ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/8479/20
Производство № 2/234/2587/20

Р Е Ш Е Н И Е 
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы 

27 августа 2020 г.. Краматорск
Краматорский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи [Д.] В.К.,
при секретаре [В.] Ю.Ю.
рассмотрев в открытом судебном заседании по правилам общего искового производства гражданское дело №234 / 8479/20 по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорський машиностроительный завод «о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки в расчете при увольнении,  —

Обстоятельства дела:
3 июня 2020 истец особа_1 обратилась в суд с исковым заявлением к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки в расчете при увольнении, которую мотивирует тем, что в период с 3 августа 1982 по 30 декабря 2019 года находилась в трудовых отношениях с ЗАО «скмз». На основании приказа № 154 от 30 декабря 2019 она уволена с предприятия на основании п.1 ст.36 КЗоТ Украины. В день увольнения ей не выплачена заработная плата в сумме 29054, 01 грн. В связи с чем, просит взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в сумме 29054, 01 грн., Средний заработок за время задержки выплаты заработной платы с 31 декабря 2019 по день вынесения судебного решения, но не менее 27117, 90 коп. и взыскать понесенные расходы в виде государственной пошлины в сумме 840, 80 грн.
В дальнейшем истец особа_1 предоставила суду письменное заявление, в котором уточнила исковые требования и просит взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в сумме 29054, 01 грн. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 12779, 70 грн.
Определением суда от 4 июня 2020 открыто производство по гражданскому делу по иску лицо_1 к Частного акционерного товариства «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки в расчете при увольнении в порядке общего искового производства.
Определением суда от 17 июня 2020 подготовительное судебное заседание по указанному гражданскому делу закрыто и дело назначено к судебному разбирательству по существу на 29 июля 2020 года.
Истец особа_1 в судебном заседании появилась, предоставила суду заявление, в которых просила рассматривать дело в ее отсутствие, настаивала на удовлетворении исковых требований.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, но предоставил суду заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, а также объяснения о принадлежности доказательств, в котором согласился с задолженностью по заработной плате в размере 29054, 01 грн. О взыскании среднего заработка отмечает, что среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработавшегованных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством,  — на число календарных дней за этот период. То есть, при расчете среднего заработка за время задержки расчета по заработной плате учитываются рабочие дни. Так, в январе 2020 года на ЗАО «скмз» было 13 рабочих дней, в феврале 2020 года- 12 рабочих дней, в марте 2020 года-6, по состоянию на 31.05.2002 года- 4 дня, по состоянию на 17.06.22020 года — 6 рабочие дни.
Согласно ч.3 ст.211 ГПК Украины, следует, что участник дела мяправо заявить ходатайство о рассмотрении дела в его отсутствие.
Согласно ч.2 ст.247 ГПК Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.

Рассмотрев материалы дела, суд установил:
Как предусмотрено ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном цим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч. 1 ст. 5 ГПК).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных пра в и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст. ст. 12, 13, 81 ГПК Украины рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии с положениями ст. ст. 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, ручная установкаених ст. 82 этого Кодекса. Обстоятельства, установленные решением суда по гражданскому, хозяйственному или административному делу, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в которых участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства. Суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом в пределах заявленных ими требований и на основании доказательств сторон и других лиц, участвующих в деле. доказательства надаються сторонами и другими лицами, участвующими в деле. Доказывания не может основываться на предположениях.
Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст. 77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания (ч. 2 ст. 78 ГПК Украины).
Видповидно ст. 89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.
Предписаниям ч.1 ст.46 КЗоТ Украины установлено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Так, статьей 116 КЗоТ установлено, что при увольнении работникавыплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику пры увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Судом установлено, что стороны находились в трудовых отношениях с 3 августа 1982. Согласно приказу № 154 от 30.12.2019 года, истец особа_1 освобождена от предприятия ЗАО «скмз» на основании ст.36ч.1 КЗоТ Украины, что подтверждается копией трудовой книжки.
Из справки о задолженности по заработной плате № 335, по состоянию на 15.06.2020 года, предоставленной едповидачем, суд усматривает, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в размере 29054, 01 грн.
Таким образом, судом беспрекословно установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 29054, 01 грн., Что не оспаривается ответчиком, а потому исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 29054, 01 грн. подлежат удовлетворению.
Что касается взыскания с ответчика средний заработок за время задержки полного расчета, судотмечает следующее:
Анализ статей 116, 117 КЗоТ Украины свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск и т.п.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа настопает предусмотрена статьей 117 КЗоТ Украины ответственность.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе,  — следующий писля предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела — по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом размер среднего заработка необходимо проводить в соответствии с Порядком исчисления средней зарабитной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 с последующими изменениями (далее — Порядок). Согласно пунктам 2, 5 настоящего Порядка средняя заработная плата исчисляется исходя из его заработной платы за два последних отработанных месяца, предшествующих увольнению, а начисления средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной заработной платы. Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработнойплаты за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Исходя из предоставленной ответчиком справки о заработной плате истцу, его среднедневная заработная плата за два последних отработанных перед увольнением месяцев, составляет 311, 70 грн. к оплате.
Суд не принимает во внимание утверждение ответчика о нарахування средней заработной платы за время задержки расчета при увольнении при введении Кабинетом Министров Украины карантина (Постановление КМУ № 211 от 11.03.2020 года с изменениями), потому что ответчиком не представлено Сертификат торгово-промышленной палаты.
Согласно ч. 2 ст 14−1 Закона Украины О торгово-промышленных палатах Украины «определено, что одной из форс-мажорных обстоятельств — введение карантина, установленного Кабинетом Министров Украины.
Согласно ч. 1 ст 14−1 Закона Украины «О торгов-промышленные палаты Украины «торгово-промышленная палата Украины и уполномоченные им региональные торгово-промышленные палаты свидетельствуют форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) и выдают сертификат о таких обстоятельствах в течение семи дней со дня обращения субъекта хозяйственной деятельности по себестоимости. Сертификат о форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) для субъектов малого предпринимательства выдается бесплатно
То есть, Сертификат торгово-промышленной палаты — это только вдин из документов, которым можно подтвердить наступления форс-мажорных обстоятельств.
Однако, учитывая то, что суд не может выйти за пределы исковых требований, иск подлежит удовлетворению в пределах заявленной суммы иска, и с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета в размере 12779, 70 грн.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
Согласно п.2 ч.1 ст.430 ГПК Украины суд допускает немедленное исполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.

Руководствуясь ст. ст. 4, 10, 12, 76, 137, 141, 144, 263 -265, 354 ГПК Украины, ст.ст.47, 115, 116, 233, 237−1 КЗоТ Украины, суд —

принял:
Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки в расчете при звильненни- задовольниты.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1 сумму начисленной, но не выплаченной заработной платы в размере 29 054 грн.01 коп.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу освба_1, информация_1, рнокпп номер_1 средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в размере 12 779 грн.70 коп.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, понесенные расходы в виде государственной пошлины в сумме 840 грн. 80 коп.
Решение в части взыскания заработной платы за один месяц допустить к немедленному исния.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.

судья [В.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/8479/20
Провадження № 2/234/2587/20

Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

27 серпня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Демидової В.К.,
при секретарі- Воропаєвої Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу №234/8479/20 за позовною заявою особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні,  —

Обставини справи:
03 червня 2020 року позивач особа_1 звернулася до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні, яку мотивує тим, що у період з 03 серпня 1982 року по 30 грудня 2019 року знаходилась у трудових відносинах з ПрАТ «скмз». На підстав наказу № 154 від 30 грудня 2019 року вона звільнена з підприємства на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. В день звільнення їй не виплачена заробітна плата в сумі 29054, 01 грн. У зв`язку із чим, просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 29054, 01 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з 31 грудня 2019 року по день постановлення судового рішення, але не менше 27117, 90 коп. та стягнути понесені витрати у виді судового збору в сумі 840, 80 грн.
В подальшому позивач особа_1 надала суду письмову заяву, в якій уточнила позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 29054, 01 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 12779, 70 грн.
Ухвалою суду від 04 червня 2020 року відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні, в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17 червня 2020 року підготовче судове засідання по вказаній цивільній справі закрито та справа призначена до судового розгляду по суті на 29 липня 2020 року.
Позивач особа_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, в яких просила розглядати справу у її відсутності, наполягала на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, а також пояснення щодо належності доказів, в якому погодився із заборгованістю по заробітній платі у розмірі 29054, 01 грн. Щодо стягнення середнього заробітку зазначає, що середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період. Тобто, при розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі враховуються робочі дні. Так, у січні 2020 року на ПрАТ «скмз» було 13 робочих днів, у лютому 2020 року- 12 робочих днів, у березні 2020 року- 6, станом на 31.05.2002 року- 4 дні, станом на 17.06.22020 року — 6 робочі дні.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах з 03 серпня 1982 року. Згідно наказу № 154 від 30.12.2019 року, позивач особа_1 звільнена з підприємства ПрАТ «скмз» на підставі ст.36ч.1 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки.
З довідки про заборгованість по заробітній платі № 335, станом на 15.06.2020 року, яка надана відповідачем, суд вбачає, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 29054, 01 грн.
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 29054, 01 грн., що не заперечується відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 29054, 01 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, суд зазначає наступне:
Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату позивачу, його середньоденна заробітна плата за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців, складає 311, 70 грн. до сплати.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно нарахування середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні під час запровадження Кабінетом Міністрів України карантину (Постанова КМУ № 211 від 11.03.2020 року зі змінами), бо відповідачем не надано Сертифікат торгово-промислової палати.
Відповідно до ч. 2 ст 14−1 Закону України Про торгово-промислові палати України» визначено, що однією із форс-мажорних обставин — введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст 14−1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно
Тобто, Сертифікат торгово-промислової палати — це лише один з документів, яким можна підтвердити настання форс-мажорних обставин.
Проте, враховуючи те, що суд не може вийти за межі позовних вимог, позов підлягає до задоволення в межах заявленої суми позову, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, в розмірі 12779, 70 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 840, 80 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 137, 141, 144, 263 -265, 354 ЦПК України, ст.ст.47, 115, 116, 233, 237−1 КЗпП України, суд,  —

ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні- задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у розмірі 29 054 грн.01 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, у розмірі 12 779 грн.70 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, понесені витрати у виді судового збору в сумі 840 грн.80 коп.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Суддя [В.]