ПРАТ "ПЛАСТ": невыплата зарплаты

Дата документу 25.02.2020 Справа № 554/11522/19
Провадження 2/554/424/20




заочне рішення
Іменем України

25 лютого 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суду суд міста Полтаву складі
головуючого – судді Гольник Л.В.,
за участю секретаря – [К.] В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, –

В С Т А Н О В И В:

26.12.2019 року позивач особа_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до Приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
У своїй позовній заяві зазначив, що у період з 03.09.2014 року по 27.06.2017 року позивач працював у ПрАТ «Пласт» на посаді оператора з добування нафти та газу, з якої звільнився за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Підприємство не сплатило йому заробітну плату при звільненні у розмірі 41 027, 5 грн., яка на час звернення до суду так і не виплачена. У зв`язку з цим, просить стягнути заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.06.2017 року по 26.12.2019 року, який становить 357 621, 99 грн.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.12.2019 року за позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, направивши до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, також просив стягнути судові витрати на правову допомогу з відповідача.
Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи до суду не з`явився, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавав.
За таких обставин судом відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач у період з 03.09.2014 року по 27.06.2017 року працював у ПрАТ «Пласт» на посаді оператора з добування нафти та газу, з якої звільнений на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України.
Відповідно до довідки ПрАТ «Пласт» від 19.12.2019 року за № 387 особа_1 дійсно працював в ПрАТ «Пласт» оператором з добування нафти та газу та розмір середньомісячної плати складав 7 985, 22 грн, середньоденна зарплата за останні два місяця – 570, 37 грн. Заборгованість по заробітній платі станом на 02.12.2019 року складає 41027, 75 грн.
Позивач у позові повідомляє, що заборгованість по заробітній платі станом на дату звернення до суду йому не сплачена та становить 41 027, 75 грн. Вказана обставина не спростована відповідачем.
У відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).
В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, – наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Таким чином, нормою статті 117 КЗпП України встановлено обов`язок для роботодавця виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні – по день фактичного розрахунку.
Як встановлено судом, відповідач повний розрахунок з позивачем не провів у день звільнення, а також не сплатив на момент звернення позивача до суду, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки виплати, належних працівникові при звільненні сум, є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку суд виходить з того, що середньоденна заробітна плата позивача складає 570, 37грн.
Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.06.2017 року по 26.12.2019 року, здійснений позивачем, становить 357 621, 99 грн. (всього 627 робочих днів), що підтверджується розрахунком середнього заробітку.
Тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача всього 398 649, 74 грн.
Відповідно до квитанції №24 від 23.12.2019 року в зв`язку з розглядом справи позивачем особа_1 було сплачено адвокату відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги від 23.12.2019 року 5 000 гривень.
З урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.
Також з відповідача на користь держави відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом в розмірі 5 979, 75 грн.
Керуючись ст. 117 КЗпП, ст. ст. 264, 265 ЦПК України, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пласт» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 41 027, 75 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 357 621, 99 грн., всього398 649, 74 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пласт» на користь особа_1 5000 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пласт» на користь держави судовий збір в розмірі 5 979, 75 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м.Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом 20 днів з дня отримання ним копії рішення.

Учасники справи:
Позивач: особа_1 , рнокпп номер_1 , місце проживання: адреса_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Пласт», єдрпоу 25168700, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності, 48.





Суддя Гольник Л.В.