ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/12567/20
Производство № 2/234/3483/20

решение
именем Украины
5 октября 2020 г.. Краматорск

Краматорский городской суд Донецкой области в составе судьи [Т.] С.М., при секретаре [А.] В.М., рассмотрел гражданское дело в упрощенном производстве без вызова сторон
№ 234/12567/20, номер производства № 2/234/3483/20
по иску лицо_1
Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод»
о свытягивая задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета.
Участники дела:
истец: особа_1
от ответчика: представитель ответчика [Г.] Т.И.

1.Стислий изложение позиции истца и возражения ответчика
08.09.2020 истец обратился в суд с иском о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за задержку расчета при увольнении, который обосновывает тем, что в период с 9 января 2002 по 16 декабря 2019 истец работала в ПраТ "скмз". Во время пребывания в трудовых отношениях с ответчиком, со стороны последнего была начислена, но не выплачена заработная плата в размере 2618, 83 грн, подтверждение чего является справка о задолженности по заработной плате. 16 декабря 2019 была освобождена согласно п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины, согласно приказу № 184 от 16.12.2019. Согласно справки ответчика № 535 от 16.07.2020 года средняя заработная плата истца с содержанием налогов, сборов составляет 161, 84 грн. С 19 декабря 2019 по 7 сентября 2020 було рабочих дней 184. В связи с тем, что ответчик не произвел полный расчет при увольнении истца, и учитывая то, что с момента увольнения до момента обращения в суд прошло 184 рабочих дней, с ответчика подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета , который на момент обращения составляет 29778, 56 грн ..
Просит взыскать с ответчика в его пользу задолженность по заработной плате 2618, 83 грн, и средний заработок за весь период задержки расчета 29778, 56 грн.
22.09.2020 года получено письменные объяснения ответчика, в которых отметил, что исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате в размере 2618, 83 грн. НЕ опровергаются. Относительно исковых требований в части взыскания среднего заработка за все время задержки отмечают следующее. Среднедневная заработная плата (исключая налогов) составляет 161, 84 грн, следовательно для расчета суммы компенсации согласно ст. 117 КЗоТ эта сумма должна быть умножена на количество рабочих дней, начиная с 17.12.2019. В связи с введением на территории Украины карантинных норм, на предприятии введен особый режим работы. К началу ведения карантина количество рабочих дней в марте 6, в апреле 0, на май 2020 приказом № 49 от 02.03.2020 года дополнительно неоплачиваемые дни установлены на 04.05.2020р., А также с 12.05.2020 г.. По 15.05.2020р .. в соответствии с приказом № 134 от 30.06.2020 года на весь период карантина также установлена ​​рабочая неделя по 16 рабочих часов в неделю, то есть 2 рабочих дня.
Так, за период с 17.12.2019 по 31.12.2019- 10 рабочих дней в январе 2020 -13 рабочих дней в феврале 2020 - 20 рабочих дней, в марте 2020- 6 рабочих дней в апреле 2020 - 0 рабочих дней в мае 2020 - 6 рабочих дней в июне 2020- 8 рабочих дней, в июле 2020 - 10 рабочих дней, в августе 2020 - 8 рабочих дней в сентябре 2020- 8 рабочих дней.
Кроме того, предоставлена ​​заявление о применении принципа соразмерности, которая обусловлена ​​тем, что истец обратился в суд за защитой своего нарушенного права лише в сентябре 2020 года, то есть через девять месяцев после увольнения с работы и просит взыскать с ЗАО "скмз" за это время средний заработок в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины. Считает, что задолженность по заработной плате в указанном размере является несоизмеримо со средним заработком за время задержки расчета, просит взыскать истец. Суд должен учесть существенность и размер невыплаченной истцу заработной платы по сравнению с суммой среднего заработка за время задержки расчета при освонии, на которую он претендует, а также то, что с момента увольнения истец не обращался к ответчику о выплате ему начисленной заработной платы и не представил уважительные причины, препятствовавшие ему обратиться в суд за защитой своих прав в сроки, предусмотренные ст. 233 КЗоТ Украины, а именно взыскание среднего заработка за время задержки расчета.
Просит применить принцип соразмерности задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета.

2. Заявления (клопотання) участников дела.
Других заявлений, ходатайств не поступало.

3. Процессуальные действия по делу.
09.09.2020 по делу открыто упрощенное исковое производство без вызова сторон.

4. Фактические обстоятельства, установленные судом, и содержание спорного правоотношения.
Полно и всесторонне проанализировав материалы дела, суд установил следующие обстоятельства дела и определены в соответствии с ними правоотношения.
особа_1 работала в Частном акционерном обществе "Старокраматорский машиностроительный завод".
приказом№ 184 от 16.12.2019 года особа_1 был освобожден от предприятия на основании п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины.
Предписаниям ч.1 ст.46 КЗоТ Украины установлено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
С копии трудовой книжки установлено, что ЗАО «скмз» выполнило обязанность по выдаче надлежаще оформленной трудовой книжки, но не провел расчет, в срок, указанный в статье 116 настоящего Кодекса.
Стороны не отрицают, что на момент увольнения задолженность ответчика перед истицей составила 2618, 83 грн ..
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. отчества с п.20 Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999 года, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены принадлежащие ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения.
О взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении суд отмечает следующее.
В соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода о том, что предусмотренный частью первой статьи 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статьи 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного г.озрахунку.
Средний заработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 (далее - Порядок). Этот Порядок применяется, в частности в случае, когда в соответствии с действующим законодательством выплаты производятся исходя из средней заработной платы.
В соответствии с пунктом 5 раздела IV Порядка начисления выплат во всех выПАДКО сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно абзацу первому пункта 8 раздела IV Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней , которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Среднедневная (срединьогодинна) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - календарных дней за этот период.
Согласно справки о задолженности по заработной плате № 535 от 16.07.2020 среднедневная заработная плата истца составляет 201, 04 грн. Эту сумму указаны без вычета налогов и сборов. После удержания налогов и сборов в размири 39, 2 грн среднедневная заработная плата к оплате составляет 161, 84 грн.
Большая Палата Верховного Суда уже обращала внимание на то, что установленный ст. 117 КЗоТ Украины механизм компенсации работодателем работнику среднего заработка за время задержки расчета при увольнении не предусматривает четких критериев установления справедливого и разумного баланса между интересами уволенного работника и его бывшего работодателя (пункт 71 постановления от 26 июня 2019 по делу № 761/9584 / 15- ц).
судоже уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст. 117 КЗоТ Украины, и такое уменьшение должно зависеть от размера недоплаченной суммы (заключение Верховного Суда Украины, выраженный в постановлении от 27 апреля 2016 по делу № 6-113цс16).
Уменьшая размер возмещения, определенный в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении, необходимо учитывать следующее (пункт 91 постановления Большой Палаты Верховного Суда от 26 20 июня19 года по делу № 761/9584/15-ц):
- размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором.
- период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм.
- вероятный размер пов`язаних с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника.
- иные обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность возможного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Приведенная правовая позиция изложена в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 18 марта 2020по делу № 711/4010/13-с.
В соответствии со статьями 14.1.180, 18 162.1.3, 168 Налогового кодекса Украины налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога , определенную в ст. 167 этого Кодекса.
Поскольку ответчик по делу является налоговым агентом и именно на него возложена обязанность удерживать налог с суммы дохода работника, для расчета средней зара платы работника должно быть взято его среднедневная заработная плата без вычета налогов.
Сумма среднего заработка за время задержки расчета, которую просит взыскать истец несоизмеримо с задолженностью ответчика перед ним.
Суд считает справедливым, соразмерным, таким, соответствующий обстоятельствам дела и приведенным выше критериям, определения размера ответственности ответчика в сумме 2618, 83 грн., Что равняется задолженности по заработной плате истца. Указанная сумма не отрабражае действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а есть только ориентированной оценке тех его потерь, которые разумно можно было бы предположить.
Принцип соразмерности было применено Большой Палатой Верховного Суда по делу 711/4010/13-ке от 18 марта 2020 года, выводы которого в соответствии с ч. 4 ст. 263 ГПК Украины должны применяться судами к спорным правоотношениям.

5. Позиция суда.
Таким образом, суд считает, что имеющиеся правовые основания для частичногоого удовлетворении иска, поскольку заявленные истцом требования являются законными и обоснованными.
Поэтому необходимо взыскать с ответчика в пользу истца задолженность по заработной плате в размере 2618, 83 грн. и средний заработок за задержку расчета в сумме 2618, 83 грн ..

6. Судебные расходы.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Таким образом, с ответчика в пользу государства следует взыскать судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265 ГПК Украины, ст.ст. 116, 117 суд -
принял:
Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества "Старокраматорский машиностроительный завод" о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за задержку расчета при увольнении, - удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1 задолженность по заработной плате в сумме 2618 (две тысячи шестьсот восемнадцать) рублей 83 коп ..
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 2618 ( две тысячи шестьсот восемнадцать) рублей 83 коп ..
В части взыскания среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в сумме 27169, 73 грн, - отказать.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу государства судебный сбор в размере 840, 80 грн ..
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение суда вступает в законную силу послеокончания срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суду через Краматорский городской суд.

Судья С.М. [Т.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/12567/20
Провадження № 2/234/3483/20

Рішення
іменем України
05 жовтня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Ткачової С.М., за участю секретаря Аксеніної В.М., розглянув цивільну справу в спрощеному провадженні без виклику сторін
№ 234/12567/20, номер провадження № 2/234/3483/20
за позовом особа_1
до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод»
про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Учасники справи:
позивач: особа_1
від відповідача: представник відповідача [Г.] Т.І .

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:
08.09.2020 позивач звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені, який обгрунтовує тим, що у період з 09 січня 2002 по 16 грудня 2019 позивач працювала в ПрАТ "скмз". Під час перебування у трудових відносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 2618, 83 грн, підтвердження чого є довідка про заборгованість по заробітній платі. 16 грудня 2019 була звільнена згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, згідно наказу № 184 від 16.12.2019. Згідно довідки відповідача № 535 від 16.07.2020 року середня заробітна плата позивача з утриманням податків, зборів складає 161, 84 грн. З 19 грудня 2019 по 07 вересня 2020 було робочих днів 184. У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшло 184 робочих днів, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, який на момент звернення складає 29778, 56 грн..
Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі 2618, 83 грн, та середній заробіток за весь період затримки розрахунку 29778, 56 грн.
22.09.2020 року отримано письмові пояснення відповідача, в яких зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 2618, 83 грн. не спростовуються. Стосовно позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки зазначають наступне. Середньоденна заробітна плата (за виключенням податків) становить 161, 84 грн, отже для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП ця сума має бути помножена на кількість робочих днів, починаючи з 17.12.2019. У зв`язку з введенням на території України карантинних норм, на підприємстві запроваджено особливий режим роботи. До початку ведення карантину кількість робочих днів у березні 6, у квітні 0, на травень 2020 наказом № 49 від 02.03.2020 року додатково неоплачувані дні встановлені на 04.05.2020р., а також з 12.05.2020 р. по 15.05.2020р.. Відповідно до наказу № 134 від 30.06.2020 року на весь період карантину також встановлено робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочих дні.
Так, за період з 17.12.2019 по 31.12.2019- 10 робочих днів, у січні 2020 -13 робочих днів, у лютому 2020 - 20 робочих днів, у березні 2020- 6 робочих днів, у квітні 2020 - 0 робочих днів, у травні 2020 - 6 робочих днів, у червні 2020- 8 робочих днів, у липні 2020 - 10 робочих днів, у серпні 2020 - 8 робочих днів, у вересні 2020- 8 робочих днів.
Крім того, надана заява про застосування принципу співмірності, яка обгрунтована тим, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права лише у вересні 2020 року, тобто через дев`ять місяців після звільнення з роботи і просить стягнути з ПрАТ "скмз" за цей час середній заробіток відповідно до ст. 117 КЗпП України. Вважає, що заборгованість по заробітній платі в зазначеному розмірі є неспівмірною з середнім заробітком за час затримки розрахунку, який просить стягнути позивач. Суд повинен врахувати істотність та розмір невиплаченої позивачу заробітної плати порівняно із сумою середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, на яку він претендує, а також те, що з моменту звільнення з роботи позивач не звертався до відповідача про виплату йому нарахованої заробітної плати та не навів поважні причини, що перешкоджали йому звернутися до суду за захистом своїх прав в строки, передбачені ст. 233 КЗпП України, а саме стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Просить застосувати принцип співмірності заборгованості із заробітної плати та середнього заробітки за час затримки розрахунку.

2. Заяви (клопотання ) учасників справи.
Інших заяв, клопотань не надійшло.

3. Процесуальні дії у справі.
09.09.2020 по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Повно та всебічно проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
особа_1 працювала у Приватному акціонерному товаристві "Старокраматорський машинобудівний завод".
Наказом № 184 від 16.12.2019 року особа_1 було звільнено з підприємства на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
З копії трудової книжки встановлено, що ПрАТ «скмз» виконало обов`язок щодо видачі належно оформленої трудової книжки, але не провів розрахунок, у строк, зазначений в статті 116 цього Кодексу.
Сторони не заперечують, що на момент звільнення заборгованість відповідача перед позивачкою склала 2618, 83 грн..
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Відповідно до п.20 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення.
Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок). Цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Згідно з довідки про заборгованість по заробітній платі № 535 від 16.07.2020 середньоденна заробітна плата позивача становить 201, 04 грн. Цю суму вказано без вирахування податків та зборів. Після утримання податків та зборів у розмірі 39, 2 грн середньоденна заробітна плата до сплати становить 161, 84 грн.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця (пункт 71 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц).
Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16).
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст. 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке ( пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц):
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором.
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум.
- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц.
Відповідно до статей 14.1.180, 18, 162.1.3, 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.
Оскільки відповідач по справі є податковим агентом і саме на нього покладено обов`язок утримувати податок із суми доходу працівника, для обрахунку середньої заробітної плати працівника має бути взято його середньоденну заробітну плату без відрахування податків.
Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку, яку просить стягнути позивач є неспівмірною із заборгованістю відповідача перед ним.
Суд вважає справедливим, пропорційним, таким, що відповідатиме обставинам справи та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача у сумі 2618, 83 грн., що дорівнює заборгованості по заробітній платі позивача. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтованою оцінкою тих його втрат, які розумно можна було би передбачити.
Принцип співмірності було застосовано Великою Палатою Верховного Суду у справі 711/4010/13-ці від 18 березня 2020 року, висновки якого у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України мають застосовуватися судами до спірних правовідносин.

5. Позиція суду.
Таким чином, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову, оскільки заявлені позивачем вимоги є законними та обгрунтованими.
Тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 2618, 83 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку в сумі 2618, 83 грн..

6. Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 840, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені, - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 2618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн 83 коп..
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 2618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн 83 коп..
В частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 27169, 73 грн, - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн..
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя С.М. Ткачова