ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Справа № 234/10061/20
Провадження № 2/234/2902/20

Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

03 вересня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді [М] А.О.,
секретар судового засідання Каліберда А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №234/10061/20 за позовом

особа_1

до 

Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод»

про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки

обставини справи:

особа_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки з тих підстав, що вона працювала в ПрАТ «скмз» на посаді завідуючою господарством в заготівельному цеху. 19.02.2020 року була звільнена у зв`язку з скороченням штату. Позивачу була нарахована заробітна плата в сумі 13 667, 73, 21 грн. та до теперішнього часу не виплачена. Середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 323, 60 грн. за день за період з 20.02.2020 року по 10.07.2020 року становить 31 065, 60 грн. Просить суд стягнути вказанні суми з відповідача на її користь та звільнити її від сплати судового збору.
17.07.2020 по справі відкрите спрощене позовне провадження. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.
10.08.2020, тобто у встановлений судом строк, ПрАТ «скмз», через канцелярію суду, подав відзив на позов у якому зазначено, що відповідач позовні вимоги визнає частково. При цьому у відзиві відповідач оспорює лише щодо стягнення середнього заробітку та зазначає, що середньоденна заробітна плата позивача до сплати становить 260 грн. 50 коп. (з урахуванням податків).
Зазначає, що на травень 2020 року Наказом №49 від 02.03.2020 року встановлені додаткові неоплачувані робочі дні на підприємстві, а саме додатково 9 днів; відповідно до Наказу №59А від 18.03.2020 року та Постанови №2 від 18.03.2020 року, починаючи з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року на підприємстві встановлено 2 денний робочий тиждень, а відповідно до наказу №134 від 30.06.2020 на весь період карантину встановлено неповний 2 денний робочий тиждень, таким чином, кількість робочих днів в лютому після звільнення позивача (з 20.02.2020) становить 7 робочих днів, в березні та квітні 2020 року по 21 робочому дню, в травні — 6 робочих днів, у червні 2020 року кількість робочих днів становить — 8, у липні 2020 року — 10, у серпні — 8 робочих днів, у вересні до дати слухання (до 03.09.2020) — 2 робочих дні, що підтверджується відповідними наказами. Просив суд стягнути з ПрАТ «скмз» на користь особа_1 — 13 667, 73 грн. заборгованості по заробітній платі та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за вказану у відзиві кількість робочих днів з розрахунку, що середньоденна заробітна плата позивача до сплати становить 260 грн. 50 коп.
Позивачка в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтимала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, надав заяву про розгляд справи без його участі.
На підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, без участі сторін, так як про дату, час і місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,  —

встановив:

На підставі наказу №175 від 20.08.2007 року особа_1 з 21.08.2007 року була прийнята на роботу до ПрАТ «скмз» на посаду завідуючої господарством у заготовчий цех, остання посада — мастер виробничої дільниці механозбірочного цеху №3.
Наказом №42 від 19.02.2020 вона звільнена з підприємства у зв`язку зі скороченням чисельності штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
З копії трудової книжки встановлено, що 19.02.2020 ПрАТ «скмз» виконало обов`язок щодо видачі особа_1 належно оформленої трудової книжки, але не провів із нею розрахунок, у строк, зазначений в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
З довідки про заборгованість по заробітній платі №250 станом на 19.05.2020, яка надана позивачем разом з позовом, суд вбачає, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі на загальну суму 13 667, 73 грн. (за грудень 2019 — лютий 2020 року) до сплати.
Середньоденна заробітна плата до сплати складає 260, 50 грн.
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 13 667, 73 грн., а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі — Порядок). Цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — календарних днів за цей період.
З огляду на викладене, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку підлягає застосуванню формула, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень порядку.
Як зазначено в поясненнях відповідача, середньоденна заробітна плата до сплати (за виключенням податків) особа_1 становить 260, 50 грн., отже для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП ця сума 260, 50 грн. має бути помножена на кількість робочих днів за період з 20.02.2020 р. (наступний день після звільнення) до 03.09.2020р. (день винесення рішення).
Позивач в позовній заяві просить стягнути середній заробіток за весь час затримки з дня звільнення по день вирішення справи судом у сумі 31 065, 60 грн.

При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, судом визначено кількість робочих днів з 20.02.2020 (наступний день після звільнення) до 03.09.2020 (ухвалення рішення по справі), що складає 83 робочих днів: кількість робочих днів в лютому після звільнення позивача становить 7 робочих днів, в березні — 21 робочих днів, в квітні 2020 року 21 робочих днів, в травні — 6 робочих днів, у червні 2020 року кількість робочих днів становить — 8, у липні 2020 року — 10, у серпні — 8 робочих днів, у вересні до дати слухання (до 03.09.2020) — 2 робочих дні.
При розрахунку робочих днів, за які підлягає стягнення середнього заробітку за час затримки, суд виходить з наказів ПрАТ «скмз» — Наказу №59А від 18.03.2020, Наказу №49 від 02.03.2020 року, згідно якого у травні 2020 року встановлені додаткові неоплачувані робочі дні на підприємстві, а саме додатково 9 днів, Наказу №59А від 18.03.2020 року, відповідно до якого, починаючи з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року на підприємстві встановлено 2 денний робочий тиждень, Наказу №134 від 30.06.2020, згідно якого на весь період карантину встановлено неповний 2 денний робочий тиждень, Постанови КМУ 20 травня 2020 р. № 392 року, якою карантин продовжено до 31.07.2020 року, Постанови КМУ від 22 липня 2020 р. № 641 року, якою карантин продовжено до 31.08.2020 року, Листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 року № 1133/0/206−19 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік».
Аналогічна позиція щодо розрахунку робочих днів міститься в Постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 17.07.2019 року по справі №639/4820/16-ц.
Верховний суд зазначає, що при здійсненні розрахунку належної до виплати позивачу середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, визначається період затримки виходячи із кількості робочих днів на конкретному підприємстві, що відповідає вимогам закону, оскільки колишній працівник, який отримує середній заробіток як компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні, не може отримувати більше коштів за той же період, ніж працюючий працівник.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 21 621, 50 грн. (260, 50 грн х 83 днів), яка підлягає стягненню з відповідача. Тобто, в цій частині вимог позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)
Оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір підлягає стягнення на користь держави з ПрАТ «скмз» у сумі 840, 80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд —

ухвалив:

Позов особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки — задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 (інформація_1, рнокпп номер_1, адреса_1) заборгованість по заробітній платі у сумі 13 667, 73 грн. (тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім грн. 73 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 (інформація_1, рнокпп номер_1, адреса_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 21 621, 50 грн. (двадцять одна тисяча шістсот двадцять одна грн. 50 коп.).
В іншій частині вимог — відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України, (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106 Код отримувача (код за єдрпоу): 37 993 783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: uа908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення про присудження особа_1 виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню, але не більше ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення виготовлений та проголошений суддею 03.09.2020

Суддя Краматорського міського суду А. О. [М.]