ЛМКП "ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО": невыплата зарплаты

Справа № 462/49/20 р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 05 березня 2020 року Залізничний районний суд міста Львова в складі: головуючого — судді Ліуша А.І. з участю секретаря Аврамишиної Д.О. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати, — В С Т, А Н О В И В: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку та компенсації втрати частини заробітної плати, покликаючись на те, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 02 серпня 2019 року стягнуто з відповідача на його користь заборгованість по невиплаченій заробітній платі. Однак відповідвчем досі не було фактично сплачено йому суму заборгованості. Просить стягнути з відповідача 33813,12 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 26 вересня 2019 року по 27 листопада 2019 року, 3000,00 грн. на професійну правничу допомогу. Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує суму середнього заробітку за час затримки розрахунку, покликається на те, що між позивачем та відповідачем був відсутній спір щодо розміру належних їй при звільненні сум. Вважає розмір середнього заробітку неспівмірним, просить його зменшити. У зв`язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Дослідивши докази, наявні у матеріалах заяви суд вважає, що позов слід задовольнити повністю. Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 02 серпня 2019 року стягнуто з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на користь позивача заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 80528,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Крім того, відповідно до ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08 лютого 1995 року, середньоденна заробітна плата позивача становить 96,06 грн., а тому середній заробіток за час затримки розрахунку з 26 вересня 2019 року по 27 листопада 2019 року становить 33813,12 грн. Отже, оскільки відповідачем при звільненні позивача не проведено виплату заробітної плати, чим порушено строки її виплати, з відповідача слід стягнути 33813,12 грн. середнього заробітку за час затримки з 26 вересня 2019 року по 27 листопада 2019 року. Також, суд не вважає, що слід застосувати принцип співмірності, оскільки розмір недорахованої заробітної плати суттєво перевищує розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, а також, враховуючи те, що позивач звернувся до суду фактично одразу після його звільнення. Таким чином, оцінюючи докази у їх [censored] суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення. А також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову — на відповідача. Отже, суд вважає, що з відповідача слід також стягнути у дохід держави 840,80 грн. судового збору, однак у стягненні з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів щодо понесення позивачем таких витрат, зокрема, у цій справі та у розмірі саме 3000,00 грн. Керуючись ст ст. 12, 259, 263−265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, суд, — У Х В, А Л И В: позов задовольнити повністю. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» /місто Львів, вулиця Д.Апостола, 1, єдрпоу 05506460/ на користь особа_1 / адреса_1, рнокпп номер_1 / 33 813 тридцять три тисячі вісімсот тринадцять/ гривень 12 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» /місто Львів, вулиця Д.Апостола, 1, єдрпоу 05506460/ у дохід держави 840 /вісімсот сорок/ гривень 80 копійок сплаченого судового збору. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Суддя: /підпис/ А. І. Ліуш Копія вірна. Суддя А. І. Ліуш