ПРАТ "ЦЗФ "МИРНОГРАДСЬКА": невыплата зарплаты

Дело № 226/2379/20


ЕУН 226/2379/20

Производство № 2/226/840/2020

Р Е Ш Е Н И Е

И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

18 декабря 2020 г.. Мирноград

Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего - судьи [Р.] А.А.,
с участием секретаря [О.] А.В.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления (вызова) сторон дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Центральная обогатитльна фабрика «Мирноградська» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,

В С Т А Н О В И Л:

Истец особа_1 обратилась в суд с иском к ответчику Частного акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
В обоснование исковых требований указала, что в период с 23.07.2018 года по25.05.2020 года она работала в частное акционерное общество «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »машинистом конвейера 2 разряда участка« Погрузка ». 25.05.2020 года была уволена по ст.38 Кодекса законов о труде Украины по собственному желанию. При увольнении ответчик своевременно не провел с ней полный расчет, чем нарушил требования ст.ст.47, 116 КЗоТ Украины относительно полного расчета в день увольнения. Ответчиком ей была предоставлена ​​справка о размере задолженности по зарабитной плате, которая составляет 26530, 18 грн., из которых по октябрь 2019 - 778, 56 грн., за ноябрь 2019 - 3969, 53 грн., за декабрь 2019 - 3192, 04 грн., за январь 2020 - 3550, 60 грн., за февраль 2020 - 3298, 73 грн., за март 2020 - 3573, 25 грн., за апрель 2020 - 3575, 66 грн., за май 2020 - 4591, 81 грн. Ее среднедневная заработная плата составляет 254, 43 грн. Статьей 117 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органав причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины, ответчик должен выплатить ему его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. Таким образом ответчик должен выплатить ей средний заработок за все время задержки расчета, который по состоянию на дату обращения в суд составляет 22644, 27 грн. из расчета: 254, 43 грн. х 89 рабочих дня задержки расчета (в дни в мае 2020 года, 20 дней в июне 2020 года, 23 дня в июле 2020 года, 20 днейв августе 2020 года и 22 дня в сентябре 2020 года). Просит суд взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в сумме 26530, 18 грн., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении по день принятия судом решения, а также судебные расходы.
Исследовав материалы дела, суд приходит к выводу, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец с 23.07.2018 года по 25.05.2020 года находилась в трудовых отношениях с ответстдачем, работала машинистом конвейера 2 разряда на участке «Погрузка», была освобождена согласно ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию (а 5-9).
Согласно справок ответчика задолженность по заработной плате истца по состоянию на 31.07.2020 года составляет по октябрь 2019 - 778, 56 грн., За ноябрь 2019 - 3969, 53 грн., За декабрь 2019 - 3192, 04 грн., За январь 2020 - 3550, 60 грн., за февраль 2020 - 3298, 73 грн., за март 2020 - 3573, 25 грн., за апрель 2020 - 3575, 66 грн., За май 2020 - 4591, 81 грн., Что вместе составляет - 26530, 18 грн. Среднедневная заработная плата истца составляет 254, 43 грн. (А.с.11, 12).
Согласно выписки по карточному счету особа_1 полный расчет до настоящего времени ответчиком с ней не проведена (а.с.13-16).
Согласно ч.1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч.1 ст.115 КЗоТ Украины, ч.1 ст.24 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленнуютрудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Согласно ст.117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченногоим органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Таким образом, поскольку ответчиком полный расчет с истцом на дату принятия судебного решения не было проведено, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию задолженность по заработной плате в сумме 26530, 18 грн.
Также, учитывая, что ответчиком полный расчет с истцом при увольнении не было проведено, поэтому за период с 26.05.2020 (следующий день после освобождения) по день вынесения по делу судебного решения, то есть по 18.12.2020, предусмотренный ст.117 КЗоТ Украины средний заработок истца за время задержки расчета при увольнении составляет 36892, 35 грн., исходя из расчета: 254, 43 грн. х 145 рабочих дней за период с 26.05.2020 по 18.12.2020.
Согласно постановлению Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 года по делу № 761/9584/15-ц (производство № 14-623цс18), с учетом конкретных обстоятельств дела, имеющих юридическое значение и, в частности, определенных Большой Палатой Верховного Суда критериев, суд может уменьшить размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении работника независимо от того, он удовлетворяет исковые требования о взыскании причитающихся уволенному работнику сумм в полном объеме или частично.
Уменьшая размер возмещения, определимной исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины, необходимо учитывать:
- размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
- период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода на моментв нарушение права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
- вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
- иные обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчетпри увольнении.
Поэтому, с учетом постановления Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 года по делу № 761/9584/15-ц (производство № 14-623цс18), принимая во внимание размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, период задержки выплаты этой задолженности и другие обстоятельства дела, суд считает необходимым уменьшить размер возмещения, определенный исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении отвовидно статье 117 КЗоТ Украины, и взыскать с ответчика в пользу истца средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 26.05.2020 по 18.12.2020 в сумме 27000 грн.
Согласно ст.141 ГПК Украины с ответчика в пользу истца подлежат взысканию понесенные им судебные расходы по уплате судебного сбора относительно исковых требований о взыскании среднего заработка за задержку расчета при увольнении в размере 840, 80 грн.
На основании ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗоТ Украини, ст 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», руководствуясь ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ГПК Украины, суд

Р Е Ш И Л:

Иск особа_1, зарегистрированная по адресу: адрес_1, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1 к Частного акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська », местонахождение: 85327, м.Мирноград Донецкой области, вул.Шосейна, 2, код егрпоу 24820699, о взыскание задолженности пв заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 26530 (двадцать шесть тысяч пятьсот тридцать) рублей. 18 коп. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении по 26.05.2020 по 18.12.2020 в сумме 27000 (двадцать семь тысяч) рублей.
В удовлетворении других исковых требований отказатьи.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу особа_1 судебный сбор в размере 840 (семьсот) грн. 80 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы. Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке. Апелляционная жалоба на решение суда подается в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня принятия решения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительнуюи резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.


судья [О.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 226/2379/20


ЄУН 226/2379/20

Провадження № 2/226/840/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого – судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря Орлової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач особа_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що в період з 23.07.2018 року по 25.05.2020 року вона працювала на Приватному акціонерному товаристві «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» машиністом конвеєру 2 розряду дільниці «Вантаження». 25.05.2020 року її було звільнено за ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням. При звільненні відповідач своєчасно не провів з нею повний розрахунок, чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. Відповідачем їй була надана довідка про розмір заборгованості по заробітній платі, яка становить 26530, 18 грн., з яких за жовтень 2019 року – 778, 56 грн., за листопад 2019 року – 3969, 53 грн., за грудень 2019 року – 3192, 04 грн., за січень 2020 року – 3550, 60 грн., за лютий 2020 року – 3298, 73 грн., за березень 2020 року – 3573, 25 грн., за квітень 2020 року – 3575, 66 грн., за травень 2020 року – 4591, 81 грн. Її середньоденна заробітна плата становить 254, 43 грн. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, відповідач повинен виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином відповідач повинен сплатити їй середній заробіток за весь час затримки розрахунку, який станом на дату звернення до суду складає 22644, 27 грн. із розрахунку: 254, 43 грн. х 89 робочих дні затримки розрахунку (у дні у травні 2020 року, 20 днів у червні 2020 року, 23 дні у липні 2020 року, 20 днів у серпні 2020 року та 22 дні у вересні 2020 року). Просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 26530, 18 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судом рішення, а також судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач з 23.07.2018 року по 25.05.2020 року знаходилася у трудових відносинах з відповідачем, працювала машиністом конвеєра 2 розряду на дільниці «Вантаження», була звільнена згідно ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 5-9).
Згідно довідок відповідача, заборгованість по заробітній платі позивача станом на 31.07.2020 року складає за жовтень 2019 року – 778, 56 грн., за листопад 2019 року – 3969, 53 грн., за грудень 2019 року – 3192, 04 грн., за січень 2020 року – 3550, 60 грн., за лютий 2020 року – 3298, 73 грн., за березень 2020 року – 3573, 25 грн., за квітень 2020 року – 3575, 66 грн., за травень 2020 року – 4591, 81 грн., що разом становить – 26530, 18 грн. Середньоденна заробітна плата позивача становить 254, 43 грн. (а.с.11, 12).
Згідно виписки по картковому рахунку особа_1 повний розрахунок до теперішнього часу відповідачем з нею не проведено (а.с.13-16).
Відповідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, оскільки відповідачем повний розрахунок з позивачем станом на дату ухвалення судового рішення не було проведено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в сумі 26530, 18 грн.
Також, враховуючи, що відповідачем повний розрахунок з позивачем при звільненні не було проведено, тому за період з 26.05.2020 (наступний день після звільнення) по день винесення по справі судового рішення, тобто по 18.12.2020, передбачений ст.117 КЗпП України середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні складає 36892, 35 грн., виходячи із розрахунку: 254, 43 грн. х 145 робочих днів за період з 26.05.2020 по 18.12.2020.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Тому, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), приймаючи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, період затримки виплати цієї заборгованості та інші обставини справи, суд вважає необхідним зменшити розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.05.2020 по 18.12.2020 в сумі 27000 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 840, 80 грн.
На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов особа_1 , зареєстрована за адресою: адреса_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 , до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська», місцезнаходження: 85327, м.Мирноград Донецької області, вул.Шосейна, 2, код єдрпоу 24820699, про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 26530 (двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять) грн. 18 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 26.05.2020 по 18.12.2020 в сумі 27000 (двадцять сім тисяч) грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь особа_1 судовий збір в розмірі 840 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.


Суддя [О.]