ПАТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД": невыплата зарплаты

14.05.2020 Единственный уникальный номер 205/584/20







Единственный уникальный номер судебного дела: 205/584/2020
Номер производства: 2/205/934/2020

текст решения
именем украины

14 мая 2020 г.. Днепр
Ленинский районный суд. Области в составе:
председательствующего судьи [М.] Д.В.
при секретаре волкБоевой А.А.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Днепре в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Публичного акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки -

В:
И. Краткое изложение позиции истца и возражений ответчика.
особа_1 (далее - Истец) обратилась в суд с иском к Открытого акционерного общества «Днепропеттровський трубный завод »о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки.
В обоснование исковых требований истец ссылается на то, что она, особа_1, в период с 07.07.1964 года по 23.10.2019 года находилась в трудовых отношениях с Публичным акционерным обществом «Днепропетровский трубный завод» (далее - Ответчик). Во время нахождения в трудовых отношениях с ответчиком, со стороны последнего была начислена истцу, но не выплачена заработная плата в размере 30 950 (тридцать тысяч девятьсот пятьдесят) и средний заработок за все время задержки на день подачи иска в размере 20 326 (двадцать тысяч триста двадцать шесть) рублей. 80 коп., Что подтверждается справкой, в связи с чем истец вынужден был обратиться в суд с соответствующим исковым заявлением для защиты нарушенных прав и интересов.
Ответчик в установленный судом в постановлении об открытии производства по делу срок, отзыв на исковое заявление не подал.
Любых других заявлений по сути дела в суд также не поступало.
ИИ. Заявления (ходатайства) участников дела.
Истец в судебное заседание не явилась, предоставила суду заявление, в котором просит удовлетворить исковые требования в полном объеме, рассмотреть дело без ее участия, против заочного рассмотрения дела не возражает (а.с.33). Рассмотрение дела в отсутствие участника дела согласуется с положениями ч.3 ст.211 ГПК Украины.
Представитель ответчика Открытого акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» в судебное заседание не появился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, о причинах неявки в суд не сообщили, никаких письменных заявлений или ходатайств в суд не поступало.
ИИИ. Процессуальные действия по делу.
Процессуальные действия по делу (обеспечение доказательств, принятие мер обеспечения иска, приостановление и возобновление производства и т.п.) судом не применялись.
В соответствии с ч.4 ст. 223 ГПК Украины в случае повторной неявки в судебное заседание ответчика, надлежащим образом сообщилений и от которого поступило сообщение о причинах неявки или если указанные ими причины признании неуважительными, суд может принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств, если истец не возражает против такого решения дела.
Поскольку имеющихся по данному гражданскому делу доказательств достаточно для разрешения спора по существу и учитывая, что надлежащим образом о времени и месте судебного заседания ответчик в судебное заседание не явился, о причинах неявки суду не сообщилии не подали отзыв, а истец не возражает против заочного рассмотрения дела, то суд в соответствии с нормами ст. 280 ГПК Украины принял осуществлять заочное рассмотрение дела.
Учитывая, что участники дела и их представители в судебное заседание не явились, в соответствии с требованиями ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
Учитывая изложенные требования процессуального законодательства, учитывая следующие фактические обстоятельствадела, содержание спорного правоотношения, оценку доказательств и аргументов сторон, суд принимает заочное решение о частичном удовлетворении иска ввиду следующее.
ИV. Фактические обстоятельства, установленные судом, и содержание спорного правоотношения.
Судом установлено, что особа_1 на основании приказа № 279 от 07.07.1964 года было принято на работу в Публичного акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» (а 6).
Материалами дела подтверждено, что согласно приказу № 87 / оп от 23.10.2019 года особа_123 октября 2019 был освобожден от должности по собственному желанию, в связи с выходом на пенсию, на основании ст. 38 КЗоТ Украины, о чем в трудовой книжке истца 23.10.2019 года была сделана соответствующая запись (а 6).
Как следует из справки № 49-р / 136 от 14.04.2020 года, выданной истцу Публичным акционерным обществом «Днепропетровский трубный завод» задолженность по заработной плате по состоянию на 23.10.2019 года составляет 30 949 (тридцать тысяч девятьсот сорок девять) грн. 00 коп., СРедньоденний заработок - 272 грн. 69 коп. (А.с.34).
Поскольку, по состоянию на день обращения в суд, ответчик в добровольном порядке указанную задолженность по заработной плате и задолженность по среднему заработку за все время задержки на день подачи иска не погасил, между сторонами возник спор, который подлежит рассмотрению в порядке гражданского судопроизводства.
V. Оценка суду доказательств и аргументов сторон. Мотивы применения норм права судом.
Согласно ч. 1 ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядкев, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ч. 1, 2 ст. 233 Кодекса законов о труде Украины, работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а по делам о увольнении - в месячный срок со днявручения копии приказа об увольнении либо со дня выдачи трудовой книжки. В случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ч. 1 ст. 94 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно положениям статьи 115 КЗоТ Украины и статьи 24Закон Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарних дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ УкраиныПри увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Однако, вместе с тем, с наданных суду доказательств следует, что ответчик не произвел расчет с истцом в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, и фактически полный расчет с истцом ответчик не произвел сих пор.
Поэтому, с учетом вышеуказанного, суд считает необходимым взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 30 949 (тридцать тысяч девятьсот сорок девять) рублей. 00 коп.
Также в соответствии со ст. 117 КЗоТ, в рази невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
С материалов дела усматривается, что окончательный расчет при увольнении с особа_1 проведен не был, в связи с чем, задержка расчета при увольнении составляла период с 23.10.2019 года по день обращения в суд за защитой своих прав, 28.01.2020 года, то есть 65 рабочий день.
В абзаце 3 пункта 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100, закреплено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприятии, в учреждении, организации г.енше двух календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время.
В соответствии с п. 6 ч. 5 Постановления Пленума ВСУ № 13 от 24 декабря 1999 года, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налоку и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
В связи с приведенным, средний заработок за время задержки расчета при увольнении составляет 17 724 грн. 85 коп. (272 грн. 69 коп. Х 65 рабочий день), в связи с чем, исковые требования в указанной части подлежат удовлетворению.
Суд отмечает, что ответчик, будучи надлежащим образом о времени и месте рассмотрения данного гражданского дела по существу, возражений на иск и доказательств в их обоснование судане предоставили, что дает суду право при заочном рассмотрении дела ограничиться доказательствами, предоставленными истцом, полностью соответствует требованиям ст. 280 ГПК Украины
V и. Распределение судебных расходов между сторонами.
В соответствии с требованиями ч. 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора, то с ответчика в пользу государства необходимо взыскать судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
на подстАви изложенного, руководствуясь ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ГК Украины, ст 47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗоТ Украины, Законом Украины «Об оплате труда», ст 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 430 ГПК Украины, суд -

решил:
1. Иск особа_1 к Публичного акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки - удовлетворить частично.
2. Взыскать с Открытого акционерного товариства «Днепропетровский трубный завод» (49068, г.. Днепр, ул. Маяковского, 31, код егрпоу 05393122) в пользу особа_1 (информация_2, рнокпп: номер_1, зарегистрированная и проживает по адресу: адрес_1)) задолженность по заработной плате в размере 30 949 (тридцать тысяч девятьсот сорок девять) рублей. 00 коп. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 17 724 грн. 85 коп., А всего 48 673 (сорок восемь тысяч шестьсот семьдесят три) грн. 85 коп.
3. В другой части пезов них требований - отказать.
4. Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» (49068, г.. Днепр, ул. Маяковского, 31, код егрпоу 05393122) в пользу государства судебные издержки в виде судебного сбора в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
5. Решение подлежит немедленному исполнению.

Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его пробъявления.
Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Истец имеет право обжаловать заочное решение в Днепровский апелляционного суда путем подачи в тридцатидневный срок со дня принятия решения апелляционной жалобы через Ленинский районный суд. Днепропетровск.
заочне решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Согласно п.3 раздела ХИИ ГПК Украины во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения короновирусные болезни (covid-19), срок, указанный в этом решении продлевается на срок действия такого карантина.

судья:[М] Д.В.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

14.05.2020 Єдиний унікальний номер 205/584/20







Єдиний унікальний номер судової справи:205/584/2020
Номер провадження: 2/205/934/2020

заочне рішення
іменем україни

14 травня 2020 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді [М] Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки, -

встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
особа_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що вона, особа_1 , в період з 07.07.1964 року по 23.10.2019 року знаходилась у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» (далі - Відповідач). Під час знаходження в трудових відносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована позивачу, але не виплачена заробітна плата у розмірі 30 950 (тридцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) та середній заробіток за весь час затримки на день подання позову у розмірі 20 326 (двадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 80 коп., що підтверджується довідкою, у зв`язку із чим позивач вимушена була звернутись до суду з відповідною позовною заявою для захисту порушених прав та інтересів.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк, відзив на позовну заяву не подав.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розглянути справу без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.33). Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ними причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомили та не подали відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що особа_1 на підставі наказу № 279 від 07.07.1964 року було прийнято на роботу до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (а.с. 6).
Матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу № 87/опо від 23.10.2019 року особа_1 , 23 жовтня 2019 року було звільнено з посади, за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію, на підставі ст. 38 КЗпП України, про що у трудовій книжці позивача 23.10.2019 року було зроблено відповідний запис (а.с. 6).
Як вбачається із довідки № 49-р/136 від 14.04.2020 року, виданої позивачу Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» заборгованість із заробітної плати станом на 23.10.2019 року становить 30 949 (тридцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 00 коп., середньоденний заробіток - 272 грн. 69 коп. (а.с.34).
Оскільки, станом на день звернення до суду, відповідач у добровільному порядку вказану заборгованість по заробітній платі та заборгованість по середньому заробітку за весь час затримки на день подання позову не погасив, між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно положень статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Однак, разом з тим, із наданих суду доказів вбачається, що відповідач не провів розрахунок з позивачем в строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, та фактично повний розрахунок з позивачем відповідач не провів й досі.
Тому, з урахуванням вищевказаного, суд вважає необхідним стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 30 949 (тридцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 00 коп.
Також відповідно до ст. 117 КЗпПУ, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Із матеріалів справи вбачається, що остаточний розрахунок при звільнення з особа_1 проведений не був, у зв`язку з чим, затримка розрахунку при звільненні становила період з 23.10.2019 року по день звернення до суду за захистом своїх прав, 28.01.2020 року, тобто 65 робочий день.
В абзаці 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, закріплено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 6 ч. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
У зв`язку з наведеним, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення становить 17 724 грн. 85 коп. (272 грн. 69 коп. х 65 робочий день), у зв`язку з чим, позовні вимоги в зазначеній частині підлягають частковому задоволенню.
Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду даної цивільної справи по суті, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надали, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 430 ЦПК України, суд, -

вирішив:
1. Позов особа_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки - задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код єдрпоу 05393122) на користь особа_1 ( інформація_2 , рнокпп: номер_1 , зареєстрована та проживає за адресою: адреса_1 )) заборгованість по заробітній платі у розмірі 30 949 (тридцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 00 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення у розмірі 17 724 грн. 85 коп., а всього 48 673 (сорок вісім тисяч шістсот сімдесят три) грн. 85 коп.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код єдрпоу 05393122) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
5. Рішення підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п.3 Розділу ХІІ ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (covid-19), строк, зазначений в цьому рішенні продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя: [М] Д.В.