ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/12042/20
Производство № 2/234/3371/20

текст решения
именем украины
29 сентября 2020 город Краматорск

Краматорский городской суд в составе:
председательствующего судьи [Р.] К.С.
секретарь [К.] Н.Е.,
рассмотрел в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело № 234/12042/20 по позовомОСОБА_1 к Частного акционерного общества«Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,  —
В:
Истец особа_1 .. 28.08.2020 года обратилась в суд с иском к ЗАО «скмз» о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 2503, 82 грн., Среднего заработка за время задержки расчета при увольнении по день принятия решения суда.
Иск мотивирует следующим. С 29.10.2012 года по 16.12.2019 года она работала в ответчика инженером технологом. Приказом № 104 от 16.12.2019 года была уволена по соглашению сторон на основании п.1 ст.36 КЗоТ Украины. При увольнении, ей была издана трудовая книжка. Однако при этом ей ответчиком не выплачена зарплата за декабрь 2019 году в сумме 2503, 82 грн. Окончательный расчет до настоящего времени с ней не проведен, что и стало основанием для обращения в суд с Надым иском.
В судебном заседании истица предоставила заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, на исковых требованиях наполяга есть и просит их удовлетворить; против вынесения заочного решения не возражает.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, причины неявки суду не сообщил, о рассмотрении дела извещен надлежащим образом. Предоставил суду письменные объяснения, согласно которым иск в части взыскания задолженности по зарплате в сумме 2503, 82 грн. признает; в части взыскания среднего заработка отмечает, что среднедневная заработная плата истца составляла 164, 67 грн., также на предприятии введен неполный рабочийнеделя на весь период карантина.
Представитель ответчика, надлежащим образом о времени и месте судебного заседания, не явился по неизвестной суду причиной, отзыв на иск не представил. Суд считает возможным рассмотреть спор в соответствии со ст.ст. 280−282 ГПК Украины и на основании материалов дела вынести заочное решение. Представитель истца против вынесения по делу заочного решения не возражает.
Исследовал и всесторонне проанализировал обстоятельства дела в их совокупности, оценив собьетране по делу доказательства исходя из своего внутреннего убеждения, основанное на полном и всестороннем исследовании обстоятельств дела, суд приходит к выводу, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
На основании приказа от 25.10.2012 г.. особа_1 была принята в ЗАО «скмз» в отдел главного технолога инженером-технологом 3 категории.
Приказом № 104 от 16.12.2019р. была уволена на основании п.1 ст.36 КЗоТ Украины по соглашению сторон.
Положениями ст.43 Конституции Украины гарантировано право каждого на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 94 КЗоТ заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
По положениям ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата это — вознаграждениеза труд сверх установленных норм, за трудовые успехи и изобретательность и за особые условия труда. Она включает доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные действующим законодательством; премии, связанные с выполнением производственных задач и функций.
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Частью 5 ст. 97 КЗоТ предусмотрено, что воплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
Как закреплено ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда», а также ст. 115 КЗоТ Украины,  — заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченнымна представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч. 1 ст.116 КЗоТ Украины выплата всех сумм причитающихся работнику от предприятия сумм производится в день увольнения, а в случае отсутствия работника в день с ВИЧьнення — не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Статьей 116 этого Кодекса установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если в день увольнения работник не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Согласно справки ЗАО «скмз» о задолженности позаработной плате № 639 от 17.08.2020 года, истцу особа_1 не выплачена заработная плата за декабрь 2019р. в сумме 2503, 82 грн. Наличие и размер задолженности по зарплате сторонами ни оспаривается, поэтому иск в этой части подлежит удовлетворению.
В части исковых требований о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, суд исходит из следующего.
Положениями ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины предусмотрен прямой долг работодателя по выплате среднего заработка за времязадержки расчета при увольнении, который наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины.
Итак, не проведение расчета с работником в указанные сроки в свою очередь является основанием для ответственности, предусмотренной ст.117 КЗоТ Украины, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно п. 32 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 6 ноября 1992 года № 9 «Опрактике рассмотрения судами трудовых споров «в случаях взыскания в пользу работника среднего заработка за время вынужденного прогула в связи с незаконным увольнением или переводом, отстранением от работы невыполнением решения о восстановлении на работе, задержкой выдачи трудовой книжки или расчета он определяется по общим правилам исчисления среднего заработка, исходя из заработка за последние два календарных месяца работы.
Ст. 27 Закона Украины «Об оплате труда» предусмотрено, чтопорядок исчисления средней заработной платы работника в случаях, предусмотренных законодательством, устанавливается Кабинетом Министров Украины.
Так, согласно п. 21 Постановления Пленума ВСУ N 13 от 24.12.1999 года при определении средней заработной платы следует исходить из того, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работниками предприятий, учреждений, организаций, это следует делать в соответствии Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинетв Министров Украины от 8 февраля 1995 №100 (с последующими изменениями и дополнениями), далее — Порядок. Этот нормативный акт не применяется только тогда, когда средняя заработная плата определяется для возмещения вреда, причиненного повреждением здоровья, и назначения пенсии.
Согласно п. 2 Порядка среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемые из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством,  — на число календарных дней за этот период.
Расчетным периодом для исчисления средней заработной платы истца будет период с 17.12.2019 года (следующий день после освобождения) — по 29.09.2020 года. (День вынесения решения).
Согласно справки от 17.08.2020 года, среднедневная заработная плата истца особа_1 составляет 204, 56 грн., А после удержания налогов и сборов — 164, 67 грн.
Суд считает, что расчет среднего заработка необходимо проводить именно ссуммы среднедневной заработной платы — 204, 56 грн. (Без удержания налогов и сборов.). Указанную позицию суд обосновывает следующим.
Согласно абз.5 п.6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан (налогана доходы физических лиц) являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
В соответствии с пунктом 3 раздел III Постановления Кабинета Министров Украины от 5 февраля 1995 № 100, при исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения включаются: основная заработная плата; доплаты и надбавки (за сверхурочную работу и работу в ночное время, совмещение професий и должностей; расширение зон обслуживания или выполнение повышенных объемов работ рабочими-почасовиками; высокие достижения в труде (высокое профессиональное мастерство); условия труда; интенсивность труда; руководство бригадой, выслугу лет и другие); производственные премии и премии за экономию конкретных видов топлива, электроэнергии и тепловой энергии; вознаграждение по итогам годовой работы и выслугу лет и т. Премии включаются в заработок того месяца, на который они приходятся согласно расчетнойй ведомости на заработную плату. Премии, выплачиваемые за квартал и более длительный промежуток времени, при исчислении средней заработной платы за последние два календарных месяца, включаются в заработок в части, соответствующей количеству месяцев в расчетном периоде. В случае если число рабочих дней в расчетном периоде отработано не полностью, премии, вознаграждения и другие поощрительные выплаты при исчислении средней заработной платы за последние два календарных месяца учитываются пропорционно времени, отработанному в расчетном периоде.
Все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т.п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда к исправительным работам без лишения свободы.
Кроме того, в постановлении по делу № 359/10 023/16-ц от 18.07.2018 года, Верховный Суд изложил правовую позицию относительно удержания подоходного налога с опредленных судом сумм среднего заработка за время вынужденного прогула работника. В соответствии с указанной позиции — системный анализ приведенных норм дает основания для вывода, что суммы, которые суд определяет к взысканию с работодателя в пользу работника как средний заработок за время вынужденного прогула, ведется без вычитания сумм налогов и сборов. Налоги и сборы с суммы среднего заработка за время вынужденного прогула, присужденной по решению суда, подлежат начислению работодателем при исполнении отвовидного судебного решения и, соответственно, вычету из суммы среднего заработка за время вынужденного прогула при выплате работнику, в результате чего выплачена работнику на основании судебного решения сумма среднего заработка за время вынужденного прогула уменьшается на сумму налогов и сборов.
Таким образом, сумма среднедневной заработной платы истца для расчета среднего заработка составляет 204, 56 грн.
При расчете количества рабочих дней за период с 17.12.2019 года по 29.09.2020 года, суд выходит из следующего.
В связи с введением на территории Украины карантинных норм, на ЗАО «скмз» введен особый режим работы. До начала введения карантина, то есть до 12.03.2020 года количество рабочих дней в марте 6, в апреле — 0, на май 2020 приказом № 49 от 02.03.2020 года дополнительные неоплачиваемые дни установлены на 04.05.2020р. — 08.05.2020р., А также с 12.05.2020р. по 15.05.2020р. В соответствии с приказом № 59А от 18.03.2020 года и постановления № 2 от 18.03.2020 года на период времяв связи с 18.05.2020 года по 18.07.2020 года установлена ​​рабочая неделя с двумя рабочими днями. В соответствии с приказом № 134 от 30.06.2020р. на весь период действия карантина также установлен неполную рабочую неделю по 16 рабочих часов в неделю, то есть 2 рабочих дня.
Так, за период с 17.12.2019р. по 31.12.2019р. — 10 рабочих дней, в январе 2020 — 13 рабочих дней, в феврале 2020 — 20 рабочих дней, в марте 2020 — 6 рабочих дней в апреле 2020 — 0 рабочих дней в мае 2020 — 6 г.Рабочая дней, в июне 2020 — 8 рабочих дней, в июле 2020 — 10 рабочих дней, в августе 2020 — 8 рабочих дней в сентябре — 8 рабочих дней. Вместе за указанный период — 89 рабочий день.
Таким образом, сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении рассчитывается следующим образом = 204, 56 грн. (Среднедневная заработная плата) * 89 день (задержки расчета при увольнении) = 18 205, 84 грн.
Согласно проведенного судом расчета истцу подлежит выплате среднего заработказа период с 17.12.2019 года по 29.09.2020 года в сумме 18 205, 84 грн.
Согласно ч.1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министри в Украине. (Ч.6 ст.141 ГПК Украины)
Поскольку, согласно п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора, по исковым о взыскании задолженности по зарплате — судебный сбор подлежит взысканию в доход государства с АО «скмз» в сумме 840, 80 грн. Также, в связи с удовлетворением исковых требований о взыскании среднего заработка, с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
На основании вышеизложенного и руководствуясь ст.ст. 38, 44, 47, 97, 116, 117, 235 КЗоТ Украины, Законом Украины «Об оплате труда», ст 2, 12, 13, 17, 19, 23, 76−81, 83, 89, 113, 141, 178, 191, 209, 223, 235, 258−259, 263−265, 280- 289, 352, 354- 355 ГК Украины, суд —

решил:

Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении — удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного товариства «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1) задолженность по заработной плате в сумме 2 503, 82 (две тысячи пятьсот три гривны 82 коп.).
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1) средний заработок за время задержки г.озрахунку при увольнении в сумме 18 205, 84 грн. (Восемнадцать тысяч двести пять гривен 84 коп.) Без учета обязательных налогов и сборов.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу государства в лице Государственной судебной администрации Украины, (Получатель средств: ГУК в г.. Киеве / м. Киев / 22 030 106 код получателя (код по егрпоу): 37 993 783 Банк получателя: Казначейство Украины (ЕАП) Счет получателя: uа908999980313111256000026001 Код классификации доходов бюджета: 22030106) судебный сбор в размере 1681, 60 грн.
Согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины решение о присуждении особа_1 выплаты заработной платы подлежит немедленному исполнению, в пределах платежа за один месяц.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение 30 дней со дня копии. В случае оставления заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения заочное решение может быть обжаловано в апелляционном порядке. Истец имеет право обжаловать заочное решение в общем порядке.
Решение может быть обжаловано в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд Донецкой области путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня составления полного судебного решения.
Решение вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной скарги, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.

Судья Краматорского городского суда К. С. [Р.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/12042/20
Провадження № 2/234/3371/20

заочне рішення
іменем україни
29 вересня 2020 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді [Р.] К.С.
секретар [К.] Н.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 234/12042/20 за позовомОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, —
встановив:
Позивач особа_1 .. 28.08.2020 року звернулась в суд з позовом до ПрАТ «скмз» про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 2503, 82 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення суду.
Позов мотивує наступним. З 29.10.2012 року по 16.12.2019 року вона працювала у відповідача інженером технологом. Наказом № 104 від 16.12.2019 року її було звільнено за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. При звільненні, їй було видана трудова книжка. Однак при цьому їй відповідачем не виплачена зарплата за грудень 2019 року в сумі 2503, 82 грн. Остаточний розрахунок до теперішнього часу з нею не проведений, що і стало підставою для звернення в суд з надим позовом.
В судове засідання позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити; проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Надав суду письмові пояснення, згідно яких позов в частині стягнення заборгованості по зарплаті в сумі 2503, 82 грн. визнає; в частині стягнення середнього заробітку зазначає, що середньоденна заробітна плата позивача складала 164, 67 грн., також на підприємстві введений неповний робочий тиждень на весь період карантину.
Представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився за невідомою суду причиною, відзив на позов не подав. Суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280−282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення. Представник позивача проти винесення по справі заочного рішення не заперечує.
Дослідив та всебічно проаналізував обставини справи в їх [censored] оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі наказу від 25.10.2012 р. особа_1 була прийнята до ПрАТ «скмз» до відділу головного технолога інженером-технологом 3 категорії.
Наказом № 104 від 16.12.2019р. її було звільнено на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін.
Положеннями ст.43 Конституції України гарантоване право кожного на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпПУ заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За положеннями ст. 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Частиною 5 ст. 97 КЗпП передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Як закріплено ст. 24 Закону України «Про оплату праці», а також ст. 115 КЗпП України,  — заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст.116 КЗпП України виплата всіх сум належних працівнику від підприємства сум провадиться в день звільнення, а в разі відсутності працівника в день звільнення — не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 116 цього Кодексу встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно довідки ПрАТ «скмз» про заборгованість по заробітній платі № 639 від 17.08.2020 року, позивачу особа_1 не виплачена заробітна плата за грудень 2019р. в сумі 2503, 82 грн. Наявність та розмір заборгованості по зарплаті сторонами не оспорюється, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
В частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачений прямий обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.
Отже, не проведення розрахунку з працівником у зазначені строки в свою чергу є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Ст. 27 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п. 21 Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.1999 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями), далі — Порядок. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.
Згідно з п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період.
Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати позивача буде період з 17.12.2019 року (наступний день після звільнення) — по 29.09.2020 року. (день винесення рішення).
Згідно довідки від 17.08.2020 року, середньоденна заробітна плата позивача особа_1 становить 204, 56 грн., а після утримання податків та зборів — 164, 67 грн.
Суд вважає, що розрахунок середнього заробітку необхідно проводити саме із суми середньоденної заробітної плати — 204, 56 грн. (без утримання податків та зборів.). Вказану позицію суд обґрунтовує наступним.
Згідно з абз.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Окрім того, у постанові у справі № 359/10023/16-ц від 18.07.2018 року, Верховний Суд виклав правову позицію щодо утримання прибуткового податку із визначених судом сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника. Відповідно до вказаної позиції — системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Таким чином, сума середньоденної заробітної плати позивача для розрахунку середнього заробітку складає 204, 56 грн.
При розрахунку кількості робочих днів за період з 17.12.2019 року по 29.09.2020 року, суд виходить з наступного.
В зв`язку з введенням на території України карантинних норм, на ПрАТ «скмз» запроваджено особливий режим роботи. До початку введення карантину, тобто до 12.03.2020 року кількість робочих днів у березні 6, у квітні — 0, на травень 2020 року наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані дні встановлені на 04.05.2020р. — 08.05.2020р., а також з 12.05.2020р. по 15.05.2020р. Відповідно до наказу № 59А від 18.03.2020 року та постанови № 2 від 18.03.2020 року на період часу з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року встановлено робочий тиждень з двома робочими днями. Відповідно до наказу № 134 від 30.06.2020р. на весь період дії карантину також встановлений неповний робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочих дні.
Так, за період з 17.12.2019р. по 31.12.2019р. — 10 робочих днів, у січні 2020 року — 13 робочих днів, у лютому 2020 року — 20 робочих днів, у березні 2020 року — 6 робочих днів, у квітні 2020 року — 0 робочих днів, у травні 2020 року — 6 робочих днів, у червні 2020 року — 8 робочих днів, у липні 2020 року — 10 робочих днів, у серпні 2020 року — 8 робочих днів, у вересні — 8 робочих днів. Разом за вказаний період — 89 робочий день.
Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розраховується наступним чином = 204, 56 грн. (середньоденна заробітна плата) * 89 день (затримки розрахунку при звільненні) = 18 205, 84 грн.
Згідно проведеного судом розрахунку позивачу підлягає виплаті середній заробіток за період з 17.12.2019 року по 29.09.2020 року в сумі 18 205, 84 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)
Оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, за позовними про стягнення заборгованості по зарплаті — судовий збір підлягає стягненню в доход держави з ПрАТ «скмз» у сумі 840, 80 грн. Також, у зв`язку із задоволенням позовних вимог про стягнення середнього заробітку, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 840, 80 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 38, 44, 47, 97, 116, 117, 235 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 2, 12, 13, 17, 19, 23, 76−81, 83, 89, 113, 141, 178, 191, 209, 223, 235, 258−259, 263−265, 280- 289, 352, 354- 355 ЦК України, суд —

вирішив:

Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні — задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 (рнокпп номер_1) заборгованість по заробітній платі у сумі 2 503, 82 (дві тисячі пятьсот три гривні 82 коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 (рнокпп номер_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 18 205, 84 грн. (вісімнадцять тисяч двісті п`ять гривень 84 коп.) без урахування обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України, (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106 Код отримувача (код за єдрпоу): 37 993 783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: uа908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1681, 60 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення про присудження особа_1 виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню, в межах платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Краматорського міського суду К. С. [Р.]