КП "ПКВ" ЕМР: невыплата зарплаты

Справа № 316/2227/19
Провадження № 2/316/228/20
заочне рішення
іменем україни

"21" лютого 2020 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Куценка М.О.,
за участю секретаря судового засідання – Рябухи О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Енергодар, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, Енергодарської міської ради, про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні,
В С Т А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що працювала у Комунальному підприємстві «Підприємство комунальної власності» (далі КП «пкв»), та з 29.04.2019 року її було звільнено з підприємства у зв`язку з переведенням до іншого підприємства. Але КП «ПКВ» не було проведено остаточного розрахунку з позивачем в день її звільнення та не було виплачено усіх сум, що належать позивачу, а саме заробітної плати у розмірі 9430, 18 грн.. Згодом КП «ПКВ» сплачено позивачу у травні 2019 року – 2074, 50 грн., в липні 2019 року – 700 грн.. Станом на 21.10.2019 рік залишок заборгованості складає – 6655, 68 грн.. Оскільки відповідач КП «ПКВ» не сплатив позивачу при звільненні належну їй заробітну плату, позивач зазначає на те, що має право на стягнення з КП «ПКВ» середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні. Позивач просить стягнути вказану заборгованість з КП «пкв», а Енергодарську міську раду Запорізької областізобов`язати профінансувати кошти КП «ПКВ» для здійснення розрахунків з позивачем, оскільки Енергодарська міська рада Запорізької області є власником КП «пкв», а тому на думку позивача зобов`язана забезпечити стабільну роботу комунальних підприємств, в тому числі КП «пкв», та при необхідності виділяти кошти на погашення боргу по заробітній платі працівникам комунальних підприємств.
Ухвалою суду від 29.10.2019 року відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження та призначене підготовче судове засідання по справі.
Ухвалою суду від 13.01.2020 року підготовче провадження закрито та справа призначена до розгляду по суті.
Позивач особа_1 в судове засідання не з`явилася, просила розглядати справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, про що надала письмову заяву (а.с.42).
Відповідач Комунальне підприємство «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, причини неявки не повідомив, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою пошти про невручення повістки адресату (а.с.21, 41, 50, 53), відзиву на позов, а також будь-яких інших заяв або клопотань КП «ПКВ» до суду не надавав.
Відповідач Енергодарська міська рада Запорізької області, причини неявки не повідомив, надав відзив на позовну заяву відповідно до якого позов не визнає, зазначаючи на те, що Енергодарська міська рада є засновником та власником КП «пкв», проте згідно зі статутом КП «пкв», власник не несе відповідальності по зобов`язаннях Підприємства. Крім того, Підприємство діє на принципах самофінансування та сомоокупності, має самостійний баланс, власну печатку та штамп, має право відкривати інші рахунки в тому числі і валютні, несе повну відповідальність за виконання зобов`язань. Самостійно здійснює зовнішньо-економічну діяльність, та Енергодарська міська рада не є розпорядником коштів КП «ПКВ» (а.с.22-23).
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи, те що відповідачі не з`явилися у судове засідання та причини неявки не повідомили, суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, в даному випадку ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В даному випадку судом здійснюється заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
В судовому засіданні встановлено, що позивач працювала у Комунальному підприємстві «Підприємства комунальної власності». Згідно наказу №472-к від 26.04.2019 року її було звільнено 29.04.2019 року з підприємства, на підставі п.5 ст.36 КЗпП України, у зв`язку з переведенням за її згодою у КП «Тепловодоканал» (а.с.4).
Відповідачем КП «ПКВ» не було проведено остаточних розрахунків з позивачем при звільненні.
Відповідно до розрахункового листа, борг КП «ПКВ» по заробітній платі перед позивачем складає 9430, 18 грн. (а.с.7). Відповідно до пояснень позивача у позові, в рахунок погашення заборгованості із зарплатні, їй було сплачено КП «ПКВ» у травні 2019 року – 2074, 50 грн., в липні 2019 року – 700 грн., отже залишок заборгованості складає 6655, 68 грн..
Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Згідно із ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Позивачу до теперішнього часу заборгованість по заробітній платі не виплачена, а відповідач - КП «пкв», заперечень щодо суми заборгованості не надав.
Отже з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості із заробітної плати у розмірі 6655, 68 грн., без врахування утримання податку та інших обов`язкових платежів.
Нездійснення відповідачем - КП «ПКВ» розрахунку з позивачем при його звільненні, надає право останній вимагати стягнення з підприємства середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
У відповідності до вимог статей 116, 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як роз`яснено у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таким чином, вважаючи обґрунтованою вимогу позивача особа_1 щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд вирішує питання про розмір стягуваної суми виходячи з наступного.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок). Зокрема, відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини, для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Позивачем наданий розрахунок, відповідно до якого її середньоденна плата складає – 265, 36 грн. без врахування утримання податку та інших обов`язкових платежів; кількість днів затримки становить – 174 дні (а.с.5). Наданий позивачем розрахунок суд приймає в якості належного та допустимого доказу.
Отже середній заробіток за весь час затримки розрахунку становить: 265, 36 грн. (середньоденна заробітна плата позивача) х 174 (дні затримки розрахунку) = 46172, 64 грн. без врахування утримання податку та інших обов`язкових платежів, оскільки абзацом 3 пункту 3 Положення, передбачено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Отже, суд вважає необхідним стягнути з відповідача – КП «ПКВ» на користь позивача нараховану але не сплачену заробітну плату у розмірі 6655, 68 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 46172, 64 грн., без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача – Енергодарську міську раду профінансувати кошти КП «ПКВ» для розрахунку з позивачем, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статуту Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності», затвердженого рішенням Енергодарської міської ради №26 від 21.12.2018 (а.с.24-32), Власником Підприємства є Енергодарська міська міської рада (п.1.3).
КП «ПКВ» діє на підставі самофінансування і фінансування із державного та міського бюджету (п.1.1).
Підприємство набуває права юридичної особи з моменту державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням (п.1.4).
Підприємство вправі від свого імені укладати угоди, договори, контракти та інші правочини, придбавати майнові і немайнові права та нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем в суді (п.1.5).
Підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями Власника, а Власник не несе відповідальності за зобов`язаннями Підприємства (п.1.8).
Підприємство створено для здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку в інтересах територіальної громади міста та Трудового колективу (п.2.1).
Усі громадяни, які своєю працею беруть участь у діяльності Підприємства на основі Трудового договору, а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством, складають трудовий договір підприємства (п.9.1).
На підприємстві укладається колективний договір відповідно до вимог діючого законодавства (п.9.5).
Генеральний директор самостійно у межах коштів, визначених на оплату праці, визначає форми оплати праці, стимулювання і розмір доходів робітників. При цьому повинен бути забезпечений гарантований законом мінімальний розмір оплати праці (п.9.8).
Відповідач Комунальне Підприємство «Підприємство комунальної власності» за своєю суттю є комунальним унітарним підприємством.
Відповідно до частин 1-3 статті 78 Господарського Кодексу України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Таким чином, на підставі викладеного встановлено, що КП «ПКВ» є окремою юридичною особою, яка має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, та самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.
Комунальне підприємство «Підприємства комунальної власності» (єдрпоу 32166551) не перебуває в процесі припинення, що підтверджується даними безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МЮУ (а.с.55, 55 зворот.бік).
Позивач перебував у трудових відносинах саме з КП «пкв», а не з Енергодарською міською радою, яка має повноваження, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування» та виконує владні функції, що характеризуються наданням управлінських послуг вказаному Підприємству та справлянням на нього владного впливу в рамках публічно-правових відносин, сприяє задоволенню потреб даного Підприємства для належного функціонування.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином вимога про зобов`язання Енергодарської міської ради профінансувати кошти КП «ПКВ» для розрахунку з позивачем, є безпідставною та такою, що не ґрунтується на вимогах Закону та задоволенню не підлягає.
Такої самої позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 711/6006/17-ц (провадження № 61-31730св18 Постанова від 27 березня 2019 року).
Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Щодо розподілу судових витрат, суд приходить до наступних висновків.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 768, 40 грн. за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Таким чином з відповідача КП «ПКВ» на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 768, 40 грн..
Також, оскільки позивач, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, з відповідача КП «пкв», відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн..
Керуючись Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, ст.ст.47, 116, 117, 233 КЗпП України, ст..ст.76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України суд,
ухвалив:
Позов особа_1 до Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, Енергодарської міської ради, про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні – задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Підприємства комунальної власності» Енергодарської міської ради (код єдрпоу 32166551, пр.-т. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376, м. Енергодар Запорізька область 71503, р/р номер_1 ) на користь особа_1 , інформація_1 , ідентифікаційний номер номер_2 , яка проживає за адресою адреса_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 6655 (шість тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 68 коп., без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Комунального підприємства «Підприємства комунальної власності» Енергодарської міської ради (код єдрпоу 32166551, пр.-т. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376, м. Енергодар Запорізька область 71503, р/р номер_1 ) на користь особа_1 , інформація_1 , ідентифікаційний номер номер_2 , яка проживає за адресою адреса_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, у сумі 46172 (сорок шість тисяч сто сімдесят дві) грн. 64 коп., без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Комунального підприємства «Підприємства комунальної власності» Енергодарської міської ради (код єдрпоу 32166551, пр.-т. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376, м. Енергодар Запорізька область 71503, р/р номер_1 ) на користь особа_1 , інформація_1 , ідентифікаційний номер номер_2 , яка проживає за адресою адреса_1 , суму сплаченого судового збору у розмірі 768, 40 грн..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Підприємства комунальної власності» Енергодарської міської ради (код єдрпоу 32166551, пр.-т. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376, м. Енергодар Запорізька область 71503, р/р номер_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн..
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.



Суддя: М. О. [К.]