мирноградвугілля: Часткове задоволення позову працівника про стягнення зарплатних боргів і компенсацій.

Справа № 226/375/24

ЄУН 226/375/24

Провадження №2/226/153/2024

Р І Ш Е Н Н я

і м е н е м У к р, а ї н и

18 квітня 2024 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді [К.] Т.О.,

за участю секретаря Лазарєвої в.в.

учасники судового провадження:

позивач особа_1 (не з`явився),

відповідач ДП «Мирноградвугілля» (представник особа_2

не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

у с т, а н о в и в :

Позивач особа_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що у період з 25.03.2002 по 23.05.2023 він працював у Державному підприємстві «Мирноградвугілля», після чого звільнився на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв`язку з переходом на пенсію. При звільненні відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок, заборгованість підприємства станом на 26.12.2023 складає 101853, 02 грн. В період з 24.05.2023 (наступний день після звільнення) по 24.11.2023 (шестимісячний строк визначений ст.117 КЗПП) кількість робочих днів склала 128. Середньоденний заробіток становить 1812, 94 грн згідно довідки № 561 від 26.12.2023. Тобто за період з 24.05.2023 до 24.11.2023 потрібно стягнути 128×1812, 94 = 232056, 32 грн. Судовим наказом від 19.01.2024 року по справі № 226/100/24 було стягнуто з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 101853, 02 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з період з 24.05.2023 до 14.11.2023 у розмірі 232056, 32 грн. Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 02.02.2024 судовий наказ скасований, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 101853, 02 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення.

Ухвалою судді від 27.02.2024 у справі відкрите провадження та призначений її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав суду заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав суду відзив в якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просив суд розглянути справу за його відсутності. Свою позицію у цій справі представник відповідача обґрунтував тим, що відповідач підтверджує наявність заборгованості з виплат при розрахунку у сумі 101853, 02 грн перед колишнім працівником особа_1, який у день звільнення 23.05.2023 року перебував у щорічній відпустці, відповідно до табелю обліку робочого часу, що підтверджується довідкою від 02.04.2024 року № 187. Вимогу про розрахунок у відповідності до положень ст. 116 КЗпП України позивач до відповідача взагалі не пред? являв. 26.12.2023 позивач звернувся із заявою лише про надання інформації про наявність заборгованості по заробітній платі та розмір середньоденного заробітку. В такому разі вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку згідно ст. 117 КЗпП України не підлягають задоволенню. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Установивши характер спірних правовідносин, дослідивши надані суду докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з такого.

Судом установлено, що позивач особа_1 у період з 25 березня 2002 року до 23 травня 2023 року включно перебував у трудових відносинах із ДП «Мирноградвугілля». 23 травня 2023 року на підставі ч.1 ст.38 КЗпП позивач звільнений із роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (а.с. 6−9).

Згідно довідки про розмір заборгованості по заробітній платі № 562 від 26.12.2023, загальна сума заборгованості по заробітній платі, станом на дату надання довідки, становить 101853, 02 грн, у тому числі; оплата по листку непрацездатності за рахунок підприємства за березень 2022 року за 5 календарних днів 4465, 60 грн (за березень 2022 року), оплата по листку непрацездатності за рахунок підприємства за січень 2023 року за 5 календарних днів 5125, 25 грн (за грудень 2022 року), вихідна допомога у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат 116934, 63. Разом сума нарахувань склала 126525, 48 грн. Після стягнення податків сума до виплати становить 101853, 02 грн (а.с.10).

Згідно довідки відповідача, середньоденна заробітна плата позивача становить 1812, 94 грн (а.с.10 зворотня сторона аркуша). Заперечень щодо визначеного відповідачем розміру середньоденного заробітку позивача, від сторін не надходило.

Згідно довідки від 02.04.2024 про кількість підземних виходів, та інформації з табелю виходів, особа_1 у день звільнення перебував у відпустці (долучені до відзиву на позовну заяву).

За змістом положень статей 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справу на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

При звільненні працівника, на підставі положень статей 116 та 117 Кодексу законів про працю України виплата всіхсум, що належатьйому відпідприємства, установи, організації, провадиться вдень звільнення. Якщо працівникв деньзвільнення непрацював, то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок. Про суми, нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні, із зазначеннямокремо кожноговиду виплати (основната додатковазаробітна плата, заохочувальні такомпенсаційні виплати, інші виплати, на якіпрацівник маєправо згідноз умовамиТрудового договоруі відповіднодо законодавства, у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати. У випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені законодавством підприємство, установа, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців, тому суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої йому заборгованості по заробітній платі в сумі 101853, 02 грн та середнього заробітку за несвоєчасну виплату відповідачем належних сум з наступного дня після пред`явлення позивачем вимоги про розрахунок (у день звільнення позивач перебував у відпустці), а саме 14.02.2024 (реєстрація цього позову в суді) по день ухвалення рішення суду, а саме 18.04.2024.

Діюче трудове законодавство передбачає безальтернативний обов`язок виплати належних працівникові сум при його звільненні, це законодавство встановлює і пов`язує юридичну відповідальність за порушення даних вимог законодавства, з юридичною особою того підприємства, установи, організації, на якому працювала особа до звільнення.

Середньоденний заробіток позивача, за розрахунком відповідача, заперечень проти якого позивач не висловлював, становить 1812, 94гривень. Кількість робочих днів з дати після пред`явленняпозивачем вимогипро розрахунок 14 лютого 2024 року до 18 квітня 2024 року становить 47 днів, у тому числі у лютому 2024 року 12 днів, у березні 2024 року 21 день, у квітні 2024 року 14 днів. Сума середнього заробітку складає 85208, 18 гривень з розрахунку: (47×1812, 94).

Суд не приймає доводи відповідача про відсутність законних підстав для виплати позивачеві розрахункових сум при звільненні, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

На підставі положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України на користь позивача підлягає стягненню з відповідача понесені ним судові витрати судовий збір в сумі 964, 60 грн, а у дохід держави — 1211, 20 грн за вимогу про стягнення заробітної плати, оскільки від сплати судового збору за вказану вимогу позивач, за вимогами діючого законодавства, при подачі позову звільнявся.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.47, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.4, 10, 12, 13, 23, 76, 81, 141, 259, 263−265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в, а л и в :

Позов особа_1, інформація_1, (рнокпп номер_1), місце реєстрації: адреса_1, до Державного підприємства «Мирноградвугілля», місцезнаходження: 85320, місто Мирноград Донецької області, вул. Соборна, буд. 1, код єдрпоу 32087941, про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь особа_1 заборгованість по позаробітній платі у сумі 101853, 02 гривень (сума заборгованості після утримання обов`язкових податків та зборів), середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 14 лютого 2024 року до 18 квітня 2024 року включно у сумі85208, 18 гривень, судові витрати в сумі 964, 60 гривень, а всього 188 025 (сто вісімдесят вісім тисяч двадцять п`ять) гривень 80 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» судовий збір у дохід держави у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.О. [К.]