КП"ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ": невыплата зарплаты

221/7903/19
2/221/291/2020


решение
именем украины
28 мая 2020 г.. Волноваха

Волновахский районный суд в составе:

председательствующей судьи [Б.] Т.В.,
с участием секретаря судебного заседания [Ч.] Г.А.,

рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Волноваха в порядке упрощенного искового производства гражданское дело №221 / 7903/19 поиску лицо_1 к Казенного предприятия «Южукргеология» о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,

В С Т А Н О В И Л:

Истец обратился в суд с указанным иском.
В обоснование исковых требований ссылается на то, что с 27.05.2002 года работал в Приазовской геологоразведочной экспедиции и приказом №60 от 30.09.2011 года переведен в КП «Южукргеология» на основании п.5 ст.36 КЗоТ Украины. Приказом №100-к от 30.07.2019р. позивача уволен по собственному желанию по статье 38 КЗоТ Украины. Ссылаясь на то, что ответчик на день увольнения не выплатил ему задолженность по заработной плате, просил взыскать с ответчика в пользу истца невыплаченную заработную плату за период: с 2014 г.. По 30.07.2019 г.., Компенсацию за неиспользованные дни ежегодного отпуска за период с 2014 по 30.07.2019р. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении, начиная с 30.07.2019р. по день принятия решения по спРави.
Постановлением Волновахского районного суда Донецкой области от 22.10.2019 года открыто производство и решено рассмотрение дела проводить в упрощенном исковом производстве.
02.12.2019р. от ответчика поступил отзыв на исковое заявление, согласно которому ответчик исковые требования признает частично, а именно задолженность перед истцом в сумме 90202, 84 грн, из которых по заработной плате - 77949, 33 грн, 12253, 51 грн. компенсации за 138 календарных дней отпуска, в том числе 66702, 22 грн за период с июля2014. по декабрь 2016г. и 23500, 61 грн. за период с февраля 2019 по июль 2019р.
Во исполнение определения суда об истребовании доказательств по делу от ответчика 02.12.2019 г.. Поступила справка с расчетом среднего заработка за период с 01.08.2019р. по 22.11.2019р., размер заработной платы за май, июнь 2019р ..
Истец в судебное заседание не явился, однако подал заявление, в котором просит рассмотрение дела проводить в его отсутствие.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, хоча надлежащим образом уведомлен о времени и месте рассмотрения дела.
Суд, учитывая следующие фактические обстоятельства дела, содержание спорного правоотношения, оценив доказательства, считает, что исковые требования подлежат удовлетворению, учитывая следующее.
Судом установлены следующие обстоятельства дела соответствии со ст.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение винагороды за труд защищается законом.
По содержанию ч.1 ст.3 КЗоТ Украины трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, работающих по трудовому договору с физическими лицами, регулирует законодательство о труде.
Согласно ст.94 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную ним работу.
По требованиям ч.1 ст.21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
В соответствии со статьей 115 КЗоТ Украины и статьи 24 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной органезации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
правоработника на соответствующую заработную плату корреспондируется с обязанностью работодателя начислить ему выплаты, гарантированные государством, и выплатить их, поэтому независимо от того, было осуществлено работодателем начисления таких выплат, работник, в случае нарушения законодательства об оплате труда, вправе обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы.
В соответствии с предписаниями ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указании суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Кроме того, частями 1, 2 ст. 83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему виплачуеться денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка-инвалида с детства подгруппы А и группы.
Из анализа указанной правовой нормы следует, что окончательный расчет при увольнении работника проводится в день его освобождения, с обязательным предварительным письменным уведомлением работника о размере начисленных сумм.
Однако, в день освобождения истца 30.07.2019 года, ответчик осуществил выплату належних средств, что является грубым нарушением ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины.
В силу требований ст.233 КЗоТ Украины, работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а в делам об увольнении - в месячный срок со дня вручения копии приказа об увольнении либо со дня выдачи трудовой книжки. В случае нарушения законодательства ооплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Следовательно, в случае нарушения работодателем законодательства об оплате труда, не ограничивается каким-либо сроком обращения работника в суд с иском о взыскании заработной платы, ему принадлежит, то есть всех выплат, на которые работник имеет право в соответствии с условиями Трудового договора и в соответствии с государственными гарантий, установленных законодательством, независимо от того, было осуществлено работодателем начисления таких выплат.
Судом установлено, что истец особа_1 с 27.05.2002 года работал в Приазовской геологоразведочной экспедиции и приказом №60 от 30.09.2011 года уволен с работы по переводу в Приазовской ГРЭ прямого подчинения КП «Южукргеология» на основании п.5 ст.36 КЗоТ Украины. С 11.03.2013р. переведен очередным Приазовской участки Базы производственного резерва и комплектации, что подтверждено копией трудовой книжки истца. приказом №100-к от 30.07.2019р. уволен по собственному желанию.
Согласно справки КП «Южукргеология» №01 / 12-701 от 25.11.2019 года задолженность по заработной плате перед особа_1 с 2014г. по Лиен 2019 года, составляет 90202, 84 грн, из которых по заработной плате - 77949, 33 грн, 12253, 51 грн. компенсации за 138 календарных дней отпуска, не оспаривается ответчиком и подтверждается расчетом по месяцам, имеющимися в материалах дела.
Согласно практике, изложенной п.25 Постановления Пленума Верховного СудаУкраина от 24 декабря 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» судам разъяснено, что непроведение расчета с работником в день увольнения или, если в этот день он не был на работе, на следующий день после его обращения с требованием о расчете является основанием для применения ответственности, предусмотренной ст.117 КЗоТ Украины.
Частью 1 ст. 117 КЗоТ Украины установлено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному працивникови сумм в сроки, определенные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Пунктом 20 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за все период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины.
Средний заработок за период задержки расчета рассчитывается в соответствии с п. 8 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100, а именно начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем множения среднедневного заработка на число рабочих дней.
Так, начисленная заработная плата за последние два месяца, предшествующих увольнению особа_1 составляет: май 2019 - 4716, 14 грн; Июнь 2019р. - 4698, 34 грн .. Рабочих дней в мае 2019р. - 22, в июне - 23, то есть среднедневная заработная плата истца, исчисляемая в соответствии с постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 года (7616, 14 + 4698, 34) / (22 + 23) = 209, 21 грн. Рабочих дней с 01.08.2019р. по 28.05.2020р. (День принятия экония по делу) - 197 дня.
Итак, средний заработок за время задержки расчета при увольнении за 197 рабочих дней с 01.08.2019 по 28.05.2020 года составляет 41214, 37 грн., Из расчета 209, 21 * 197 = 41214, 37.
Учитывая вышеизложенное, суд пришел к выводу, что исковые требования необходимо удовлетворить и взыскать с ответчика в пользу истца начисленной и невыплаченной заработной платы, компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска - в общем размере 90202, 84 грн. за период с 2014 года по 30.07.2019 и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 41214, 37 грн. с последующим удержанием всех обязательных налогов и платежей.
Согласно ст.141 ГПК Украины с ответчика в пользу государства необходимо взыскать судебный сбор в размере 768, 40 грн., Поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора при подаче искового заявления.
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст. 1, 3, 94, 115, 116, 117, 233 КЗоТ Украины, ст 10, 12, 76-78, 81-82, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 352, 354 ГПК Украины, суд -

Р Е Ш И Л:

Иск особа_1 к Казенного предприятия «Южукргеология» о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить.
Взыскать с Казенного предприятия «Южукргеология» (место нахождения: 49005, Днепропетровская область, . Днепр, ул. Чернышевского, 11, код егрпоу 01432150) в пользу особа_1 (информация_1, паспорт серии номер_1, выданный Волновахского РО УМВД Украины в Донецкий области 25.09.2001 года, рнокпп номер_2, место регистрации по адреса_1) задолженность по начисленной и невыплаченной заработной платы за период с 2014 года по 30.07.2019 года, компенсацию за неиспользованные дни ежегодного отпуска за период с 2014. по 30.07.2019р. в общем размере 90202, 84 грн. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 41214, 37 грн. с последующим удержанием всех обязательных налогов и платежей.
Взыскать с Казенного предприятия «Пивденукргеология »(место нахождения: 49005, Днепропетровская область, . Днепр, ул. Чернышевского, 11, код егрпоу 01432150) в специальный фонд Государственного бюджета Украины судебный сбор в размере 768, 40 грн.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части выплаты особа_2 заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апеляцийнои жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение может быть обжаловано путем подачи апелляционной жалобы непосредственно в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Согласно п. 15.5 Переходных положений ГПК Украины (в редакции от 03.10.2017 года):до дня начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы: апелляционные и кассационные жалобы подаются участниками дела до или через соответствующие суды, а материалы дел истребуются и направляются судами по правилам, действовавшим до вступления в силу этой редакцией Кодекса, а именно, в соответствии с ч. 1 ст. 296 ГПК Украины: апелляционная жалоба подается апелляционному суду через суд первой инстанции, принявший обжалуемое судебное решение.
Участник дела, которому решение суда небыли вручены в день провозглашения имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему соответствующего решения суда ..

Судья Т.В. [Б.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

221/7903/19
2/221/291/2020


рішення
іменем україни
28 травня 2020 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючої судді [Б.] Т.В.,
за участю секретаря судового засідання [Ч]ої Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Волноваха в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №221/7903/19 за позовом особа_1 до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 27.05.2002 року працював у Приазовській геологорозвідувальній експедиції та наказом №60 від 30.09.2011 року переведено до КП «Південукргеологія» на підставі п.5 ст.36 КЗпП України. Наказом №100-к від 30.07.2019р. позивача звільнено за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України. Посилаючись на те, що відповідач на день звільнення не виплатив йому заборгованість по заробітній платі, просив стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату за період: з 2014 р. по 30.07.2019 р. , компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період з 2014 року по 30.07.2019р. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 30.07.2019р. по день ухвалення рішення по справі.
Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 22.10.2019 року відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні.
02.12.2019р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме заборгованість перед позивачем в сумі 90202, 84 грн, з яких по заробітній платі - 77949, 33 грн, 12253, 51 грн. компенсації за 138 календарних днів відпустки, у тому числі 66702, 22 грн за період з липня 2014р. по грудень 2016р. та 23500, 61 грн. за період з лютого 2019 по липень 2019р.
На виконання ухвали суду про витребування доказів у справі від відповідача 02.12.2019 р. надійшла довідка із розрахунком середнього заробітку за період з 01.08.2019р. по 22.11.2019р., розмір заробітної плати за травень, червень 2019р..
Позивач у судове засідання не з`явився, однак подав заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлені такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За змістом ч.1 ст.3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.
Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За вимогами ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Право працівника на належну заробітну плату кореспондується із обов`язком роботодавця нарахувати йому виплати, гарантовані державою, й виплатити їх, тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Крім того, частинами 1, 2 ст. 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А І групи.
З аналізу вказаної правової норми вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.
Однак, в день звільнення позивача 30.07.2019 року, відповідач не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.
У силу вимог ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Судом встановлено, що позивач особа_1 з 27.05.2002 року працював в Приазовській геологорозвідувальній експедиції та наказом №60 від 30.09.2011 року звільнений з роботи за переведенням до Приазовської ГРЕ прямого підпорядкування КП «Південукргеологія» на підставі п.5 ст.36 КЗпП України. З 11.03.2013р. переведений черговим Приазовської дільниці Бази виробничого резерву і комплектації, що підтверджено копією трудової книжки позивача. Наказом №100-к від 30.07.2019р. звільнений за власним бажанням.
Згідно довідки КП «Південукргеологія» №01/12-701 від 25.11.2019 року заборгованість по заробітній платі перед особа_1 з 2014р. по лиень 2019 року, складає 90202, 84 грн, з яких по заробітній платі - 77949, 33 грн, 12253, 51 грн. компенсації за 138 календарних днів відпустки, що не заперечується відповідачем та підтверджується розрахунком за місяцями, наявними в матеріалах справи.
Згідно практики, викладеної п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.
Частиною 1 ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Середній заробіток за період затримки розрахунку розраховується відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, а саме нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.
Так, нарахована заробітна плата за останні два місяці, що передують звільненню особа_1 складає: травень 2019 р. - 4716, 14 грн; червень 2019р. - 4698, 34 грн.. Робочих днів у травні 2019р. - 22, у червні - 23, тобто середньоденна заробітна плата позивача, обрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року (7616, 14+4698, 34)/(22+23) = 209, 21 грн. Робочих днів з 01.08.2019р. по 28.05.2020р. (день ухвалення рішення по справі) - 197 дні.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 197 робочих днів з 01.08.2019 по 28.05.2020 року складає 41214, 37 грн., із розрахунку 209, 21*197=41214, 37.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача нараховану та невиплачену заробітну плату, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки - у загальному розмірі 90202, 84 грн. за період з 2014 року по 30.07.2019 року та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 41214, 37 грн. з послідуючим утриманням всіх обов`язкових податків та платежів.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 768, 40 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 3, 94, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, ст.ст. 10, 12, 76-78, 81-82, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов особа_1 до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити повністю.
Стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» (місце знаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, 11, код єдрпоу 01432150) на користь особа_1 ( інформація_1 , паспорт серії номер_1 , виданий Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області 25.09.2001 року, рнокпп номер_2 , місце реєстрації за адресою: адреса_1 ) заборгованість з нарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з 2014 року по 30.07.2019 року, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період з 2014р. по 30.07.2019р. в загальному розмірі 90202, 84 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 41214, 37 грн. з послідуючим утриманням всіх обов`язкових податків та платежів.
Стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» (місце знаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, 11, код єдрпоу 01432150) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 768, 40 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати особа_2 заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду..

Суддя Т.В. [Б.]