ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/10343/20
Производство № 2/234/2958/20

решение
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы 
23 октября 2020 г.. Краматорск

Краматорский городской суд Донецкой области в составе председательствующего судьи [М.] А.А., секретаря судебного заседания Абушовои А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело 234/10343/20 по иску

особа_1

к 

Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод »

о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки и морального шкоди-

Обстоятельства дела:

особа_1 обратился в суд с иском к Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки и морального вреда по тем основаниям, что он работал в ЗАО «скмз» в период с 24.03.2011 года по 16.12.2019 года. 16.12.2019 года был вынужден уволиться поприказа № 166 от 16.12.2019 года. Истцу была начислена заработная плата в сумме 7261, 47 грн. и до настоящего времени не выплачена. Средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в сумме 25251, 84 грн. Просит суд взыскать указании суммы и моральный ущерб в размере 10 000 грн. с ответчика в ее пользу и расходы по уплате государственной пошлины и расходы на юридическую помощь в размере 2000 грн.
Постановлением от 22.07.2020 года исковое заявление было оставлено без движения для устранения недостатков.
28.08.2020 года было подано уточненное исковое заявление, которым недостатки были устранены и изменены исковые требования в части взыскания морального вреда, от которых истец отказался.

07.09.2020 по делу открытое упрощенное исковое производство. Ответчику определен срок для представления отзыва на иск.
28.09.2020, то есть в установленный судом срок, ЗАО «скмз», через канцелярию суда подал отзыв на иск в котором указано, что ответчик исковые требования признает частично. При этом в отзыве ответчик оспаривает только повзыскании среднего заработка и отмечает, что среднедневная заработная плата истца к уплате составляет 158 грн. 81 коп. (С учетом налогов).
Отмечает, что в период с 17.12.2019 (после освобождения истца) по 31.12.2019 — 10 рабочих дней, в январе — 13 рабочих дней, в феврале 2020 — 12 рабочих дней, в марте — 6 рабочих дней, в апреле — 0 на май 2020 Приказом №49 от 02.03.2020 года установлены дополнительные неоплачиваемые рабочие дни на предприятии, а именно дополнительно 9 дней соотвадной с Приказом №59А от 18.03.2020 года и Постановления №2 от 18.03.2020 года, начиная с 18.05.2020 года по 18.07.2020 года на предприятии установлено 2 дневная рабочая неделя, а в соответствии с приказом №134 от 30.06.2020 на весь период карантина установлен неполный 2 дневная рабочая неделя, таким образом, количество рабочих дней в мае — 6, в июне 2020 году количество рабочих дней составляет — 8, в июле 2020 — 10, в августе — 8 рабочих дней в сентябре — 10 в октябре к дате слушания (до 23.10.2020) — 6 рабочих дней, что подтверждается соответствующими приказами. Просил суд взыскать с ЗАО «скмз» в пользу особа_1 — 7261, 47 грн. задолженности по заработной плате и сумму среднего заработка за время задержки расчета при увольнении указанной в отзыве количество рабочих дней из расчета, что среднедневная заработная плата истца к уплате составляет 158 грн. 81 коп.
Истец и его представитель в судебное заседание не явились. Предоставили суду письменное заявление, согласно которой просили суд рассмотретьи дело в ее отсутствие, исковые требования поддержали полностью.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, был надлежащим образом уведомлен о дате и времени рассмотрения дела. Предоставил суду письменное заявление, в котором просил суд рассмотреть дело в его отсутствие.

Согласно ч. 1 ст. 223 ГПК Украины, неявка в судебное заседание кого-либо участника дела при условии, что его надлежащим образом уведомлены о дате, времени и месте этого заседания, не препятствует рассмотрению дела по существу, кроме случаев, определенных настоящей статьей.
На основании ст. 223 ГПК Украины суд считает возможным рассмотреть дело на основании имеющихся материалов, без участия сторон, так как о дате, времени и месте рассмотрения дела их было сообщено надлежащим образом.
Всесторонне и полно выяснив фактические обстоятельства, на которых основывается иск, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, суд —

В:

В период с 24.03.2011 года по 16.12.2019 года истец находился в трудовых относыновьях с ЗАО «скмз».
Согласно приказу №166 от 16.12.2019 года вынужден был уволиться с должности.
Ответчиком была начислена, но не выплачена заработная плата в размере 7261 грн., 47 коп.
Так, статьей 116 КЗоТ установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволеннымработником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Из справки о задолженности по заработной плате №313 по состоянию на 04.06.2020, предоставленная истцом вместе сиском, суд усматривает, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате на общую сумму 7261, 47 грн. (По декабрь 2019).
Среднедневная заработная плата к оплате составляет 158, 81 грн.
Таким образом, судом беспрекословно установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 7261, 47 грн., А потому иск в этой части подлежит удовлетворению.

О взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении суд отмечает следующее.
Соответственностатье 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статьевозмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода о том, что предусмотренный частью первой статьи 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине надлежащих освобожденым работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчета.
Средний заработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 (далее — Рядомок). Этот Порядок применяется, в частности в случае, когда в соответствии с действующим законодательством выплаты производятся исходя из средней заработной платы.
В соответствии с пунктом 5 раздела IV Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно абзацу первому пункта 8 раздела IV Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся пухом умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Среднедневная (среднечасовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством,  — календарных дней за этот период.
В соответствии срасчета ответчика, среднедневная заработная плата особа_1 за два полных месяца, предшествовавших ее освобождению, составляет 158 грн. 81 коп. к оплате.
Истец в исковом заявлении просит суд взыскать средний заработок за время задержки за период с 16.12.2019 по 13.07.2020 года.

При расчете суммы среднего заработка за время задержки окончательного расчета при увольнении, судом определено количество рабочих дней с 17.12.2019 (дата увольнения) к 23.10.2020 (дата вынесения решения), что составляет 87 дней.
С учетом изложенного, суд приходит к выводу, что сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении составляет 13 816, 47 грн. (158, 81 грн х 87 дней), подлежащей взысканию с ответчика. То есть, в этой части требований иск подлежит удовлетворению частично.
Также истец просит возместить за счет ответчика понесенные расходы на правовую помощь, предоставленную адвокатом [П.] А.И., в сумме 2000, 00 грн.
В соответствии со ст. 137 ГПК Украины расходы, связанные с правовым помощью адвокаи несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства.
По результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для целей распределения судебных расходов:
1) размер расходов на юридическую помощь адвоката, в том числе гонорара адвоката за представительство в суде и другую юридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимость услуг попомощники адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьим лицом;
2) размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой помощи, устанавливается в соответствии с условиями договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуснення соответствующих расходов.
Для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
Размер расходов на оплату услуг адвоката должно быть соразмерным с:
1) сложностью дела и выполненных адвокатом работ (оказанных услуг);
2) временем, затраченным адвокатом на выполнение соответствующих работ (оказание услуг);
3) объемом предоставленных адвокатом услуг и выполненных работ;
4) ценой иска и (или) значением дела для стороны, в том числе влиянием решения дела на репутацию стороны или публичным интересом к делу.
Учитывая, что в данном деле истец непосредственного участия не принимал, а [П.] А.И. действовала на основании договора от 15.06.2020 года как представитель истца, и не предоставила надлежащих доказательств, подтверждающих осуществление расходов на предоставление правовой помощи, то ее участие в деле нельзя считать предоставлением правовой помоги в понимании ст.137 ГПК Украины.
По указанным основаниям вышеуказанные требования являются необоснованными.
Согласно ч.1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Истец освобожден от уплаты судебного сбора за взыскание задолженности по заработной плате в соответствии со статьей 5 Закона Украины «О судебном сборе», согласно которой от уплаты судебного сбора при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях освобождаются только истцы — по делам о вягнення заработной платы и восстановлении на работе (п.1, ч.1 ст.5 Закона).
Таким образом, с ответчика следует взыскать судебный сбор в сумме 840, 80 грн., В пользу государства.
Руководствуясь ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ГПК Украины, суд —

принял:

Иск особа_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки розрахунку- удовлетворить частично.

Взыскать с Открытого акционерного товариства «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1 адреса_1) задолженность по заработной плате в сумме 7261 грн. 47 коп. (Семь тысяч двести шестьдесят один грн. 47 коп.).

Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1 адреса_1) средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 13 816 грн. 47 коп. (Тринадцать тысяч восемьсот шестнадцать грн. 47 коп.).
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) судебный сбор в сумме 840, 80 грн. в пользу государства.
В другой части исковых требований — отказать.
Согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины решение о приговорния особа_1 выплаты заработной платы подлежит немедленному исполнению, но не более чем за один месяц.
Решение может быть обжаловано в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд Донецкой области путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня составления полного судебного решения.
Решение вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не скасовРано, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Решение изготовлено и провозглашено судьей 23.10.2020

Судья Краматорского городского суда А. А. [М.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/10343/20
Провадження № 2/234/2958/20

рішення
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 
23 жовтня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді [М] А.О., секретаря судового засідання Абушової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 234/10343/20 за позовом

особа_1

до 

Публічного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод»

про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди-

обставини справи:

особа_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди з тих підстав, що він працював в ПрАТ «скмз» у період з 24.03.2011 року по 16.12.2019 року. 16.12.2019 року був змушений звільнитися згідно наказу № 166 від 16.12.2019 року. Позивачу була нарахована заробітна плата в сумі 7261, 47 грн. та до теперішнього часу не виплачена. Середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 25251, 84 грн. Просить суд стягнути вказанні суми та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. з відповідача на її користь та витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Ухвалою від 22.07.2020 року позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків.
28.08.2020 року була подана уточнена позовна заява, якою недоліки були усунені та змінені позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, від яких позивач відмовився.

07.09.2020 по справі відкрите спрощене позовне провадження. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.
28.09.2020, тобто у встановлений судом строк, ПрАТ «скмз», через канцелярію суду, подав відзив на позов у якому зазначено, що відповідач позовні вимоги визнає частково. При цьому у відзиві відповідач оспорює лише щодо стягнення середнього заробітку та зазначає, що середньоденна заробітна плата позивача до сплати становить 158 грн. 81 коп. (з урахуванням податків).
Зазначає, що у період з 17.12.2019 (після звільнення позивача) по 31.12.2019 — 10 робочих днів, у січні — 13 робочих днів, у лютому 2020 року — 12 робочих днів, у березні — 6 робочих днів, у квітні — 0, на травень 2020 року Наказом №49 від 02.03.2020 року встановлені додаткові неоплачувані робочі дні на підприємстві, а саме додатково 9 днів; відповідно до Наказу №59А від 18.03.2020 року та Постанови №2 від 18.03.2020 року, починаючи з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року на підприємстві встановлено 2 денний робочий тиждень, а відповідно до наказу №134 від 30.06.2020 на весь період карантину встановлено неповний 2 денний робочий тиждень, таким чином, кількість робочих днів в травні — 6, у червні 2020 року кількість робочих днів становить — 8, у липні 2020 року — 10, у серпні — 8 робочих днів, у вересні — 10, у жовтні до дати слухання (до 23.10.2020) — 6 робочих дні, що підтверджується відповідними наказами. Просив суд стягнути з ПрАТ «скмз» на користь особа_1 — 7261, 47 грн. заборгованості по заробітній платі та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за вказану у відзиві кількість робочих днів з розрахунку, що середньоденна заробітна плата позивача до сплати становить 158 грн. 81 коп.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Надали суду письмову заяву, згідно якої просили суд розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримали повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Надав суду письмову заяву, в якій просив суд розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, без участі сторін, так як про дату, час і місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,  —

встановив:

У період з 24.03.2011 року по 16.12.2019 року позивач знаходився у трудових відносинах з ПрАТ «скмз».
Згідно наказу №166 від 16.12.2019 року змушений був звільнитися з посади.
Відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата в розмірі 7261 грн., 47 коп.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
З довідки про заборгованість по заробітній платі №313 станом на 04.06.2020, яка надана позивачем разом із позовом, суд вбачає, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі на загальну суму 7261, 47 грн. (за грудень 2019 року).
Середньоденна заробітна плата до сплати складає 158, 81 грн.
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 7261, 47 грн., а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі — Порядок). Цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — календарних днів за цей період.
Відповідно до розрахунку відповідача, середньоденна заробітна плата особа_1 за два повних місяці, що передували її звільненню, становить 158 грн. 81 коп. до сплати.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути середній заробіток за час затримки за період з 16.12.2019 по 13.07.2020 року.

При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, судом визначено кількість робочих днів з 17.12.2019 (дата звільнення) до 23.10.2020 (дата винесення рішення), що складає 87 днів.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 13 816, 47 грн. (158, 81 грн х 87 днів), яка підлягає стягненню з відповідача. Тобто, в цій частині вимог позов підлягає задоволенню частково.
Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача понесені витрати на правову допомогу, надану адвокатом Проніною А.І., в сумі 2000, 00 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи те, що в даній справі позивач особистої участі не приймав, а Проніна А.І. діяла на підставі договору від 15.06.2020 року як представник позивача, і не надала належних доказів, які підтверджують здійснення витрат на надання правової допомоги, то її участь у справі не можна вважати наданням правової допомоги в розумінні ст.137 ЦПК України.
За вказаних підстав вищевказані вимог є необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивача звільнено від сплати судового збору за стягнення заборгованості по заробітній платі відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються лише позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (п.1, ч.1 ст.5 Закону).
Таким чином з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 840, 80 грн., на користь держави.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд —

ухвалив:

Позов особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку- задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 (інформація_1, рнокпп номер_1, адреса_1) заборгованість по заробітній платі у сумі 7261 грн. 47 коп. (сім тисяч двісті шістдесят одна грн. 47 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 (інформація_1, рнокпп номер_1, адреса_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 13 816 грн. 47 коп. (тринадцять тисяч вісімсот шістнадцять грн. 47 коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) судовий збір в сумі 840, 80 грн. на користь держави.
В іншій частині позовних вимог — відмовити.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення про присудження особа_1 виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню, але не більше ніж за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення виготовлено та проголошено суддею 23.10.2020

Суддя Краматорського міського суду А. О. [М.]