КП"ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ": невыплата зарплаты

221/9192/19
2/221/474/2020


Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

12 мая 2020 г. Волноваха
Волновахский районный суд в составе:
председательствующей судьи [П.] Н.В.,
при секретаре судебных заседаний [Г.] Л.Л.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Волноваха в общем исковом производстве гражданское дело №221 / 9192/19 по иску лицо_1 к Казенного предприятия «Южукргеология» о взыскании заработаеттной платы -

В С Т А Н О В И Л:

Истец 09.12.2019 года обратился в суд с исковым заявлением к КП «Южукргеология», в которой просит взыскать с ответчика в пользу истца невыплаченную заработную плату за период с июля 2014 по ноябрь 2016 года.
В обоснование исковых требований ссылается на то, что с 2004 года работал в Приазовской комплексной геологической партии КП «Южукргеология» водителем 2 класса. С 29.12.2017 года работал сторожем. Приказом №9-к от 04.02.2019 года истца свильнено по собственному желанию. Утверждает, что ответчик на день увольнения с ним не рассчитался. Просит иск удовлетворить.
Постановлением Волновахского районного суда Донецкой области от 13.12.2019 года открыто производство и решено рассмотрение дела проводить в общем исковом производстве.
Определением суда от 24.02.2020 года закрыто подготовительное производство и назначен дело до судебного разбирательства.
26.02.2020 года от представителя ответчика поступил отзыв на исковое заявление. Отметил, что ОСОБА_1действительно работал сторожем на КП «Южукргеология» и по данным бухгалтерского учета ответчик имеет задолженность перед истцом в размере 57765, 54 грн.
Истец в судебное заседание не явился, однако подал заявление, в котором просит рассмотрение дела проводить в его отсутствие. Кроме того, в заявлении просит взыскать с ответчика в пользу истца задолженность по заработной плате за период с 01.07.2014 года по 30.11.2016 года, остальную часть исковых требований оставить без рассмотрения.
постановлением Волновахекого районного суда Донецкой области от 13.04.2020 года исковые требования в части начисления индексации на невыплаченную заработную плату за период с июля 2014 по ноябрь 2016 года, компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска за период с 2014 года по 04.02.2019 года с индексацией и взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, начиная с 4 февраля 2019 по день принятия решения по делу, оставлено без рассмотрения.
Представитель ответчика в судебное состоние не явился, надлежащим образом уведомлен о дате и месте рассмотрения дела, о причине неявки суду не сообщил, отзыв не представил, поэтому суд принимает решение при заочном рассмотрении дела, соответствует положениям ст.ст.280-281 ГПК Украины.
С учетом ч.2 ст.247 Гражданского процессуального кодекса Украины, в связи с неявкой всех участников дела фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
Исследовав материалы дела, суд пришел к виснетвку, что исковое заявление принадлежит удовлетворить частично по следующим основаниям.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
По содержанию ч.1 ст.3 КЗоТ Украины трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, работающих потрудовому договору с физическими лицами, регулирует законодательство о труде.
Согласно ст.94 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
По требованиям ч.1 ст.21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
В соответствии со статьей 115 КЗоТ Укны и статьи 24 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не перевищуе шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Право работника на соответствующую заработную плату корреспондируется с обязанностью работодателя начислить ему выплаты, гарантированные государством, и выплатить их, поэтому независимо от того, было осуществлено работодателем начисления таких выплат, работник, в случаенарушения законодательства об оплате труда, вправе обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы.
В силу требований ст.233 КЗоТ Украины, работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а в делам об увольнении - в месячный срок со дня вручения копии приказа об увольнении либо со дния выдачи трудовой книжки. В случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Следовательно, в случае нарушения работодателем законодательства об оплате труда, не ограничивается каким-либо сроком обращения работника в суд с иском о взыскании заработной платы, ему принадлежит, то есть всех выплат, на которые работник имеет право в соответствии с условиями Трудового договора и в соответствии с государственнымигарантий, установленных законодательством, независимо от того, было осуществлено работодателем начисления таких выплат.
Судом установлено, что истец особа_1 с 2004 года работал в Приазовской комплексной геологической партии КП «Южукргеология» [П.] участок БВРК КП «Южукргеология». С 29.12.2017 года работал сторожем. Приказом №9-к от 04.02.2019 года особа_1 уволен по собственному желанию, что подтверждается копией трудовой книжки истца.
Согласно справки КП «Южукргеология» №01 / 12-636 от 28.10.2019 года задолженность по начисленной и невыплаченной заработной плате перед особа_1 по состоянию на 01.10.2019 года составляет 57765, 54 грн.
Судом установлено, что спорные отношения между сторонами возникли в связи с несвоевременной выплатой ответчиком заработной платы истцу. Итак, ответчиком были нарушены права и интересы, для защиты которых истец обратился в суд, а потому они подлежали защиты путем взыскания с ответчика в пользу истца задолженности по сумм.
Согласно ст.13 ЦБК Украине суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Согласно ст.76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела. Эти данные встановлюються такими средствами: 1) письменными, вещественными и электронными доказательствами; 2) выводами экспертов; 3) свидетельскими показаниями.
Статья 77 ГПК Украины предусматривает, что надлежащими есть доказательства, которые содержат информацию относительно предмета доказывания. Предметом доказывания обстоятельства, подтверждающие заявленные требования или возражения или имеют иное значение для рассмотрения дела и подлежат установлению при принятии судебного решения. Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтвержуния их требований или возражений.
Согласно ст.81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Учитывая вышеизложенное, суд пришел к выводу, что исковые требования необходимо удовлетворить и взыскать с ответчика в пользу истца начисленной и невыплаченной заработной платы в общемом размере 57765, 54 грн.
Согласно ст.141 ГПК Украины с ответчика в пользу государства необходимо взыскать судебный сбор в размере 840, 80 грн., Поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора при подаче искового заявления.
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст. 1, 3, 94, 115, 233 КЗоТ Украины, ст 10, 12, 76-78, 81-82, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 280-284, 352, 354 ГПК Украины, суд -

Р Е Ш И Л:

Иск особа_1 к Казенного предприятия «Южукргеология» о взыскании заработнойй платы - удовлетворить.
Взыскать с Казенного предприятия «Южукргеология» (место нахождения: 49005, Днепропетровская область, . Днепр, ул. Чернышевского, 11, код егрпоу 01432150) в пользу особа_1 (информация_1, паспорт серии номер_1, выданный Волновахского РО УМВД Украины в Донецкой области 22.05. 2002 года, рнокпп номер_2, место регистрации по адреса_1) задолженность по начисленной и невыплаченной заработной платы в размере 57765, 54 грн.
Взыскать с Казенного предприятия«Южукргеология» (место нахождения: 49005, Днепропетровская область, . Днепр, ул. Чернышевского, 11, код егрпоу 01432150) в доход государства судебный сбор в размере 840, 80 грн.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части выплаты особа_1 заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика, которая может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное заочноерешение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Апелляционная жалоба на решение подается в Донецкий апелляционный суд через Волновахский районный суд Донецкой области в течение 30 дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право навосстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему соответствующего решения суда.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение дела) без уведомления (вызова) участников дела указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всИма участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.

Судья Н.В. [П.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

221/9192/19
2/221/474/2020


Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

12 травня 2020 року м.Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області в складі:
головуючої судді [П]ь Н.В.,
при секретарі судових засідань Гуровій Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Волноваха у загальному позовному провадженні цивільну справу №221/9192/19 за позовом особа_1 до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення заробітної плати –

В С Т А Н О В И В:

Позивач 09.12.2019 року звернувся до суду із позовною заявою до КП «Південукргеологія», в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату за період з липня 2014 року по листопад 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 2004 року працював у Приазовській комплексній геологічній партії КП «Південукргеологія» водієм 2 класу. З 29.12.2017 року працював сторожем. Наказом №9-к від 04.02.2019 року позивача звільнено за власним бажанням. Стверджує, що відповідач на день звільнення з ним не розрахувався. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 13.12.2019 року відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у загальному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 24.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
26.02.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що особа_1 дійсно працював сторожем на КП «Південукргеологія» та по даним бухгалтерського обліку відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 57765, 54 грн.
Позивач у судове засідання не з`явився, однак подав заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності. Окрім того, у заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 01.07.2014 року по 30.11.2016 року, іншу частину позовних вимог залишити без розгляду.
Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 13.04.2020 року позовні вимоги в частині нарахування індексації на невиплачену заробітну плату за період з липня 2014 року по листопад 2016 року, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період з 2014 року по 04.02.2019 року з індексацією та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 04 лютого 2019 року по день прийняття рішення у справі, залишено без розгляду.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомив, відзив не надав, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.
З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить задоволити частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За змістом ч.1 ст.3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.
Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За вимогами ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Право працівника на належну заробітну плату кореспондується із обов`язком роботодавця нарахувати йому виплати, гарантовані державою, й виплатити їх, тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
В силу вимог ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Судом встановлено, що позивач особа_1 з 2004 року працював в Приазовській комплексній геологічній партії КП «Південукргеологія» (Приазовська дільниця БВРК КП «Південукргеологія». З 29.12.2017 року працював сторожем. Наказом №9-к від 04.02.2019 року особа_1 звільнено за власним бажанням, що підтверджено копією трудової книжки позивача.
Згідно довідки КП «Південукргеологія» №01/12-636 від 28.10.2019 року заборгованість по нарахованій та невиплаченій заробітній платі перед особа_1 станом на 01.10.2019 року складає 57765, 54 грн.
Судом встановлено, що спірні відносини між сторонами виникли у зв`язку з несвоєчасною виплатою відповідачем заробітної плати позивачу. Отже, відповідачем були порушені права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, а тому вони підлягали захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованих сум.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Стаття 77 ЦПК України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача нараховану та невиплачену заробітну плату у загальному розмірі 57765, 54 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 840, 80 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 3, 94, 115, 233 КЗпП України, ст.ст. 10, 12, 76-78, 81-82, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов особа_1 до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення заробітної плати – задовольнити.
Стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» (місце знаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, 11, код єдрпоу 01432150) на користь особа_1 ( інформація_1 , паспорт серії номер_1 , виданий Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області 22.05.2002 року, рнокпп номер_2 , місце реєстрації за адресою: адреса_1 ) заборгованість з нарахованої та невиплаченої заробітної плати в розмірі 57765, 54 грн.
Стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» (місце знаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, 11, код єдрпоу 01432150) в дохід держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати особа_1 заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. [П]ь