ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/9212/20
Производство № 2/234/2741/20

Р Е Ш Е Н И Е 
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы 
7 сентября 2020 г.. Краматорск
Краматорский городской суд Донецкой области
в составе: председательствующего судьи — [С.] Ю.А.,
секретарь судебного заседания — [Х.] А.С.,
дело №234 / 9212/20 производства №2 / 234/2741/20
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску
особа_1 (зареестрований по адреса_1)
к 
Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (юридический адрес: Донецкая область, г.. Краматорск, ул. Конрада Гампера, 2)
о взыскании задолженности по заработной плате и взыскании среднего заработка за время задержки расчета,  —
Обстоятельства дела:
19.06.2020 года особа_1 обратился в суд с иском к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плать и взыскании среднего заработка за время задержки расчета.
Свои исковые требования обосновал тем, что 19.03.1990 года истца было принято к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» на должность электромонтер по ремонту и обслуживанию электрооборудования. 18.02.2020 года был уволен с работы согласно п. 1 ст.40 КЗоТ Украины. С момента освобождения и по настоящее время работодатель не оплатил ему заработную плату в размере 15339, 11 грн., Что подтверждаетсясправкой о задолженности по заработной плате №339 по состоянию на 16.06.2020 года. Также считает, что с ответчика необходимо взыскать средний заработок за все время задержки в расчете по его заработной плате начиная с 18.02.2020 года по день принятия судебного решения.
Просит суд взыскать с ЗАО «скмз» задолженность по заработной плате в сумме 15339, 11 грн. и средний заработок за время задержки выплаты заработной платы начиная с 18.02.2020 года и до вынесения судебного решения.
31.08.2020ответчик предоставил объяснения по относимости доказательств, согласно которым исковые требования признал исключительно в пределах исковых требований и отметил, что исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате в размере 15339, 11 грн., ответчиком опровергается.
Средний заработок работника определяется в соответствии с ст.27 ЗУ «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным Постановлением КМУ от 08.02.1995 года №100.
Согласно абз.2 п.8 р.IV Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 8 февраля 1995 года, в случае если средняя заработная плата определена законодательством как расчетная величина для начисления выплат и помощи, она исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы, рассчитанной в соответствии с абзацем первым этого пункта на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде.
Среднедневная заработная плата (исключая податкив) составляет 274, 41 грн .. следовательно, для расчета суммы компенсации согласно ст. 117 КЗоТ Украины эта сумма должна быть умножена на количество рабочих дней, начиная с 19.02.2020 года. Работодатель, как налоговый агент, самостоятельно начисляет и отчисляет налоги среднего заработка за время задержки расчета.
До начала введения карантина (12.03.2020 года) количество рабочих дней в марте 2020 — 6 рабочих дней в апреле -0 рабочих дней. Приказом №49 от 02.03.2020 года дополнительные неоплачиваемые дниустановлены на 04.05.2020 года — 08.05.2020 года, а также с 12.05.2020 года — 15.05.2020 года. в соответствии с приказом №59А от 18.03.2020 года и Постановления №2 от 18.03.2020 года на период с 18.05.2020 года по 18.07.2020 года установлена ​​рабочая неделя с двумя рабочими днями. В соответствии с приказом № 134 от 30.06.2020 года на весь период действия карантина также установлена ​​неполная рабочая неделя по 16 рабочих часов в неделю, то есть 2 рабочих дня.
Так, за период с 19.02.2020 года по 28.02.2020года — 6 рабочих дней в марте 2020 -6 рабочих дней в апреле 2020 — 0 рабочих дней в мае 2020 — 6 рабочих дней в июне 2020 — 8 рабочих дней, в июле 2020 — 10 рабочих дней в августе 2020 — 8 рабочих дней в сентябре 2020 будет — 8 рабочих дней.
В судебное заседание истец не явился, однако предоставил суду заявление, согласно которому просит рассмотреть дело в его отсутствие, исковые требования поддерживает. Представитель ответчика, в судебном заседаниипоявилась, но направила в суд письменные объяснения на иск и просила провести рассмотрение дела без участия представителя ответчика.
В соответствии с требованиями ст. 223 ГПК Украины, судом принято, что неявка сторон, надлежащим образом извещенных о времени и месте судебного заседания, не препятствует рассмотрению дела по существу.
Постановлением Краматорского городского суда Донецкой области от 22.06.2020 года производство по делу было открыто в порядке упрощенного искового производства с вызовом сТорин на 20.07.2020 года в 08:00 часов.
Рассмотрев материалы дела, суд установил:
Как предусмотрено ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч.1 ст. 5 ГПК).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст. ст. 12, 13, 81 ГПК Украины рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. В соответствии с положениями ст. ст. 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных ст. 82 этого Кодекса. Обстоятельства, установленные решением суда по гражданскому, хозяйственному или административному делу, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в которых участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства. Суд рассматривает гражданские дела не иначе какпо обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом в пределах заявленных ими требований и на основании доказательств сторон и других лиц, участвующих в деле. Доказательства предоставляются сторонами и другими лицами, участвующими в деле. Доказывания не может основываться на предположениях.
Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст. 77 ГПК Украинскаяны). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания (ч. 2 ст. 78 ГПК Украины).
В соответствии со ст. 89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.
Предписаниям ч.1 ст.46 КЗоТ Украины установлено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения видаты работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Так, статьей 116 КЗоТ установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихсяработнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Судом установлено, что согласно трудовой книжки номер_1 19.03.1990 года истца было принято к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод «на должность электромонтер по ремонту и обслуживанию электрооборудования. 18.02.2020 года был уволен с работы согласно п. 1 ст.40 КЗоТ Украины. (А.С. 4−5).
В подтверждение не выплаченной заработной платы истцом предоставлено суду справку о задолженности по заработной плате №339 по состоянию на 16.06.2020 года, из которой следует, что ответчиком в день увольнения не была выплачена заработная плата за декабрь 2019 года, январь 2020 — февраль 2020 на общую сумму 15339, 11 грн. (А.с.6).
доказов уплаты указанной задолженности ответчиком суду не предоставлено.
Таким образом, судом установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 15339, 11 грн., А потому исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 15339, 11 грн. подлежат удовлетворению.
Относительно требований о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки полного расчета, начиная с 19.02.2020 года по день принятия решения, суд отмечает следующее.
Анализ статей 116, 117 КЗоТ Украины свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск и т.п.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украиныи ответственность.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе,  — следующий после предъявления им работодателю требований про расчет, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела — по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом размер среднего заработка необходимо проводить в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КаБинет Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 с последующими изменениями (далее — Порядок). Согласно пунктам 2, 5 настоящего Порядка средняя заработная плата исчисляется исходя из его заработной платы за два последних отработанных месяца, предшествующих увольнению, а начисления средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной заработной платы. Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, перадяться путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Согласно решению Конституционного Суда Украины от 22.02.2012 года по делу №1−5 / 2012, в аспекте конституционного обращения положения части первой статьи 233 Кодекса законов о труде Украины во взаимосвязи с положениями статей 116, 117, 237−1 настоящего Кодекса следует понимать так, что для зоветрнення работника в суд с заявлением о разрешении Трудового спора по взысканию среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета при увольнении и о возмещении причиненного при этом морального вреда установлен трехмесячный срок, течение которого начинается со дня, когда уволенный работник узнал или должен был узнать о том, что владелец или уполномоченный им орган, по вине которого произошла задержка выплаты всех причитающихся при увольнении сумм, фактически с ним рассчитался. Таким образом, учитывая, что ответчик полностью не рассчитался с работником при увольнении, трехмесячный срок обращения в суд с иском о взыскании среднего заработка не пропущен.
Исходя из предоставленной истцом справки о заработной плате, его среднедневная заработная плата составляет 274, 41 грн. после удержания налогов и сборов, не возражает ответчик.
Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета, а именно: за периодз19.02.2020 года по 28.02.2020 года — 6 рабочих дней в марте 2020 -6 рабочих дней в апреле 2020 — 0 рабочих дней в мае 2020 — 6 рабочих дней в июне 2020 — 8 рабочих дней, в июле 2020 — 10 рабочих дней, в августе 2020 — 8 рабочих дней в сентябре 2020 — 5 рабочих дней, то есть всего 49 рабочих дней, таким образом, 49×274, 41 грн. = 13446, 09 грн.
Согласно части 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенныхисковых требований.
Исковое заявление было подано в суд 19.06.2020 года, предмет иска — требования имущественного характера.
Согласно пункту 1 части 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» от уплаты судебного сбора при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях освобождаются истцы по делам о взыскании заработной платы и восстановления на работе.
Согласно п. П. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закона Украины «О судебном сборе» за подачу в суд искового заявления имущественного характера, которая представлена ​​физическим лицом судебныйсбор взимается в размере 1 процента цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
Учитывая, что судом требования удовлетворены, то с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн.
Руководствуясь ст.ст. 12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263 — 265, ГПК Украины, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233 КЗоТ Украины суд,  —
В Е Л:

Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и взыскании среднего заработка за время задержки расчета — удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; юридический адрес: Донецкая область, г.. Краматорск, ул. Конрада Гампера, д. 2) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_2, зарегистрированный по адресу: адрес_1), задолженность по заработной плате в сумме 15339, 11 грн. (Пятнадцать тысяч триста тридцать девять грн. 11 коп.) Без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; юридический адрес: Донецкая область, г.. Краматорск, ул. Конрада Гампера, д. 2) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_2, зарегистрированный по адресу: адрес_1), средний заработок за время задержки розсчета при увольнении в сумме 13446, 09 грн. (Тринадцать тысяч четыреста сорок шесть грн. 09 коп.) Без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_2, зарегистрированный по адресу: адрес_1), судебный сбор в размере 840, 80 грн. (висимсот сорок гривен восемьдесят копеек).
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу государства судебный сбор в размере 840, 80 грн. (Восемьсот сорок гривен восемьдесят копеек).
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть обжаловано в Донецкой апелляционный суд через Краматорский городскиеи суд Донецкой области путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому решение суда не было врученным в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему соответствующего решения суда.

Истец: особа_1 (информация_1, рнокпп номер_2, зарегистрированный по адресу: адреса_1).

соответишь: Частное акционерное общество «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д. 2).

Судья Краматорского городского
суда Донецкой области Ю.А. [С]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/9212/20
Провадження № 2/234/2741/20

Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 
07 вересня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді — [С.] Ю.О.,
секретар судового засідання — [Х] А.С.,
справа №234/9212/20, провадження №2/234/2741/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
особа_1 (зареєстрований за адресою: адреса_1)
до 
Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (юридична адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, 2)
про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,  —
обставини справи:
19.06.2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 19.03.1990 року позивача було прийнято до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на посаду електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. 18.02.2020 року був звільнений з роботи згідно п. 1 ст.40 КЗпП України. З моменту звільнення і по теперішній час роботодавець не сплатив йому заробітну плату в розмірі 15339, 11 грн., що підтверджуються довідкою про заборгованість по заробітній платі №339 станом на 16.06.2020 року. Також вважає, що з відповідача необхідно стягнути середній заробіток за весь час затримки в розрахунку по його заробітній платі починаючи з 18.02.2020 року по день ухвалення судового рішення.
Просить суд стягнути з ПрАТ «скмз» заборгованість по заробітній платі у сумі 15339, 11 грн. та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати починаючи з 18.02.2020 року і до винесення судового рішення.
31.08.2020 року відповідач надав пояснення щодо належності доказів, відповідно до яких позовні вимоги визнав виключно у межах позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 15339, 11 грн., відповідачем не спростовується.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.
Згідно з абз.2 п.8 р.IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньоденна заробітна плата (за виключенням податків) складає 274, 41 грн.. отже, для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП України ця сума має бути помножена на кількість робочих днів, починаючи з 19.02.2020 року. Роботодавець, як податковий агент, самостійно нараховує та відраховує податки з середнього заробітку за час затримки розрахунку.
До початку введення карантину (12.03.2020 року) кількість робочих днів у березні 2020 року — 6 робочих днів, у квітні -0 робочих днів. Наказом №49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані дні встановлені на 04.05.2020 року — 08.05.2020 року, а також з 12.05.2020 року — 15.05.2020 року. відповідно до наказу №59А від 18.03.2020 року та Постанови №2 від 18.03.2020 року на період часу з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року встановлено робочий тиждень з двома робочими днями. Відповідно до наказу № 134 від 30.06.2020 року на весь період дії карантину також встановлено неповний робочий тиждень по 16 робочих годин на тиждень, тобто 2 робочих дні.
Так, за період з 19.02.2020 року по 28.02.2020 року — 6 робочих днів, у березні 2020 року -6 робочих днів, у квітні 2020 року — 0 робочих днів, у травні 2020 року — 6 робочих днів, у червні 2020 року — 8 робочих днів, у липні 2020 року — 10 робочих днів, у серпні 2020 року — 8 робочих днів, у вересні 2020 року буде — 8 робочих днів.
У судове засідання позивач не з`явився, проте надав суду заяву, відповідно до якої просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує. Представник відповідача, у судове засідання не з`явилася, але надіслала до суду письмові пояснення на позовну заяву та просила провести розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України, судом ухвалено, що неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 22.06.2020 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 20.07.2020 року об 08:00 годині.
розглянувши матеріали цивільної справи, СУД встановив:
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки номер_1, 19.03.1990 року позивача було прийнято до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на посаду електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. 18.02.2020 року був звільнений з роботи згідно п. 1 ст.40 КЗпП України. (а.с. 4−5).
На підтвердження не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду довідку про заборгованість по заробітній платі №339 станом на 16.06.2020 року, з якої вбачається, що відповідачем на день звільнення не була виплачена заробітна плата за грудень 2019 року, січень 2020 року — лютий 2020 року, на загальну суму 15339, 11 грн. (а.с.6).
Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.
Таким чином, судом встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 15339, 11 грн., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 15339, 11 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 19.02.2020 року по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.
Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1−5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237−1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, враховуючи, що відповідач повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.
Виходячи з наданої позивачем довідки про заробітну плату, його середньоденна заробітна плата складає 274, 41 грн. після утримання податків і зборів, що не заперечує відповідач.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: за період з19.02.2020 року по 28.02.2020 року — 6 робочих днів, у березні 2020 року -6 робочих днів, у квітні 2020 року — 0 робочих днів, у травні 2020 року — 6 робочих днів, у червні 2020 року — 8 робочих днів, у липні 2020 року — 10 робочих днів, у серпні 2020 року — 8 робочих днів, у вересні 2020 року — 5 робочих днів, тобто всього 49 робочих днів, таким чином, 49×274, 41 грн. =13446, 09 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява була подана до суду 19.06.2020 року, предмет позову — вимоги майнового характеру.
Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що судом вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263 — 265, ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233 КЗпП України суд,  —
У Х В, А Л И В:

Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку — задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; юридична адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд. 2) на користь особа_1 (інформація_1, рнокпп номер_2, який зареєстрований за адресою: адреса_1), заборгованість по заробітній платі у сумі 15339, 11 грн. (п`ятнадцять тисяч триста тридцять дев`ять грн. 11 коп.) без утримання з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; юридична адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд. 2) на користь особа_1 (інформація_1, рнокпп номер_2, який зареєстрований за адресою: адреса_1), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 13446, 09 грн. (тринадцять тисяч чотириста сорок шість грн. 09 коп.) без утримання з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 (інформація_1, рнокпп номер_2, який зареєстрований за адресою: адреса_1), судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят копійок).
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: особа_1 (інформація_1, рнокпп номер_2, який зареєстрований за адресою: адреса_1,).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд. 2).

Суддя Краматорського міського
суду Донецької області Ю.О. [С.]