КП"ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ": невыплата зарплаты

Дело № 183/4171/20
№ 2/183/3004/20

Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

27 октября 2020 Новомосковский городской суд Днепропетровской области в составе:
председательствующей судьи [С.] О.В.,
секретаря [У.] Н.А.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства, гражданское дело по иску лицо_1 к Казенного предприятия «Южукргеология» о взыскании заработной платы и компенсации потери части доходов, в связи с нарушением сроки в ее выплаты, -

в с т а н о в и л:
31 июля 2019 особа_1 обратился в суд с иском к Казенного предприятия «Южукргеология», в котором просит взыскать с ответчика в его пользу начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 48141, 42 грн., А также компенсацию потери части доходов в зв` связи с нарушением сроков их выплаты в сумме 3394, 88 грн.
В обоснование своего иска истец ссылается на то, с 24 августа 2000 года по 5 августа 2019 он находился в трудовых отнОсин с ответчиком. 5 августа 2019 был уволен с работы по собственному желанию, однако, в нарушение требований ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении с ним не было проведено расчета. Ответчик предоставил справку, согласно которой сумма начисленной, но не выплаченной заработной платы составляет 48141, 42 грн., Которую в добровольном порядке ответчик не платит. Кроме того, ст.34 Закона Украины «Об оплате труда» предусмотрено, что компенсация потери части заработной платы, в связи с нарушением сроковее выплаты, производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, предусмотренном действующим законодательством. Так, в соответствии со ст.3 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», сумма компенсации, которую должен уплатить ответчик составляет 3394, 88 грн.
Определением суда от 3 августа 2020 открытое упрощенное исковое производство и назначено судебное заседание по вызову сторон (а 25).
В судебное изасидання истец не явился, обратившись в суд с заявлением о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате поддерживает и просит удовлетворить. В решении дела в части исковых требований о взыскании компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, возлагается на усмотрение суда.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, считается надлежащим образом. Согласно предоставленного едзиву исковые требования признает частично, не возражает против взыскания задолженности по заработной плате, а в части исковых требований о взыскании компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты просит отказать. В обоснование своей позиции представитель ответчика отметил, что действительно предприятие имеет перед истцом задолженность по заработной плате в сумме 48141, 42 грн., В связи с несвоевременным и неполным финансированием из бюджета. Ответчик указывает, что объем отственности не должен быть несправедливым по работодателя, имущественный бремя может сделать невозможным исполнение работодателем определенных обязательств, в том числе по выплате заработной платы другим работникам. На сегодняшний день у предприятия имеется задолженность в сумме более 11 млн. Грн. Поэтому просит отказать в иске в части взыскания 3394, 88 грн.
Фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось, на основании ч.2 ст. 247 ГПК Украины, в связи с неявкойй в судебное заседание всех участников дела.
Суд, исследовав представленные доказательства, с точки зрения принадлежности и допустимости, а в своей совокупности с точки зрения достаточности, пришел к следующему выводу.
Судом установлено, что особа_1 с 24 августа 2000 года находится в трудовых отношениях с казенным предприятием «Южукргеология» и 5 августа 2019 уволен с работы по собственному желанию на основании ст.38 КЗоТ Украины, что подтверждается соответствующими записями в трудовой книжке истца (а. С.10-15).
Сдостойно справки КП «Южукргеология» №01 / 12-379 от 22 июня 2020 года, по состоянию на 1 мая 2020 задолженность перед особа_1 по заработной плате составляет 48141, 42 грн. (А.с.18).
Правоотношения, возникшие между сторонами, урегулированы следующими нормами закона.
Согласно ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает; право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Частью 1 ст. 94 КЗоТУкраина определено, что заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
По предписаниям ст. 47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, належать ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
В соответствии с ч.1 ст. 82 ГПК Украины обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, если суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих обстоятельств или добровольности их признания.
Участники дела признали фактические обстоятельства, в том числе и размер начисленной, но не выплаченной заработной платы.
Таким образом в силу указанных норм закона, в пределах заявленных в этойчасти исковых требований, с учетом положений ч. 1 ст. 13 ГПК Украины, суд считает, что с ответчика в пользу истца следует взыскать сумму начисленной, но не выплаченной заработной платы в размере 48141, 42 грн., Размер которой определен истцом в иске, из которых подлежат содержанию налоги и обязательные платежи.
Исковые требования в части взыскания компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты удовлетворению не подлежат ввиду следующее.
Согласно ст.1 Законв Украине «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине владельца или уполномоченного им органа (лица).
Постановлением государственного исполнителя от 15 августа 2018 на средства ответчика был наложен арест. Ответчик является казенным предприятием, финансуеться из государственного бюджета. Суд считает, что ответчик, учитывая арест средств и отсутствия финансирования не было объективной возможности выполнить свой долг по своевременной выплаты начисленной заработной платы.
В постановлении Верховного Суда Украины от 26 июня 2019 по делу № 761/9584/15 изложена позиция, согласно п.76 которой, если ответственность работодателя перед бывшим работником за ненадлежащее исполнение обязанности по своевременному расчета при увольнении не ограничена во времяи и не зависит от просроченной задолженности, то при определенных обстоятельствах объем ответственности может быть неразумным учитывая его непропорциональность последствия правонарушения. Он может быть несправедливым по работодателя, а также в отношении третьих лиц, поскольку имущественный бремя соответствующих выплат может сделать невозможным исполнение работодателем определенных обязательств, в частности по выплате заработной платы другим работникам, то есть это бремя может быть неоправданно обременительным или даже непосильной. В таких случаях не визнання по суду права на уменьшение размера ответственности может приводить к явно неразумных и несправедливых последствий.
Учитывая, что истец обратился с иском по истечении одного года с момента возникновения задолженности, а ответчик был лишен возможности осуществить расчет с истцом при увольнении, суд считает, что исковые требования в части взыскания компенсации за нарушение сроков выплаты заработной платы не подлежат удовлетворению.
Истец при обращении в суд с иском был нильнений от уплаты судебного сбора на основании положения п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе».
При таких обстоятельствах с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор за исковое требование о взыскании задолженности по выплате заработной платы в размере 840, 80 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. 43 Конституции Украины, ст.ст.116, 117 КЗоТ Украины, ст 7, 8, 10, 12, 13, 81, 83, 133, 141, 280-282 ГПК Украины, суд -

е д е л:
Иск особа_1 к Казенного подпоромства «Южукргеология» о взыскании заработной платы и компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков ее выплаты, - удовлетворить частично.
Взыскать с Казенного предприятия «Южукргеология» (егрпоу 01432150) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1) начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 48414 гривен 42 копеек (сорок восемь тысяч четыреста четырнадцать грн. 42 коп.), Из которых подлежат содержанию налоги и обязательные платежи.
В другой части исковых требований, - отказать.
Согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины, допустить немедленное исполнение решения в части выплаты заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц.
Взыскать с Казенного предприятия «Южукргеология» (егрпоу 01432150) в пользу государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы экония, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке непосредственно в Днепровский апелляционный суд. Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивнуючасти судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.

Судья [С.] О.В.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 183/4171/20
№ 2/183/3004/20

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді [С.] О.В.,
секретаря [У.] М.О.,
розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом особа_1 до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення заробітної плати та компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням термінів її виплати, -

в с т а н о в и в:
31 липня 2019 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Казенного підприємства «Південукргеологія», в якому просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 48141, 42 грн., а також компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 3394, 88 грн.
В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, з 24 серпня 2000 року до 05 серпня 2019 року він знаходився у трудових відносинах з відповідачем. 05 серпня 2019 року його було звільнено з роботи за власним бажанням, проте, в порушення вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні з ним не було проведено розрахунку. Відповідач надав довідку, згідно якої сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати становить 48141, 42 грн., яку в добровільному порядку відповідач не сплачує. Крім того, ст.34 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що компенсація втрати частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням строків її виплати, провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, передбаченому чинним законодавством. Так, у відповідності до ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», сума компенсації, яку має сплатити відповідач складає 3394, 88 грн.
Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року відкрите спрощене позовне провадження та призначено судове засідання з викликом сторін (а.с. 25).
В судове засідання позивач не з`явився, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підтримує та просить задовольнити. У вирішенні справи в частині позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, покладається на розсуд суду.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, вважається таким, що повідомлений належним чином. Відповідно до наданого відзиву позовні вимоги визнає частково, не заперечує проти стягнення заборгованості по заробітній платі, а в частині позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати просить відмовити. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що дійсно підприємство має перед позивачем заборгованість по заробітній платі у сумі 48141, 42 грн., у зв`язку з несвоєчасним та неповним фінансуванням з бюджету. Відповідач зазначає, що обсяг відповідальності не повинен бути несправедливим щодо роботодавця, майновий тягар може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, у тому числі з виплати заробітної плати іншим працівникам. На сьогоднішній день у підприємства наявна заборгованість у сумі більше 11 млн. грн. Тому просить відмовити в позові в частині стягнення 3394, 88 грн.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй [censored] з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що особа_1 з 24 серпня 2000 року перебував у трудових відносинах з Казенним підприємством «Південукргеологія» та 05 серпня 2019 року звільнений з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача (а.с.10-15).
Згідно довідки КП «Південукргеологія» №01/12-379 від 22 червня 2020 року, станом на 01 травня 2020 року заборгованість перед особа_1 по заробітній платі складає 48141, 42 грн. (а.с.18).
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.
Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За приписами ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
У відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Учасники справи визнали фактичні обставини, зокрема і розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Таким чином в силу зазначених норм закону, в межах заявлених в цій частині позовних вимог, з урахуванням положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 48141, 42 грн., розмір якої визначений позивачем у позові, з яких підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі.
Позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Постановою державного виконавця від 15 серпня 2018 року на кошти відповідача було накладено арешт. Відповідач є казенним підприємством, яке фінансується з державного бюджету. Суд вважає, що відповідач, з огляду на арешт коштів та відсутність фінансування не мав об`єктивної можливості виконати свій обов`язок зі своєчасної виплати нарахованої заробітної плати.
В постанові Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15 викладена позиція, відповідно п.76 до якої, якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.
Враховуючи, що позивач звернувся з позовом після спливу одного року з моменту виникнення заборгованості, а відповідач був позбавлений можливості здійснити розрахунок з позивачем при звільненні, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати не підлягають задоволенню.
Позивач при зверненні до суду із позовом був звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за позовну вимогу про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 840, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 81, 83, 133, 141, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:
Позов особа_1 до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати, - задовольнити частково.
Стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» (єдрпоу 01432150) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 48414 гривень 42 копійок (сорок вісім тисяч чотириста чотирнадцять грн. 42 коп.), з яких підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» (єдрпоу 01432150) на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя [С.] О.В.