ПРАТ "ЦЗФ "МИРНОГРАДСЬКА": невыплата зарплаты

Производство №2 / 235/914/20
Дело №235 / 1620/20

Р Е Ш Е Н И Е
именем Украины
5 мая 2020 Красноармейский районный суд Донецкой области в составе
председательствующей - судьи [В.] А.В.,
при секретаре [К.] А.С.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Покровскую гражданское дело по иску лицо_1 к ОАО «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка по час задержки расчета при увольнении, -
В С Т А Н О В И Л:
Истец особа_1 обратилась в суд с иском к ОАО «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении. В обоснование своих исковых требований указал, что с 01.08.1997 г.. По 04.02.2020 г.. Он находился в трудовых отношениях, работая на ЦОФ сначала электрослесарем, механиком основного производства, главным механиком, с 30.10.2012 г. - главным инженером, директором департамента углеобогащения и с 09.10.2015 г.. - генеральным директором ОАО «ЦОФ« Комсомольская ». Решением № 16/2017 от 07.11.2017 г.. Изменено наименование общества с ОАО «Центральная обогатительная фабрика« Комсомольская »на ОАО« Центральная обогатительная фабрика «Мирноградська».
Приказом № 53 / к от 04.02.2020 г.. Он был уволен на основании ст. 36 КЗоТ Украины.
В день увольнения ответчиком не были выплачены все причитающиеся ему при увольнении суммы. задолженанисть по заработной плате по состоянию на 18.02.2010 г.. составляет 412387, 55 грн., которая состоит из задолженности: по октябрь 2019 - 34931, 66 грн., за ноябрь 2019 г.- 465756, 53 грн., за декабрь 2019 г.- 48817, 00 грн., за январь 2020 - 48779, 50 грн., за февраль 2020 г.- 233283, 86 грн. Истец просит взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате в сумме 412387, 55 грн., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 05.02.2020 г.. По день окончательного росо счета.
Истец в судебное заседание не явился, просил рассмотреть дело в его отсутствие (а. С. 39).
Представитель ответчика в судебном заседании заявился, просили рассмотреть дело без участия представителя, принять решение на усмотрение суда. (А. С. 38).
Суд, исследовав материалы дела и проверив их доказательствами, приходит к следующему.
Судом установлено, что истец по делу особа_1 находился с ответчиком по делу в трудовых отношениях с 30.10.2012 г.. По 04.02.2020 г.., Где работал в должностиглавного инженера департамента углеобогащения, в дальнейшем в должности директора департамента углеобогащения, генеральным директором ОАО «ЦОФ« Мирноградська ».
Приказом № 53 / к от 04.02.2020 г.. Истец освобожден от должности по ст. 36 п. 1 КЗоТ Украины по соглашению сторон (а. С. 8-15).
Согласно справки ПАО ЦОФ «Мирноградська» задолженность ответчика перед истцом по заработной плате по состоянию на 18.02.2020. Составляет: по октябрь 2019 г.- 34931, 66 грн., За ноябрь 2019 г.- 46575, 53 грн., За декабрь2019 г.- 48817 грн., За январь 2020 г.- 48779, 50 грн., За февраль 2020 г.- 233283, 86 грн. (А. С. 16).
Согласно справки ПАО ЦОФ «Мирноградська» среднедневная заработная плата особа_1 составляет 2885, 51 грн. (А. С. 17).



В соответствии с положениями ст. 115 КЗоТ Украины, ст. 24 Закона Украины "Об оплате труда" заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной офспилковои организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, установ, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украинскаяны в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ, при отсутствии спора об их размере, предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета .
Следовательно, основанием ответственности собственника в соответствии со ст .. 117 КЗоТ, на которую ссылается истец, обосновывал свои требования, есть состав правонарушения, включающий два юридическихфакта: нарушение владельцем сроков расчета при увольнении и вина владельца.
Кроме того, следует отметить, что невыплата уволенному работнику всех сумм, причитающихся ему от собственника или уполномоченного им органа, является длящимся правонарушением, а следовательно, работник может определить окончательный объем своих требований только к моменту прекращения такого правонарушения, которым является день фактического расчета, что согласуется с правовой позицией, изложенной в решении Конституционного Суда Украины от 22 февраля 2012 року по делу № 1-5 / 2012.
Средний заработок работника определяется в соответствии со ст. 27 ЗУ «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением КМУ от 08.02.1995 г.. № 100.
Так, абзацем третьим пункта 2 Порядка установлено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата. Все выплаты включаются в расчет среднейзаработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и тому подобное.
Истца фактически был освобожден в феврале 2020 года, поэтому при расчете среднего заработка суд должен исходить из выплат за декабрь 2019р., Январь 2020
Суд считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истца средний заработок за время задержки расчета при увольнении, начиная со дня увольнения по день принятия решения суда, то есть с 05.02.2020 г.. По05.05.2020 г..
Средний заработок за вышеуказанный период составляет: 2885, 51 грн. (Средний заработок) х 61 (рабочие дни) = 176016, 11 грн.
Согласно п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Налогового кодекса Украины доходы в виде заработной платы, начисленные (выплаченные) плательщику налога в соответствии с условиями Трудового договора (контракта), включаются в состав общего месячного (годового) налогооблагаемого дохода плательщика налога и является базой обложения налогом на доходы физических лиц.
В соответствии сп. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Налогового кодекса Украины налоговый агент, начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную ст. 167 этого Кодекса.
Следовательно, заработная плата, которая подлежит взысканию с ответчика является суммой, которой во время выполнения соответствующего судебного решения подлежат начислению работодателем и содержанию налоги и сборы.
соответно с п. 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без содержание этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
То есть, обязанность удерживать налог с суммы среднего заработка за время задержки расчета при увольненииположено именно на работодателя, как налогового агента.
Системный анализ законодательства дает основания для вывода, что суммы которые суд определяет к взысканию с работодателя в пользу работника, как средний заработок исчисляется без вычитания сумм налогов и сборов. Последние подлежат начислению работодателем при исполнении соответствующего судебного решения, вследствие чего выплачена работнику сумма уменьшается на сумму налогов и сборов.
При таких обстоятельствах, определенная судом сумма среднего заработка позивача за время задержки расчета, подлежащей взысканию с ответчика, является суммой, с которой во время выполнения соответствующего судебного решения подлежат начислению работодателем и содержанию налоги и сборы.
Всего с ответчика в пользу истца следует взыскать задолженность по заработной плате за период с октября 2019 по февраль 2020 г.- в сумме 412387, 55 грн., Средний заработок
за время задержки расчета при увольнении с момента увольнения по день принятия решения суда, то есть с 04.02.2020 г.. по05.05.2020 г.. В сумме 176016, 11 грн, с содержанием в дальнейшем из этой суммы среднего заработка обязательных налогов и сборов, соответствует вышеуказанным нормам права.
В соответствии со ст. 141 ГПК Украины с ответчика в пользу истца следует взыскать судебный сбор в размере 840, 80 грн., В пользу государства следует взыскать 5043, 24 грн. (5884, 037-840, 80 = 5043, 24) судебного сбора.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 38, 47, 115, 116 КЗоТ, ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ГПК Украины, суд
Р Е Ш И Л:
Исковые вимогиОСОБА_1 в ПАО «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить.
Взыскать с Частного Акционерного Общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 412387, 55 грн., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 176016, 11 грн. с всодержанием в дальнейшем из этой суммы обязательных налогов и сборов, и понесенный судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
Взыскать с Частного Акционерного Общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу государства судебный сбор в сумме 5043, 24 грн.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апеляцийнои жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Истец особа_1, информация_1, ИНН номер_1, проживающий по адресу: адрес_1.
Ответчик: Открытое акционерное общество «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська », код егрпоу 24820699, г.. Мирноград, ул. Шоссейная, 2.

судья:

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:



Провадження №2/235/914/20
Справа №235/1620/20

Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 травня 2020 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючої - судді [В.] О.В.,
при секретарі Комарової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом особа_1 до ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач особа_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що з 01.08.1997 р. по 04.02.2020 р. він перебував у трудових відносинах, працюючи на ЦЗФ спочатку електрослюсарем, механіком основного виробництва, головним механіком, з 30.10.2012 р. – головним інженером, директором департаменту вуглезбагачення і з 09.10.2015 р. – генеральним директором ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська» . Рішенням № 16/2017 від 07.11.2017 р. змінено найменування товариства з ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» на ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська».
Наказом № 53/к від 04.02.2020 р. він був звільнений на підставі ст. 36 КЗпП України.
У день звільнення відповідачем не були виплачені всі належні йому при звільненні суми. Заборгованість по заробітній платі станом на 18.02.2010 р. становить 412387, 55 грн., яка складається із заборгованості: за жовтень 2019 р. – 34931, 66 грн., за листопад 2019 р.- 465756, 53 грн., за грудень 2019 р.- 48817, 00 грн., за січень 2020 р. – 48779, 50 грн., за лютий 2020 р.- 233283, 86 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 412387, 55 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 05.02.2020 р. по день остаточного розрахунку.
Позивач в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність ( а. с. 39).
Представник відповідача в судове засідання не заявився, просили справу слухати без участі представника, ухвалити рішення на розсуд суду. ( а. с. 38).
Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач по справі особа_1 перебував з відповідачем по справі у трудових відносинах з 30.10.2012 р. по 04.02.2020 р., де працював на посаді головного інженера департаменту вуглезбагачення, в подальшому на посаді директора департаменту вуглезбагачення, генеральним директором ПАТ «ЦЗФ «Мирноградська».
Наказом № 53/к від 04.02.2020 р. позивача звільнено з посади за ст. 36 п. 1 КЗпП України за згодою сторін ( а. с. 8-15).
Згідно довідки ПАТ ЦЗФ «Мирноградська» заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі станом на 18.02.2020 р. становить: за жовтень 2019 р.- 34931, 66 грн., за листопад 2019 р.- 46575, 53 грн., за грудень 2019 р.- 48817 грн., за січень 2020 р.- 48779, 50 грн., за лютий 2020 р.- 233283, 86 грн. ( а. с. 16).
Згідно довідки ПАТ ЦЗФ «Мирноградська» середньоденна заробітна плата особа_1 становить 2885, 51 грн. ( а. с. 17).



Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, підставою відповідальності власника відповідно до ст.. 117 КЗпП, на яку посилається позивач, обґрунтовував свої вимоги, є склад правопорушення, який включає два юридичних факта: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.
Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.
Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Позивача фактично було звільнено в лютому 2020 року, тому під час розрахунку середнього заробітку суд має виходити з виплат за грудень 2019р., січень 2020 р.
Суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з дня звільнення по день ухвалення рішення суду, тобто з 05.02.2020 р. по 05.05.2020 р.
Середній заробіток за вищевказаний період становить: 2885, 51 грн. ( середній заробіток) х 61 ( робочі дні) =176016, 11 грн.
Згідно із п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані ( виплачені) платнику податку відповідно до умов Трудового договору ( контракту), включаються до складу загального місячного ( річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.
Отже, заробітна плата, яка підлягає стягненню з відповідача є сумою, з якою під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Тобто, обов`язок утримувати податок із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні покладено саме на роботодавця, як податкового агента.
Системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що суми які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як середній заробіток , обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, унаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.
За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.
Всього з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2019 р. по лютий 2020 р.- в сумі 412387, 55 грн., середній заробіток
за час затримки розрахунку при звільнення з моменту звільнення по день ухвалення рішення суду, тобто з 04.02.2020 р. по 05.05.2020 р. в сумі 176016, 11 грн, з утриманням в подальшому з цієї суми середнього заробітку обов`язкових податків та зборів, що відповідає вищезазначеним нормам права.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 840, 80 грн., на користь держави слід стягнути 5043, 24 грн. ( 5884, 037-840, 80=5043, 24) судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 47, 115, 116 КЗпП , ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимогиОСОБА_1 до ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 412387, 55 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 176016, 11 грн. з утриманням в подальшому з цієї суми обов`язкових податків та зборів, та понесений судовий збір в сумі 840, 80 грн.
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь держави судовий збір в сумі 5043, 24 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 , проживає за адресою: адреса_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська», код єдрпоу 24820699, м. Мирноград, вул. Шосейна, 2.

Суддя: