ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/10751/20
Производство № 2/234/3081/20

Р Е Ш Е Н И Е 
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы 

27 августа 2020 г.. Краматорск
Краматорский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи [Д.] В.К.,
при секретаре [В.] Ю.Ю.
рассмотрев в открытом судебном заседании по правилам общего искового производства гражданское дело №234 / 10751/20 по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «СтарокраматоРСК машиностроительный завод «о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки в расчете при увольнении, морального вреда,  —

Обстоятельства дела:
28 июля 2020 истец особа_1 обратилась в суд с исковым заявлением к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки в расчете при увольнении, которую мотивирует тем, что 22 августа 1995 ее приняли на должность бухгалтера к механическому цеху № 2 «скмз» согласно приказа № 50 от 21 августа 1995 года. 2 января 2020 она уволилась с работы по соглашению сторон на основании п.1 ст.36 КЗоТ Украины, приказ № 4 от 02 января 29 020 года. В день увольнения ей не выплачена заработная плата за период с 01.11.2019 года по 02.01.2020 года в сумме 26864, 64 грн. Впоследствии часть средств была оплачена. Согласно справке № 125 ЗАО «скмз» задолженность по заработной плате по состоянию на 10.03.2020 года составляет 18332, 89 грн. В связи с чем, просит взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в сумме 18332, 89 грн., Средний заработок за время задержки выплаты заработной платы за период с 03.01.2020 года по 28.07.2020 года в размере 38 791 92 грн. Кроме того, истец указывает, что из-за невыплаты ей заработанной зарплаты в законный срок, а это единственный источник денежных средств, на которые она должна жить, она испытала эмоциональных переживаний, что привело к заданию ей морального вреда. Она была омежень в поддержке своих жизненных потребностей, ей не хватало денег на еду, оплату коммунальных платежей и другие нужды. Она была вынуждена прилагать дополнительные усилия для организации своей жизни, занимать деньги. Моральный ущерб оценивает в 5000 грн., Которую и просит взыскать с ответчика.
Определением суда от 29 июля 2020 открыто производство по гражданскому делу по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по поработных плате, среднего заработка за время задержки в расчете при увольнении в порядке общего искового производства.
Определением суда от 17 августа 2020 подготовительное судебное заседание по указанному гражданскому делу закрыто и дело назначено к судебному разбирательству по существу на 27 августа 2020.
Истец особа_1 в судебном заседании появилась, предоставила суду заявление, в которых просила рассматривать дело в ее отсутствие, настаивала на удовлетворении исковых требований.
Представитель ответчика в судебное засидання не явился, но предоставил суду заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, а также объяснения о принадлежности доказательств, в котором согласился с задолженностью по заработной плате в размере 18332, 89 грн. Относительно исковых требований в части взыскания среднего заработка за все время задержки признают отмечает следующее. Среднедневная заработная плата (исключая налогов) особа_1 составляет 275, 12 грн., Следовательно для расчета суммы компенсации согласно ст. 117 КЗоТ эта сумма 275, 12 грн. должно быть умноженона количество рабочих дней, начиная с 03.01.2020 года. Так, за период с 03.01.2020 года по 31.01.2020 год 20 рабочих дней, в феврале 2021 20 рабочих дней в марте и апреле 2020 по 21 рабочему дню, в мае 2021 6 рабочих дней в июне 2020 8 рабочих дней, в июле 2020 10 рабочий дней, в августе 2020 будет 8 рабочих дней.
В связи с введением на территории Украины карантинных норм, на предприятиях введен особый режим работы. Поэтому, по май 2020 Наказом № 49 от 02.03.2020 года дополнительные неоплачиваемые нерабочие дни установлены на 04.05.2020 г.. — 08.05.2020 г.., а также с 12.05.2020 г.. — 15.05.2020 г.. В соответствии с приказом № 59А от 18.03.2020 года и Постановлении № 2 от 18.03.2020 года на период с 18.05.2020 года п 18.07.2020 год установлена ​​рабочая неделя с двумя рабочими днями. В соответствии с приказом № 134 от 30.06.2002 года на весь период действия карантина также установлена ​​неполная рабочая неделя по 16 рабочих часов в неделю, т.е.2 рабочих дня.
Согласно ч.3 ст.211 ГПК Украины, следует, что участник дела вправе заявить ходатайство о рассмотрении дела в его отсутствие.
Согласно ч.2 ст.247 ГПК Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.

Рассмотрев материалы дела, суд установил:
какпредусмотрено ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч. 1 ст. 5 ГПК).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательностии сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст. ст. 12, 13, 81 ГПК Украины рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии с положениями ст. ст. 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которыеона ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных ст. 82 этого Кодекса. Обстоятельства, установленные решением суда по гражданскому, хозяйственному или административному делу, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в которых участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства. Суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом в пределах заявленных ими требованийи на основании доказательств сторон и других лиц, участвующих в деле. Доказательства предоставляются сторонами и другими лицами, участвующими в деле. Доказывания не может основываться на предположениях.
Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст. 77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, могут подтверждаться другими средствами доказывания (ч. 2 ст. 78 ГПК Украины).
В соответствии со ст. 89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.
Предписаниям ч.1 ст.46 КЗоТ Украины установлено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Так, статьей 116 КЗоТ установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Судом установлено, что стороны находились в трудовых отношениях с 22 августа 1995 года. Согласно приказу № 4 от 02 января 2020 года, истец особа_1 освобождена от предприятия ЗАО «скмз» на основании ст.36ч.1 КЗоТ Украины, что подтверждается копией трудовой книжки.
Из справки о поборгованисть по заработной плате № 125, по состоянию на 10 марта 2020 года, предоставленной ответчиком, суд усматривает, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в размере 18332, 89 грн.
Таким образом, судом беспрекословно установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 18332, 89 грн., Что не оспаривается ответчиком, а потому исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 18332, 89 грн. подлежат удовлетворению.
что касаетсяя взыскании с ответчика средний заработок за время задержки полного расчета, начиная с 3 января 2020 по 28 июля 2020 года, суд отмечает следующее:
Анализ статей 116, 117 КЗоТ Украины свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск и т.п.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работникомполный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику ни были выплачены принадлежащие ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе,  — следующий после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела — по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателяне исключает его ответственности.
При этом размер среднего заработка необходимо проводить в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 с последующими изменениями (далее — Порядок). Согласно пунктам 2, 5 настоящего Порядка средняя заработная плата исчисляется исходя из его заработной платы за два последних отработанных месяца, предшествующих увольнению, а начисления средней заработной платы производитсяя исходя из размера среднедневной заработной платы. Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Исходя из предоставленной ответчиком справки о заработной плате истцу, его среднедневная заработная плата за двапоследних отработанных перед увольнением месяцев, составляет 275, 12 грн к оплате.
Суд не принимает во внимание утверждение ответчика по начислению средней заработной платы за время задержки расчета при увольнении при введении Кабинетом Министров Украины карантина (Постановление КМУ № 211 от 11.03.2020 года с изменениями), потому что ответчиком не представлено Сертификат торгово-промышленной палаты.
Согласно ч. 2 ст 14−1 Закона Украины О торгово-промышленных палатах Украины «определено, что однойс форс-мажорных обстоятельств — введение карантина, установленного Кабинетом Министров Украины.
Согласно ч. 1 ст 14−1 Закона Украины «О торгово-промышленных палатах Украины» торгово-промышленная палата Украины и уполномоченные им региональные торгово-промышленные палаты свидетельствуют форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) и выдают сертификат о таких обстоятельствах в течение семи дней со дня обращения субъекта хозяйственной деятельности по себестоимости. Сертификат о форс-мажорных обстоятельств (обставины непреодолимой силы) для субъектов малого предпринимательства выдается бесплатно
То есть, Сертификат торгово-промышленной палаты — это лишь один из документов, которым можно подтвердить наступления форс-мажорных обстоятельств.
Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета, а именно: 3 января 2020 по 28 июля 2020 года, в сумме 38791, 92 грн. (275, 12 грн. Х 141 р.день).
О взыскании морального вреда суд отмечает следующее.
Согласно статье 237−1 КЗоТ Украины возмещения собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни. Порядок возмещения морального вреда определяется законодательством.
Моральный вред заключается в физической боли и страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровья; в душевних страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожением или повреждением его имущества; в унижении чести и достоинства физического лица, а также деловой репутации физического или юридического лица. Под моральным вредом необходимо понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому илиюридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
Обосновывая исковые требования о возмещении морального вреда в размере 5000 грн. 00 коп. истец указал, что в результате противоправных действий ответчика к нему она испытала душевных страданий, так как выплата ему заработной платы существенным образом повлияла на ее жизнь, что требовало от нее дополнительных усилий для организации своей жизни.
Оценив доводы истца о причинение морального вреда и учитывая все доказательства судприходит к выводу, что особа_1 неправомерными действиями ответчика причинен моральный вред, который заключается в душевных страданиях, которые особа_1 претерпела в связи с противоправным поведением относительно него.
Решая вопрос о размере причиненного морального вреда, суд исходит из характера правонарушения и его последствий для истца, продолжительность ее страданий и переживаний, беспрекословного изменения уклада ее жизни, оценив все факторы причиненного морального вреда, исходя из морально-правовых императивов справедливости, разумности и добросовестности, суд приходит к выводу, что с ЗАО «скмз» в пользу истца следует взыскать 2000 грн. 00 коп. в качестве возмещения морального вреда.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
Согласно п.2 ч.1 ст.430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.

Руководствуясь ст. ст. 4, 10, 12, 76, 137, 141, 144, 263 -265, 354 ГПК Украины, ст.ст.47, 115, 116, 233, 237−1 КЗоТ Украины, суд —

принял:
Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки в расчете при звильненни- удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1 сумму начисленной, но не выплаченной заработной платы в размере 18 332 грн. 89 коп.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1 средний заработок за время задержки выплаты заработной платы за период с 03.01.2020 года по 28.07.2020 года в размере 38 791 декабрен. 92 коп.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1 в возмещение морального вреда 2000, 00 грн.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп НОМЕР_1понесенные расходы в виде государственной пошлины в сумме 840 грн.80 коп.
Решение в части взыскания заработной платы за один месяц допустить к немедленному исполнению.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в Донецкий Апеляцийного суда через Краматорский городской суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.

судья [В.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/10751/20
Провадження № 2/234/3081/20

Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

27 серпня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Демидової В.К.,
при секретарі- Воропаєвої Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу №234/10751/20 за позовною заявою особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні, моральної шкоди,  —

Обставини справи:
28 липня 2020 року позивач особа_1 звернулася до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні, яку мотивує тим, що 22 серпня 1995 року її прийняли на посаду бухгалтера до механічного цеху № 2 «скмз» згідно наказу № 50 від 21 серпня 1995 року. 02 січня 2020 року вона звільнилася з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, наказ № 4 від 02 січня 29 020 року. В день звільнення їй не виплачена заробітна плата за період з 01.11.2019 року по 02.01.2020 року в сумі 26864, 64 грн. Згодом частина коштів була сплачена. Згідно із довідкою № 125 ПрАТ «скмз» заборгованість по заробітній платі станом на 10.03.2020 року становить 18332, 89 грн. У зв`язку із чим, просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 18332, 89 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 03.01.2020 року по 28.07.2020 року, у розмірі 38791, 92 грн. Крім того, позивач зазначає, що через невиплату їй заробленої зарплати у законний строк, а це єдине джерело грошових коштів, на які вона має жити, вона зазнала емоційних переживань, що призвело до завдання їй моральної шкоди. Вона була обмежена у підтримці своїх життєвих потреб, їй не вистачало грошей на їжу, оплату комунальних платежів та інші потреби. Вона була змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, позичати гроші. Моральну шкоду оцінює в 5000 грн., яку і просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 29 липня 2020 року відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні, в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року підготовче судове засідання по вказаній цивільній справі закрито та справа призначена до судового розгляду по суті на 27 серпня 2020 року.
Позивач особа_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, в яких просила розглядати справу у її відсутності, наполягала на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, а також пояснення щодо належності доказів, в якому погодився із заборгованістю по заробітній платі у розмірі 18332, 89 грн. Стосовно позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки визнають зазначає наступне. Середньоденна заробітна плата (за виключенням податків) особа_1 становить 275, 12 грн., отже для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП ця сума 275, 12 грн. має бути помножена на кількість робочих днів, починаючи з 03.01.2020 року. Так, за період з 03.01.2020 року по 31.01.2020 рік 20 робочих днів, у лютому 2021 року 20 робочих днів, у березні та квітні 2020 року по 21 робочому дню, у травні 2021 року 6 робочих днів, у червні 2020 року 8 робочих днів, у липні 2020 року 10 робочий днів, у серпні 2020 року буде 8 робочих днів.
В зв`язку з введенням на території України карантинних норм, на підприємств запроваджено особливий режим роботи. Тому, на травень 2020 року Наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані неробочі дні встановлені на 04.05.2020 р. — 08.05.2020 р., а також з 12.05.2020 р. — 15.05.2020 р. Відповідно до наказу № 59А від 18.03.2020 року та Постанові № 2 від 18.03.2020 року на період часу з 18.05.2020 року п 18.07.2020 рік встановлено робочий тиждень з двома робочими днями. Відповідно до наказу № 134 від 30.06.2002 року на весь період дії карантину також встановлено неповний робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочі дні.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах з 22 серпня 1995 року. Згідно наказу № 4 від 02 січня 2020 року, позивач особа_1 звільнена з підприємства ПрАТ «скмз» на підставі ст.36ч.1 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки.
З довідки про заборгованість по заробітній платі № 125, станом на 10 березня 2020 року, яка надана відповідачем, суд вбачає, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 18332, 89 грн.
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 18332, 89 грн., що не заперечується відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 18332, 89 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 03 січня 2020 року по 28 липня 2020 року, суд зазначає наступне:
Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату позивачу, його середньоденна заробітна плата за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців, складає 275, 12 грн до сплати.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно нарахування середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні під час запровадження Кабінетом Міністрів України карантину (Постанова КМУ № 211 від 11.03.2020 року зі змінами), бо відповідачем не надано Сертифікат торгово-промислової палати.
Відповідно до ч. 2 ст 14−1 Закону України Про торгово-промислові палати України» визначено, що однією із форс-мажорних обставин — введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст 14−1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно
Тобто, Сертифікат торгово-промислової палати — це лише один з документів, яким можна підтвердити настання форс-мажорних обставин.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 03 січня 2020 року по 28 липня 2020 року, в сумі 38791, 92 грн. (275, 12 грн. х 141 р.день).
Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 237−1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. 00 коп. позивач зазначив, що в результаті протиправних дій відповідача щодо нього вона зазнала душевних страждань, так як не виплата їй заробітної плати суттєвим чином вплинула на її життя, що потребувало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі суд приходить до висновку, що особа_1 неправомірними діями відповідача завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких особа_1 зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди, суд виходить із характеру правопорушення і її наслідків для позивача, тривалість її страждань і переживань, беззаперечної зміни укладу її життя, оцінивши усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із морально-правових імперативів справедливості, розумності й добросовісності, суд приходить до висновку, що з ПрАТ «скмз» на користь позивача слід стягнути 2000 грн. 00 коп. у якості відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 840, 80 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 137, 141, 144, 263 -265, 354 ЦПК України, ст.ст.47, 115, 116, 233, 237−1 КЗпП України, суд,  —

ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні- задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у розмірі 18 332 грн. 89 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 03.01.2020 року по 28.07.2020 року, у розмірі 38 791 грн. 92 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, у відшкодування моральної шкоди 2000, 00 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, понесені витрати у виді судового збору в сумі 840 грн.80 коп.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Суддя [В.]