мирноградвугілля: Суд частично удовлетворил иск о задолженности и средней зарплате при увольнении.

Справа № 226/598/24

Справа № 226/598/24

Провадження № 2/226/199/2024

Р І Ш Е Н Н я

І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н и

11 квітня 2024 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Редько Ж.Є.,

при секретарі [Щ.] А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення заборгованості по заробітні платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т, А Н О В И в:

Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Мирноградвугілля» (далі ДП «Мирноградвугілля») про стягнення заборгованості по заробітні платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в обґрунтування якого вказав, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем по 17.04.2023 та був звільнений за власним бажанням у зв`язку із переходом на пенсію за ст.38 КЗпП України. До теперішнього часу підприємство з ним повністю не розрахувалося. Станом на 26.12.2023 заборгованість по заробітній платі складала 72 799 грн 35 коп. А середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.04.2023 (наступний день після звільнення) по 18.10.2023 (6-ти місячний строк, визначений ст.117 КЗпП України) склав 194 070 грн 00 коп. із розрахунку: 125 (робочі дні затримки) х 1522 грн 56 коп. (середньоденний заробіток). Ці суми були стягнуті з ДП «Мирноградвугілля» на його користь згідно із судовим наказом від 22.01.2024 у справі 226/99/24, який було скасовано відповідно до ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 15.02.2024. Тому позивач просить стягнути з ДП «Мирноградвугілля» на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 72 799 грн 35 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 194 070 грн 00 коп.

Позивач особа_1 до суду не з`явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідачаДП «Мирноградвугілля»досудунез`явився, прочасімісце розглядусправисповіщений належнимчином, письмовоповідомивсудпро розглядсправи вйоговідсутність, подаввідзивнапозовну заяву, згідноізяким вказав, щоперед колишнім працівником ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» особа_1 дійсно наявна заборгованість з виплат при звільненні в сумі 72 799 грн 35 коп. Між тим позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні не визнає, оскільки особа_1 у день звільнення 17.04.2023 не працював, а знаходився у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до табелю обліку робочого часу. Вимогу про розрахунок відповідно до ст.116 КЗпП України особа_1 не пред`являв. 26.12.2023 позивач звернувся із заявою лише про надання інформації про наявність заборгованості по заробітній платі та розмір середнього заробітку. Тому просить суд в цій частині позовних вимог відмовити.

Згідно із ухвалою суду від 11.03.2024 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Згідно із ухвалою суду від 14.03.2024 після усунення недоліків позовної заяви у справівідкрито спрощенепозовне провадженняз викликомсторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що особа_1, інформація_1, перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», звідки був звільнений 17.04.2023 за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію за ч.1 ст.38 КЗпП України.

Відповідно до довідки ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 26.12.2023 станом на 26.12.2023 заборгованість по заробітній платі особа_1 складає:

 — оплата по листку непрацездатності за рахунок підприємства у січні 2022 року за 5 календарних днів у сумі 4269 грн 80 коп. (за січень 2022 року);

 — оплата по листку непрацездатності за рахунок підприємства у лютому 2022 року за 5 календарних днів у сумі 4230 грн 40 коп. (за лютий 2022 року);

 — оплата по листку непрацездатності за рахунок підприємства у серпні 2022 року за 5 календарних днів у сумі 3635 грн 95 коп. (за липень 2022 року);

 — оплата по листку непрацездатності за рахунок підприємства у жовтні 2022 року за 5 календарних днів у сумі 3643 грн 20 коп. (за вересень 2022 року);

 — оплата по листку непрацездатності за рахунок підприємства у лютому 2023 року за 5 календарних днів у сумі 3899 грн 70 коп. (за січень 2023 року), а також за 3 календарних дні в сумі 2396 грн 91 коп. (за лютий 2023 року);

 — оплата по листку непрацездатності за рахунок підприємства у березні 2023 року за 2 календарних дні у сумі 1597 грн 94 коп. (за лютий 2023 року);

 — вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат у сумі 66 760 грн 08 коп.

Разом сума нарахувань склала 90 433 грн 98 коп. Після стягнення податків сума до виплат становить 72 799 грн 35 коп.

Відповідно до довідки ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 26.12.2023 середньоденна заробітна плата особа_1 склала 1552 грн 56 коп. Розрахунок здійснено із фактичної заробітної плати за останні два місяці перед місяцем звільнення, а саме: отриманої в лютому 2023 році заробітної плати в сумі 21 131 грн 17 коп. за 13 відпрацьованих днів та отриманої в березні 2023 році заробітної плати в сумі 13 025 грн 05 коп. за 9 відпрацьованих днів (34156 грн 22 коп.: 22).

Відповідно до довідки ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 22.03.2024, табелю обліку робочого часу за квітень 2023 року особа_1 17.04.2023 перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Згідно із заявою особа_1 від 26.12.2023, спрямованої ВП «Шахта Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» та отриманої підприємством 26.12.2023, позивач просить видати йому довідку про середній заробіток на момент його звільнення 17.04.2023 та про заборгованість по заробітній платі та іншим виплатам.

Відповідно до ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 15.02.2024 у справі № 229/99/24 судовий наказ, виданий Димитровським міським судом Донецької області 22.01.2024, про стягнення з ДП «Мирноградвугілля» на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 72 799 грн 35 коп. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.04.2023 по 18.10.2023 в сумі 194 070 грн 00 коп. скасовано. З тексту цієї ухвали вбачається, що судовий наказ від 22.01.2024 було отримано відповідачем 06.02.2024.

Згідно із ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Оскільки в порушення наведених правових норм Трудового законодавства до теперішнього часу підприємство не розрахувалося з позивачем, заборгованість із сум, що належать позивачу при звільненні від підприємства, у сумі 72 799 грн 35 коп. (після стягнення податків та інших обов`язкових платежів) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП Україниу разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом встановлено, що позивач у день звільнення 17.04.2023 не працював. Доказів зворотнього суду не надано.

У такому випадку відповідальність роботодавця на підставіст.117 КЗпП Українинаступає після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок та невиплати після пред`явлення цієї вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать.

Як слідує з досліджених судом доказів, позивач в день звільнення не працював, що підтверджується табелем використання робочого часу по дільниці за квітень 2023 року.

Позивачем не надано суду доказів про те, що він звертався до відповідача з вимогою про проведення з ним розрахунку до моменту звернення з заявою про видачу судового наказу до суду.

Аналіз наданих суду доказів, вказує на те, що відповідачу вперше стало відомо про вимогу позивача 06.02.2024, коли ДП «Мирноградвугілля» отримало судовий наказ про стягнення спірних сум, який у наступному був скасований судом за заявою відповідача.

Отже час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з дати отримання відповідачем оспорюваного ним судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільенні.

До такого висновку суд прийшов з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 по справі № 682/3060/16-ц (провадження № 61−23170сво18), яку суд згідно із ч.4 ст.263 ЦПК враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин. Як зазначено в цьому рішенні, час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту, коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати.

З огляду на заяви по суті справи сторін фактичний розрахунок з позивачем на день ухвалення рішення не було проведено.

Таким чиномпозивач має правона отриманнясереднього заробіткуза часзатримки розрахункупри звільненніза періодз 06.02.2024(деньпред`явлення вимоги) до 11.04.2024 (деньухвалення рішення) в сумі 74 522 грн 88 коп., виходячи із розрахунку: 48 робочих днів х 1552 грн 56 коп.

Беручи доуваги розмірпростроченої заборгованостіроботодавця щодовиплати працівникупри звільненнівсіх належнихсум (72799грн 35коп.), який розрахованийз урахуваннямвже утриманих податкута іншихобов`язковихплатежів;період затримкивиплати такоїзаборгованості (одинрік), яка щене виплачена, суд вважаєсправедливим, пропорційним татаким, що відповідатимеобставинам справи, визначення розмірувідповідальності відповідачав сумі74522грн 88коп., яка іпідлягає відшкодуваннюз роботодавця. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих його втрат, які розумно можна було би передбачити.

Відповідно доч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 3028 грн з 1 січня 2024 року. Отже мінімальний розмір ставки судового збору становить 1211 грн 20 коп. (3028 грн х 0, 4).

Сума задоволених судом стягнень становить 147 322 грн (72799 грн 35 коп. + 74 522 грн 88 коп.), 1% від цієї суми становить 1473 грн 22 коп.

Позивачем при зверненні до суду сплачено 1940 грн 70 коп.

В силу ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати щодо сплати судового збору підлягають відшкодуванню в сумі 1473 грн 22 коп. (75, 91%) пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі ст.47, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263−265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В, А Л И в:

Позовні вимоги особа_1 (зареєстроване місце проживання: адреса_1, рнокпп номер_1) до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (місцезнаходження: 85323, Донецька область, Покровський район, м.Мирноград, вул. Соборна, б.1, код єдрпоу 32087941) про стягнення заборгованості по заробітні платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь особа_1:

 — заборгованість з виплати сум, що належать йому від підприємства, у сумі 72 799 (сімдесят дві тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) грн 35 коп. після утриманих податку та інших обов`язкових платежів;

 — середній заробіток за час затримку розрахунку при звільнені за період з 06.02.2024 до 11.04.2024 в сумі 74 522 (сімдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять дві) грн 88 коп. без утримання податку та інших обов`язкових платежів;

 — судові витрати в сумі 1473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) грн 22 коп.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж. Є. Редько