ПРАТ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД": невыплата зарплаты
Р I Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
10.11.2020 года
м. Лозовая Харьковской области
Лозовский горрайонный суд Харьковской области в составе:
председательствующего - Харабадзе К.Ш.,
с участием секретаря - [Б.] А.А.,
Дело № 629/4123/20
Номер производства 2/629/1233/20
истец - особа_1
ответчик - Общество с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод»
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления (вызова) сторон гражданское дело о взысканийния задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении
в с т а н о в и л:
особа_1 обратилась в суд с иском к Общество с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, ссылаясь на то, что с 22.06.2007 года она находилась в трудовых отношениях с ООО «Лозовской кузнечно-механический завод». Во время нашлония в трудовых правоотношениях с ответчиком, со стороны последнего были начислены, но не выплачены при увольнении денежные средства в размере 31364, 64 гривен. 15.06.2020 года она была уволена по п. 3 ст. 38 КЗоТ в связи с невыполнением администрацией условий коллективного договора, согласно приказа № 394 от 15.06.2020 года. Указанным приказом была также предусмотрена выплата выходного пособия в соответствии со ст. 44 КЗоТ Украины, и выплата компенсации за неиспользованный ежегодный отпуск продолжительностью 24 рабочихх дней. В день увольнения, в нарушение требований ч. 1 ст. 116 КЗоТ, ответчик письменно не сообщил ей о начисленных суммах, причитающихся при увольнении и не осуществил выплату причитающихся средств. На неоднократные обращения относительно проведения окончательного расчета, а также предоставление справки о задолженности заработной платы, предоставление копии приказа об увольнении, а также справки о средней заработной плате, ответчик не отреагировал. По расчетным листкам, ООО «лкмз» за период с февраля 2020 по июнь2020 году задолженность по выплате заработной платы в сумме 16576, 31 грн, компенсация за неиспользованный отпуск за 24 календарных дней в размере 3415, 32 грн, выходное пособие при увольнении в размере 11373, 01 грн. На основании вышеизложенного, просит взыскать с ответчика задолженность по заработной плате в размере 31364, 64 грн, средний заработок за весь период задержки расчета по день принятия судебного решения.
По делу открыто упрощенное исковое производство без вызова сторон и надано ответчику срок для подачи ходатайства о рассмотрении дела с сообщением (вызовом) сторон. В предоставленный в постановлении срок от сторон не поступило возражение против рассмотрения дела по правилам упрощенного искового производства или ходатайство о рассмотрении дела в судебном заседании с извещением сторон.
Ответчик определение об открытии производства и копию иска с приложенными документами получил в установленный судом срок предоставил суду отзыв на иск и заявление о признании части исковых требований, вказала, что истцом не представлено доказательств об уплате судебного сбора за подачу иска с требованиями о взыскании выходного пособия, среднего заработка. ООО «лкмз» имеет задолженность по выплате заработной платы истца в размере 13358, 88 грн, выходное пособие -11373, 01 грн. Согласно приказу № 271 от 30.09.2019р. ООО «лкмз» в связи с сложившейся конъюнктурой рынка, возникшей необходимостью внесения изменений в организацию производства и труда, руководствуясь ст. 32 КЗоТ установлено на предприятии режим неповногв рабочего времени для работников структурных подразделений по 01.01.2020р. по 31.12.2020р. по следующему графику работы: Январь - 2, 6, 13, 20, 27 с 7-45 до 8-45; Февраль-3, 10, 17, 24 с 7-45 до 8-45; Март-2, 10, 16, 23, 30 с 7-45 до 8-45; Апрель - 1, 6, 13, 21, 27 с 7-45 до 8-45; Май-4, 12, 18, 25 с 7-45 до 8-45; Июнь -1, 9, 15, 22, 30 с 7-45 до 8-45; Июль 1, 6, 13, 20, 27 с 7-45 до 8-45; Август-3, 10, 17, 25, 31 с 7-45 до 8-45; Сентябрь-1, 7, 14, 21, 28 с 7-45 до 8-45; Октябрь 1, 5, 12, 19, 26 с 7-45 до 8-45; ноябрь -2, 9, 16, 23, 30 с 7-45 до 8-45; Декабрь - 1, 7, 14, 21, 28 с 7-45 до 8-45. В соответствии с пунктом 3.1. указанного приказа рабочие, в том числе истец, была предупреждена письменно под личную подпись, об изменениях существенных условий труда, было предложено рабочим при несогласии с новыми условиями уволиться по п.6 ст. 36 КЗоТ Украины. Перевод предприятия на работу в режиме неполного рабочего времени, также повлияло и на возможность предприятия осуществлять своевременно выплаты по заработной плате работникам. Врассказанный приказ в настоящее время не отменено, не остановлен, поэтому при начислении среднего заработка за время задержки необходимо принимать график работы Предприятия в режиме: неполные рабочие дни и определенные часы. Размер среднего заработка за время задержки по состоянию на 22.10.2020р., Исходя из данных указанных в Расчете при увольнении № 00000000201 от 15.06.2020р. составляет- 572, 74 грн. (9419, 53 грн. (З / плата за два последних месяца, предшествующих освобождению апрель, май 2020г.): 278 часов (отврацьовани течение последних 2-х месяцев, предшествовавших увольнению) = 33, 885грн. средне часовая заработная плата истца. 33, 88грн. х 21 час (согласно Графику режима работы Предприятия утвержден приказом №271 от 30.09.2019р.) = 711.48 грн., из которых Предприятие платит при начислении и выплате - 18% (128.07 грн.) налог на доходы физ. лиц и 1, 5% (10, 67грн.) - военный сбор, поэтому к взысканию подлежит средний заработок за время задержки состоянию на 22.10.2020р.- 572, 74 грн.
Згидно ч.5 ст. 279 ГПК Украины, суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам, при отсутствии ходатайства любой из сторон о другом.
Согласно ч. 2 ст. 247 Гражданского процессуального кодекса Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписувального технического средства не осуществляется.
Исследовав материалы дела, суд приходит к следующему.
Согласно ч. 3 ст. 12 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч. 4 ст. 12 ГПК Украины каждая сторона несет риск наступления последствий, связанных с совершением или несовершение им процессуальных действий.
Согласно ч. 1 ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно ч. 1 ст. 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для виришення дела.
Надлежащими есть доказательства, которые содержат информацию относительно предмета доказывания / ч. 1 ст. 77 ГПК Украины /. Предметом доказывания обстоятельства, подтверждающие заявленные требования или возражения или имеют иное значение для рассмотрения дела и подлежат установлению при принятии судебного решения / ч. 2 ст. 77 ГПК Украины /. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не относящихся к предмету доказывания / ч. 4 ст. 77 ГПК Украины /.
Достоверны доказательства, на основании которых можно установить действительные обстоятельства справи / ч. 1 ст. 79 ГПК Украины /.
Часть 1 ст. 94 КЗоТ Украины устанавливает, что заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно положениям ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата это - вознаграждение за труд сверх установленных норм, за трудовые успехи и изобретательность и за особые условия труда. Она включает доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, передбачени действующим законодательством; премии, связанные с выполнением производственных задач и функций.
По ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
По ссылок представителя ответчика на сложные условия для предприятия, то частью 5 статьи 97 КЗоТ Украины предусмотрено, что оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществлюются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
В ст. 115 КЗоТ и ст. 24 Закона об оплате труда установлено, что работодатель обязан выплачивать заработную плату работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - предподсвечниками, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне. Размер заработной платы за первую половину месяца определяется коллективным договором или нормативным актом работодателя, поготгонит с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не меньше оплаты за фактически отработанное время из расчета тарифной ставки (должностного оклада) работника.
Эти требования касаются всех работодателей - как юридических лиц, так и физических лиц - предпринимателей.
Из материалов дела усматривается, что заработная плата сплачуеться ответчиком частями.
Судом установлено, что особа_1 находилась в трудовых отношениях с ООО «Лозовской кузнечно-механический завод». 15.06.2020 года истец была освобождена от должности оператора заправочной станции 3 разряда в управлении материально-технического снабжения по ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины, в связи с невыполнением администрации ООО «лкмз» условий коллективного договора, не оспаривалось сторонами и подтверждено копией трудовой книжки /а.с. 4-7 /.
Согласно справки ООО «лкмз» б / н от 21.10.2020 года, по состоянию на 19.10.2020 года числится задолженность по выплате заработной платы особа_1 по январь 2020 - июнь 2020 года и компенсации за 24 календарных дня неиспользованного отпуска в сумме 13358 гривен 88 копеек, выходное пособие в сумме 11373 гривни 01 копейки. Таким образом, перед истцом существует задолженность по начисленной, но невыплаченной заработной платы, компенсации отпуска, выходного пособия, в связи с чем, исковые требования о взыскании с ответчика в счет погашния задолженности по заработной плате, компенсации отпуска подлежат удовлетворению - в сумме 13358 гривен 88 копеек, невыплаченной выходного пособия - в сумме 11373 гривни 01 копейки
В соответствии со статьей 116 Кодекса законов о труде Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня писля предъявления уволенным работником требования о расчете.
В нарушение ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении истцу не было осуществлено расчеты по заработной плате ответчиком.
Статьей 117 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его среднийй заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 30.01.2019 по делу №910 / 4518/16 указано, что ответственность за задержку расчета при увольнении установлено статьей 117 Кодекса законов о труде Украины, согласно предписаниям которой в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, уста новые, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора. Следовательно, взысканиес работодателя (собственника или уполномоченного им органа предприятия, учреждения, организации) среднего заработка за время задержки расчета при увольнении (в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, за все время задержки по день фактического расчета) по своей правовой природе является специальным видом ответственности работодателя, который начисляется в размере среднего заработка и направлен назащиту прав уволенных работников на получение ими в предусмотренный законом срок вознаграждения за выполненную работу (всех выплат, на получение которых работники имеют право согласно условиям Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий). Средний заработок за время задержки расчета при увольнении по своей правовой природе не является основной или дополнительной заработной платой, а также не является поощрительной или компенсационной выплатой (в частности, компенсацией работникам потери части заработной платыв связи с нарушением сроков ее выплаты) в понимании статьи 2 Закона Украины «Об оплате труда», то есть средний заработок за время задержки расчета при увольнении не входит в структуру заработной платы.
Согласно п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работникие не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средствев у работодателя не исключает его ответственности.
Не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Учитывая, что ответчик на момент увольнения истца не осуществил с ними окончательный расчет по заработной плате и размер такой задолженности сторонами ни оспаривается, доказательств отсутствия вины ответчика в невыплате данной задолженности не представлено, суд приходит к выводу что ответчик обязан уплатить истцу средний заработок за все время задержки расчета при увольнении, за период с 16.06.2020 года, то есть со дня, следующего за днем увольнения, по 10.11.2020 года, то есть по день принятия решения судом.
Средний заработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчислениясредней заработной платы, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 №100. Согласно абз. 3 п. 2 Порядка среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата. Все выплаты включаются в расчет средней платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и тому подобное. Пунктом 5 раздела IV Порядка встановлено, что начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера средней (часовой) заработной платы. Пунктом 8 раздела IV Порядка определено, что начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.Среднедневная (среднечасовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством - календарных дней за этот период.
Как следует из расчетных листов за период с февраля 2020 по июнь 2020 года, особа_1: в феврале 2020 году было отработано 16 дней (128 часов); марте 2020 - 17 дней (136 часов); апреле 2020 -16 дней (127 часов); мае 2020 - 19 дней (151 часов) июне 2020 - 10 дней (80 часов), а потому ссылки ответчика на наличие приказа № 271 от 30.09.2019 года об установлении на предприятии режима неполного рабочего времени являются безосновательными.
С учетом указанного, при исчислении размера среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета следует использовать формулу, по которой обсчету подлежит период задержки за рабочие часы, исходя из среднего поработку, исчисленного в соответствии с положениями Порядка.
Таким образом, общая сумма среднего заработка за время задержки расчета исчисляется путем умножения средней заработной платы на число рабочих часов в период задержки.
За период с 16.06.2020 года по 10.11.2020 года количество рабочих дней составляет: июнь 2020 - 10, июль 2020 - 23, август 2020 - 20, сентябрь 2020 - 22, октябрь 2020 - 21 ноября 2020 - 7, а всего 103 рабочих дней.
Средняя заработная платаза последние 2 месяца работы истца без вычета налогов составила 4709, 76 гривен, за вычетом налогов - 3791, 36 гривен, среднедневная заработная плата составила без вычетом налогов - 269, 13 гривен, за вычетом налогов - 216, 65 гривен.
Таким образом, средний заработок за время задержки окончательного расчета при увольнении особа_1 составляет 216, 65 * 103 = 22314, 95 гривен, которая и подлежит взысканию с ответчика в пользу истца. Суммы, подлежащие взысканию определены с учетом податкив и других обязательных платежей.
Вопрос об отсрочке и рассрочке уплаты судебного сбора, уменьшения размера судебного сбора или освобождения от его уплаты решается судом в каждом конкретном случае в зависимости от обстоятельств дела и обоснованности доводов стороны надлежащими и допустимыми доказательствами в подтверждение наличия предусмотренных законом обстоятельств, а также на основе равенства всех участников судебного процесса перед законом и судом (Постановление Большой Палаты Верховного Суда от 30.01.2019 по делу №910 / 4518/16).
Судом установлено, что истец был уволен по ч.3 ст. 38 КЗоТ Украины в связи нарушением администрацией предприятия условий коллективного договора по своевременной выплате заработной платы, суд считает, что неуплата судебного сбора за исковые требования о взыскании среднего заработка за время задержки, не является основанием для отказа в удовлетворении этих исковых требований.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру услышитених исковых требований. При этом, по заявлению о признании части исковых требований, то суд отмечает, что такое заявление поступило в суд после начала рассмотрения дела по существу - 23.10.2020 года. В отзыве, который поступил 29.09.2020 года до начала рассмотрения дела по существу (ч. 1 ст. 142, ч. 2 ст. 279 ГПК Украины) ответчик отрицал иск по основаниям, в нем изложены, и в резолютивной части отзыва содержалось лишь условное признание части требований, то есть вероятно и зависящее от действий истца, что в умены ст. 206 ГПК Украины не может считаться судом как признание иска ответчиком.
С учетом того, что после предъявления исковых требований со стороны ответчика состоялась выплата части задолженности заработной платы, что привело к частичному удовлетворению исковых требований, а потому с ответчика в доход государства подлежит взысканию судебный сбор в сумме 840 грн. 80 коп. за исковое требование о взыскании заработной платы, 840 грн. 80 коп. за исковое требование о взыскании выходного пособия, и 840 грн.80 коп. за исковое требование о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы, вместе составляет 2522 гривны 40 копейки.
Руководствуясь ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 206, 259, 264, 265, 268 ГПК Украины, суд,
е д е л:
Исковое заявление особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод» о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации ее потери, моральной шкоди- удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной отвечаетственность «Лозовской кузнечно-механический завод» код егрпоу 32565419, местонахождение: г.. Лозовая Харьковской области, ул. Свободы, д. 24 в пользу в пользу особа_1 рнокпп номер_1 место прописки по адресу: адрес_1, задолженность по заработной плате в размере 13358 / тринадцать тысяч триста пятьдесят восемь / гривен 88 копеек, выходного пособия в размере 11373 / одиннадцать тысяч триста семьдесят три / гривны 01 копейки, средний заработок за весь период задержки разрахунку в размере 22314 / двадцать две тысячи триста четырнадцать / гривен 95 копеек, а всего 47046 / сорок семь тысяч сорок шесть / гривен 84 копейки.
В другой части исковых требований отказать.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод» в пользу государства судебный сбор в размере 2522 гривны 40 копеек.
Апелляционная жалоба на решение суда подается через Лозовской горрайонный суд Харьковской области в Харьковский апелляционный суд в течение тридцатии дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения. Участник дела, которому полное решение или постановление суда не были вручены в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование: решения суда - если апелляционнаяжалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда. Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 настоящего Кодекса.
Согласно п.3 раздела XII "Заключительные положения" ГПК Украина во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), суд по заявлению участников дела и лиц, которые не принимали участия в спРави, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином. Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и после его окончания.
Суд по заявлению лица продолжает процессуальный срок, установленный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный срок обусловлена ограничениями, введенными в связи с карантином ".
истец - особа_1, рнокпп номер_1 место прописки по адресу: адрес_1
ответчик - Общество с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод", код егрпоу 32565419, местонахождение: г.. Лозовая Харьковской области, ул. Свободы, д. 24
Судья [К.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Р I Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.11.2020 року
м. Лозова Харківської області
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:
головуючого - Харабадзе К.Ш.,
за участю секретаря - Бєловол О.О.,
Справа № 629/4123/20
Номер провадження 2/629/1233/20
позивач - особа_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод»
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
в с т а н о в и в :
особа_1 звернулася до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод», про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що з 22.06.2007 року вона знаходилася у трудових відносинах з ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод». Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього були нараховані, але не виплачені при звільнені грошові кошти у розмірі 31364, 64 гривень. 15.06.2020 року вона була звільнена за п. 3 ст. 38 КЗпП у зв`язку з невиконанням адміністрацією умов колективного договору, згідно наказу № 394 від 15.06.2020 року. Вказаним наказом була також передбачена виплата вихідної допомоги відповідно до ст. 44 КЗпП України, та виплата компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 24 робочих днів. В день звільнення, в порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП, відповідач письмово не повідомив їй про нараховані суми, належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів. На неодноразові звернення, щодо проведення остаточного розрахунку, а також надання довідки про заборгованість заробітної плати, надання копії наказу про звільнення, а також довідки про середню заробітну плату, відповідач не відреагував. За розрахунковими листками, ТОВ «лкмз» за період з лютого 2020 року по червень 2020 року має заборгованість з виплати заробітної плати у сумі 16576, 31 грн, компенсація за невикористану відпустку за 24 календарних дні у розмірі 3415, 32 грн, вихідна допомога при звільненні у розмірі 11373, 01 грн. На підставі вищевикладеного, просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 31364, 64 грн, середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
У справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження та копію позову з доданими документами отримав, у встановлений судом строк надав суду відзив на позов та заяву про визнання частини позовних вимог, вказала, що позивачем не надано доказів про сплату судового збору за подачу позову із вимогами про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку. ТОВ «лкмз» має заборгованість з виплати заробітної плати позивача у розмірі 13358, 88 грн, вихідна допомога -11373, 01 грн. Згідно із наказом № 271 від 30.09.2019р. ТОВ «лкмз» у зв`язку із сформованою кон`юнктурою ринку, виниклою необхідністю внесення змін в організацію виробництва і праці, керуючись ст. 32 КЗпП встановлено на підприємстві режим неповного робочого часу для працівників структурних підрозділів з 01.01.2020р. по 31.12.2020р. за наступним графіком роботи: Січень - 2, 6, 13, 20, 27 з 7-45 до 8-45; Лютий-3, 10, 17, 24 з 7-45 до 8-45; Березень-2, 10, 16, 23, 30 з 7-45 до 8-45; Квітень - 1, 6, 13, 21, 27 з 7-45 до 8-45; Травень-4, 12, 18, 25 з 7-45 до 8-45; Червень -1, 9, 15, 22, 30 з 7-45 до 8-45; Липень- 1, 6, 13, 20, 27 з 7-45 до 8-45; Серпень-3, 10, 17, 25, 31 з 7-45 до 8-45; Вересень-1, 7, 14, 21, 28 з 7-45 до 8-45; Жовтень- 1, 5, 12, 19, 26 з 7-45 до 8-45; Листопад - 2, 9, 16, 23, 30 з 7-45 до 8-45; Грудень - 1, 7, 14, 21, 28 з 7-45 до 8-45. Відповідно до пункту 3.1. вказаного наказу робітники, у тому числі позивач, була попереджена письмово під особистий підпис, про зміни суттєвих умов праці, було запропоновано робітникам при незгоді з новими умовами звільнитися за п.6 ст. 36 КЗпП України. Переведення підприємства на роботу у режимі неповного робочого часу, також вплинуло й на можливість підприємства здійснювати своєчасно виплати із заробітної плати працівникам. Вказаний наказ на даний час не скасовано, не зупинено, тому під час нарахування середнього заробітку за час затримки необхідно брати графік роботи Підприємства в режимі: неповні робочі дні та визначені години. Розмір середнього заробітку за час затримки станом на 22.10.2020р., виходячи із даних вказаних у Розрахунку при звільненні № 00000000201 від 15.06.2020р. становить- 572, 74 грн. (9419, 53 грн. ( з/плата за два останні місяці, які передували звільненню квітень, травень 2020р.): 278 годин (відпрацьовані протягом останніх 2-х місяців, що передували звільненню) = 33, 885грн. середньо годинна заробітна плата Позивача. 33, 88грн. х 21 годину (відповідно до Графіку режиму роботи Підприємства затверджений наказом №271 від 30.09.2019р.) =711.48 грн., з яких Підприємство сплачує при нарахуванні та виплаті - 18 % ( 128.07 грн.) податок на доходи фіз. осіб та 1, 5 % ( 10, 67грн.) - військовий збір, тому до стягнення підлягає середній заробіток за час затримки станом на 22.10.2020р.- 572, 74 грн.
Згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування /ч. 1 ст. 77 ЦПК України/. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення /ч. 2 ст. 77 ЦПК України/. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування /ч. 4 ст. 77 ЦПК України/.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи /ч. 1 ст. 79 ЦПК України/.
Частина 1 ст. 94 КЗпП України встановлює, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
За ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Щодо посилань представника відповідача на складні умови для підприємства, то частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
В ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці визначено, що роботодавець зобов`язаний виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Ці вимоги стосуються всіх роботодавців - як юридичних осіб, так і фізичних осіб - підприємців.
З матеріалів справи убачається, що заробітна плата сплачується відповідачем частинами.
Судом встановлено, що особа_1 перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод». 15.06.2020 року позивач була звільнена з посади оператора заправної станції 3 розряду в управлінні матеріально-технічного постачання за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з невиконанням адміністрації ТОВ «лкмз» умов колективного договору, що не оспорювалося сторонами та підтверджено копією трудової книжки /а.с. 4-7/.
Згідно довідки ТОВ «лкмз» б/н від 21.10.2020 року, станом на 19.10.2020 року рахується заборгованість з виплати заробітної плати особа_1 за січень 2020 року - червень 2020 року та компенсації за 24 календарних дня невикористаної відпустки у сумі 13358 гривень 88 копійок, вихідна допомога в сумі 11373 гривні 01 копійки. Таким чином, перед позивачем існує заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, компенсації відпустки, вихідної допомоги, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі, компенсації відпустки підлягають частковому задоволенню - у сумі 13358 гривень 88 копійок, невиплаченої вихідної допомоги - у сумі 11373 гривні 01 копійки
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
В порушення ст. 116 КЗпП України, при звільненні позивачу не було здійснено відповідні розрахунки по заробітній платі відповідачем.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №910/4518/16 зазначено, що відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій). Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши під час розгляду справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку під час звільнення, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Враховуючи те, що відповідач на час звільнення позивача не здійснив з ними остаточний розрахунок по заробітній платі і розмір такої заборгованості сторонами не оспорюється, доказів відсутності вини відповідача в невиплаті даної заборгованості не надано, суд приходить до висновку що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 16.06.2020 року, тобто з дня, наступного за днем звільнення, по 10.11.2020 року, тобто по день прийняття рішення судом.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100. Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо. Пунктом 5 розділу IV Порядку встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньої (годинної) заробітної плати. Пунктом 8 розділу IV Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Як вбачається з розрахункових листів за період з лютого 2020 по червень 2020 року, особа_1 : у лютому 2020 році було відпрацьовано 16 днів (128 годин); березні 2020 року - 17 днів (136 годин); квітні 2020 року - 16 днів (127 годин); травні 2020 року - 19 днів (151 годину); червні 2020 року - 10 днів (80 годин), а тому посилання відповідача на наявність наказу № 271 від 30.09.2019 року про встановлення на підприємстві режиму неповного робочого часу є безпідставними.
З урахуванням зазначеного, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі години, виходячи із середнього заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.
Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати на число робочих годин в період затримки.
За період з 16.06.2020 року по 10.11.2020 року кількість робочих днів складає: червень 2020 року - 10, липень 2020 року - 23, серпень 2020 року - 20, вересень 2020 року - 22, жовтень 2020 року - 21, листопад 2020 року - 7, а всього 103 робочих днів.
Середня заробітна плата за останні 2 місяці роботи позивача без вирахування податків склала 4709, 76 гривень, з вирахуванням податків - 3791, 36 гривень, середньоденна заробітна плата склала без вирахуванням податків - 269, 13 гривень, з вирахуванням податків - 216, 65 гривень.
Таким чином, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні особа_1 складає 216, 65*103=22314, 95 гривень, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Суми, що підлягають стягненню визначені з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом(Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №910/4518/16).
Судом встановлено, що позивач була звільнена за ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку порушенням адміністрацією підприємства умов колективного договору щодо своєчасної виплати заробітної плати, а тому суд вважає, що несплата судового збору за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки, не є підставою для відмови в задоволенні цих позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, щодо заяви про визнання частини позовних вимог, то суд зазначає, що така заява надійшла до суду після початку розгляду справи по суті - 23.10.2020 року. У відзиві, який надійшов 29.09.2020 року до початку розгляду справи по суті ( ч. 1 ст. 142, ч. 2 ст. 279 ЦПК України) відповідач заперечував позов з підстав, що в ньому викладені, і в резолютивній частині відзиву містилося лише умовне визнання частини вимог, тобто вірогідне та залежне від дій позивача, що в розумінні ст. 206 ЦПК України не може вважатися судом як визнання позову відповідачем.
З урахування того, що лише після пред`явлення позовних вимог з боку відповідача відбулася виплата частини заборгованості заробітної плати, що призвело до часткового задоволення позовних вимог, а тому з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. за позовну вимогу про стягнення заробітної плати, 840 грн. 80 коп. за позовну вимогу про стягнення вихідної допомоги, та 840 грн. 80 коп. за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, що разом становить 2522 гривні 40 копійки.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 206, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
Позовну заяву особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації її втрати, моральної шкоди- задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» код єдрпоу 32565419, місцезнаходження: м. Лозова Харківської області, вул. Свободи, буд. 24 на користь на користь особа_1 , рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: адреса_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 13358 /тринадцять тисяч триста п`ятдесят вісім/ гривень 88 копійок, вихідної допомоги у розмірі 11373 /одинадцять тисяч триста сімдесят три/ гривні 01 копійки, середній заробіток за весь період затримки розрахунку у розмірі 22314 /двадцять дві тисячі триста чотирнадцять/ гривень 95 копійок, а всього 47046 /сорок сім тисяч сорок шість/ гривень 84 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» на користь держави судовий збір у розмірі 2522 гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Лозівський міськрайонний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".
позивач - особа_1 , рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: адреса_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод», код єдрпоу 32565419, місцезнаходження: м. Лозова Харківської області, вул. Свободи, буд. 24
Суддя: [К]
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
10.11.2020 года
м. Лозовая Харьковской области
Лозовский горрайонный суд Харьковской области в составе:
председательствующего - Харабадзе К.Ш.,
с участием секретаря - [Б.] А.А.,
Дело № 629/4123/20
Номер производства 2/629/1233/20
истец - особа_1
ответчик - Общество с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод»
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления (вызова) сторон гражданское дело о взысканийния задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении
в с т а н о в и л:
особа_1 обратилась в суд с иском к Общество с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, ссылаясь на то, что с 22.06.2007 года она находилась в трудовых отношениях с ООО «Лозовской кузнечно-механический завод». Во время нашлония в трудовых правоотношениях с ответчиком, со стороны последнего были начислены, но не выплачены при увольнении денежные средства в размере 31364, 64 гривен. 15.06.2020 года она была уволена по п. 3 ст. 38 КЗоТ в связи с невыполнением администрацией условий коллективного договора, согласно приказа № 394 от 15.06.2020 года. Указанным приказом была также предусмотрена выплата выходного пособия в соответствии со ст. 44 КЗоТ Украины, и выплата компенсации за неиспользованный ежегодный отпуск продолжительностью 24 рабочихх дней. В день увольнения, в нарушение требований ч. 1 ст. 116 КЗоТ, ответчик письменно не сообщил ей о начисленных суммах, причитающихся при увольнении и не осуществил выплату причитающихся средств. На неоднократные обращения относительно проведения окончательного расчета, а также предоставление справки о задолженности заработной платы, предоставление копии приказа об увольнении, а также справки о средней заработной плате, ответчик не отреагировал. По расчетным листкам, ООО «лкмз» за период с февраля 2020 по июнь2020 году задолженность по выплате заработной платы в сумме 16576, 31 грн, компенсация за неиспользованный отпуск за 24 календарных дней в размере 3415, 32 грн, выходное пособие при увольнении в размере 11373, 01 грн. На основании вышеизложенного, просит взыскать с ответчика задолженность по заработной плате в размере 31364, 64 грн, средний заработок за весь период задержки расчета по день принятия судебного решения.
По делу открыто упрощенное исковое производство без вызова сторон и надано ответчику срок для подачи ходатайства о рассмотрении дела с сообщением (вызовом) сторон. В предоставленный в постановлении срок от сторон не поступило возражение против рассмотрения дела по правилам упрощенного искового производства или ходатайство о рассмотрении дела в судебном заседании с извещением сторон.
Ответчик определение об открытии производства и копию иска с приложенными документами получил в установленный судом срок предоставил суду отзыв на иск и заявление о признании части исковых требований, вказала, что истцом не представлено доказательств об уплате судебного сбора за подачу иска с требованиями о взыскании выходного пособия, среднего заработка. ООО «лкмз» имеет задолженность по выплате заработной платы истца в размере 13358, 88 грн, выходное пособие -11373, 01 грн. Согласно приказу № 271 от 30.09.2019р. ООО «лкмз» в связи с сложившейся конъюнктурой рынка, возникшей необходимостью внесения изменений в организацию производства и труда, руководствуясь ст. 32 КЗоТ установлено на предприятии режим неповногв рабочего времени для работников структурных подразделений по 01.01.2020р. по 31.12.2020р. по следующему графику работы: Январь - 2, 6, 13, 20, 27 с 7-45 до 8-45; Февраль-3, 10, 17, 24 с 7-45 до 8-45; Март-2, 10, 16, 23, 30 с 7-45 до 8-45; Апрель - 1, 6, 13, 21, 27 с 7-45 до 8-45; Май-4, 12, 18, 25 с 7-45 до 8-45; Июнь -1, 9, 15, 22, 30 с 7-45 до 8-45; Июль 1, 6, 13, 20, 27 с 7-45 до 8-45; Август-3, 10, 17, 25, 31 с 7-45 до 8-45; Сентябрь-1, 7, 14, 21, 28 с 7-45 до 8-45; Октябрь 1, 5, 12, 19, 26 с 7-45 до 8-45; ноябрь -2, 9, 16, 23, 30 с 7-45 до 8-45; Декабрь - 1, 7, 14, 21, 28 с 7-45 до 8-45. В соответствии с пунктом 3.1. указанного приказа рабочие, в том числе истец, была предупреждена письменно под личную подпись, об изменениях существенных условий труда, было предложено рабочим при несогласии с новыми условиями уволиться по п.6 ст. 36 КЗоТ Украины. Перевод предприятия на работу в режиме неполного рабочего времени, также повлияло и на возможность предприятия осуществлять своевременно выплаты по заработной плате работникам. Врассказанный приказ в настоящее время не отменено, не остановлен, поэтому при начислении среднего заработка за время задержки необходимо принимать график работы Предприятия в режиме: неполные рабочие дни и определенные часы. Размер среднего заработка за время задержки по состоянию на 22.10.2020р., Исходя из данных указанных в Расчете при увольнении № 00000000201 от 15.06.2020р. составляет- 572, 74 грн. (9419, 53 грн. (З / плата за два последних месяца, предшествующих освобождению апрель, май 2020г.): 278 часов (отврацьовани течение последних 2-х месяцев, предшествовавших увольнению) = 33, 885грн. средне часовая заработная плата истца. 33, 88грн. х 21 час (согласно Графику режима работы Предприятия утвержден приказом №271 от 30.09.2019р.) = 711.48 грн., из которых Предприятие платит при начислении и выплате - 18% (128.07 грн.) налог на доходы физ. лиц и 1, 5% (10, 67грн.) - военный сбор, поэтому к взысканию подлежит средний заработок за время задержки состоянию на 22.10.2020р.- 572, 74 грн.
Згидно ч.5 ст. 279 ГПК Украины, суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам, при отсутствии ходатайства любой из сторон о другом.
Согласно ч. 2 ст. 247 Гражданского процессуального кодекса Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписувального технического средства не осуществляется.
Исследовав материалы дела, суд приходит к следующему.
Согласно ч. 3 ст. 12 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч. 4 ст. 12 ГПК Украины каждая сторона несет риск наступления последствий, связанных с совершением или несовершение им процессуальных действий.
Согласно ч. 1 ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно ч. 1 ст. 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для виришення дела.
Надлежащими есть доказательства, которые содержат информацию относительно предмета доказывания / ч. 1 ст. 77 ГПК Украины /. Предметом доказывания обстоятельства, подтверждающие заявленные требования или возражения или имеют иное значение для рассмотрения дела и подлежат установлению при принятии судебного решения / ч. 2 ст. 77 ГПК Украины /. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не относящихся к предмету доказывания / ч. 4 ст. 77 ГПК Украины /.
Достоверны доказательства, на основании которых можно установить действительные обстоятельства справи / ч. 1 ст. 79 ГПК Украины /.
Часть 1 ст. 94 КЗоТ Украины устанавливает, что заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно положениям ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата это - вознаграждение за труд сверх установленных норм, за трудовые успехи и изобретательность и за особые условия труда. Она включает доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, передбачени действующим законодательством; премии, связанные с выполнением производственных задач и функций.
По ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
По ссылок представителя ответчика на сложные условия для предприятия, то частью 5 статьи 97 КЗоТ Украины предусмотрено, что оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществлюются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
В ст. 115 КЗоТ и ст. 24 Закона об оплате труда установлено, что работодатель обязан выплачивать заработную плату работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - предподсвечниками, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне. Размер заработной платы за первую половину месяца определяется коллективным договором или нормативным актом работодателя, поготгонит с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не меньше оплаты за фактически отработанное время из расчета тарифной ставки (должностного оклада) работника.
Эти требования касаются всех работодателей - как юридических лиц, так и физических лиц - предпринимателей.
Из материалов дела усматривается, что заработная плата сплачуеться ответчиком частями.
Судом установлено, что особа_1 находилась в трудовых отношениях с ООО «Лозовской кузнечно-механический завод». 15.06.2020 года истец была освобождена от должности оператора заправочной станции 3 разряда в управлении материально-технического снабжения по ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины, в связи с невыполнением администрации ООО «лкмз» условий коллективного договора, не оспаривалось сторонами и подтверждено копией трудовой книжки /а.с. 4-7 /.
Согласно справки ООО «лкмз» б / н от 21.10.2020 года, по состоянию на 19.10.2020 года числится задолженность по выплате заработной платы особа_1 по январь 2020 - июнь 2020 года и компенсации за 24 календарных дня неиспользованного отпуска в сумме 13358 гривен 88 копеек, выходное пособие в сумме 11373 гривни 01 копейки. Таким образом, перед истцом существует задолженность по начисленной, но невыплаченной заработной платы, компенсации отпуска, выходного пособия, в связи с чем, исковые требования о взыскании с ответчика в счет погашния задолженности по заработной плате, компенсации отпуска подлежат удовлетворению - в сумме 13358 гривен 88 копеек, невыплаченной выходного пособия - в сумме 11373 гривни 01 копейки
В соответствии со статьей 116 Кодекса законов о труде Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня писля предъявления уволенным работником требования о расчете.
В нарушение ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении истцу не было осуществлено расчеты по заработной плате ответчиком.
Статьей 117 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его среднийй заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 30.01.2019 по делу №910 / 4518/16 указано, что ответственность за задержку расчета при увольнении установлено статьей 117 Кодекса законов о труде Украины, согласно предписаниям которой в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, уста новые, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора. Следовательно, взысканиес работодателя (собственника или уполномоченного им органа предприятия, учреждения, организации) среднего заработка за время задержки расчета при увольнении (в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, за все время задержки по день фактического расчета) по своей правовой природе является специальным видом ответственности работодателя, который начисляется в размере среднего заработка и направлен назащиту прав уволенных работников на получение ими в предусмотренный законом срок вознаграждения за выполненную работу (всех выплат, на получение которых работники имеют право согласно условиям Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий). Средний заработок за время задержки расчета при увольнении по своей правовой природе не является основной или дополнительной заработной платой, а также не является поощрительной или компенсационной выплатой (в частности, компенсацией работникам потери части заработной платыв связи с нарушением сроков ее выплаты) в понимании статьи 2 Закона Украины «Об оплате труда», то есть средний заработок за время задержки расчета при увольнении не входит в структуру заработной платы.
Согласно п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работникие не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средствев у работодателя не исключает его ответственности.
Не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Учитывая, что ответчик на момент увольнения истца не осуществил с ними окончательный расчет по заработной плате и размер такой задолженности сторонами ни оспаривается, доказательств отсутствия вины ответчика в невыплате данной задолженности не представлено, суд приходит к выводу что ответчик обязан уплатить истцу средний заработок за все время задержки расчета при увольнении, за период с 16.06.2020 года, то есть со дня, следующего за днем увольнения, по 10.11.2020 года, то есть по день принятия решения судом.
Средний заработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчислениясредней заработной платы, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 №100. Согласно абз. 3 п. 2 Порядка среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата. Все выплаты включаются в расчет средней платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и тому подобное. Пунктом 5 раздела IV Порядка встановлено, что начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера средней (часовой) заработной платы. Пунктом 8 раздела IV Порядка определено, что начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.Среднедневная (среднечасовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством - календарных дней за этот период.
Как следует из расчетных листов за период с февраля 2020 по июнь 2020 года, особа_1: в феврале 2020 году было отработано 16 дней (128 часов); марте 2020 - 17 дней (136 часов); апреле 2020 -16 дней (127 часов); мае 2020 - 19 дней (151 часов) июне 2020 - 10 дней (80 часов), а потому ссылки ответчика на наличие приказа № 271 от 30.09.2019 года об установлении на предприятии режима неполного рабочего времени являются безосновательными.
С учетом указанного, при исчислении размера среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета следует использовать формулу, по которой обсчету подлежит период задержки за рабочие часы, исходя из среднего поработку, исчисленного в соответствии с положениями Порядка.
Таким образом, общая сумма среднего заработка за время задержки расчета исчисляется путем умножения средней заработной платы на число рабочих часов в период задержки.
За период с 16.06.2020 года по 10.11.2020 года количество рабочих дней составляет: июнь 2020 - 10, июль 2020 - 23, август 2020 - 20, сентябрь 2020 - 22, октябрь 2020 - 21 ноября 2020 - 7, а всего 103 рабочих дней.
Средняя заработная платаза последние 2 месяца работы истца без вычета налогов составила 4709, 76 гривен, за вычетом налогов - 3791, 36 гривен, среднедневная заработная плата составила без вычетом налогов - 269, 13 гривен, за вычетом налогов - 216, 65 гривен.
Таким образом, средний заработок за время задержки окончательного расчета при увольнении особа_1 составляет 216, 65 * 103 = 22314, 95 гривен, которая и подлежит взысканию с ответчика в пользу истца. Суммы, подлежащие взысканию определены с учетом податкив и других обязательных платежей.
Вопрос об отсрочке и рассрочке уплаты судебного сбора, уменьшения размера судебного сбора или освобождения от его уплаты решается судом в каждом конкретном случае в зависимости от обстоятельств дела и обоснованности доводов стороны надлежащими и допустимыми доказательствами в подтверждение наличия предусмотренных законом обстоятельств, а также на основе равенства всех участников судебного процесса перед законом и судом (Постановление Большой Палаты Верховного Суда от 30.01.2019 по делу №910 / 4518/16).
Судом установлено, что истец был уволен по ч.3 ст. 38 КЗоТ Украины в связи нарушением администрацией предприятия условий коллективного договора по своевременной выплате заработной платы, суд считает, что неуплата судебного сбора за исковые требования о взыскании среднего заработка за время задержки, не является основанием для отказа в удовлетворении этих исковых требований.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру услышитених исковых требований. При этом, по заявлению о признании части исковых требований, то суд отмечает, что такое заявление поступило в суд после начала рассмотрения дела по существу - 23.10.2020 года. В отзыве, который поступил 29.09.2020 года до начала рассмотрения дела по существу (ч. 1 ст. 142, ч. 2 ст. 279 ГПК Украины) ответчик отрицал иск по основаниям, в нем изложены, и в резолютивной части отзыва содержалось лишь условное признание части требований, то есть вероятно и зависящее от действий истца, что в умены ст. 206 ГПК Украины не может считаться судом как признание иска ответчиком.
С учетом того, что после предъявления исковых требований со стороны ответчика состоялась выплата части задолженности заработной платы, что привело к частичному удовлетворению исковых требований, а потому с ответчика в доход государства подлежит взысканию судебный сбор в сумме 840 грн. 80 коп. за исковое требование о взыскании заработной платы, 840 грн. 80 коп. за исковое требование о взыскании выходного пособия, и 840 грн.80 коп. за исковое требование о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы, вместе составляет 2522 гривны 40 копейки.
Руководствуясь ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 206, 259, 264, 265, 268 ГПК Украины, суд,
е д е л:
Исковое заявление особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод» о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации ее потери, моральной шкоди- удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной отвечаетственность «Лозовской кузнечно-механический завод» код егрпоу 32565419, местонахождение: г.. Лозовая Харьковской области, ул. Свободы, д. 24 в пользу в пользу особа_1 рнокпп номер_1 место прописки по адресу: адрес_1, задолженность по заработной плате в размере 13358 / тринадцать тысяч триста пятьдесят восемь / гривен 88 копеек, выходного пособия в размере 11373 / одиннадцать тысяч триста семьдесят три / гривны 01 копейки, средний заработок за весь период задержки разрахунку в размере 22314 / двадцать две тысячи триста четырнадцать / гривен 95 копеек, а всего 47046 / сорок семь тысяч сорок шесть / гривен 84 копейки.
В другой части исковых требований отказать.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод» в пользу государства судебный сбор в размере 2522 гривны 40 копеек.
Апелляционная жалоба на решение суда подается через Лозовской горрайонный суд Харьковской области в Харьковский апелляционный суд в течение тридцатии дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения. Участник дела, которому полное решение или постановление суда не были вручены в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование: решения суда - если апелляционнаяжалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда. Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 настоящего Кодекса.
Согласно п.3 раздела XII "Заключительные положения" ГПК Украина во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), суд по заявлению участников дела и лиц, которые не принимали участия в спРави, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином. Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и после его окончания.
Суд по заявлению лица продолжает процессуальный срок, установленный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный срок обусловлена ограничениями, введенными в связи с карантином ".
истец - особа_1, рнокпп номер_1 место прописки по адресу: адрес_1
ответчик - Общество с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод", код егрпоу 32565419, местонахождение: г.. Лозовая Харьковской области, ул. Свободы, д. 24
Судья [К.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Р I Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.11.2020 року
м. Лозова Харківської області
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:
головуючого - Харабадзе К.Ш.,
за участю секретаря - Бєловол О.О.,
Справа № 629/4123/20
Номер провадження 2/629/1233/20
позивач - особа_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод»
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
в с т а н о в и в :
особа_1 звернулася до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод», про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що з 22.06.2007 року вона знаходилася у трудових відносинах з ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод». Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього були нараховані, але не виплачені при звільнені грошові кошти у розмірі 31364, 64 гривень. 15.06.2020 року вона була звільнена за п. 3 ст. 38 КЗпП у зв`язку з невиконанням адміністрацією умов колективного договору, згідно наказу № 394 від 15.06.2020 року. Вказаним наказом була також передбачена виплата вихідної допомоги відповідно до ст. 44 КЗпП України, та виплата компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 24 робочих днів. В день звільнення, в порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП, відповідач письмово не повідомив їй про нараховані суми, належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів. На неодноразові звернення, щодо проведення остаточного розрахунку, а також надання довідки про заборгованість заробітної плати, надання копії наказу про звільнення, а також довідки про середню заробітну плату, відповідач не відреагував. За розрахунковими листками, ТОВ «лкмз» за період з лютого 2020 року по червень 2020 року має заборгованість з виплати заробітної плати у сумі 16576, 31 грн, компенсація за невикористану відпустку за 24 календарних дні у розмірі 3415, 32 грн, вихідна допомога при звільненні у розмірі 11373, 01 грн. На підставі вищевикладеного, просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 31364, 64 грн, середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
У справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження та копію позову з доданими документами отримав, у встановлений судом строк надав суду відзив на позов та заяву про визнання частини позовних вимог, вказала, що позивачем не надано доказів про сплату судового збору за подачу позову із вимогами про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку. ТОВ «лкмз» має заборгованість з виплати заробітної плати позивача у розмірі 13358, 88 грн, вихідна допомога -11373, 01 грн. Згідно із наказом № 271 від 30.09.2019р. ТОВ «лкмз» у зв`язку із сформованою кон`юнктурою ринку, виниклою необхідністю внесення змін в організацію виробництва і праці, керуючись ст. 32 КЗпП встановлено на підприємстві режим неповного робочого часу для працівників структурних підрозділів з 01.01.2020р. по 31.12.2020р. за наступним графіком роботи: Січень - 2, 6, 13, 20, 27 з 7-45 до 8-45; Лютий-3, 10, 17, 24 з 7-45 до 8-45; Березень-2, 10, 16, 23, 30 з 7-45 до 8-45; Квітень - 1, 6, 13, 21, 27 з 7-45 до 8-45; Травень-4, 12, 18, 25 з 7-45 до 8-45; Червень -1, 9, 15, 22, 30 з 7-45 до 8-45; Липень- 1, 6, 13, 20, 27 з 7-45 до 8-45; Серпень-3, 10, 17, 25, 31 з 7-45 до 8-45; Вересень-1, 7, 14, 21, 28 з 7-45 до 8-45; Жовтень- 1, 5, 12, 19, 26 з 7-45 до 8-45; Листопад - 2, 9, 16, 23, 30 з 7-45 до 8-45; Грудень - 1, 7, 14, 21, 28 з 7-45 до 8-45. Відповідно до пункту 3.1. вказаного наказу робітники, у тому числі позивач, була попереджена письмово під особистий підпис, про зміни суттєвих умов праці, було запропоновано робітникам при незгоді з новими умовами звільнитися за п.6 ст. 36 КЗпП України. Переведення підприємства на роботу у режимі неповного робочого часу, також вплинуло й на можливість підприємства здійснювати своєчасно виплати із заробітної плати працівникам. Вказаний наказ на даний час не скасовано, не зупинено, тому під час нарахування середнього заробітку за час затримки необхідно брати графік роботи Підприємства в режимі: неповні робочі дні та визначені години. Розмір середнього заробітку за час затримки станом на 22.10.2020р., виходячи із даних вказаних у Розрахунку при звільненні № 00000000201 від 15.06.2020р. становить- 572, 74 грн. (9419, 53 грн. ( з/плата за два останні місяці, які передували звільненню квітень, травень 2020р.): 278 годин (відпрацьовані протягом останніх 2-х місяців, що передували звільненню) = 33, 885грн. середньо годинна заробітна плата Позивача. 33, 88грн. х 21 годину (відповідно до Графіку режиму роботи Підприємства затверджений наказом №271 від 30.09.2019р.) =711.48 грн., з яких Підприємство сплачує при нарахуванні та виплаті - 18 % ( 128.07 грн.) податок на доходи фіз. осіб та 1, 5 % ( 10, 67грн.) - військовий збір, тому до стягнення підлягає середній заробіток за час затримки станом на 22.10.2020р.- 572, 74 грн.
Згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування /ч. 1 ст. 77 ЦПК України/. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення /ч. 2 ст. 77 ЦПК України/. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування /ч. 4 ст. 77 ЦПК України/.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи /ч. 1 ст. 79 ЦПК України/.
Частина 1 ст. 94 КЗпП України встановлює, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
За ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Щодо посилань представника відповідача на складні умови для підприємства, то частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
В ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці визначено, що роботодавець зобов`язаний виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Ці вимоги стосуються всіх роботодавців - як юридичних осіб, так і фізичних осіб - підприємців.
З матеріалів справи убачається, що заробітна плата сплачується відповідачем частинами.
Судом встановлено, що особа_1 перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод». 15.06.2020 року позивач була звільнена з посади оператора заправної станції 3 розряду в управлінні матеріально-технічного постачання за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з невиконанням адміністрації ТОВ «лкмз» умов колективного договору, що не оспорювалося сторонами та підтверджено копією трудової книжки /а.с. 4-7/.
Згідно довідки ТОВ «лкмз» б/н від 21.10.2020 року, станом на 19.10.2020 року рахується заборгованість з виплати заробітної плати особа_1 за січень 2020 року - червень 2020 року та компенсації за 24 календарних дня невикористаної відпустки у сумі 13358 гривень 88 копійок, вихідна допомога в сумі 11373 гривні 01 копійки. Таким чином, перед позивачем існує заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, компенсації відпустки, вихідної допомоги, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі, компенсації відпустки підлягають частковому задоволенню - у сумі 13358 гривень 88 копійок, невиплаченої вихідної допомоги - у сумі 11373 гривні 01 копійки
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
В порушення ст. 116 КЗпП України, при звільненні позивачу не було здійснено відповідні розрахунки по заробітній платі відповідачем.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №910/4518/16 зазначено, що відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій). Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши під час розгляду справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку під час звільнення, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Враховуючи те, що відповідач на час звільнення позивача не здійснив з ними остаточний розрахунок по заробітній платі і розмір такої заборгованості сторонами не оспорюється, доказів відсутності вини відповідача в невиплаті даної заборгованості не надано, суд приходить до висновку що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 16.06.2020 року, тобто з дня, наступного за днем звільнення, по 10.11.2020 року, тобто по день прийняття рішення судом.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100. Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо. Пунктом 5 розділу IV Порядку встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньої (годинної) заробітної плати. Пунктом 8 розділу IV Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Як вбачається з розрахункових листів за період з лютого 2020 по червень 2020 року, особа_1 : у лютому 2020 році було відпрацьовано 16 днів (128 годин); березні 2020 року - 17 днів (136 годин); квітні 2020 року - 16 днів (127 годин); травні 2020 року - 19 днів (151 годину); червні 2020 року - 10 днів (80 годин), а тому посилання відповідача на наявність наказу № 271 від 30.09.2019 року про встановлення на підприємстві режиму неповного робочого часу є безпідставними.
З урахуванням зазначеного, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі години, виходячи із середнього заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.
Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати на число робочих годин в період затримки.
За період з 16.06.2020 року по 10.11.2020 року кількість робочих днів складає: червень 2020 року - 10, липень 2020 року - 23, серпень 2020 року - 20, вересень 2020 року - 22, жовтень 2020 року - 21, листопад 2020 року - 7, а всього 103 робочих днів.
Середня заробітна плата за останні 2 місяці роботи позивача без вирахування податків склала 4709, 76 гривень, з вирахуванням податків - 3791, 36 гривень, середньоденна заробітна плата склала без вирахуванням податків - 269, 13 гривень, з вирахуванням податків - 216, 65 гривень.
Таким чином, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні особа_1 складає 216, 65*103=22314, 95 гривень, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Суми, що підлягають стягненню визначені з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом(Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №910/4518/16).
Судом встановлено, що позивач була звільнена за ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку порушенням адміністрацією підприємства умов колективного договору щодо своєчасної виплати заробітної плати, а тому суд вважає, що несплата судового збору за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки, не є підставою для відмови в задоволенні цих позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, щодо заяви про визнання частини позовних вимог, то суд зазначає, що така заява надійшла до суду після початку розгляду справи по суті - 23.10.2020 року. У відзиві, який надійшов 29.09.2020 року до початку розгляду справи по суті ( ч. 1 ст. 142, ч. 2 ст. 279 ЦПК України) відповідач заперечував позов з підстав, що в ньому викладені, і в резолютивній частині відзиву містилося лише умовне визнання частини вимог, тобто вірогідне та залежне від дій позивача, що в розумінні ст. 206 ЦПК України не може вважатися судом як визнання позову відповідачем.
З урахування того, що лише після пред`явлення позовних вимог з боку відповідача відбулася виплата частини заборгованості заробітної плати, що призвело до часткового задоволення позовних вимог, а тому з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. за позовну вимогу про стягнення заробітної плати, 840 грн. 80 коп. за позовну вимогу про стягнення вихідної допомоги, та 840 грн. 80 коп. за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, що разом становить 2522 гривні 40 копійки.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 206, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
Позовну заяву особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації її втрати, моральної шкоди- задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» код єдрпоу 32565419, місцезнаходження: м. Лозова Харківської області, вул. Свободи, буд. 24 на користь на користь особа_1 , рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: адреса_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 13358 /тринадцять тисяч триста п`ятдесят вісім/ гривень 88 копійок, вихідної допомоги у розмірі 11373 /одинадцять тисяч триста сімдесят три/ гривні 01 копійки, середній заробіток за весь період затримки розрахунку у розмірі 22314 /двадцять дві тисячі триста чотирнадцять/ гривень 95 копійок, а всього 47046 /сорок сім тисяч сорок шість/ гривень 84 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» на користь держави судовий збір у розмірі 2522 гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Лозівський міськрайонний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".
позивач - особа_1 , рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: адреса_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод», код єдрпоу 32565419, місцезнаходження: м. Лозова Харківської області, вул. Свободи, буд. 24
Суддя: [К]
Полезный отзыв?
(1)
ПРАТ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД"
Лозовая | 11.03.2021
Дело № 629/4122/20 Номер производства 2/629/105/21 решение именем украины 11.03.2021 года Лозовский горрайонный суд Харьковской области в составе: председательствующего судьи [С.] Н.А., с участием секретаря Кремень М.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в городе Лозовая Харьковской области в порядке упрощенного искового производства с сообщением (вызовом) сторон гражданское дело по иск...
ПРАТ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД"
Лозовая | 12.01.2021
Дело № 629/3401/20 Номер производства 2/629/82/21 решения именем украины 12.01.2021 года Лозовский горрайонный суд Харьковской области в составе: председательствующего - судьи [П.] А.Г., с участием секретаря судебного заседания - [Н.] В.С., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства с вызовом сторон гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с огран...
ПРАТ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД"
Лозовая | 12.01.2021
Дело № 629/3399/20 Номер производства 2/629/81/21 решения именем украины 12.01.2021 года Лозовский горрайонный суд Харьковской области в составе: председательствующего - судьи [П.] А.Г., с участием секретаря судебного заседания - [Н.] В.С., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства с вызовом сторон гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с огран...
ПРАТ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД"
Лозовая | 12.01.2021
Дело № 629/4338/20 Номер производства 2/629/112/21 решения именем украины 12.01.2021 года г.. Лозовая Лозовский горрайонный суд Харьковской области в составе: председательствующего - судьи [М.] С.А., при секретаре судебного заседания - [В.] А.В., с участием позивача- особа_1, представителя позивача- особа_2, представителя видповидача- [Б.] Л.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в поряд...
ПРАТ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД"
Лозовая | 19.11.2020
Дело № 629/3345/20 Номер производства 2/629/1036/20 решения именем украины 19.11.2020 года г.. Лозовая Лозовский горрайонный суд Харьковской области в составе: председательствующего - судьи [М.] С.А., при секретаре судебного заседания - [З.] А.Ю., с участием представителя позивача- особа_1, представителя видповидача- [Б.] Л.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного иск...
ПРАТ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД"
Лозовая | 10.11.2020
Р I Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 10.11.2020 года м. Лозовая Харьковской области Лозовский горрайонный суд Харьковской области в составе: председательствующего - Харабадзе К.Ш., с участием секретаря - [Б.] А.А., Дело № 629/4121/20 Номер производства 2/629/1231/20 истец - особа_1 ответчик - Общество с ограниченной ответственностью «Лозовской кузнечно-механический завод» рассмотрев...