ПРАТ "ПЛАСТ": невыплата зарплаты

Дата документу 30.01.2020 Справа № 554/10406/19

Справа № 554/10460/19
Провадження № 2/554/377/2020

Р І Ш Е Н Н Я
іменемукраїни
(заочне)

30 січня 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання - [К.] О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум, -

встановив:
20.11.2019 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому прохав суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пласт» (код єдрпоу 25168700) юридична адреса: вул.Леніна, 48, м.Миронівка, Миронівський район, Київська область, 08800, на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 171167, 28 грн., середній заробіток за весь час затримки виплати належних працівникові при звільнені сум, в розмірі 225 294, 48 грн. (за період затримки з 16.05.2018 по 03 жовтня 2019 року). В обґрунтування позовних вимог вказував, що в період з 01.02.2015 р. по 11.05.2018 р. він працював у ПАТ «Пласт» спочатку на посаді менеджера з маркетингу відділу матеріального забезпечення і збуту, а потім на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання, з якої був звільний за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України. При звільненні підприємство не виплатило належну йому заробітну плату. Так судовим наказом Октябрського районного суду м.Полтави від 15.05.2018 р. по справі № 554/3509/18 стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітій платі в сумі 239839, 53 грн. Вказаний судовий наказ було виконано повністю лише 03.10.2019 року.
Ухвалою від 25.11.2019 року відкрито провадження у справі.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про повернення викликів суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання», у судові засідання поспіль не з`явився, без повідомлення причин, відзив на позов не надавав.
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суддя вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх [censored] встановив наступне.
Згідно з копією трудової книжки позивача, що наявна в матеріалах справи, судом встановлено, позивач з 01.02.2015 року по 11.05.2018 року працював на ПАТ «Пласт» на посаді менеджера з маркетингу відділу матеріального забезпечення і збуту, а потім на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання, з якої був звільний за угодою сторін на п. 1 ст. 36 КЗпП України, з якої був звільний у зв`язку з закінченням терміну Трудового договору на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз`яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата. Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Судовим наказом Октябрського районного суду м. Полтави від 15.05.2018 р. по справі № 554/3509/18 стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 239839, 53 грн. Вказаний судовий наказ було виконано повністю лише з 03.10.2019 року.
Згідно розпорядження в.о. начальника державної виконавчої служби від 01.10.2019 р. № 57174667 заборгованість по заробітній платі в сумі 239 839, 53 грн. була перерахована стягувачу платіжним дорученням № 3437 від 01.10.2019 року.
Постановою ГТУЮ в Полтавській області ВП № 57174667 від 09.10.2019 року виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 554/3509/18 було закінчено.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, з яким суд погоджується, сума середнього заробітку за весь час затримки за період з 16 травня 2018 по 03 жовтня 2019 року складає 225 294, 48 грн.
Таким чином, заявлена позивачем сума середнього заробітку за весь час затримки за період з 16 травня 2018 по 03 жовтня 2019 року складає 225 294, 48 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" визначено, що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
В даній цивільній справі правовідносини між позивачем та відповідачем розглядаються в площині працівник роботодавець, які стосуються гарантій на оплату праці працівника. При цьому, роботодавець не може в межах цих правовідносин обмежувати право працівника на отримання заробітної плати через наявність невиконаних зобовязань роботодавця перед третіми особами та у звязку з цим доводити відсутність підстав для застосування положень ч. 1 ст.117 КЗпП України.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 р. № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями ст. ст.117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за ст. 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивача, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в 2252, 94 грн. (1 відсоток ціни позову).
Керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пласт» (код єдрпоу 25168700) юридична адреса: вул.Леніна, 48, м.Миронівка, Миронівський район, Київська область, 08800, на користь особа_1 зареєстрованого за адресою: адреса_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: номер_1 , середній заробіток за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум, в розмірі 225 294, 48 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте Октябрським районним судом м.Полтави за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Суддя: В.М.Бугрій