 КЗпПУ, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, ст.ст. 133, 137, 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 — 265, 267, 268, 280 — 283, п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,  —

В И Р І Ш И В:

Позов особа_1 до Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,  — задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа», 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Миру, 16, код єдрпоу: 20622074, на користь особа_1, інформація_1, уродженки село Бішкуль Бішкульського району, Казахстан, громадянки України, паспорт громадянки України серії номер_2, виданий 11 травня 1999 року Білоцерківським РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер номер_1, кошти в сумі 62 871 (шістдесят дві тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 25 коп. заборгованості по заробітній платі, невиплаченої на момент звільнення.
Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа», 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Миру, 16, код єдрпоу: 20622074, на користь особа_1, інформація_1, уродженки село Бішкуль Бішкульського району, Казахстан, громадянки України, паспорт громадянки України серії номер_2, виданий 11 травня 1999 року Білоцерківським РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер номер_1, кошти в сумі 221 078 (двісті двадцять одна тисяча сімдесят вісім) грн. 13 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа», 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Миру, 16, код єдрпоу: 20622074, на користь держави кошти в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судових витрат.
В порядку п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання даного рішення в частині виплати заробітної плати за один місяць.
Рішення може бути оскаржене на умовах та в порядку, який передбачено ст. 284 ЦПК України.
Згідно ст. 284 ЦПК України:
 — заочне рішення може буте переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
 — заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
 — строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На підставі ч. 5 ст. 272 ЦПК України надіслати копію даного рішення сторонам по справі протягом двох днів з дня його складення.





Суддя: [З] О.В.