ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/10288/20
Производство № 2/234/2949/20

Р Е Ш Е Н И Е 
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы 

28 августа 2020 г.. Краматорск

Краматорский городской суд Донецкой области

в составе: председательствующего судьи [Ч.] А.А.,
секретарь судебного заседания Максимова В.В.
дело № 234/10288/20
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «В.арокраматорський машиностроительный завод «о взыскании задолженности по заработной плате и взыскании среднего заработка за время задержки расчета,  —

Обстоятельства дела:

17.07.2020 года особа_1 обратился в суд с иском к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и взыскании среднего заработка за время задержки расчета.
Свои исковые требования обосновал тем, что 6 июля 2012 года истца было принято на работу на ЗАО «скмз». 26.02.2020 года истец был уволен с работы на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины. С момента освобождения и по настоящее время ответчик не произвел с истцом расчет по выплате заработной платы, размер которой составляет 16 411 грн. Просит суд взыскать с ЗАО «скмз» задолженность по заработной плате в сумме 16 411 грн .; а также средний заработок за время задержки расчета при увольнении по день принятия решения, а также расходы по уплате сувого сбора.
Представитель истца особа_2 в судебное заседание не явился, через канцелярию суда предоставил заявление о рассмотрении дела без его участия, исковые требования поддержал и просил их удовлетворить.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, через канцелярию суда предоставил заявление о рассмотрении дела без его участия, а также предоставил письменные объяснения, в которых отметил, что исковые требования в части взыскания заработной платы в размере 16 411 грн. НЕ опровергаются, поскольку в настоящее время указаннаясумма истцу не выплачена. Относительно требований о взыскании среднего заработка за все время задержки, отмечают следующее. Среднедневная заработная плата составляет 388, 20 грн. Так что для расчета суммы компенсации согласно ст. 117 КЗоТ Украины эта сумма должна быть умножена на количество рабочих дней. Так, за период с 27.02.2002 г.. По 29.02.2020 г. 2 рабочих дня, в марте и апреле 2020 года по 21 рабочему дню, в мае 2020 года-6 рабочих дней в июне 2020 года- 8 рабочих дней в июле 2020 -10 рабочихдней, в августе 2020 8 рабочих дней. В связи с ведением на территории Украины карантинных норм, на предприятии введен особый режим работы. Поэтому, по май 2020 Приказом № 49 от 02.03.2020 года дополнительные неоплачиваемые нерабочие дни установлены на 04.05.2020р-08.05.2020 г., а также с 12.05.2020 г.-15.05.2020 г.. В соответствии с Приказом № 59 А от 18.03.2020 г.. и Постановлении № 2 от 18.03.2020 года на период с 18.05.2020 года по 18.07.2020 года установлена ​​рабочая неделя с двумярабочими днями. В соответствии с приказом № 134 от 30.06.2020 г. На весь период действия карантина также установлена ​​рабочая неделя по 16 рабочих часов в неделю, то есть 2 рабочих дня.
Исследовав материалы дела и проверив предоставленные сторонами доказательства, суд —

В:



Как предусмотрено ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч. 1 ст. 5 ГПК).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст. ст. 12, 13, 81 ГПК Украины рассматривает дела не иначе как по обращению лица, представленным видповидно с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии с положениями ст. ст. 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных ст. 82 этого Кодекса. Обстоятельства, установленные решением суда по гражданскому, хозяйственному или административному делу, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в которых участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства. Суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом в пределах заявленных ими требований и на основании доказательств сторон и других лиц, участвующих в деле. Доказательства предоставляются сторонами и другими лицами, участвующими в деле. Доказывания не может основываться на предположениях.
Стороны имеют право обоспользовать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст. 77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания (ч. 2 ст. 78 ГПК Украины).
В соответствии со ст. 89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и безпосередньому исследовании имеющихся в деле доказательств.
Предписаниям ч.1 ст.46 КЗоТ Украины установлено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Так, статьей 116 КЗоТ установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольненияя не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сум.
Судом установлено, что согласно приказу № 90 от 21.08.2017 г., особа_1 был принят на работу в ОАО «скмз» в литейный цех обрубщиком на обработке литья наждаком, что подтверждается копией трудовой книжки. (А.с.4−5)
Согласно приказу № 54 от 26.02.2020 года, лицо_3 был уволен на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины, в связи с сокращением численности и штата работников.
В подтверждение не выплаченной заработной платы истцом предоставлено суду справку о задолженности по заработной плате № 248по состоянию на 19.05.2020 года, из которой следует, что ответчиком в день увольнения не была выплачена заработная плата за декабрь 2019 году в размере 1302, 97 грн., январь 2020 году в размере 1754, 64 грн., февраль 2020 году в размере 13354, 38 грн. (После удержания налогов, сборов и других обязательных платежей) (а 12)
Таким образом, судом беспрекословно установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 16 411 грн. 99 коп., Что не оспаривается ответчиком, а потому повнешне требования о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 16 411 грн. 99 коп. подлежат удовлетворению.
Относительно требований о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки полного расчета, начиная с 27 февраля 2020 по день принятия решения, суд отмечает следующее.
Анализ статей 116, 117 КЗоТ Украины свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск и т.п.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день свильнення этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что учрежденийившы при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе,  — следующий после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела — по деревунь вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом размер среднего заработка необходимо проводить в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 с последующими изменениями (далее — Порядок). Согласно пунктам 2, 5 настоящего Порядка средняя заработная плата исчисляется исходя изего заработной платы за два последних отработанных месяца, предшествующих увольнению, а начисления средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной заработной платы. Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачетни по среднему заработку.
Согласно решению Конституционного Суда Украины от 22.02.2012 года по делу №1−5 / 2012, в аспекте конституционного обращения положения части первой статьи 233 Кодекса законов о труде Украины во взаимосвязи с положениями статей 116, 117, 237−1 настоящего Кодекса следует понимать так, что для обращения работника в суд с заявлением о разрешении Трудового спора по взысканию среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета при увольнении и прв возмещение причиненного при этом морального вреда установлен трехмесячный срок, течение которого начинается со дня, когда уволенный работник узнал или должен был узнать о том, что владелец или уполномоченный им орган, по вине которого произошла задержка выплаты всех причитающихся при увольнении сумм, фактически с ним рассчитался.
Таким образом, учитывая, что владелец полностью не рассчитался с работником при увольнении, трехмесячный срок обращения в суд с иском о взыскании среднего заработкав не пропущен.
Исходя из предоставленной ответчиком справки о заработной плате истцу, его среднедневная заработная плата за два последних отработанных перед увольнением месяцев (январь-февраль 2020 года) составляет 388, 20 грн. после удержания налогов и сборов.
Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета, а именно: 27.02.2020 года по 28.08.2020 года в сумме грн. (388, 20 грн. Х 76 дн. (Рабочие дни начиная с 27.02.2020 года до 28.08.2020 года).
Согласно части 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Исковое заявление было подано к суду 17.07.2020 года, предмет иска — требования имущественного характера.
Согласно пункту 1 части 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» от уплаты судебного сбора при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях освобождаются истцы по делам о взыскании заработной платы и восстановления на работе.
Согласно п. П. 1 п. 1 ч. 2 ст.4 Закона Украины «О судебном сборе» за подачу в суд искового заявления имущественного характера, которая представлена ​​физическим лицом судебный сбор взимается в размере 1 процента цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
Истцом заявлено требование о взыскании с ответчика задолженности по выплате заработной платы в размере 16 411 грн., И среднего заработка за время задержки расчета при увольнении. Учитывая, что судом эти требования удовлетворены, то с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн., А также с ответчика в пользу истца подлежит взысканию уплаченный судебный сбор в размере 840, 80 грн. за требования о взыскании среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета, что подтверждено предоставленной истцом квитанцией (л.д. 1).
Руководствуясь ст.ст. 12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263 — 265, ГПК Украины, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233 КЗоТП Украины суд,  —

В Е Л:



Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении — удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокппномер_1, проживающего по адресу: адрес_1, задолженность по заработной плате в сумме 16 411 грн. 99 коп. (Шестнадцать тысяч четыреста одиннадцать грн. 99 коп.) Без удержания из Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, буд.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающего по адресу: адрес_1, средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 29503, 20 грн. (Двадцать девять тысяч пятьсот три гривен двадцать копеек), без содержания с Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (ЕГРПОУ 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающего по адресу: адрес_1, судебный сбор в сумме 840, 80 грн. (Восемьсот сорок гривен восемьдесят коп.).
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу государства судебный сбор в размере 840, 80 грн. (Висимост сорок гривен восемьдесяткопеек).
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Решение суда вступает в законной силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Согласно п. 15.5 Переходных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается в Донецкий Апеляцийного суда через Краматорский городской суд.


судья:

Решение принято и опубликовано в единственном экземпляре в совещательной комнате.



судья:

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/10288/20
Провадження № 2/234/2949/20

Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

28 серпня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді [Ч] А.О.,
секретар судового засідання Максимова В.В.
справа № 234/10288/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,  —

обставини справи:

17.07.2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 06 липня 2012 року позивача було прийнято на роботу на ПрАТ «скмз». 26.02.2020 року позивач був звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. З моменту звільнення і по теперішній час відповідач не провів з позивачем розрахунок по виплаті заробітної плати, розмір якої складає 16 411 грн. Просить суд стягнути з ПрАТ «скмз» заборгованість по заробітній платі у сумі 16 411 грн.; а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення, а також витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача особа_2 у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, а також надав письмові пояснення, в яких зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати в розмірі 16 411 грн. не спростовуються, оскільки на даний час зазначена сума позивачу не виплачена. Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки, зазначають наступне. Середньоденна заробітна плата складає 388, 20 грн. Отже для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП України ця сума має бути помножена на кількість робочих днів. Так, за період з 27.02.2002 р. по 29.02.2020 р 2 робочих дні, у березні та квітні 2020 року по 21 робочому дню, у травні 2020 року- 6 робочих днів, у червні 2020 року- 8 робочих днів, у липні 2020 року -10 робочих днів, у серпні 2020 року 8 робочих днів. В зв`язку з веденням на території України карантинних норм, на підприємстві запроваджено особливий режим роботи. Тому, на травень 2020 року Наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані неробочі дні встановлені на 04.05.2020р-08.05.2020 р, а також з 12.05.2020 р.-15.05.2020 р. Відповідно до Наказу № 59 А від 18.03.2020 р. та Постанові № 2 від 18.03.2020 року на період часу з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року встановлено робочий тиждень з двома робочими днями. Відповідно до наказу № 134 від 30.06.2020 р. на весь період дії карантину також встановлено робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочих дні.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, суд, —

встановив:



Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено, що згідно наказу № 90 від 21.08.2017 р., особа_1 було прийнято на роботу до ПАТ «скмз» у літейний цех обрубщиком на обробці лиття наждаком, що підтверджується копією трудової книжки. (а.с.4−5)
Згідно наказу № 54 від 26.02.2020 року, особа_3 було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників.
На підтвердження не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду довідку про заборгованість по заробітній платі № 248 станом на 19.05.2020 року, з якої вбачається, що відповідачем на день звільнення не була виплачена заробітна плата за грудень 2019 року в розмірі 1302, 97 грн., січень 2020 року в розмірі 1754, 64 грн., лютий 2020 року в розмірі 13354, 38 грн. (після утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів) (а.с. 12)
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 16 411 грн. 99 коп., що не заперечується відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 16 411 грн. 99 коп. підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 27 лютого 2020 року по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.
Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1−5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237−1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, враховуючи, що власник повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.
Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату позивачу, його середньоденна заробітна плата за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців (січень-лютий 2020 року) складає 388, 20 грн. після утримання податків і зборів.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 27.02.2020 року по 28.08.2020 року, в сумі грн. (388, 20 грн. х 76 дн. (робочі дні починаючи з 27.02.2020 року до 28.08.2020 року).
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява була подана досуду 17.07.2020 року, предмет позову — вимоги майнового характеру.
Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 16 411 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Враховуючи, що судом ці вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн., а також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 840, 80 грн. за вимоги про стягнення суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що підтверджено наданою позивачем квітанцією (а.с. 1).
Керуючись ст.ст. 12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263 — 265, ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233 КЗпП України суд,  —

У Х В, А Л И В:



Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні — задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, який мешкає за адресою: адреса_1, заборгованість по заробітній платі у сумі 16 411 грн. 99 коп. (шістнадцять тисяч чотириста одинадцять грн. 99 коп.) без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, який мешкає за адресою: адреса_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 29503, 20 грн. (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот три гривен двадцять копійок), без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, який мешкає за адресою: адреса_1, судовий збір в сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімост сорок гривен вісімдесят копійок).
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд.


Суддя:

Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.



Суддя: