ЛМКП "ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО": невыплата зарплаты

Справа № 462/6367/19 р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 26 лютого 2020 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючого судді — Пилип`юк Г.М. за участю секретаря судового засідання — Зубрицької О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом особа_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, встановив: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача на свою користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 89 666,88 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн. та судовий збір у розмірі 896,67 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він працював у відповідача з 12 вересня 2005 року по 16 листопада 2018 року працював у відповідача, а саме 12 вересня 2005 він був прийнятий в цех централізованого ремонту вогнетривником по шостому розряду згідно наказу № 268-к від 12.09.2005р., 01 серпня 2007 року його переведено в спеціалізований ремонтно-будівельний цех на посаду вогнетривника по шостому розряду згідно наказу № 257-к від 01.08.2007р., 01 березня 2012 року його переміщено в дільницю з обмурівки та теплоізоляції цього ж цеху згідно наказу № 90-к від 01.03.2012р.,16 листопада 2018 року він був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України згідно наказу № 646-к від 15.11.2018р. Починаючи з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2015 року відповідач не в повному розмірі виплачував йому заробітну плату. Зазначає, що рішенням Залізничного районного суду від 16.05.2019 року на його користь стягнуто 48 246,00 грн. недонарахованої заробітної плати та 56 967,46 грн. компенсації втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків її виплати без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів. Відповідачем було здійснено фактичну виплату 07.08.2019 року заборговану суму згідно копії виписки. Його розрахунок середнього заробітку за час затримки виплати при звільненні за період невиплати заробітної плати становить 89 666,88 грн., оскільки середньогодинна зарплата позивача становить 62,88 грн. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21.10.2019 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. 28.11 2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому той з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Мотивує свій відзив тим, що між сторонами не було узгоджено суми недонарахованої заробітної плати, а з вини позивача створено ситуацію із затягуванням судового розгляду у вказаний період. Окрім цього зазначає, що розрахунок позивача здійснений неналежно. З огляду на вказане просить застосувати принцип співмірності за зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом, копією трудової книжки позивача стверджується, що позивач з 12 вересня 2005 року по 16 листопада 2018 року працював у відповідача, а саме 12 вересня 2005 він був прийнятий в цех централізованого ремонту вогнетривником по шостому розряду згідно наказу № 268-к від 12.09.2005р., 01 серпня 2007 року його переведено в спеціалізований ремонтно-будівельний цех на посаду вогнетривника по шостому розряду згідно наказу № 257-к від 01.08.2007р.,01 березня 2012 року його переміщено в дільницю з обмурівки та теплоізоляції цього ж цеху згідно наказу № 90-к від 01.03.2012р.,16 листопада 2018 року він був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України згідно наказу № 646-к від 15.11.2018р. Встановлено, що рішенням Залізничного районного суду від 16.05.2019 року на його користь стягнуто 48 246,00 грн. недонарахованої заробітної плати та 56 967,46 грн. компенсації втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків її виплати без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів. Відповідачем було здійснено фактичну виплату 07.08.2019 року заборговану суму згідно копії виписки від 07.08.2019 року /а.с.19/. Його розрахунок середнього заробітку за час затримки виплати при звільненні за період невиплати заробітної плати становить 89 666,88 грн., оскільки середньогодинна зарплата позивача становить 62,88 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відтак, вищевказаними судовими рішеннями встановлено порушення відповідачем за період за період 17.11.2018 року до 07.08.2019 року Трудового права позивача, зокрема, на належний рівень оплати праці, передбачений чинним законодавством. Отже, ця обставина не потребує додаткового доведення. Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. За змістом статті 117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Відповідно до ч. 1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року. Відповідно із абз.3 п.2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період. Судом встановлено, що відповідно до розрахункових листів сума середнього заробітку за час затримки виплати при звільненні за період 17.11.2018 року до 07.08.2019 року становить 89 666,88 грн Враховуючи, що з дня звільнення з роботи, а саме з 16.11.2018 року заробітна плата не виплачена в повному обсязі, то у відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України відповідач зобов`язаний виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку, тобто починаючи з 17.11.2018р. по 07.08.2019р. Разом з цим, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки 89 666,88 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, без урахування податків та інших обов`язкових платежів, а також 2500 грн. витрат на правову допомогу. Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи. На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 81, 258−259, 264−265 ЦПК України, суд ухвалив: Позов задовольнити. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» /єдрпоу 05506460, що знаходиться у м. Львові на вул. Д. Апостола, 1/ на користь особа_1 89 666 (вісімдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 88 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без урахування податків та інших обов`язкових платежів. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь особа_1 896 (вісімсот дев`яносто шість) грн. 45 коп. судового збору та 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. витрат на правову допомогу. Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови. Позивач: особа_1, інформація_1, проживає за адресою: адреса_1. Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код. єдрпоу 05506460, знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Д.Апостола, 1 Повний текст рішення складено — 26.02.2020 року. Суддя: Г. М. Пилип`юк Оригінал рішення.