ПАТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД": невыплата зарплаты

16.04.2021 Единственный уникальный номер 205/10424/20





Единственный уникальный номер судебного дела: 205/10424/2020
Номер производства: 2/205/286/2021

текст решения
именем украины
16 апреля 2021 г.. Днепр
Ленинский районный суд. Области в составе:
председательствующего судьи [М.] Д.В.
при секретаре [В.] А.А.
рассмотрев в откритому судебном заседании в зале суда в г.. Днепре в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Публичного акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, -
В:
И. Краткое изложение позиции истца и возражений ответчика.
особа_1 (далее - Истец) обратился в суд с иском к Открытого акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» о взыскании задолженности по заработной плате.
Вобоснование исковых требований истец ссылается на то, что он, особа_1, к 18 ноября 2020 находился в трудовых отношениях с Публичным акционерным обществом «Днепропетровский трубный завод» (далее - Ответчик). Во время нахождения в трудовых отношениях с ответчиком, со стороны последнего была начислена истцу, но не выплачена заработная плата в размере 70 238 (семьдесят тысяч двести тридцать восемь) рублей. 00 коп.
В связи с вышеизложенным, истец вынужден обратиться в суд и, с вСчет уточненных исковых требований, просить суд взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» на его особа_1 пользу начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 70 238 (семьдесят тысяч двести тридцать восемь) рублей. 00 коп.
Ответчик в установленный судом в постановлении об открытии производства по делу срок, отзыв на исковое заявление не подал.
Любых других заявлений по сути дела в суд также не поступало.
ИИ. Заявления (ходатайства) участников дела.
позывыч в судебное заседание не явился, предоставил суду заявление, в котором просит удовлетворить исковые требования в полном объеме, рассмотреть дело без его участия, против заочного рассмотрения дела не возражает.
Рассмотрение дела в отсутствие участника дела согласуется с положениями ч. 3 ст. 211 ГПК Украины.
Представитель ответчика Открытого акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, о причинах неявки в судове заседании сообщил, никаких письменных заявлений или ходатайств в суд не поступало.
ИИИ. Процессуальные действия по делу.
Процессуальные действия по делу (обеспечение доказательств, принятие мер обеспечения иска, приостановление и возобновление производства и т.п.) судом не применялись.
В соответствии с ч. 4 ст. 223 ГПК Украины в случае повторной неявки в судебное заседание ответчика, надлежащим образом уведомлен и от которого не поступило сообщение о причинах неявки или если указанные ими причины опредны неуважительными, суд может принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств, если истец не возражает против такого решения дела.
Поскольку имеющихся по данному гражданскому делу доказательств достаточно для разрешения спора по существу и учитывая, что надлежащим образом о времени и месте судебного заседания ответчик в судебное заседание не явился, о причинах неявки суду не сообщил и не подал отзыв, а истец не возражает против заочного рассмотрения дела, то суд в соответствии снорм ст. 280 ГПК Украины принял осуществлять заочное рассмотрение дела.
Учитывая, что участники дела и их представители в судебное заседание не явились, в соответствии с требованиями ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
Учитывая изложенные требования процессуального законодательства, учитывая следующие фактические обстоятельства дела, содержание спорного правоотношения, оценку доказательств и аргументов сторон, суд принимает заочное решениео частичном удовлетворении иска ввиду следующее.
ИV. Фактические обстоятельства, установленные судом, и содержание спорного правоотношения.
Судом установлено, что согласно приказа № 157 от 18.11.2020 года особа_1 18.11.2020 года был уволен с должности бригадира по перемещению сырья, полуфабрикатов и готовой продукции в процессе производства Публичного акционерного общества «Днепропетровский трубный завод», на основании ст. 38 КЗоТ Украины, по собственному желанию, о чем в трудовой книжке истца 18.11.2020года была сделана соответствующая запись (а 8 оборот).
Согласно сообщению Публичного акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» такой работодатель перед истцом на день увольнения последнего имеет задолженность по выплате заработной платы в общем размере 70 238 (семьдесят тысяч двести тридцать восемь) рублей. 00 коп. (А 13-14).
Поскольку, по состоянию на день обращения в суд, ответчик в добровольном порядке указанную задолженность по заработной плате не погасил, между сторонами возник спор, который подлежит рассмотрению в порядке гражданского судопроизводства.
V. Оценка суду доказательств и аргументов сторон. Мотивы применения норм права судом.
Согласно ч. 1 ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ч. 1, 2 ст. 233 Кодекса законов о труде Украины, работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственныхв в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а по делам об увольнении - в месячный срок со дня вручения копии приказа об увольнении либо со дня выдачи трудовой книжки. В случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ч. 1 ст. 94 КЗоТ Украиныи заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно положениям статьи 115 КЗоТ Украины и статьи 24 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительствов трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник илиуполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным працивнИком требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
С предоставленных суду доказательств следует, что ответчик не произвел расчет с истцом в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, и фактически полный расчет с истцом ответчик не произвел сих пор.
Поэтому, с учетом вышеуказанного, суд считает, что исковые требования в части взыскания с Открытого акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» в пользу особа_1 задолженности по заработной плате в 70 238 (семьдесят тысяч двести тридцать восемь) рублей. 00 коп. подлежат удовлетворению.
Суд отмечает, что ответчик, будучи надлежащим образом о времени и месте рассмотрения данного гражданского дела по существу, возражений на иск и доказательств в их обоснование суду не предоставил, что дает суду право при заочном рассмотрении дела ограничиться доказательствами, предоставленными истцом, полностью соответствует требованиям ст. 280 ГПК Украины.
Относительно исковых требований о обязательства ответчика уплатить страховые взносы для исчисления пенсии, суд отмечает следующее.
Согласно ст.253КЗпП Украины лица, работающие по трудовому договору (контракту) на предприятиях, в учреждениях, организациях независимо от формы собственности, вида деятельности и хозяйствования или у физического лица, подлежат общеобязательному государственному социальному страхованию.
По п.2 ч.1 ст.1 Закона Украины "О сборе и учете единого взноса на общальнообов`язкове государственное социальное страхование "(далее Закон) единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование (далее единый взнос) консолидированный страховой взнос, сбор которого осуществляется в систему общеобязательного государственного социального страхования в обязательном порядке и на регулярной основе с целью обеспечения защиты в случаях, предусмотренных законодательством, прав застрахованных лиц на получение страховых выплат (услуг) по действующим видам общеобязательного гдержавного социального страхования.
В соответствии с п.10 ч.1 ст.1вказаного Закона страхователи работодатели и другие лица, которые в соответствии с настоящим Законом обязаны уплачивать единый взнос.
Согласно забз.1 п.1 ч.1 ст.4вказаного Закона плательщиками единого взноса являются работодатели: предприятия, учреждения и организации, другие юридические лица, образованные в соответствии с законодательством Украины, независимо от формы собственности, вида деятельности и хозяйствования, использующие труд физических лиц на условиях Трудового договора (контракта) или на других условиях, предусмотренных законодательством, или по гражданско-правовым договорам (кроме гражданско-правового договора, заключенного с физическим лицом - предпринимателем, если выполняемые работы (предоставляемые услуги) соответствуют видам деятельности согласно сведениям из Единого государственного реестра юридических лиц и физических лиц предпринимателей), в том числе филиалы, представительства, отделения и другие обособленные подразделения указанных предприятий, учреждений и организаций, других юридичних лиц, имеющих отдельный баланс и самостоятельно ведут расчеты с застрахованными лицами.
Согласно ст.9 указанного Закона: уплата единого взноса осуществляется в национальной валюте путем внесения соответствующих сумм единого взноса на счета органов доходов и сборов, открытые в центральном органе исполнительной власти, реализующим государственную политику в сфере казначейского обслуживания бюджетных средств для его зачисления, кроме единого взноса, который уплачивается в иностранной валюте расположенными запределами Украины предприятиями, учреждениями, организациями (в том числе международными) за работающих у них граждан Украины и гражданами Украины, которые работают или постоянно проживают за пределами Украины, в соответствии с договорами о добровольном участии в системе общеобязательного государственного социального страхования (далее договор о добровольное участие) (ч.5).
Согласно ч.1ст.12 указанного Закона задачами центрального органа исполнительной власти, который обеспечивает формирование и реализует государственную податково и таможенную политику, является обеспечение администрирования единого взноса путем его сбора, ведения учета поступлений от его уплаты и контроля за уплатой единого взноса.
Согласно п.3ч.1ст.14Закону органы доходов и сборов обязаны осуществлять контроль за соблюдением плательщиками единого взноса требований этого Закона.
Согласно ст.25 Закона: в случае выявления своевременно не уплаченных сумм страховых взносов плательщики единого взноса обязаны самостоятельно исчислить эти взносы и уплатить их сначислением пени в порядке и размерах, определенных этой статьей (ч.2) суммы недоимки взыскиваются с начислением пени и применением штрафов (ч.3); орган доходов и сборов в порядке, по форме и в сроки, установленные центральным органом исполнительной власти, который обеспечивает формирование и реализует государственную налоговую и таможенную политику, направляет плательщикам единого взноса, имеющим недоимку, требование о ее уплате. Требование об уплате недоимки является исполнительным документом (ч.4) требование органа доходов и сборов о сплату недоимки или решение суда о взыскании суммы недоимки исполняется государственной исполнительной службой в порядке, установленном законом (ч.5) за счет сумм, поступающих от плательщика единого взноса или от государственной исполнительной службы, погашаются суммы недоимки, штрафных санкций и пени в порядке календарной очередности их возникновения. В случае если плательщик имеет неуплаченную сумму недоимки, штрафов и пени, уплаченные им суммы единого взноса засчитываются в счет уплаты недоимки, штрафов и пени в рядомку календарной очередности их возникновения (ч.6).
Таким образом, действующим законодательством не предусмотрено право застрахованного лица на обращение в суд с целью обязательства плательщика единого взноса к выполнению обязанности по уплате единого взноса, как и не установлено соответствующего механизма реализации ответчиком заявленных истцом требований.
Отдельно суд отмечает, что в соответствии с ч.1 ст.24 Закона Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании" страховой стаж период (срок), в течениекоторого лицо подлежит общеобязательному государственному пенсионному страхованию и за который ежемесячно уплачены страховые взносы в сумме не меньше минимального страхового взноса.
Вместе с тем, согласно правовой позиции, изложенной в постановлении Верховного Суда от 27.03.2018 года по делу №208 / 6680 / шестнадцатый, согласно Закону Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании" ответственность за неуплату страховых взносов несет исключительно предприятие -страхувальник.
То есть несвоевременная уплата соответачем указанного единого взноса не нарушает прав истца, поскольку обязанность его своевременной уплаты и ответственность за начисление, удержание и выплату его в бюджет возложена на работодателя, который выплачивает доход работнику, в результате чего несвоевременная уплата единого взноса работодателем не лишает работника предприятия на зачисление периода работы работника в страховой стаж.
Учитывая изложенное, иск в указанной части удовлетворению не подлежит.
V и. Распределение судебных расходов между сторонами.
В соответствии со ст. 141 ГПК Украины суд взыскивает с ответчика расходы по уплате судебного сбора пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Кроме того в соответствии с п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» от 08.07.2011 № 3674-VI истец освобожден от уплаты судебного сбора по делам о взыскании заработной платы и восстановлении на работе, а потому судебные расходы в виде государственной пошлины необходимо взыскать с ответчика в пользу государства в размере 840 грн. 80 коп.
На основании исготов, руководствуясь ст.ст. 15, 16 ГК Украины, ст 47, 94, 115, 116, 117, 233КЗпП Украины, Законом Украины «Об оплате труда», ст 2, 4, 81, 82, 128, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280, 430 ГПК Украины, суд -
решил:
1. Иск особа_1 к Публичного акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, - удовлетворить частично.
2. Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский трубный завод» (49068, г.. Днепр, вул. Маяковского, 31, код егрпоу 05393122) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп: номер_1 зарегистрирован и проживает по адресу: адрес_1) задолженность по заработной плате в размере 70 238 (семьдесят тысяч двести тридцать восемь) рублей. 00 коп.
3. В довольны остальных исковых требований обязательства ответчика уплатить страховые взносы для исчисления пенсии - отказать.
3. Решение суда в части взыскания заработной платы за один месяц подлежит немедленному исполнению.
4. Взыскать с Открытогоакционерного общества «Днепропетровский трубный завод» (49068, г.. Днепр, ул. Маяковского, 31, код егрпоу 05393122) пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований в пользу государства судебные издержки в виде судебного сбора в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.

Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное поглазное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Истец имеет право обжаловать заочное решение в Днепровский апелляционного суда путем подачи в тридцатидневный срок со дня принятия решения апелляционной жалобы через Ленинский районный суд. Днепропетровск.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.

Судья: [М] Д.В.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

16.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/10424/20





Єдиний унікальний номер судової справи: 205/10424/2020
Номер провадження: 2/205/286/2021

заочне рішення
іменем україни
16 квітня 2021 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді [М] Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
особа_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він, особа_1 , до 18 листопада 2020 року знаходився у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» (далі - Відповідач). Під час знаходження в трудових відносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована позивачу, але не виплачена заробітна плата у розмірі 70 238 (сімдесят тисяч двісті тридцять вісім) грн. 00 коп.
У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просити суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» на його, особа_1 , користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 70 238 (сімдесят тисяч двісті тридцять вісім) грн. 00 коп.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк, відзив на позовну заяву не подав.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 211 ЦПК України.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ними причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що згідно наказу № 157 від 18.11.2020 року особа_1 18.11.2020 року було звільнено з посади бригадира з переміщення сировини, напівфабрикатів і готової продукції в процесі виробництва Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод», на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням, про що у трудовій книжці позивача 18.11.2020 року було зроблено відповідний запис (а.с. 8 оберт).
Згідно повідомлення Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» такий роботодавець перед позивачем станом на день звільнення останнього має заборгованість з виплати заробітної плати у загальному розмірі 70 238 (сімдесят тисяч двісті тридцять вісім) грн. 00 коп. (а.с. 13-14).
Оскільки, станом на день звернення до суду, відповідач у добровільному порядку вказану заборгованість по заробітній платі не погасив, між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно положень статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Із наданих суду доказів вбачається, що відповідач не провів розрахунок з позивачем в строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, та фактично повний розрахунок з позивачем відповідач не провів й досі.
Тому, з урахуванням вищевказаного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі у 70 238 (сімдесят тисяч двісті тридцять вісім) грн. 00 коп. підлягають задоволенню.
Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду даної цивільної справи по суті, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача сплатити страхові внески для обчислення пенсії, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ст.253КЗпП України особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.
За п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Закону) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.1вказаного Закону страхувальники роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно забз.1 п.1 ч.1 ст.4вказаного Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах Трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ст.9 вказаного Закону: сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі договір про добровільну участь) (ч.5).
Відповідно до ч.1ст.12 вказаного Закону завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Відповідно до п.3ч.1ст.14Закону органи доходів і зборів зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Згідно із ст.25 Закону: у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею (ч.2); суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч.3); орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (ч.4); вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом (ч.5); за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (ч.6).
Таким чином, чинним законодавством не передбачено права застрахованої особи на звернення до суду з метою зобов`язання платника єдиного внеску до виконання обов`язку по сплаті єдиного внеску, як і не встановлено відповідного механізму реалізації відповідачем заявлених позивачем вимог.
Окремо суд наголошує на тому, що відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Разом з тим, згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а, згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе виключно підприємство-страхувальник.
Тобто несвоєчасна сплата відповідачем вказаного єдиного внеску не порушує прав позивача, оскільки обов`язок його своєчасної сплати та відповідальність за нарахування, утримання та виплату його до бюджету покладено на роботодавця, який виплачує дохід працівнику, внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не позбавляє працівника підприємства на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу.
З огляду на наведене, позов у вказаній частині задоволенню не підлягає.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Крім того відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а тому судові витрати у вигляді судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 840 грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 47, 94, 115, 116, 117, 233КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280, 430 ЦПК України, суд, -
вирішив:
1. Позов особа_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, - задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код єдрпоу 05393122) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп: номер_1 , зареєстрований та проживає за адресою: адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 70 238 (сімдесят тисяч двісті тридцять вісім) грн. 00 коп.
3. В задоволені решти позовних вимог щодо зобов`язання відповідача сплатити страхові внески для обчислення пенсії - відмовити.
3. Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код єдрпоу 05393122) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: [М] Д.В.