ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты
Справа № 234/8200/20
Провадження № 2/234/2526/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
31 серпня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді — [С.] Ю.О.,
секретар судового засідання — Хоменко А.С.,
справа №234/8200/20, провадження №2/234/2526/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
особа_1 (зареєстрований за адресою: адреса_1)
до
Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (юридична адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, 2)
про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, —
обставини справи:
27.05.2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 23.09.2015 року позивача було прийнято на посаду майстра інженера — конструктора 3 кат. Приватного акціонерного товариства «скмз», а наказом від 18.02.2020 року було звільнено з роботи згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. При звільненні позивачу була видана трудова книжка, але не було проведено розрахунок. Так, ПрАТ «скмз» не виплатило йому заробітну плату в розмірі 12568, 17 грн, що підтверджується розрахунковим листом за лютий 2020 року. Просить суд стягнути з ПрАТ «скмз» заборгованість по заробітній платі у сумі 13419, 78 грн. та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати починаючи з 18 лютого 2020 року і до винесення судового рішення.
10.08.2020 року відповідач надав пояснення щодо належності доказів, відповідно до яких позовні вимоги визнав виключно у межах позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 13419, 78 грн., відповідачем не спростовується.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.
Згідно з абз.2 п.8 р.IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньоденна заробітна плата (за виключенням податків) складає 206, 02 грн.. отже, для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП України ця сума має бути помножена на кількість робочих днів, починаючи з 19.02.2020 року. Роботодавець, як податковий агент, самостійно нараховує та відраховує податки з середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Так, за період з 19.02.2020 року по 29.02.2020 року 8 робочих днів, у березні та квітні 2020 року по 21 робочому дню, у травні 2020 року 6 робочих днів, у червні 2020 року 8 робочих днів, у липні 2020 року 10 робочих днів, у серпні 2020 року буде 8 робочих днів.
У зв`язку з введенням на території України карантинних норм, на підприємстві запроваджено особливий режим роботи. Тому, на травень 2020 року наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані неробочі дні встановлені на 04.05.2020 року — 08.05.2020 року, а також 12.05.2020 року — 15.05.2020 року. Відповідно до наказу № 59А від 18.03.2020 року та Постанові №2 від 18.03.2020 року на період часу з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року встановлено робочий тиждень з двома робочими днями. Відповідно до наказу № 134 від 30.06.2020 року на весь період дії карантину також встановлено неповний робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочих дні.
У судове засідання позивач не з`явився, проте надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача, у судове засідання не з`явилася, але надіслала до суду письмові пояснення на позовну заяву та просила провести розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України, судом ухвалено, що неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 23.06.2020 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 08.07.2020 року об 11:00 годині.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 03.07.2020 року позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» в частині стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, — залишено без розгляду.
розглянувши матеріали цивільної справи, СУД встановив:
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки номер_1, 23.09.2015 року позивача було прийнято на посаду майстра інженера — конструктора 3 кат. Приватного акціонерного товариства «скмз», а наказом від 18.02.2020 року № 18 звільнено позивача у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників п. ст. 40 КЗпП України. (а.с. 3−4).
На підтвердження не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду довідку про заборгованість по заробітній платі № 256 станом на 19.05.2020 року, з якої вбачається, що відповідачем на день звільнення не була виплачена заробітна плата за грудень 2019 року та січень — лютий 2020 року на загальну суму 13419, 78 грн. (а.с.9).
Відповідно до розрахункового листа за лютий 2020 року, заборгованість по заробітній платі становить 13419, 78 грн. (а.с.5).
Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.
Таким чином, судом встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 13419, 78 грн., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 13419, 78 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 18 лютого 2020 року по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.
Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1−5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237−1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, враховуючи, що відповідач повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.
Виходячи з наданої позивачем довідки про заробітну плату, його середньоденна заробітна плата складає 206, 02 грн. після утримання податків і зборів, що не заперечує відповідач.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: за період з 19.02.2020 року по 29.02.2020 року 8 робочих днів, у березні та квітні 2020 року по 21 робочому дню, у травні 2020 року 6 робочих днів, у червні 2020 року 8 робочих днів, у липні 2020 року 10 робочих днів, у серпні 2020 року — 8 робочих днів, тобто всього 82 робочих днів, таким чином, 82×206, 02 грн. =16893, 64 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява була подана до суду 27.05.2020 року, предмет позову — вимоги майнового характеру.
Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що судом вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263 — 265, ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233 КЗпП України суд, —
У Х В, А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку — задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; юридична адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд. 2) на користь особа_1, (інформація_1, рнокпп номер_2, який зареєстрований за адресою: адреса_1), заборгованість по заробітній платі у сумі 13419, 78 грн. (тринадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять грн. 78 коп.) без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд. 2) на користь особа_1, (інформація_1, рнокпп номер_2, який зареєстрований за адресою: адреса_1), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 16893, 64 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот дев`яноста три грн. 64 коп.) без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, (інформація_1, рнокпп номер_2, який зареєстрований за адресою: адреса_1), судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят копійок).
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Позивач: особа_1 (інформація_1, рнокпп номер_2, який зареєстрований за адресою: адреса_1).
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд. 2).
Суддя Краматорського міського
суду Донецької області Ю.О. [С.]
Провадження № 2/234/2526/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
31 серпня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді — [С.] Ю.О.,
секретар судового засідання — Хоменко А.С.,
справа №234/8200/20, провадження №2/234/2526/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
особа_1 (зареєстрований за адресою: адреса_1)
до
Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (юридична адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, 2)
про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, —
обставини справи:
27.05.2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 23.09.2015 року позивача було прийнято на посаду майстра інженера — конструктора 3 кат. Приватного акціонерного товариства «скмз», а наказом від 18.02.2020 року було звільнено з роботи згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. При звільненні позивачу була видана трудова книжка, але не було проведено розрахунок. Так, ПрАТ «скмз» не виплатило йому заробітну плату в розмірі 12568, 17 грн, що підтверджується розрахунковим листом за лютий 2020 року. Просить суд стягнути з ПрАТ «скмз» заборгованість по заробітній платі у сумі 13419, 78 грн. та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати починаючи з 18 лютого 2020 року і до винесення судового рішення.
10.08.2020 року відповідач надав пояснення щодо належності доказів, відповідно до яких позовні вимоги визнав виключно у межах позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 13419, 78 грн., відповідачем не спростовується.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.
Згідно з абз.2 п.8 р.IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньоденна заробітна плата (за виключенням податків) складає 206, 02 грн.. отже, для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП України ця сума має бути помножена на кількість робочих днів, починаючи з 19.02.2020 року. Роботодавець, як податковий агент, самостійно нараховує та відраховує податки з середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Так, за період з 19.02.2020 року по 29.02.2020 року 8 робочих днів, у березні та квітні 2020 року по 21 робочому дню, у травні 2020 року 6 робочих днів, у червні 2020 року 8 робочих днів, у липні 2020 року 10 робочих днів, у серпні 2020 року буде 8 робочих днів.
У зв`язку з введенням на території України карантинних норм, на підприємстві запроваджено особливий режим роботи. Тому, на травень 2020 року наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані неробочі дні встановлені на 04.05.2020 року — 08.05.2020 року, а також 12.05.2020 року — 15.05.2020 року. Відповідно до наказу № 59А від 18.03.2020 року та Постанові №2 від 18.03.2020 року на період часу з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року встановлено робочий тиждень з двома робочими днями. Відповідно до наказу № 134 від 30.06.2020 року на весь період дії карантину також встановлено неповний робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочих дні.
У судове засідання позивач не з`явився, проте надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача, у судове засідання не з`явилася, але надіслала до суду письмові пояснення на позовну заяву та просила провести розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України, судом ухвалено, що неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 23.06.2020 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 08.07.2020 року об 11:00 годині.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 03.07.2020 року позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» в частині стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, — залишено без розгляду.
розглянувши матеріали цивільної справи, СУД встановив:
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки номер_1, 23.09.2015 року позивача було прийнято на посаду майстра інженера — конструктора 3 кат. Приватного акціонерного товариства «скмз», а наказом від 18.02.2020 року № 18 звільнено позивача у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників п. ст. 40 КЗпП України. (а.с. 3−4).
На підтвердження не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду довідку про заборгованість по заробітній платі № 256 станом на 19.05.2020 року, з якої вбачається, що відповідачем на день звільнення не була виплачена заробітна плата за грудень 2019 року та січень — лютий 2020 року на загальну суму 13419, 78 грн. (а.с.9).
Відповідно до розрахункового листа за лютий 2020 року, заборгованість по заробітній платі становить 13419, 78 грн. (а.с.5).
Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.
Таким чином, судом встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 13419, 78 грн., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 13419, 78 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 18 лютого 2020 року по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.
Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1−5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237−1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, враховуючи, що відповідач повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.
Виходячи з наданої позивачем довідки про заробітну плату, його середньоденна заробітна плата складає 206, 02 грн. після утримання податків і зборів, що не заперечує відповідач.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: за період з 19.02.2020 року по 29.02.2020 року 8 робочих днів, у березні та квітні 2020 року по 21 робочому дню, у травні 2020 року 6 робочих днів, у червні 2020 року 8 робочих днів, у липні 2020 року 10 робочих днів, у серпні 2020 року — 8 робочих днів, тобто всього 82 робочих днів, таким чином, 82×206, 02 грн. =16893, 64 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява була подана до суду 27.05.2020 року, предмет позову — вимоги майнового характеру.
Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що судом вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263 — 265, ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233 КЗпП України суд, —
У Х В, А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку — задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; юридична адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд. 2) на користь особа_1, (інформація_1, рнокпп номер_2, який зареєстрований за адресою: адреса_1), заборгованість по заробітній платі у сумі 13419, 78 грн. (тринадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять грн. 78 коп.) без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд. 2) на користь особа_1, (інформація_1, рнокпп номер_2, який зареєстрований за адресою: адреса_1), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 16893, 64 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот дев`яноста три грн. 64 коп.) без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, (інформація_1, рнокпп номер_2, який зареєстрований за адресою: адреса_1), судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят копійок).
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Позивач: особа_1 (інформація_1, рнокпп номер_2, який зареєстрований за адресою: адреса_1).
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд. 2).
Суддя Краматорського міського
суду Донецької області Ю.О. [С.]
-
✓ ПреимуществаНет обсалютно Далее →✗ НедостаткиДавно пора проверку провести в этой шараге. Даже не вздумайте ехать. Потеряете время и нервы. Зарплату не платят от слова совсем. Техника убитая. Ремонты оплачиваются по минималке. А там только будут одни ремонты. В концовке вы окажетесь непрофессиональным работником. В общем, обходите стороной. Далее →
-
✓ ПреимуществаНет строгих правил Далее →✗ НедостаткиПугины [А.] и [Я.] — владельцы сети Home-Bakery. Если вдруг кто-то захочет у них поработать, будьте готовы к тому, что вам не выплатят зарплату. Если будете поднимать этот вопрос, то [А.] попросту назовет вас алкашкой и выжженной из ума. Хотя сам приезжает на магазины в неадекватном состоянии — пьяный до такой степени, что даже простые слова выговорить не может. Документы (трудовую книжку) тоже не отдают, придумывая странные отговорки — типа бухгалтер уехал, где лежат трудовые они не знают. Обходите стороной сеть Home-Bakery, если не хотите работать бесплатно. Далее →