ПРАТ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД": невыплата зарплаты

Дело № 629/1393/20
Номер производства 2/629/674/20
решения
именем украины

26.10.2020 года Лозовский горрайонный суд Харьковской области в составе председательствующего судьи [Т.] а.а., с участием секретарей судебных заседаний [А.] а.с., [Т.] ю.п., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по исковому заявлением особа_1 в Общество с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод» о взыскании задолженности по заробитний плате, выходного пособия, компенсации и морального вреда, -

установил:

Истец обратился в суд с исковым заявлением к ответчику, в котором просит взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод» в пользу особа_1 начисленной но не выплаченной заработной платы в размере 9022, 21 грн и выходного пособия при увольнении в размере 18650, 43 грн., компенсации в размере 588, 03 грн., моральный вред в размере 10000 грн. В обоснование исковых требованийотметила, что с 28.11.2015 по 20.01.2020 она находилась в трудовых отношениях с ооо «лкмз». Из-за невыполнения ответчиком условий коллективного Трудового договора, была уволена с занимаемой должности по ч.3 ст. 38 КЗоТ Украины. Поскольку ответчик в нарушение требований действующего законодательства не выплатил ей заработную плату в день увольнения, истец была вынуждена обратиться к правительственной горячей линии. Согласно предоставленного письмо на обращение истца, сообщается, что на 05.02.2020 сумма задолженности по состояниювить 27672, 64 грн. На момент обращения в суд ответчиком оплачена задолженность в сумме 3171, 24 грн, остаток невыплаченной суммы составляет 24501, 40 грн. В связи с этим инфляции ей не выплачено Таким образом, ответчик задолжал ей выплату заработной платы в сумме 9022, 21 грн., Выходное пособие в сумме 18650, 43 грн. и компенсацию, связанную с задержкой ее выплаты в сумме 588, 03 грн. (24501, 40x2, 4%). Относительно требования о взыскании морального вреда в размере 10000 грн. отметила, что по вине ответчика йи нанесен моральный вред, поскольку из-за противоправное поведение ответчика по ней и членов его семьи она перенесла сильные душевные страдания, следствием которых было длительное стационарное лечение в кнп «Областной центр онкологии», оставаясь без средств существования.
Истец особа_1 и ее представитель особа_2 в судебном заседании на удовлетворении исковых требований, с учетом уточнений, настаивали, из приведенных в иске основаниям. Также истцом был предоставлен ответ на отзыв в которой указано, что при появлены исковых требований, истец руководствовался расчетом, предоставленным Главным управлением Гоструда в Харьковской области, который ответчиком при рассмотрении дела ни был опровергнут. По выплате выходного пособия, отметила, что согласно ст.44 КЗоТ Украины, выходное пособие при прекращении Трудового договора выплачивается в размере, предусмотренном коллективным договором, но не менее трехмесячного среднего заработка. По морального вреда отметила, что по вине ответчика она перенесла душевные страждання, в результате которых длительное время проходила лечение в кнп «Областной центр онкологии» и ее семья длительное время остается без средств к существованию.
Представитель ответчика лицо_3 в судебном заседании против удовлетворения исковых требований возражала, предоставила отзывы на исковое заявление и уточнены исковые заявления, в которых возражала против удовлетворения исковых требований, отмечая, что в период с момента увольнения истцом частично выплачивались причитающиеся ей при увольнении средства, в зв` связи с чем долг ооо«лкмз» перед истцом на 26.06.2020 отсутствует, что подтверждается предоставленными справками. Относительно требований о размере выходного пособия в соответствии с положениями ст.44 КЗоТ Украины при прекращении Трудового договора, исчисление средней заработной платы в том числе при начислении и выплате выходного пособия, урегулирован Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением кму от 08.02.1995 №100. Выходное пособие составляла 1375 грн. и была выплачена истцу. Кроме того, выходнойа помощь не входит в структуру заработной платы, учитывая позицию Большой Палаты Верховного Суда, изложенную в Постановлении от 18.03.2020 по делу №711 / 4010/13-ц, согласно которой, истица не освобождены от уплаты судебного сбора за подачу иска о взыскании с ответчика выходного пособия. При определении размера компенсации отметила, что она не подлежит взысканию, поскольку была начислена на сумму 24501, 40 грн. с учетом выходного пособия в размере 18650, 43 грн., которая не включается в структуры заработной платы и начисленная истцом, с учетом инфляции, по состоянию на сентябрь 2020 года, тогда как задолженность по заработной плате полностью оплачена 19.06.2020. О взыскании морального вреда отметила, что истцом представлено надлежащих и допустимых доказательств понесенных моральных страданий и определения его размера подтвержденного заключением психологического исследования.
Судом установлены следующие факты и соответствующие им правоотношения.
Истец особа_1 находились в трудовых отношениях с соотвидачем ооо «лкмз», не оспаривалось сторонами и подтверждено копией трудовой книжки истца (а.с.6-7).
С копии приказа №33 ооо «лкмз» усматривается, что истец, работая в должности буфетчика 4 разряда отдела общественного питания, была освобождена 20.01.2020 года, по ч.3 ст.38 КЗоТ Украины, в связи с невыполнением администрацией Общества с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод» условий коллективного Трудового договора (а.с.5)
Согласно письму Главного управления Гострудаи в Харьковской области № М-59 / угл / 02.02 / 12-09 / 1455 от 07.02.2020 года, по состоянию на 05.02.2020 года сумма невыплаченной ооо «лкмз» особа_1 заработной платы за период октябрь 2019 - январь 2020 составляет 27672 64 грн. (А.с.8) С указанного письма следует, что задолженность ооо «лкмз» по заработной плате особа_1 на момент увольнения составляла: по сентябрь 2019 в сумме 2665, 63грн .; за октябрь 2019р. - 2155, 54грн .; за ноябрь 2019 - 5367, 04 грн .; за декабрь 2019 - 1059, 10 грн .; за январьь 2020 - 4077, 37грн ..
Согласно сводных сведений и платежных поручений, которые были предоставлены представителем ответчика ооо «лкмз» М`ясушкина т.м .:
19.06.2020 перечислена выходное пособие за январь 2020 году в размере 1501, 36 грн. (Платежное поручение №1423)
12.06.2020 перечислена заработная плата за январь 2020 в размере 407, 74 грн. (Платежное поручение №1310)
12.06.2020 перечислена заработная плата за январь 2020 в размере 3669, 63 грн. (Платежное поручение №1318)
30.04.2020 переахована заработная плата за ноябрь 2019 в размере 536, 68 грн. (Платежное поручение №786)
24.04.2020 перечислена заработная плата за ноябрь 2019 в размере 536, 69 грн. (Платежное поручение №765)
17.04.2020 перечислена заработная плата за ноябрь 2019 в размере 805, 02 грн. и 268, 34 грн. (Платежные поручения №700, № 724);
10.04.2020 перечислена заработная плата за ноябрь 2019 в размере 536, 68 грн. (Платежное поручение №655)
08.04.2020 перечислена заработная плата за ноябрь 2019 вразмере 536, 81 грн. (Платежное поручение №609)
03.04.2020 перечислена заработная плата за ноябрь 2019 в размере 805, 06 грн. (Платежное поручение №568)
27.03.2020 перечислена заработная плата за ноябрь 2019 в размере 805, 06 грн. (Платежное поручение №520)
20.03.2020 перечислена заработная плата за ноябрь 2019 в размере 536, 70 грн. (Платежное поручение №493)
12.06.2020 перечислена заработная плата за декабрь 2019 в размере 105, 93 грн. (Платежное поручение №1243)
05.06.2020 перераХована заработная плата за декабрь 2019 в размере 52, 93 грн. (Платежное поручение №1198)
05.06.2020 перечислена заработная плата за декабрь 2019 в размере 158, 87 грн. (Платежное поручение №1190)
29.05.2020 перечислена заработная плата за декабрь 2019 в размере 211, 82 грн. (Платежное поручение №1106)
22.05.2020 перечислена заработная плата за декабрь 2019 в размере 105, 93 грн. (Платежное поручение №1060)
15.05.2020 перечислена заработная плата за декабрь 2019 в размере 105, 90 грн. (платежное поручение №972)
15.05.2020 перечислена заработная плата за декабрь 2019 в размере 105, 91 грн. (Платежное поручение №959)
14.05.2020 перечислена заработная плата за декабрь 2019 в размере 105, 90 грн. (Платежное поручение №928)
08.05.2020 перечислена заработная плата за декабрь 2019 в размере 105, 91 грн. (Платежное поручение №891) (а.с.30-72)
31.07.2020 перечислена выходное пособие за январь 2020 в размере 916, 64 грн. (Платежное поручение №1708)
31.07.2020 перечислена выходна помощь по январь 2020 в размере 305, 53 грн. (Платежное поручение №1639)
03.07.2020 перечислена выходное пособие за январь 2020 в размере 152, 83 грн. (Платежное поручение №1481) (а.с.142-147).
Согласно справки №126 от 10.08.2020 г., особа_1 освобождена 20.01.2020 г.., По состоянию на 10.08.2020 г.. Задолженность по заработной плате отсутствует. (А.с.141)
Приказом №283 от 15.10.2019р. было приказано приостановить действие Приказа №237 от 27.09.2018р. на ноябрь месяц 2019р. для отдельных работников структурних подразделений предприятия, установив для таких работников в ноябре месяце 2019р. неполное рабочее время по согласованным графикам (а.с.104).
Согласно списку работников, дали согласие на приостановление Приказа №237 от 27.09.2018р. на ноябрь 2019р., особа_1, согласно графику в ноябре 2019р. работала 4, 5, 6, 7, 18, 19 (а.с.105-106).
Приказом №297 от 12.11.2019р. было приказано приостановить действие Приказа №237 от 27.09.2018р. на декабрь месяц 2019р. для отдельных работников структурных [censored] предприятия, установив для таких работников в декабре 2019р. неполное рабочее время по согласованному графику (а.с.107).
Согласно списку работников, дали согласие на приостановление Приказа №237 от 27.09.2018 г. На декабрь 2019, особа_1, согласно графику в декабре 2019р. работала 26, 27 (а.с.108-109).
Согласно расчетных листов по ноябрь 2019 ооо «лкмз», особа_1 была начислена заработная плата в размере 5367, 04 грн., За декабрь 2019 - 1059, 10 грн. (А.с.110)
Видповидно справке ооо «лкмз», по состоянию на 20.01.2020р. задолженность перед особа_1 составляла 17454, 66 грн., в данную сумму входит задолженность по заработной плате в размере 14578, 30 грн., и задолженность по выходным пособиям в размере 2876, 36 грн.
Согласно ст.43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает; право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Ст.15 гк Украины предусмотрено, что каждыеа лицо имеет право на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания, каждый человек имеет право на защиту своего интереса, не противоречит общим принципам гражданского судопроизводства.
Согласно ст.4 гпк Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Суд рассматривает гражданские дела в пределах заявленных требований и на основании представленных стронами доказательств.
Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом (ч.3 ст.12 гпк Украины). Согласно ч.1 ст.13 гпк Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии со статьейи 116 Кодекса законов о труде Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
В нарушение ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении истцу не было осуществлено расчеты по заработной плате ответчиком.
Согласно Приказов по ооо «лкмз» от 15.10.2019 года по №283, от 12.11.2019 года №297, истец дал согласие на неполное рабочее время в ноябре, декабре 2019 года.
Согласно ст.44 КЗоТ Украины при прекращении Трудового договора в частности: вследствие нарушения собственником или уполномоченным им органом законодательства о труде, коллективного или Трудового договора (статьи 38 и 39) - работнику выплачивается выходное пособие в размере, предусмотренном коллективным договором, но не менее трехмесячного среднего заработка.
пиния исчисления средней заработной платы (в том числе при начислении и выплате выходного пособия) урегулирован «Порядком исчисления средней заработной платы», утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 №100 (с последующими изменениями и дополнениями), а именно: этот Порядок исчисления средней заработной платы применяется в случаях частности: л) других случаях, когда в соответствии с действующим законодательством выплаты производятся исходя из средней заработной платы.
согласнов п.2 Раздел ii Порядка № 100, период, за которым исчисляется средняя заработная плата п.2. во всех других случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприятии, в учреждении, организации менее двух календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время.
Видповидно п. 3 раздела iii Порядка № 100 все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги ...
п. 4 раздела iii Порядка № 100 предусмотрено, что при исчислении средней заработной платы за последние два месяца, кроме перечисленных выше выплат, также не учитываются выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника (за время выполнения государственных и общественных обязанностей, ежегодной и доповой отпусков, командировки и т.д.) и помощь в
связи с временной нетрудоспособностью.
Согласно п.8. раздела iv Порядка № 100, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делениям заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
В случае, если средняя заработная плата определена законодательством как расчетная величина для начисления выплат и помощи, она исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы, рассчитанной в соответствии с абзацем первым настоящего пункта, на среднемесячное числев рабочих дней в расчетном периоде.
Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного числа рабочих дней за последние два календарных месяца согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленным с соблюдением требований законодательства.
С расчетных листов следует, что особа_1 за ноябрь 2019р. была начислена заработная плата в размере 5367, 04 грн. (Без вычета налогов 6750, 99 грн.), За декабрь 2019р. - 1059, 10 грн. (Без вычета налогов 1917, 88 грн.) (А.с.110).
Вместе с тем в состав указанной начисленной заработной платы входили выплаты, согласно п. 4 раздела iii Порядка № 100 не учитываются при исчислении средней заработной платы за последние два месяца, а именно в ноябре 2019 были начислены выплаты за ежегодный отпуск в размере 2093, 19 грн. и 2854, 35 грн. (Без вычетов налогов) в декабре 2019 было начислено пособие в связи с временной нетрудоспособностью в размере 743, 80 грн. и 595, 04 (без вычетов налогов). Таким образом, размер заработной платы, которую необходимо учитывать при расчете выходного пособия равен: по ноябрь 2019 1803, 45 грн. (6750, 99 грн. - 2093, 19 грн. - 2854, 35 грн.) За декабрь 2019 579, 04 (1917, 88 грн. - 743, 80 грн. - 595, 04).
Согласно графику работы Предприятия (установленного на предприятии по согласованию в том числе и лично с Истицей течение последних перед увольнением двух месяцев (ноябрь и декабрь 2019) Истицей отработано: в ноябре 20196 дней (48 часов), в декабре 2019 2 дня (16 часов), всего - 8 дней (64 часа).
Итак среднедневная (часовая) заработная плата особа_1 составляет (1803, 45грн. З / п по ноябрь 2019 +579, 04 грн. З / п по декабрь 2019): 8 дней) = 297, 76 гривен в день, или (1803 , 45грн. з / п по ноябрь 2019 +579, 04 грн. з / п по декабрь 2019): 64годины) = 37, 22 гривен в час, а среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде по графику работы предприятия составляет 8 дней: 2 = 4 дня (или 64 часа: 2 = 32 часа).
В данном случае средняя заработная плата определена законодательством как расчетная величина для начисления выходного пособия, поэтому в соответствии с п.8. раздела iv Порядка № 100 она исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы (297, 81 гривен в день (37, 23 гривен в час) на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде (4 дня или 32 часа).
Итак выходное пособие составляет: 297, 76 гривен в день х 4 дней х 3 месте (ответстсо ст. 44 КЗоТ Украины) = 3ь573, 12 гривен, или 37, 22 гривен в час х 32 часа х 3 месяца (согласно ст. 44 КЗоТ Украины) = 3573, 12 грн.
При таких фактических обстоятельств и соответствующих им предписаний действующего законодательства размер выходного пособия на который имел право истица составляет 2 876, 36 грн. из расчета = (3573, 12- 643, 16 (18% подоходный налог) - 53, 60 (1, 5% военный сбор).
Из материалов дела усматривается, что задолженность по выходным пособиям в размере 2876, 36 грн.была в полном объеме уплачена, что подтверждается платежными поручениями № 1423 от 19.06.2020 г.. в сумме 1501, 36 грн., №1481 от 03.07.2020 г.. в сумме 152, 83 грн., №1639 от 31.07.2020 г.. в сумме 305, 53 грн., и №1708 от 31.07.2020 г.. в сумме 916, 64 грн.
В день обращения в суд с иском 26.03.2020р., Задолженность по заработной плате перед особа_1 составляла 9966, 86 грн., Согласно платежных поручений, данных представителем ответчика указанная задолженность была погашена.
Таким образом, материалами дела подтверждается, что на 1 августа 2020 в ооо «лкмз» отсутствует задолженность по заработной плате и выходным пособиям перед особа_1, а потому исковые требования о взыскании с ответчика в пользу истца задолженности по заработной плате и выходным пособиям, удовлетворению не подлежат.
Что касается исковых требований в части взыскания компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 588, 03 грн., Суд отмечает следующее.
соответствующиев к ст.1, 2 зу «о компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», ст.ст.2, 3 Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты , утвержденного Постановлением кму от 21 февраля 2001г. №159 (далее - Порядок №159) предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица).
Компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты осуществляется в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов.
Под доходами в этом Законе следует понимать, в том числе, и заработную плату.
В силу ст.34 зу «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на споживчи товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Согласно ст.ст.3, 4 зу «о компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обов` языковых платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
при цем, отмечаем, что выплата гражданам суммы компенсации производится в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц.
Согласно ст.1 Порядка №159 действие этого Порядка распространяется на предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования и применяется во всех случаях нарушения установленных сроков выплаты денежных доходов, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица).
В свою очередь Порядок № 159 определяет, что сумма компенсации исчисляется следующим образом: как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100.
Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачиваетсяя доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом.
Из материалов дела усматривается, что истец определил размер компенсации исходя из суммы 24501, 40 грн., Которая состоит не только из заработной платы, но и выходного пособия в сумме 18650, 43 грн., Которая в структуру зарплаты не включается, что подтверждается Правовой позицией изложенной в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 18.03.2020р. по делу №711 / 4010/13-ц, где указано, что исходная помога и средний заработок не относятся к структуре заработной платы.
Кроме этого, истец выходила из индекса роста цен в государстве - 102, 4% по состоянию на сентябрь 2020, тогда как задолженность по заработной плате полностью оплачена 19 июня 2020. Поэтому суд считает, что взыскание с ответчика компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты определенной с индекса инфляции по состоянию на сентябрь 2020г. безосновательно.
Вместе с тем, на основании изложенного, суд дишел к выводу, что с ответчика подлежит взысканию компенсация потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 102, 20 грн. исходя из следующего расчета:
-заработная плата за ноябрь 2019 года, была перечислена в апреле 2020г., в сумме 4025, 28 грн. Индекс инфляции за период с декабря 2019 по март 2020г. составляет 100, 5%. Компенсация - (4025, 28 х 100, 5): 100 - 4025, 28 = 20, 13 грн.
-заработная плата за ноябрь 2019, была перечислена в марте 2020в сумме 1341, 76 грн., компенсации не подлежит, поскольку индекс инфляции за период с декабря 2019 по февраль 2020 составляет 99, 7%.
-заработная плата за декабрь 2019 года, была перечислена в июне 2020г., в сумме 317, 73 грн. Индекс инфляции за период с января 2020 по май 2020г. составляет 101, 8%. Компенсация - (317, 73 х 101, 8): 100 - 317, 73 = 5, 72 грн.
-заработная плата за декабрь 2019 была перечислена в мае 2020г., в сумме 741, 37 грн. Индекс инфляции за период с января 2020 пв апреле 2020г. составляет 101, 5%. (741, 37 х 101, 5): 100 - 741, 37 = 11, 12 грн.
-заработная плата за январь 2020 была перечислена в июне 2020г., в сумме 4077, 37 грн. Индекс инфляции за период с февраля 2020 по май 2020 составляет 101, 6%. (4077, 37 х 101, 6): 100 - 4077, 37 = 65, 23 грн.
-20, 13 + 5, 72 + 11, 12 + 65, 23 = 102, 20 грн.
Таким образом исковое требование в части взыскания компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты подлежит частичному садоволенню в размере 102, 20 грн.
Что касается исковых требований в части взыскания морального вреда, суд отмечает следующее.
Согласно ст.237-1 КЗоТ Украины, возмещения собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Порядок возмещения морального вреда определяется законодательством.
согласноч.3 ст.23 КЗоТ Украины, если иное не установлено законом, моральный вред возмещается денежными средствами, другим имуществом или другим способом.
Размер денежного возмещения морального вреда определяется судом в зависимости от характера правонарушения, глубины физических и душевных страданий, ухудшения способностей пострадавшего или лишения его возможности их реализации, степени вины лица, которое нанесло моральный вред, если вина является основанием для возмещения, а также с учетом других обстоятельств , которые мають существенное значение. При определении размера возмещения учитываются требования разумности и справедливости.
В соответствии с пунктом 3 Постановления Пленума Верховного Суда Украины № 4 «о судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» от 31 марта 1995 года, под моральным вредом следует понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других оси б.
Суд отмечает, что в результате задержки с невыплатой заработной платы при увольнении истец понес моральные страдания, которые выразились в неполучении средств на проживание в течение определенного периода, обусловило изменение образа жизни, необходимости приложения дополнительных усилий для удержания себя и своей семьи, унизило истца, что признается судом моральным вредом, который подлежит удовлетворению с учетом размера невыплаченных ответчиком сумм, размера и продолжительности заведениях моральных страЖдань.
Учитывая характер и объем душевных и психических страданий, понесенных истец, характер неимущественных потерь, тяжесть вынужденных изменений в ее жизни, и с учетом положений Постановления Пленума Верховного суда Украины №4 от 31 марта 1995 года «о судебной практике по делам о возмещении морального ( неимущественного) вреда », суд пришел пришел к выводу, что исковые требования особа_1 о взыскании морального вреда, с учетом установленных судом обстоятельств дела, исходя из принципов разумности, вылажености и справедливости, подлежат удовлетворению в размере 1000, 00 грн., и считает указанную сумму достаточной для содействия восстановлению нарушенных прав истца.
Согласно ч.1 ст.141 гпк Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Согласно положениям ч.ч.1-4 ст.137 гпк Украины, расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства.
По результатам рассмотрения дела вытраты на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для целей распределения судебных расходов: 1) размер расходов на юридическую помощь адвоката, в том числе гонорара адвоката за представительство в суде и другую юридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимость услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательствпо объему оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьим лицом; 2) размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой помощи, устанавливается в соответствии с условиями договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
Для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник справи дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
Размер расходов на оплату услуг адвоката должно быть соразмерным с: 1) сложностью дела и выполненных адвокатом работ (оказанных услуг); 2) временем, затраченным адвокатом на выполнение соответствующих работ (оказание услуг); 3) объемом предоставленных адвокатом услуг и выполненных работ; 4) ценой иска и (или) значением дела для стороны, в том числе влиянием решения делана репутацию стороны или публичным интересом к делу.
Согласно ч.ч.1, 2 ст.30 Закона Украины «Об адвокатуре и адвокатской деятельности» гонорар является формой вознаграждения адвоката за осуществление защиты, представительства и предоставления других видов правовой помощи клиенту. Порядок исчисления гонорара (фиксированный размер, почасовая оплата), основания для изменения размера гонорара, порядок его уплаты, условия возврата и т.д. определяются в договоре о предоставлении правовой помощи.
Вместе с тем состав и размер расходов, Связанных с оплатой правовой помощи, входит в предмет доказывания по делу. В подтверждение этих обстоятельств суд должны быть предоставлены следующие документы: договор о предоставлении правовой помощи (договор поручения, договор о предоставлении юридических услуг и др.) Документы, свидетельствующие об оплате гонорара и других расходов, связанных с предоставлением правовой помощи, оформленные в установленном законом порядке (квитанция к приходному кассовому ордеру, платежное поручение с отметкой банка или иной банский документ, кассовые чеки, удостоверения). При этом недопустимы документы, не соответствующие установленным требованиям.
В материалах дела содержится договор об оказании правовой помощи, детальное описание работ и услуг, выполненных (оказанных) адвокатом в рамках дела в соответствии с условиями договора
и справка от 28.07.2020 года согласно которой ответчиком ооо «лкмз» были оплачены услуги адвоката в размере 4000 грн. (А.с.119-127).
На основании изложенного суд пришел к выводу, что искявляется обоснованным и подлежащим удовлетворению.
Таким образом судебные расходы подлежат распределению между сторонами пропорционально удовлетворенных требований.
Так при обращении в суд особа_1 должна была уплатить судебный сбор в размере 1681, 60 грн. за взыскании заработной платы и морального вреда, однако согласно п.п.1, 9 ч.1 ст.5 Закона Украины «о судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора по делам о взыскании заработной платы, а также, как человек с инвалидностью 2 группы. Поэтому враховуючы тот факт, что на момент обращения в суд с иском, заработная плата особа_1 ни была выплачена, а выплачивалась при рассмотрении дела постепенно, и на момент окончания рассмотрения дела была выплачена в полном размере, суд добровольно выплаченную задолженность частичным удовлетворением исковых требований истца , а потому взимает судебный сбор только с ответчика пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Судом было установлено, что на день обращения в суд с иском 26.03.2020р., Саборгованисть перед особа_1 составляла (17454, 66 грн. - 4611, 44 грн.) 12843, 22 грн., то есть задолженность по з / п с выходным пособием в день увольнения по вычетом выплаченной з / п до подачи искового заявления.
С учетом уточненных исковых требований особа_1 просила взыскать 38260, 67 грн. (Заработной платы в размере 9022, 21 грн., Выходного пособия при увольнении - 18650, 43 грн., Компенсации - 588, 03 грн., Морального вреда - 10000 грн.).
При рассмотрении дела ответчиком в добровольном порядкев была выплачена задолженность по заработной плате вместе с выходным пособием в размере 12843, 22 грн. и судом взыскана компенсация потери части заработной платы в сумме 102, 20 грн., также судом были удовлетворены исковые требования в части взыскания морального вреда в размере 1000 грн.
В связи с изложенным, суд взыскивает с ответчика ооо «лкмз» судебный сбор в доход государства пропорционально удовлетворенной части требований, в сумме 469, 97 грн.
Ответчиком ооо «лкмз» представлены детальное описание работ по предоставлению правничои помощи и ходатайства о решении вопросов о распределении судебных расходов, в котором ответчик просит взыскать с истца понесенные им расходы на правовую помощь в размере 4000 грн., которые подлежат взысканию с истца в соответствии с удовлетворенной части иска в сумме 2167, 60 грн.
Руководствуясь ст.43 Конституции Украины ст.ст.4, 12, 13, 19, 259, 263-265 гпк Украины, ст.15 гк Украины, ст.ст.116, 117 КЗоТ Украины, суд -

решил:

Иск особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Лозовской ковальсько-механический завод »о взыскании задолженности по заработной плате, выходного пособия, компенсации и морального вреда - удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод», место нахождения: Харьковская область, г. Лозовая, ул. Свободы, буд.24, код егрпоу 32565419 в пользу особа_1, идентификационный номер номер_1 компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в сумме 102 грн. 20 коп.и моральный вред в сумме 1000 грн.
В остальной части иска отказать.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод», место нахождения: Харьковская область, Лозовая, ул.Свободы, буд.24, код егрпоу 32565419 в доход государства судебный сбор в сумме 469, 97 грн.
Взыскать с особа_1 в пользу Общества с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод» расходы на юридическую помощь в сумме 2167, 60 грн.
Решение может быть обжаловано в Харьковскомой апелляционный суд через Лозовской горрайонный суд Харьковской области путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или приняття постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.

Истец особа_1, зарегистрированная по адресу: адрес_1, идентификационный номер номер_1.
Представитель истца адвокат [Ш.] [Л.] [И.] Свидоцтво о праве на занятие адвокатской деятельностью №1354 от 08.02.2005 года, проживает по адресу: адрес_1.
Ответчик: Общество с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод», место нахождения: Харьковская область, . Лозовая, ул. Свободы, д. 24, код егрпоу 32565419.
Представитель ответчика адвокат [Б.] [Л.] [А.] Свидетельство о праве на занятие адвокатской деятельностью №1057 от 19.12.2017 года, юридический адрес: адрес_2.



судьяО.А.[Т]

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:


Справа № 629/1393/20
Номер провадження 2/629/674/20
рiшення
іменем україни

26.10.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді [Т.] о.а., за участю секретарів судових засідань [А.] о.с., [Т.] ю.п., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, компенсації та моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» на користь особа_1 нарахованої але не виплаченої заробітної плати у розмірі 9022, 21 грн та вихідної допомоги при звільненні у розмірі 18650, 43 грн., компенсації у розмірі 588, 03 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 28.11.2015 по 20.01.2020 вона перебувала у трудових відносинах з тов «лкмз». Через невиконання відповідачем умов колективного Трудового договору, була звільнена з займаної посади за ч.3 ст. 38 КЗпП України. Оскільки відповідач в порушення вимог діючого законодавства не виплатив їй заробітну плату у день звільнення, позивач була змушена звернутися до Урядової гарячої лінії. Згідно наданого листа на звернення позивача, повідомлено, що станом на 05.02.2020 сума заборгованості становить 27672, 64 грн. На момент звернення до суду відповідачем сплачено заборгованість у сумі 3171, 24 грн, залишок невиплаченої суми становить 24501, 40 грн. У зв`язку із цим інфляції їй не виплачено Таким чином, відповідач заборгував їй виплату заробітної плати в сумі 9022, 21 грн., вихідну допомогу в сумі 18650, 43 грн. та компенсацію, пов`язану з затримкою її виплати в сумі 588, 03 грн. (24501, 40x2, 4%). Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. зазначила, що з вини відповідача їй завдано моральну шкоду, оскільки через протиправну поведінку відповідача щодо неї та членів її сім`ї вона перенесла сильні душевні страждання, наслідком яких було тривале стаціонарне лікування в кнп «Обласний центр онкології», залишаючись без засобів існування.
Позивач особа_1 та її представник особа_2 в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог, з урахуванням уточнень, наполягали, з наведених в позові підстав. Також позивачем була надана відповідь на відзив у якій зазначено, що при заявлені позовних вимог, позивач керувалася розрахунком, наданим Головним управлінням Держпраці у Харківській області, який відповідачем під час розгляду справи не був спростований. Щодо виплати вихідної допомоги, зазначила, що відповідно до ст.44 КЗпП України, вихідна допомога при припиненні Трудового договору виплачується у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Щодо моральної шкоди зазначила, що з вини відповідача вона перенесла душевні страждання, внаслідок яких тривалий час проходила лікування в кнп «Обласний центр онкології» та її родина тривалий час залишається без засобів існування.
Представник відповідача особа_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, надала відзиви на позовну заяву та уточнені позовні заяви, в яких заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що у період з моменту звільнення позивачем частково виплачувалися належні їй при звільненні кошти, у зв`язку з чим борг тов «лкмз» перед позивачем станом на 26.06.2020 відсутній, що підтверджується наданими довідками. Щодо вимог про розмір вихідної допомоги відповідно до положень ст.44 КЗпП України при припиненні Трудового договору, обчислення середньої заробітної плати у тому числі при нарахуванні та виплаті вихідної допомоги, врегульовано Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою кму від 08.02.1995 №100. Вихідна допомога становила 1375 грн. та була виплачена позивачу. Крім того, вихідна допомога не належить до структури заробітної плати з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в Постанові від 18.03.2020 по справі №711/4010/13-ц, відповідно до якої, позивачка не звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення з відповідача вихідної допомоги. Щодо розміру компенсації зазначила, що вона не підлягає стягненню, оскільки була нарахована на суму 24501, 40 грн. з урахуванням вихідної допомоги у розмірі 18650, 43 грн., яка не включається до структури заробітної плати та нарахована позивачем, з врахуванням інфляції, станом на вересень 2020 року, тоді як заборгованість по заробітній платі повністю сплачена 19.06.2020. Щодо стягнення моральної шкоди зазначила, що позивачем не надано належних та допустимих доказів понесених моральних страждань та визначення його розміру підтвердженого висновком психологічного дослідження.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач особа_1 перебували в трудових відносинах з відповідачем тов «лкмз», що не оспорювалося сторонами та підтверджено копією трудової книжки позивача (а.с.6-7).
З копії наказу №33 тов «лкмз» вбачається, що позивач, працюючи на посаді буфетника 4 розряду відділу громадського харчування, була звільнена 20.01.2020 року, за ч.3 ст.38 КЗпП України, у зв`язку з невиконанням адміністрацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» умов колективного Трудового договору (а.с.5)
Згідно листа Головного управління Держпраці у Харківській області №м-59/угл/02.02/12-09/1455 від 07.02.2020 року, станом на 05.02.2020 року сума невиплаченої тов «лкмз» особа_1 заробітної плати за період жовтень 2019 року – січень 2020 року становить 27672, 64 грн. (а.с.8) З вказаного листа вбачається, що заборгованість тов «лкмз» по заробітній платі особа_1 на час звільнення становила: за вересень 2019 р. в сумі 2665, 63грн.; за жовтень 2019р. - 2155, 54грн.; за листопад 2019 р. - 5367, 04 грн.; за грудень 2019 р. - 1059, 10 грн.; за січень 2020 р. - 4077, 37грн..
Відповідно до зведених відомостей та платіжних доручень, які були надані представником відповідача тов «лкмз» М`ясушкіна т.м.:
19.06.2020 перерахована вихідна допомога за січень 2020 року в розмірі 1501, 36 грн. (платіжне доручення №1423);
12.06.2020 перерахована заробітна плата за січень 2020 р. в розмірі 407, 74 грн. (платіжне доручення №1310);
12.06.2020 перерахована заробітна плата за січень 2020 р. в розмірі 3669, 63 грн. (платіжне доручення №1318);
30.04.2020 перерахована заробітна плата за листопад 2019 р. в розмірі 536, 68 грн. (платіжне доручення №786);
24.04.2020 перерахована заробітна плата за листопад 2019 в розмірі 536, 69 грн. (платіжне доручення №765);
17.04.2020 перерахована заробітна плата за листопад 2019 р. в розмірі 805, 02 грн. та 268, 34 грн. (платіжні доручення №700, № 724);
10.04.2020 перерахована заробітна плата за листопад 2019 р. в розмірі 536, 68 грн. (платіжне доручення №655);
08.04.2020 перерахована заробітна плата за листопад 2019 р. в розмірі 536, 81 грн. (платіжне доручення №609);
03.04.2020 перерахована заробітна плата за листопад 2019 р. в розмірі 805, 06 грн.(платіжне доручення №568);
27.03.2020 перерахована заробітна плата за листопад 2019 р. в розмірі 805, 06 грн. (платіжне доручення №520);
20.03.2020 перерахована заробітна плата за листопад 2019 р. в розмірі 536, 70 грн. (платіжне доручення №493);
12.06.2020 перерахована заробітна плата за грудень 2019 р. в розмірі 105, 93 грн. (платіжне доручення №1243);
05.06.2020 перерахована заробітна плата за грудень 2019 р. в розмірі 52, 93 грн. (платіжне доручення №1198);
05.06.2020 перерахована заробітна плата за грудень 2019 р. в розмірі 158, 87 грн. (платіжне доручення №1190);
29.05.2020 перерахована заробітна плата за грудень 2019 р. в розмірі 211, 82 грн. (платіжне доручення №1106);
22.05.2020 перерахована заробітна плата за грудень 2019 р. в розмірі 105, 93 грн. (платіжне доручення №1060);
15.05.2020 перерахована заробітна плата за грудень 2019 р. в розмірі 105, 90 грн. (платіжне доручення №972);
15.05.2020 перерахована заробітна плата за грудень 2019 р. в розмірі 105, 91 грн. (платіжне доручення №959);
14.05.2020 перерахована заробітна плата за грудень 2019 р. в розмірі 105, 90 грн. (платіжне доручення №928);
08.05.2020 перерахована заробітна плата за грудень 2019 р. в розмірі 105, 91 грн. (платіжне доручення №891) (а.с.30-72);
31.07.2020 перерахована вихідна допомога за січень 2020 р. в розмірі 916, 64 грн. (платіжне доручення №1708);
31.07.2020 перерахована вихідна допомога за січень 2020 р. в розмірі 305, 53 грн. (платіжне доручення №1639);
03.07.2020 перерахована вихідна допомога за січень 2020 р. в розмірі 152, 83 грн. (платіжне доручення №1481) (а.с.142-147).
Згідно довідки №126 від 10.08.2020 р., особа_1 звільнена 20.01.2020 р., станом на 10.08.2020 р. заборгованість по заробітній платі відсутня. (а.с.141)
Наказом №283 від 15.10.2019р. було наказано призупинити дію Наказу №237 від 27.09.2018р. на листопад місяць 2019р. для окремих працівників структурних підрозділів підприємства, встановивши для таких працівників в листопаді місяці 2019р. неповний робочий час за узгодженими графіками (а.с.104).
Відповідно до списку працівників, які надали згоду на призупинення Наказу №237 від 27.09.2018р. на листопад 2019р., особа_1 , згідно графіку в листопаді 2019р. працювала 4, 5, 6, 7, 18, 19 (а.с.105-106).
Наказом №297 від 12.11.2019р. було наказано призупинити дію Наказу №237 від 27.09.2018р. на грудень місяць 2019р. для окремих працівників структурних підрозділів підприємства, встановивши для таких працівників в грудні місяці 2019р. неповний робочий час за узгодженим графіком (а.с.107).
Відповідно до списку працівників, які надали згоду на призупинення Наказу №237 від 27.09.2018 р. на грудень 2019 р., особа_1 , згідно графіку в грудні 2019р. працювала 26, 27 (а.с.108-109).
Згідно розрахункових листів за листопад 2019 року тов «лкмз», особа_1 була нарахована заробітна плата в розмірі 5367, 04 грн., за грудень 2019 року - 1059, 10 грн. (а.с.110)
Відповідно до довідки тов «лкмз», станом на 20.01.2020р. заборгованість перед особа_1 складала 17454, 66 грн., в дану суму входить заборгованість по заробітній платі в розмірі 14578, 30 грн., та заборгованість по вихідній допомозі в розмірі 2876, 36 грн.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Ст.15 цк України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ст.4 цпк України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 цпк України). Згідно ч.1 ст.13 цпк України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
В порушення ст.116 КЗпП України, при звільненні позивачу не було здійснено відповідні розрахунки по заробітній платі відповідачем.
Відповідно до Наказів по тов «лкмз» від 15.10.2019 року за №283, від 12.11.2019 року №297, позивач надала згоду на неповний робочий час у листопаді, грудні 2019 року.
Згідно із ст.44 КЗпП України при припиненні Трудового договору зокрема: внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи Трудового договору (статті 38 і 39) - працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Питання обчислення середньої заробітної плати (у тому числі при нарахуванні та виплаті вихідної допомоги) врегульовано «Порядком обчислення середньої заробітної плати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами та доповненнями), а саме: цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках зокрема: л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Згідно п.2 Розділ ii Порядку № 100, період, за яким обчислюється середня заробітна плата п.2. у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 3 Розділу ііі Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки…
п.4 Розділу ііі Порядку № 100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у
зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Відповідно до п.8. розділу iv Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
З розрахункових листів вбачається, що особа_1 за листопад 2019р. була нарахована заробітна плата в розмірі 5367, 04 грн. (без відрахування податків 6750, 99 грн.), за грудень 2019р. – 1059, 10 грн. (без відрахування податків 1917, 88 грн.) (а.с.110).
Разом з тим до складу вказаної нарахованої заробітної плати входили виплати, які згідно п. 4 Розділу ііі Порядку № 100 не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, а саме в листопаді 2019 були нараховані виплати за щорічну відпустку в розмірі 2093, 19 грн. та 2854, 35 грн. (без вирахувань податків) у грудні 2019 р. була нарахована допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі 743, 80 грн. та 595, 04 (без вирахувань податків). Таким чином, розмір заробітної плати, яку необхідно враховувати при розрахунку вихідної допомоги дорівнює: за листопад 2019 р. 1803, 45 грн. (6750, 99 грн. – 2093, 19 грн. - 2854, 35 грн.) за грудень 2019 р. 579, 04 ( 1917, 88 грн. – 743, 80 грн. – 595, 04).
Згідно з графіком роботи Підприємства (встановленого на підприємстві за погодженням у тому числі і особисто із Позивачкою протягом останніх перед звільненням двох місяців (листопад та грудень 2019 року) Позивачкою відпрацьовано: у листопаді 2019 року 6 днів (48 годин), у грудні 2019 року 2 дні (16 годин), всього - 8 днів (64 години).
Отже середньоденна (годинна) заробітна плата особа_1 становить (1803, 45грн. з/п за листопад 2019 р. +579, 04 грн. з/п за грудень 2019) :8 днів) = 297, 76 гривень на день, або (1803, 45грн. з/п за листопад 2019 р. +579, 04 грн. з/п за грудень 2019) : 64години) = 37, 22 гривень на годину, а середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді згідно з графіком роботи підприємства становить 8 днів : 2 = 4 дні ( або 64 години: 2 = 32 години).
У даному випадку середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування вихідної допомоги, тому відповідно до п.8. розділу iv Порядку № 100 вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати (297, 81 гривень на день (37, 23 гривень на годину) на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (4 дні або 32 години).
Отже вихідна допомога становить: 297, 76 гривень на день х 4 днів х 3 місці ( відповідно до ст. 44 КЗпП України) = 3’573, 12 гривень, або 37, 22 гривень на годину х 32 години х 3 місяці ( відповідно до ст. 44 КЗпП України) = 3573, 12 грн.
За таких фактичних обставин та відповідних їм приписів чинного законодавства розмір вихідної допомоги на який мала право позивачка становить 2 876, 36 грн. з розрахунку: =(3573, 12- 643, 16 (18% податок на доходи фізичних осіб) - 53, 60(1, 5% військовий збір).
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по вихідній допомозі в розмірі 2876, 36 грн. була в повному обсязі сплачена, що підтверджується платіжними дорученнями № 1423 від 19.06.2020 р. в сумі 1501, 36 грн., №1481 від 03.07.2020 р. в сумі 152, 83 грн., №1639 від 31.07.2020 р. в сумі 305, 53 грн., та №1708 від 31.07.2020 р. в сумі 916, 64 грн.
На день звернення до суду з позовом 26.03.2020р., заборгованість по заробітній платі перед особа_1 становила 9966, 86 грн., згідно платіжних доручень, наданих представником відповідача вказана заборгованість була погашена.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що станом на 01 серпня 2020 рік у тов «лкмз» відсутня заборгованість по заробітній платі та вихідній допомозі перед особа_1 , а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі та вихідній допомозі, задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 588, 03 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1, 2 зу «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», ст.ст.2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою кму від 21 лютого 2001р. №159 (далі – Порядок №159) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти, у тому числі, і заробітну плату.
В силу ст.34 зу «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ст.ст.3, 4 зу «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
При цьому, зазначаємо, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до ст.1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
У свою чергу Порядок № 159 визначає, що сума компенсації обчислюється наступним чином: як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач визначила розмір компенсації виходячи із суми 24501, 40 грн., яка складається не лише із заробітної плати, але й вихідної допомоги в сумі 18650, 43 грн., яка до структури зарплати не включається, що підтверджується Правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. у справі №711/4010/13-ц, де зазначено, що вихідна допомога та середній заробіток не належать до структури заробітної плати.
Крім цього, позивач виходила із індексу зростання цін у державі - 102, 4% станом на вересень 2020 р., тоді як заборгованість із заробітної плати повністю сплачена 19 червня 2020 року. Тому суд вважає, що стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати визначеної із індексу інфляції станом на вересень 2020р. є безпідставним.
Разом з тим, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 102, 20 грн. виходячи з наступного розрахунку:
-заробітна плата за листопад 2019 року, була перерахована в квітні 2020р., в сумі 4025, 28 грн. Індекс інфляції за період з грудня 2019 по березень 2020р. становить 100, 5%. Компенсація - (4025, 28 х 100, 5) : 100 – 4025, 28 = 20, 13 грн.
-заробітна плата за листопад 2019 р., була перерахована в березні 2020 р. в сумі 1341, 76 грн., компенсації не підлягає, оскільки індекс інфляції за період з грудня 2019 р. по лютий 2020 р. становить 99, 7% .
-заробітна плата за грудень 2019 року, була перерахована в червні 2020р., в сумі 317, 73 грн. Індекс інфляції за період з січня 2020 р. по травень 2020р. становить 101, 8 %. Компенсація - (317, 73 х 101, 8) : 100 – 317, 73 = 5, 72 грн.
-заробітна плата за грудень 2019 року була перерахована в травні 2020р., в сумі 741, 37 грн. Індекс інфляції за період з січня 2020 р. по квітень 2020р. становить 101, 5%. (741, 37 х 101, 5) : 100 – 741, 37 = 11, 12 грн.
-заробітна плата за січень 2020 року була перерахована в червні 2020р., в сумі 4077, 37 грн. Індекс інфляції за період з лютого 2020 р. по травень 2020 р. становить 101, 6%. (4077, 37 х 101, 6) : 100 – 4077, 37 = 65, 23 грн.
-20, 13 + 5, 72 + 11, 12 + 65, 23 = 102, 20 грн.
Таким чином позовна вимога в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати підлягає частковому задоволенню в розмірі 102, 20 грн.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно ч.3 ст.23 КЗпП України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Суд зауважує, що в результаті затримки з невиплатою заробітної плати при звільненні позивач поніс моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів на проживання на протязі певного періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, принизило позивача, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню частково з урахування розміру невиплачених відповідачем сум, розміру та тривалості завданих моральних страждань.
Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнала позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її житті, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд дійшов прийшов до висновку, що позовні вимоги особа_1 про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню частково в розмірі 1000, 00 грн., та вважає вказану суму достатньою для сприяння відновленню порушених прав позивача.
Відповідно до ч.1 ст.141 цпк України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно до положень ч.ч.1-4 ст.137 цпк України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Разом з тим склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані наступні документи: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимог.
В матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору
та довідка від 28.07.2020 року згідно якої відповідачем тов «лкмз» були оплачені послуги адвоката в розмірі 4000 грн. (а.с.119-127).
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Таким чином судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно до задоволених вимог.
Так при зверненні до суду особа_1 повинна була сплатити судовий збір в розмірі 1681, 60 грн. за стягнення заробітної плати та моральної шкоди, однак згідно п.п.1, 9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, а також, як особа з інвалідністю 2 групи. Тому враховуючи той факт, що на момент звернення до суду з позовом, заробітна плата особа_1 не була виплачена, а виплачувалась під час розгляду справи поступово, та на момент закінчення розгляду справи була виплачена в повному розмірі, суд вважає добровільно виплачену заборгованість частковим задоволенням позовних вимог позивача, а тому стягує судовий збір тільки з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом було встановлено, що на день звернення до суду з позовом 26.03.2020р., заборгованість перед особа_1 становила (17454, 66 грн. - 4611, 44 грн.) 12843, 22 грн., тобто заборгованість по з/п з вихідною допомогою на день звільнення за відрахуванням виплаченої з/п до подачі позовної заяви.
З урахуванням уточнених позовних вимог особа_1 просила стягнути 38260, 67 грн. (заробітної плати в розмірі 9022, 21 грн., вихідної допомоги при звільненні - 18650, 43 грн., компенсації - 588, 03 грн., моральної шкоди - 10000 грн.).
Під час розгляду справи відповідачем в добровільному порядку була виплачена заборгованість по заробітній платі разом з вихідною допомогою в розмірі 12843, 22 грн. та судом стягнута компенсація втрати частини заробітної плати в сумі 102, 20 грн., також судом було задоволено позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн.
В зв`язку з викладеним, суд стягує з відповідача тов «лкмз» судовий збір в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог, в сумі 469, 97 грн.
Відповідачем тов «лкмз» подані детальний опис робіт з надання правничої допомоги та клопотання про вирішення питань про розподіл судових витрат, в якому відповідач просить стягнути з позивача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн., які підлягають стягненню з позивача відповідно до задоволеної частини позову в сумі 2167, 60 грн.
Керуючись ст.43 Конституції України ст.ст.4, 12, 13, 19, 259, 263-265 цпк України, ст.15 цк України, ст.ст.116, 117 КЗпП України, суд, -

вирішив:

Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, компенсації та моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод», місце знаходження: Харківська область, м.Лозова, вул. Свободи, буд.24, код єдрпоу 32565419 на користь особа_1 , ідентифікаційний номер номер_1 , компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в сумі 102 грн. 20 коп. та моральну шкоду в сумі 1000 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод», місце знаходження: Харківська область, м.Лозова, вул.Свободи, буд.24, код єдрпоу 32565419 в дохід держави судовий збір в сумі 469, 97 грн.
Стягнути з особа_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» витрати на правничу допомогу в сумі 2167, 60 грн.
Рішення може бути оскаржено в Харківський апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: особа_1 , зареєстрована за адресою: адреса_1 , ідентифікаційний номер номер_1 .
Представник позивача: адвокат [Ш.] Леонід Іванович, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1354 від 08.02.2005 року, мешкає за адресою: адреса_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод», місце знаходження: Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, буд. 24, код єдрпоу 32565419.
Представник відповідача: адвокат Бусуєк [Л.] Афанасіївна, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1057 від 19.12.2017 року, юридична адреса: адреса_2 .



Суддя [О.]