ПРАТ "ЦЗФ "УКРАЇНА": невыплата зарплаты

Дело №242/3913/21
Производство № 2/242/1161/21

заочное решение
именем украины

08 ноября 2021 года г. Селидово

Селидовский городской суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи [В.] И.М., при секретаре [Г.] К.С., рассмотрев в открытом судебном заседании в городе Селидово порядке заочного упрощенного искового производства гражданское дело по иску особа_1 , в интересах которого действует адвокат [М.] [Э.] [Д.] в Частное акционерное общество «Центральнаяобогатительная фабрика «Украина» о взыскании денежных средств, невыплаченных при увольнении, -

установил:

Представитель истца обратился в суд с исковым заявлением в ЧАО «Центральная обогатительная фабрика «Украина» о взыскании денежных средств, невыплаченных при увольнении. Исковые требования мотивированы тем, что истец с 11.10.2013 года до 20.10.2020 года состоял с ответчиком в трудовых отношениях. 20.10.2020 года истец был уволен по собственному желанию, согласно ст. 38 КЗоТ Украины.Ответчик должен истцу заработную плату, которую не выплатил до настоящего времени. Считает, что ответчик, таким образом, нарушил трудовое законодательство. Просит взыскать с ответчика в пользу особа_1 задолженность по заработной плате и средний заработок за время задержки расчета при увольнении.
По постановлению Селидовского городского суда Донецкой области 02.08.2021 года, исковое заявление оставлено без движения и срок для устранения недостатков.
По постановлению Селидовского городского суда Донецкой области вид 13.08.2021 г. открыто производство по делу и решено рассмотрение дела осуществлять по правилам упрощенного искового производства.
Истец и его представитель в судебное заседание не явились, о дне и времени слушания дела сообщены должным образом, предоставили суду заявление, в котором исковые требования поддержали полностью и просят суд слушать дело в их отсутствие.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о дате и времени слушания дела должным образом уведомлен.
Согласно ст. 280 ЦПК Украины суд считает возможным рассмотреть дело в порядке заочного производства в отсутствие ответчика с соблюдением требований, установленных законом.
Исследовав материалы дела, решив вопрос, имели ли место обстоятельства, которыми обосновываются исковые требования и какими доказательствами они подтверждаются, есть ли другие фактические данные, имеющие значение для разрешения дела, и доказательства. приходит к выводу о том, что искподлежит удовлетворению по следующим основаниям.
В соответствии с частью 1 ст. 2 ГПК Украины задачей гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и решение гражданских дел с целью эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства.
Основным Законом Украины статьей 43 Конституции предусмотрено право каждого человека на труд, включающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом.Указанному праву человека, надлежащим образом исполняющему свои трудовые обязанности, в равной степени корреспондируется обязанность работодателя своевременно и должным образом оплачивать труд работника и своевременно выплачивать ему заработную плату.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. Согласно ст. 22 настоящего Закона субъекты организации оплаты труда не имеют правав одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Согласно ст. 1 Первого протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод (далее - Конвенция) каждое физическое или юридическое лицо имеет право мирно владеть своим имуществом; никто не может быть лишен своей собственности иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (далее – ЕСПЧ) (дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление N9 42527/98 и т.д. ) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное чаяние»/«правомерное ожидание» (legitimateexpectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
По материалув деле, усматривается, что согласно трудовой книжки номер_1 от 15.04.2004 года, лицо_1 с 11.10.2013 г. по 20.10.2020 г. работал на ЧАО «Центральная обогатительная фабрика «Украина» в должности маляра. 20.10.2020 года, уволен из ч. 3 в. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию, в связи с невыполнением предприятием законодательства о труде, невыплата заработной платы, согласно приказу № 357 от 20.10.2020 года.
Как усматривается из справки № 03-11 от 03.11.2021 года, выданной ЧАО «Центральна обогатительная фабрика «Украина», задолженность по заработной плате составляет 64 459 грн. 82 коп.
В соответствии со ст. 47 КЗоТ Украины, работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы, принадлежащие ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в статье 116 Кодекса.
Согласно ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день сувольнение не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, владелец или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Согласно ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствиии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Таким образом, обязанность по проведению с работником расчета возлагается на работодателя независимо от просьбы работника об указанной плате. Статья 117 КЗоТа Украины применяется в случае несвоевременной выплаты причитающихся работнику от предприятия сумм независимо от наличия ходатайства работника о такой выплате.
Оформив увольнениеистца и издав ему трудовую книжку, ответчик свою обязанность по проведению с работником расчета не осуществил, поэтому есть основания для применения к ответчика ответственность за задержку расчета при увольнении, предусмотренную ст. 117 КЗоТ Украины.
Согласно п. 6 постановления Пленума Верховного суда Украины от 24 декабря 1999 г. № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» по своей структуре заработная плата состоит: из основной – вознаграждения за выполненную работув соответствии с установленными нормами труда (нормами времени, выработкой, обслуживанием, должностными обязанностями); из дополнительной – вознаграждения за труд сверх установленных норм, за трудовые успехи и изобретательность и за особые условия труда (доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные действующим законодательством, премии, связанные с выполнением производственных задач и функций); а также по поощрительным и компенсационным выплатам - вознаграждения по итогам работы за год, премии за специальными системами.мы и положениями, компенсационных и других денежных и материальных выплат, не предусмотренных актами действующего законодательства или производимых сверх установленных этими актами норм.
Согласно п. 20 постановления Пленума Верховного суда Украины от 24 декабря 1999 г. № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены принадлежащие ему от ппредприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда же он в этот день не был на работе, – на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взимает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведении его до рассмотрения дела – по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его отпочевидности.
В соответствии с разъяснениями, предоставленными Верховным судом Украины в постановлении Пленума № 13 от 24 декабря 1999 г. «О практике применения судами законодательства об оплате труда» в случае применения ст. 117 КЗоТ Украины истечение трехмесячного срока обращения в суд начинается со следующего дня после проведения указанных выплат независимо от продолжительности задержки расчета.
Суд, решая исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате, считает их подлежащимиют удовлетворению, а именно с ответчика в пользу истца следует взыскать задолженность по заработной плате в размере 64 459 грн. 82 коп.
Решая исковые требования по взысканию среднего заработка за время задержки расчета, суд установил следующее.
Постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 года №100 утвержден Порядок исчисления средней заработной платы (далее - Порядок № 100).
Согласно п. 2 Порядка №100 во всех других случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприятии, в учреждении, организации менее двух календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время.
Пунктом 5 Порядка №100 установлено, что основой для определения общей суммы заработка, подлежащей выплате за время вынужденного прогула, является среднедневная (средняячасовая) заработная плата работника, которая согласно пункту 8 Порядка определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев работы (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, – на число календарных дней за этот период.
Согласно справке № 03-11 от 03.11.2021 года, выданной ЧАО «Центральная обогатительная фабрика «Украина», заработная плата лицо_1 за август 2020 года составляет 4394 грн. 92 коп., за вересень 2020 г. составляет 4834 грн. 41 коп.
С учетом письма от 29.07.2019 года № 1133/0/206-19 Минсоцполитики Украины «О расчете нормы продолжительности рабочего времени в 2020 году» количество рабочих дней истца из расчета за 2020 год составляло бы август 2020 года - 20 дней - 22 дня, поэтому исходя из предписаний указанного выше законодательства, среднедневная заработная плата лицо_1 составляет 219 грн. 74 коп., исходя из следующего расчета: 4394 грн. 92 коп. (заработная платав августе 2020 года): 20 (количество отработанных рабочих дней в августе 2020 года) + 4834 грн. 41 коп. (заработная плата в августе 2020 года): 42 (количество отработанных рабочих дней в августе 2020 и сентябре 2020 года) = 219 грн. 74 коп.
В соответствии с требованиями ст. 117 КЗоТ подлежит взысканию средний заработок время задержки расчета, однако судом производится расчет, учитывая требования ст. 13 ГПК Украины, в пределах заявленных истцом требований.
Согласно письмам N 78/0/206-18 от 08.08.2018года Минсоцполитики Украины «О расчете нормы продолжительности рабочего времени в 2019 году», № 1133/0/206-19 от 29.07.2019 года Минсоцполитики Украины «О расчете нормы продолжительности рабочего времени в 2020 году» и № 3501-06/218 от 12. .2020 года Минсоцполитики Украины «О расчете нормы продолжительности рабочего времени в 2021 году» количество рабочих дней истца с 21.10.2020 года по 08.11.2021 года составляет 264 дней, поэтому сумма среднего заработка за время задержки расчета составляет 58 011 грн. 36 коп. (из расчета: 219 грн. 74 коп. (среднедневная заработная плата) Х 264 (количество рабочих дней со следующего дня увольнения по день принятия судебного решения).
Суд, полно и всесторонне выяснив обстоятельства по делу, предоставленные суду доказательства, которые были исследованы в судебном заседании, пришел к выводу, что исковые требования истца о взыскании среднего заработка за время задержки расчета подлежат удовлетворению, а именно в размере 58 011 грн. 36 коп.
В соответствии с п. 7 ч. 1 ст. 264 ГПК Украины во времяпринятие решения суд решает вопрос в частности, есть ли основания допустить немедленное исполнение судебного решения;
Согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное исполнение решений по делам о присуждении работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
Поскольку взимание и уплата подоходного налога с граждан является соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет подлежащую взысканию сумму с учетом удержания этого налога и других обязательных платежейов, о чем отмечается в резолютивной части решения.
Согласно ст. 141 ГПК Украины, с ответчика в пользу истца должны быть взысканы расходы, связанные с уплатой судебного сбора пропорционально размеру удовлетворенных исковым требованиям.
В соответствии с п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» от уплаты судебного сбора при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях увольняются истцы по делам о взыскании заработной платы.
Согласно ст. 4 Закона Украины «О судебном сборе», которым закрепленыставки судебного сбора за представление в суд физическим лицом искового заявления имущественного характера судебный сбор составляет 1 процент цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
Истец особа_1 в соответствии с положениями п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» освобожден от уплаты судебного сбора, по требованию о взыскании заработной платы, поэтому в соответствии с требованиями статьи 141 ГПК Украиныответчика взыскать судебный сбор в доход государства в размере 908 грн. 00 коп.
Учитывая то, что льгота по уплате судебного сбора, предусмотренная п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» не распространяется на требования истца о взыскании среднего заработка за все время задержки расчета при увольнении, и поскольку истцом уплачен судебный сбор в размере 908 грн. 00 коп., поэтому в соответствии с требованиями статьи 141 ГПК Украины, в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в сумме 908грн. 00 коп.
На основании вышеизложенного, руководствуясь ст. ст. 38, 40, 116, 117, 232, 237-1, 264, 430 КЗоТ Украины, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 268 ГПК Украины, суд, -

решил:

Исковое заявление лицо_1 (место регистрации: адрес_1 , ИНН номер_2 ), в интересах которого действует адвокат [М.] [Э.] Домировнаи (местонахождение: адрес_2 ) в Частное акционерное общество «Центральная обогатительная фабрика «Украина» (мес.дана Хмельницкого, дом. 1, егрпоу 38033446) о взыскании денежных средств невыплаченных при увольнении – удовлетворить.
Взыскать с Частного акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика «Украина» (егрпоу 38033446) в пользу лицо_1 , информация_1 (ИНН номер_2 ) задолженность по заработной плате в размере 64 459. 82 коп., средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 58 011 (пятьдесят восемь тысяч единиц10) грн. 36 коп.
Подлежащие взысканию суммы определены с учетом удержания подоходного налога и других обязательных платежей.
Допустить немедленное исполнение решения в пределах платежей за один месяц.
Взыскать с Частного акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика «Украина» (егрпоу 38033446) в пользу государства судебный сбор в размере 908 (девятьсот восемь) грн. 00 коп.
Взыскать с Частного акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика «Украина» (егрпоу 38033446) в пользу лицо_1, информация_1 (ИНН номер_2) судебный сбор в размере 908 (девятьсот восемь) грн. 00 коп.
Заочное решение может быть пересмотрено принятым судом по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение 30 дней со дня его провозглашения.
В случае оставления заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения, заочное решение может быть обжаловано в общем порядке, установленном настоящим Кодексом. В этом случае срок на апелляционное обжалованиение решения начинает отсчитываться с даты постановления определения об оставлении заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения.
Апелляционная жалоба на решение суда подается непосредственно в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня оглашения решения. В случае если в судебном заседании была объявлена ​​только вступительная и резолютивная части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решения вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется с дн.я составление полного судебного решения.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не подано заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.

Судья И.М. Владимирская

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:





Справа № 242/3913/21
Провадження № 2/242/1161/21

заочне рішення
іменем україни

08 листопада 2021 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі [Г.] К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове в порядку заочного спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 , в інтересах якого діє адвокат [М.] Ельміра Дамирівна, до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою до ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 11.10.2013 року по 20.10.2020 року перебував з відповідачем у трудових відносинах. 20.10.2020 року позивача було звільнено за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України. Відповідач заборгував позивачу заробітну плату, яку не виплатив до теперішнього часу. Вважає, що відповідач таким чином порушив трудове законодавство. Просить стягнути з відповідача на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області 02.08.2021 року, позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 13.08.2021 року відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, надали суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали повністю та просять суд слухати справу у їх відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи належним чином повідомлений.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основним Законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість [censored] собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimateexpectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
З матеріалів справи, вбачається, що згідно трудової книжки номер_1 від 15.04.2004 року, особа_1 з 11.10.2013 р. по 20.10.2020 р. працював на ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» на посаді маляра. 20.10.2020 року, звільнений на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку з невиконанням підприємством законодавства про працю, невиплата заробітної плати, відповідно до наказу № 357 від 20.10.2020 року.
Як вбачається з довідки № 03-11 від 03.11.2021 року, виданої ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Україна», заборгованість по заробітній платі становить 64 459 грн. 82 коп.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, обов`язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Стаття 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.
Оформивши звільнення позивача та видавши йому трудову книжку, відповідач свій обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до роз`яснень, які надані Верховним судом України в постанові Пленуму № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі застосування ст. 117 КЗпП України перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Суд, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, вважає їх такими, що підлягають задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 64 459 грн. 82 коп.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд встановив до наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).
Відповідно до п. 2 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Пунктом 5 Порядку №100 встановлено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пункту 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно довідки № 03-11 від 03.11.2021 року, виданої ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Україна», заробітна плата особа_1 за серпень 2020 року становить 4394 грн. 92 коп., за вересень 2020 р. становить 4834 грн. 41 коп.
З урахуванням листа від 29.07.2019 року № 1133/0/206-19 Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2020 році» кількість робочих днів позивача з розрахунку за 2020 рік складав би серпень 2020 року - 20 днів, вересень 2020 року - 22 дні, тому виходячи з приписів зазначеного вище законодавства, середньоденна заробітна плата особа_1 складає 219 грн. 74 коп., виходячи з наступного розрахунку: 4394 грн. 92 коп. (заробітна плата у серпні 2020 року) : 20 (кількість відпрацьованих робочих днів в серпня 2020 року) + 4834 грн. 41 коп. (заробітна плата у серпні 2020 року) : 42 (кількість відпрацьованих робочих днів в серпні 2020 року та вересні 2020 року) = 219 грн. 74 коп.
У відповідності з вимогами ст. 117 КЗпП підлягає стягненню середній заробіток час затримки розрахунку, однак судом здійснюється розрахунок, враховуючи вимоги ст. 13 ЦПК України, в межах заявлених позивачем вимог.
Згідно листів N 78/0/206-18 від 08.08.2018 року Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2019 році», № 1133/0/206-19 від 29.07.2019 року Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2020 році» та № 3501-06/219 від 12.08.2020 року Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2021 році» кількість робочих днів позивача з 21.10.2020 року по 08.11.2021 року складає 264 днів, тому сума середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 58 011 грн. 36 коп. (з розрахунку: 219 грн. 74 коп. (середньоденна заробітна плата) Х 264 (кількість робочих днів з наступного дня звільнення по день ухвалення судового рішення).
Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані суду докази, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню, а саме у розмірі 58 011 грн. 36 коп.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню, з урахуванням утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов`язані із сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою закріплені ставки судового збору, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач особа_1 у відповідності до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, за вимогою про стягнення заробітної плати, тому відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 908 грн. 00 коп.
Враховуючи те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, та оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп., тому відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 38, 40, 116, 117, 232, 237-1, 264, 430 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву особа_1 (місце реєстрації: адреса_1 , ІПН номер_2 ), в інтересах якого діє адвокат [М.] Ельміра Дамирівнаи (місцезнаходження: адреса_2 ) до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» (місцезнаходження: Донецька область, м. Українськ, вул. [Б.] Хмельницького, буд. 1, єдрпоу 38033446) про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні – задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» (єдрпоу 38033446) на користь особа_1 , інформація_1 (ІПН номер_2 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 64 459 (шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 82 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення у розмірі 58 011 (п`ятдесят вісім тисяч одинадцять) грн. 36 коп.
Суми, що підлягають стягненню, визначені з урахуванням утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.
Допустити негайне виконання рішення в межах платежів за один місяць.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» (єдрпоу 38033446) на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» (єдрпоу 38033446) на користь особа_1 , інформація_1 (ІПН номер_2 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. [В.]