КП"ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ": невыплата зарплаты

221/9170/19 2/221/466/2020 р І Ш Е Н Н я іменем україни 13 квітня 2020 року м.Волноваха Волноваський районний суд Донецької області в складі: головуючої судді Писанець Н.В., при секретарі судових засідань Гуровій Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Волноваха у загальному позовному провадженні цивільну справу №221/9170/19 за позовом особа_1 до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення заробітної плати - В С Т А Н О В И В: Позивач 06.12.2019 року звернувся до суду із позовною заявою до КП «Південукргеологія», в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату за період: липень 2014 року по листопад 2016 року; квітень 2017 року; березень, квітень, червень-грудень 2019 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з березня 1978 року працював у Приазовській геологорозвідувальній експедиції та наказом №60 від 30.09.2011 року переведено до КП «Південукргеологія» на підставі п.5 ст.36 КЗпП України. З 31.07.2019 року працює сторожем. Стверджує, що йому не виплачується заробітна плата, яка нарахована позивачу з липня 2014 року по листопад 2016 року, у квітні 2017 року, а також у березні, квітні, червні-грудні 2019 року. Просить позов задовольнити. Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 13.12.2019 року відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у загальному позовному провадженні. Ухвалою суду від 24.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. 26.02.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача посилається на те, що особа_1 дійсно працює сторожем на КП «Південукргеологія» та по даним бухгалтерського обліку відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 79470,20 грн. за період вересень 2015 року - листопад 2016 року, квітень 2017 року, листопад та грудень 2019 року. Заборгованість по заробітній платі за березень, квітень, червень-жовтень 2019 року позивачу виплачена. Позивач у судове засідання не з`явився, однак подав заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності. Окрім того, у заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 01.07.2014 року по 30.11.2016 року, іншу частину позовних вимог залишити без розгляду. Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 13.04.2020 року позовні вимоги в частині нарахування індексації на невиплачену заробітну плату за період з липня 2014 року по листопад 2016 року; квітень 2017 року; березень, квітень, червень-грудень 2019 року, залишено без розгляду. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить задоволити частково, з наступних підстав. Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. За змістом ч.1 ст.3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю. Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. За вимогами ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Відповідно до статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Право працівника на належну заробітну плату кореспондується із обов`язком роботодавця нарахувати йому виплати, гарантовані державою, й виплатити їх, тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. В силу вимог ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Отже, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Судом встановлено, що позивач особа_1 з березня 1978 року працював в Приазовській геологорозвідувальній експедиції та наказом №60 від 30.09.2011 року переведено до КП «Південукргеологія» на підставі п.5 ст.36 КЗпП України. З 31.07.2019 року працює сторожем, що підтверджено копією трудової книжки позивача. Згідно довідки КП «Південукргеологія» №01/12-610 від 28.10.2019 року заборгованість по заробітній платі перед особа_1 з липня 2014 року по травень 2019 року станом на 01.10.2019 року складає 75996,19 року, що також підтверджується розрахунком за місяцями. З витягу з протоколу №8 засідання комісії по трудових спорах КП «Південукргеологія» від 12.11.2019 року вбачається, що особа_1 виплачено заборгованість по заробітній платі у розмірі 25089,10 грн. за березень, квітень, червень-жовтень 2019 року. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що КП «Південукргеологія» має заборгованість перед позивачем по нарахованій та невиплаченій заробітній платі у розмірі 79470,20 грн. за період липень 2014 року - листопад 2016 року, квітень 2017 року, листопад та грудень 2019 року, що не заперечується відповідачем. Судом встановлено, що спірні відносини між сторонами виникли у зв`язку з несвоєчасною виплатою відповідачем заробітної плати позивачу. Отже, відповідачем були порушені права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, а тому вони підлягали захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованих сум. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Стаття 77 ЦПК України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача нараховану та невиплачену заробітну плату у загальному розмірі 79470,20 грн. за період липень 2014 року - листопад 2016 року, квітень 2017 року, листопад та грудень 2019 року. В частині стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати за період березень, квітень, червень-жовтень 2019 року необхідно відмовити, оскільки така виплачена позивачу. Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 3, 94, 115, 233 КЗпП України, ст.ст. 10, 12, 76-78, 81-82, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд - В И Р І Ш И В : Позов особа_1 до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення заробітної плати - задовольнити частково. Стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» (місце знаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, 11, код єдрпоу 01432150) на користь особа_1 ( інформація_1 , паспорт серії номер_1 , виданий Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області 13.09.1997 року, рнокпп номер_2 , місце реєстрації за адресою: адреса_1 ) заборгованість з нарахованої та невиплаченої заробітної плати в розмірі 79470,20 грн. за період липень 2014 року - листопад 2016 року, квітень 2017 року, листопад та грудень 2019 року. В іншій частині позовних вимог особа_1 - відмовити. Стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» (місце знаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, 11, код єдрпоу 01432150) в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн. Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати особа_1 заробітної плати в межах суми платежу за один місяць. Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Суддя Н.В. Писанець