ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/5478/20
Производство № 2/234/2156/20

Р Е Ш Е Н И Е 
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы 

3 июня 2020 г.. Краматорск
Краматорский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующей судьи [Д.] В.К.
при секретаре [В.] Ю.Ю.,
рассмотрев в открытом судебном заседании. Краматорске, в порядке общего искового производства,
гражданское дело по иску лицо_1 к ЗАО «Старокраматорский машиностроительный завод «о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,  —

Обстоятельства дела:
330 март 2020 истец особа_1 обратился в суд с исковым заявлением к ЗАО «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
Свои требования мотивирует тем, что в соответствии с приказом № 61 от 19.112013 года он был принят на должность мастера водоворотобничои участки окремо- тарного цеха ЗАО «» Старокраматорский машиностроительный завод «. Нказом № 11 от 23 января 2020 он был освобожден от должности мастера производственного участка окремо- тарного цеха ЗАО «» Старокраматорский машиностроительный завод «на основании п.1 ст.36 КЗоТ Украины. В тот же день ответчик выдал ему трудовую книжку с записью. На день увольнения ему не была выплачена заработная плата с ноября 2019 по январь 2020 года, в сумме 12379, 70 грн. учитывая викладене просил суд взыскать с ЗАО «скмз» задолженность по заработной плате в сумме 12379, 70 грн., денежную компенсацию за все неиспользованные дни ежегодного отпуска и средний заработок за время задержки расчета с 21 января 2020 по день принятия решения суда.
Постановлением Краматорского городского суда Донецкой области открыто производство по гражданскому делу по иску лицо_1 к ЗАО «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и середнього заработка за время задержки расчета при увольнении, в порядке общего искового производства.
Определением суда от 23 апреля 2020 подготовительное судебное заседание по указанному гражданскому делу отложено до 23 апреля 2020 года.
15 апреля 2020 в суд поступил отзыв на исковое заявление, который приобщен к материалам дела, в котором указано, что ответчик исковые требования признает частично, в части задолженности по заработной плате в сумме 12379, 70 грн., По компенсации за неиспользованныйотпуск ответчик указал, что эта сумма входит в 12379, 70 грн., что подтверждается расчетом. О взыскании среднего заработка отмечает, что среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством,  — на число календарных дней за этот период. То есть, при расчете среднего заработка за время задержки розсчета по заработной плате учитываются рабочие дни. особа_1 был освобожден 23.01.2020 года, то есть при расчете среднедневного заработка за время задержки расчета по заработной плате в января 2020 года будут учтены 6 рабочих дней. В феврале 2020 приказом № 391 от 26.11.2019 года было объявлено 24-часовая рабочая неделя с 8-ми часовым рабочим днем ​​(дополнительные выходные дни — четверг, пятница). В связи с вышеизложенным в феврале 2020 года были начислены 12 рабочих дней. В марте 2020 г.глазу начислено 21 рабочих дня. В апреле 2020 начислено 16 рабочих дней (до даты назначенного слушания дела 23.04.2020 года). Вместе при расчете среднедневного заработка за время задержки расчета по заработной плате начислено 55 рабочих дней.
Согласно справки о задолженности по заработной плате № 185 от 13.04.2020 года среднедневная заработная плата истца составляет 526, 56 грн. Эту сумму указаны без вычета налогов и сборов. После удержания налогов и сборов в размере 102, 68 грн. среднедневная заработная плата к оплате особа_1 составляет 423, 88 грн. Поэтому просили взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу особа_1 задолженности по заработной плате в размере 12379, 70 грн. и средний заработок за несвоевременный расчет при увольнении за период с 24.01.2020 года по день принятия судом решения по делу с учетом среднедневной заработной платы после удержания налогов и сборов в размере 423, 88 грн. и 55 рачих дней, составляет 23313, 40 грн. В исковых требованиях особа_1 о взыскании с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» компенсации за неиспользованный отпуск, который уже входит в расчет заработной платы за январь 2020 отказать в полном объеме.
Истец особа_1 в судебное заседание не явился, предоставил суду заявление, в котором просил рассматривать дело в его отсутствие, исковые требования поддержал в полном объеме, просил их удовлетворить.
представник ответчика в судебное заседание не явился, предоставил суду заявление, в котором просил рассматривать дело в его отсутствие, по имеющимся в деле доказательствами.

Рассмотрев материалы дела, суд установил:
Как предусмотрено ст.4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и иинтересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч.1 ст.5 ГПК Украины).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст.ст.12, 13, 81 ГПК Украины рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии с положениями ст.ст.12, 81 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных ст.82 настоящего Кодекса. Обстоятельства, установленные решением суда по гражданскому, хозяйственному или административному делу, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в которых участвуютте же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства. Суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом в пределах заявленных ими требований и на основании доказательств сторон и других лиц, участвующих в деле. Доказательства предоставляются сторонами и другими лицами, участвующими в деле. Доказывания не может основываться на предположениях.
Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требованийили возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст.77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания (ч.2 ст.78 ГПК Украины).
Согласно ст.89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.
Предписаниями ч.1ст.46 КЗЧП Украины установлено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Так, статьей 116 КЗоТ установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующегодня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Судом установлено, что стороны находились в трудовых отношениях с 19.11.2013 года 23.01.2020 года, что подтверждается приказом (распоряжением) ЗАО «скмз» №61 от 19.11.2013 года о приеме на работу и приказом АО «скмз» №11 от 23.01.2020 года об увольнении особа_1 с предприятия по соглашению сторон на основании п.1 ст.36 КЗоТ Украины.
Задолженность ЗАО «скмз» по заработной плате особа_1, которая сторонами ни оспаривается, по декабрь 2019 составляет 6848, 56 грн., За январь 2020 года- 5531, 14 грн., А всего 12379, 70 грн., О чем свидетельствует справка ЧАО «скмз» №185от 13.04.2020 года, а потому исковые требования в этой части подлежат удовлетворению в полном объеме.
Относительно требований о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки полного расчета, начиная с 23 января 2020 по день принятия решения, суд отмечает следующее.
Анализ статей 116, 117КЗпП Украины свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск и т.п.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этого працивника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117КЗпП Украины ответственность.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24грудня 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении спРави о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе,  — следующий после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела — по день вынесения экония, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом размер среднего заработка необходимо проводить в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 №100 с последующими изменениями (далее — Порядок). Согласно пунктам 2, 5 настоящего Порядка средняя заработная плата исчисляется исходя из его заработной платы за двапоследних отработанных месяца, предшествующих увольнению, а начисления средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной заработной платы. Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
выходя из предоставленной ответчиком справки о заработной плате истцу, его среднедневная заработная плата за два последних отработанных перед увольнением месяцев составляет 423, 88 грн. после удержания налогов и сборов.
При расчете суммы среднего заработка за время задержки окончательного расчета при увольнении, судом определено количество рабочих дней с 23 января 2020 (дата увольнения) к 3 июня 2020 (принятие решения по делу), что составляет 38 рабочих дней (в январе 2020 году на ЗАО « СКМЗ «было 6 летРабочая дней, в феврале 2020 года — 20 рабочих дней, в марте 2020 года-6 рабочих дней в апреле 2020 года — 0 рабочих дней в мае 2020 года — 4 рабочих дней в июне 2020 года- 2 рабочих дня.
Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета, а именно: 23 января 2020 (дата увольнения) к 3 июня 2020 (принятие решения по делу), в сумме 16107, 44 грн. (423, 88 грн. Х 38 дн.)
То есть, исковые требования особа_1 в части взыскания сэрднього заработка за время задержки расчета, подлежат удовлетворению.
О взыскании с ответчика в пользу истца дополнительной компенсации за неиспользованный отпуск, суд считает необходимым отказать по следующим основаниям.
Так, согласно счетным письмом за январь 2020 года, особа_1 (табельный номер 12699) кроме заработной платы, было начисленная компенсация по н / отпуск в размере 1824, 73 грн. То есть, указанная сумма входит в состав общей суммы указанной в счетном письме за январь2020 года. Поэтому оснований для взыскания этого требования в суд нет.
Согласно ч.1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.

Если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом МинистровУкраина. (Ч.6 ст.141 ГПК Украины)
Поскольку, согласно п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора, то судебный сбор подлежит взысканию в пользу государства с ЗАО «скмз» в сумме 840, 80 грн.

Руководствуясь ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ГПК Украины, суд —

решил:
Исковое заявление особа_1 к ЗАО «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении — удовныть частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, ипн- номер_1, задолженность по заработной плате в сумме 12 379 грн.70 коп., средний заработок за время задержки расчета, в сумме 16 107 грн. 44 коп.
В другой части исковых требований отказать.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (ЕГРПОУ 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу государства судебный сбор в размере 840 грн. 80 коп.
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть обжаловано в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд Донецкой области путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня составления полного судебного решения.
Решение вступает в законную силу после закинчення срока для подачи апелляционной жалобы, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела.

судья [В.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/5478/20
Провадження № 2/234/2156/20

Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

03 червня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді -Демидової В.К.
при секретарі- Воропаєвої Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську, в порядку загального позовного провадження,
цивільну справу за позовною заявою особа_1 до ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,  —

Обставини справи:
330 березня 2020 року позивач особа_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до наказу № 61 від 19.112013 року його було прийнято на посаду майстра виробничої дільниці окремо- тарного цеху ПрАТ ««Старокраматорський машинобудівельний завод». Нказом № 11 від 23 січня 2020 року його було звільнено з посади майстра виробничої дільниці окремо- тарного цеху ПрАТ ««Старокраматорський машинобудівельний завод» на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. У той же день відповідач видав йому трудову книжку з відповідним записом. На день звільнення йому не була виплачена заробітна плата з листопада 2019 року по січень 2020 року, у сумі 12379, 70 грн. Враховуючи викладене просив суд стягнути з ПрАТ «скмз» заборгованість по заробітній платі у сумі 12379, 70 грн., грошову компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки та середній заробіток за час затримки розрахунку з 21 січня 2020 року по день ухвалення рішення суду.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою особа_1 до ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23 квітня 2020 року підготовче судове засідання по вказаній цивільній справі відкладено до 23 квітня 2020 року.
15 квітня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, який долучений до матеріалів справи, у якому зазначено, що відповідач позовні вимоги визнає частково, в частині заборгованості по заробітній платі у сумі 12379, 70 грн., щодо компенсації за невикористану відпустку відповідач вказав, що ця сума входить до 12379, 70 грн., що підтверджується розрахунком. Щодо стягнення середнього заробітку зазначає, що середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період. Тобто, при розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі враховуються робочі дні. особа_1 було звільнено 23.01.2020 року, тобто при розрахунку середньоденного заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі у січні 2020 року буде враховано 6 робочих днів. У лютому 2020 року наказом № 391 від 26.11.2019 року було оголошено 24- годинний робочий тиждень з 8-ми годинним робочим днем (додаткові вихідні дні — четвер, п`ятниця). У зв`язку з вищенаведеним у лютому 2020 року було нараховано 12 робочих днів. У березні 2020 року нараховано 21 робочих дня. У квітні 2020 року нараховано 16 робочих днів (до дати назначеного слухання справи 23.04.2020 року). Разом при розрахунку середньоденного заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі нараховано 55 робочих днів.
Згідно з довідки про заборгованість по заробітній платі № 185 від 13.04.2020 року середньоденна заробітна плата позивача становить 526, 56 грн. Цю суму вказано без вирахування податків та зборів. Після утримання податків та зборів у розмірі 102, 68 грн. середньоденна заробітна плата до сплати особа_1 становить 423, 88 грн. Тому просили стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі у розмірі 12379, 70 грн. та середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені за період з 24.01.2020 року по день ухвалення судом рішення по справі з урахуванням середньоденної заробітної плати після утримання податків та зборів у розмірі 423, 88 грн. та 55 робочих днів, що становить 23313, 40 грн. В позовних вимогах особа_1 щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» компенсації за невикористану відпустку, яка вже входить у розрахунок заробітної плати за січень 2020 року відмовити у повному обсязі.
Позивач особа_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Як передбачено ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приписами ч.1ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах з 19.11.2013 року по 23.01.2020 року, що підтверджується наказом (розпорядженням) ПрАТ «скмз» №61 від 19.11.2013 року про прийом на роботу та наказом ПрАТ «скмз» №11 від 23.01.2020 року про звільнення особа_1 з підприємства за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.
Заборгованість ПрАТ «скмз» по заробітній платі особа_1, яка сторонами не оспарюється, за грудень 2019 року становить 6848, 56 грн., за січень 2020 року- 5531, 14 грн., а всього 12379, 70 грн., про що свідчить довідка ПрАТ «скмз» №185 від 13.04.2020 року, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 23 січня 2020 року по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.
Аналіз статей 116, 117КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату позивачу, його середньоденна заробітна плата за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців складає 423, 88 грн. після утримання податків і зборів.
При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, судом визначено кількість робочих днів з 23 січня 2020 (дата звільнення) до 03 червня 2020 (ухвалення рішення по справі), що складає 38 робочих днів (у січні 2020 року на ПрАТ «скмз» було 6 робочих днів, у лютому 2020 року — 20 робочих днів, у березні 2020 року- 6 робочих днів, у квітні 2020 року — 0 робочих днів, у травні 2020 року — 4 робочих днів, у червні 2020 року- 2 робочі дні.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 23 січня 2020 (дата звільнення) до 03 червня 2020 (ухвалення рішення по справі), в сумі 16107, 44 грн. (423, 88 грн. х 38 дн.)
Тобто, позовні вимоги особа_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача додаткової компенсації за невикористану відпустку, суд вважає необхідним відмовити з наступних підстав.
Так, згідно з рахунковим листом за січень 2020 року, особа_1 (табельний номер 12699) окрім заробітної плати, було нарахована компенсація за н/відпустку у розмірі 1824, 73 грн. Тобто, вказана сума входить до складу загальної суми вказаної у рахунковому листі за січень 2020 року. А тому підстав для стягнення цієї вимоги у суду не має.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)
Оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір підлягає стягнення на користь держави з ПрАТ «скмз» у сумі 840, 80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд —

вирішив:
Позовну заяву особа_1 до ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні — задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, іпн- номер_1, заборгованість по заробітній платі у сумі 12 379 грн.70 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку, в сумі 16 107 грн. 44 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.

Суддя [В.]