ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД": невыплата зарплаты

1Справа № 335/13270/19 2/335/652/2020
решение
именем украины
28 февраля 2020 г.. Запорожье
Орджоникидзевский районный суд. Области в составе:
председательствующего судьи [А.] Ю.В.,
с участием секретаря судебного заседания [Ж.] А.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработнойой платы, -
В:
28.11.2019 года особа_1 обратился с иском о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, мотивируя свои требования тем, что он состоял в трудовых отношениях с ООО «Строительный союз Гарантбуд», 14.11.2019 года был освобожден, однако ему не была выплачена заработная платы и другие выплаты денежных средств. Задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате составляет 12000, 00 грн., Которую истец на основании ст. 116 КЗоТ Украины просит взыскать с видповидача в судебном порядке.
Определением судьи от 17.12.2020 года открыто упрощенное исковое производство по иску особа_1 и истребовано в ООО «Строительный союз Гарантбуд» довидку- расчет начисленной, но не выплаченной заработной платы особа_1, справку о среднедневной заработок и копию приказа об увольнении.
Согласно отзыва на исковое заявление, который подан 20.02.2020 ответчик отметил, что ООО «Строительный союз« Гарантбуд »признает задолженность в сумме 33724, 98 грн. Согласно справке ТОВ «Строительный союз« Гарантбуд »размер задолженности по заработной плате истца за период с 01.09.2019 года по 30.11.2019 года составляет 33724, 98 грн.
28.02.2020 года истец уточнил исковые требования и просит взыскать в его пользу задолженность по заработной плате 33724, 98 грн.
Определением суда от 28.02.2020 года отказано в удовлетворении ходатайства об объединении исков.
Истец и его представитель в судебное заседание не явились, от истца поступило ходатайство о рассмотрении дела в егоотсутствием и отсутствием его представителя, исковые требования поддерживает в полном объеме, просит их удовлетворить.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом.
Исследовав материалы дела, проанализировав собранные и исследованные доказательства в их совокупности, суд приходит к выводу, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Согласно ст. 4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться ксуд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
В соответствии со ст 12, 13 ГПК Украины, суд рассматривает дела на принципах состязательности и диспозитивности, в пределах заявленных исковых требований на основании доказательств, представленных участниками дела.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается.
Государство создает условия для полного сдийснення гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями.
Согласно ст. 2 КЗоТ Украины работники реализуют право на труд путем заключения Трудового договора о работе на предприятии, в учреждении, организации или с физическим лицом. Работники имеют право на отдых в соответствии с законами об ограничении рабочего дня и рабочего недели и о ежегодных оплачиваемых отпусках, право на здоровые и безопасные условия труда, на объединение в профессиональные союзы и на решение коллективных трудовых конфликтов (споров) в установленном законом порядке, на участие в управлении предприятием, учреждением, организацией, на материальное обеспечение в порядке социального страхования в старости, а также в случае болезни, полной или частичной потери трудоспособности, на материальную помощь в случае безработицы, на право обращения в суд для решениятрудовых споров независимо от характера выполняемой работы или занимаемой должности, кроме случаев, предусмотренных законодательством, и другие права, установленные законодательством.
Согласно ст. 7 Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах, ратифицированного Указом Президиума Верховного Совета Украинской ССР № 2148-VIII от 19.10.1973, государства, участвующие в настоящем Пакте государства признают право каждого на справедливые и благоприятные условия труда.
В соответствии со ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выпласлышится работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Собственник или уполномоченный им орган обязан в день освония выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, установленного ч.1 ст. 47 КЗоТ Украины.
Статьей 116 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работникомтребования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Статьей 233 КЗоТ Украины установлено, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Судом установлено, что истец особа_1 принят на работу ООО «Строительный союз Гарантбуд» (приказ № 63-к от 15.04.2019 года) на должность начальника участка по 16.04.2019 г..
14.11.2019 года особа_1 был освобожден от ООО «Строительный союз Гарантбуд» с 14.11.2019 года с должности начальника участка (КП 1222.2) согласно ст. 38 КЗоТ Украины.
Согласно предоставленной ответчиком в суд справки о начисленной, але но выплаченную заработную плату, в течение сентября 2019 - октябрь 2019 особа_1 не получал в сроки, определенные ст. 115 КЗоТ Украины заработную плату, и в нарушение требований ст. 116 КЗоТ Украины не получил ее и после освобождения.
Указанные обстоятельства признаны ответчиком и, поскольку суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих обстоятельств и добровольности их признания, эти обстоятельства в силу положений ст. 82 ГПК не подлежат доказыванию.
Установив, что ответчиком нарушались срокивыплаты заработной платы в надлежащем размере, спорные отношения между сторонами возникли в связи с невыплатой ответчиком начисленной, но не выплаченной заработной платы в день увольнения, суд считает, что истцом надлежащими доказательствами доказано нарушение ответчиком требований Трудового законодательства, ответчиком были нарушены права и интересы защиты которых истец обратилась в суд, а потому они подлежат защите путем взыскания с ответчика в пользу истца задолженности по заработной плати.
Решая вопрос о размере невыплаченной заработной платы, подлежащей взысканию, суд учитывает указанное.
Согласно справки ООО «Строительный союз Гарантбуд» от 08.01.2020 года, предоставленной ответчиком во исполнение постановления об истребовании доказательств, по состоянию на 01.12.2019 года размер задолженности ответчика перед истцом по начисленной, но не выплаченной заработной плате за период сентябрь 2019 - ноябрь 2019 года составляет 33724 грн. 98 коп.
Таким образом, исковые требования особа_2 подлежат садоволенню в полном объеме, а взысканию подлежит начисленная, но фактически не выплачена заработная плата в размере предъявленных требований 33724, 98 грн ..
Статьей 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, закреплено, что каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
В понимании ЕвропЕйского Суда по правам человека мирное владение своим имуществом включает не только «классическое» право собственности, рассматривается в Украине, но и, к примеру, выплаты по трудовому договору и другие выплаты.
Следовательно, отсутствие средств у работодателя никоим образом не может служить уважительной причиной невыплаты работнику всех причитающихся ему сумм, а невыплата заработной платы расценивается Европейским судом по правам человека как нарушение права на уважение своей собственности.
Учитывая изложенное, доводы ответчикао бедственном финансовом положении и зависимость заработной платы от состояния выполнения обязательств общества, как основание для отказа в удовлетворении иска, являются несостоятельными.
На основании п. 1.ч. 1 ст. 5 ЗУ «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора за обращение в суд с исковым требованиям о взыскании заработной платы, суд считает необходимым в порядке, предусмотренном ст. 141 ГПК Украины, взыскать с ответчика в пользу государства судебный сбор в размере 768, 40 грн.
керуючись ст.ст.2, 3, 10-12, 13, 77-81, 82, 141, 263-265 ГПК Украины, суд -
принял:
Иск особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, удовлетворить.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» (г. Запорожье, пр. Маяковского, д. 20А офис 93, код егрпоу 42297022) в пользу особа_1 (информация_1, зарегистрирован: адреса_1 ИНН номер_1) начисленную, но не выплачетна заработную плату в размере 33724, 98 грн. (Тридцать три тысячи семьсот двадцать четыре гривны 98 копеек), которые указаны без вычета налога и обязательных платежей и сборов, и с которых налог и сборы подлежат вычету при уплате.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части присуждения работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» (г. Запорожье, пр. Маяковского, д. 20А вфис 93, код егрпоу 42297022) в доход государства судебный сбор в размере 768, 40 грн. (семьсот шестьдесят восемь гривен 40 копеек).
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Запорожский апелляционный суд.
Согласно п 15.5 п.1 раздела ХИИИ «Переходные положения» ГПК Украины ко дню начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные, кассационные жалобы подаются участниками дела до или через Орджоникидзевский районный суд. Запорожья.
Лица, принимавшие участие в деле, но не присутствовавшим в судебном заседании во время провозглашения судебного решения, могут подать апелляционную жалобу в течение тридцати дней со дня получения копии этого решения.
Полное судебное решение составлено 28 февраля 2020, датой принятия решения, принятого при отсутствии участников дела, является дата составления полного судебного решения.
Судья Ю.В. [А.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


1Справа № 335/13270/19 2/335/652/2020
рішення
іменем україни
28 лютого 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Апаллонової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Жечевої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -
встановив:
28.11.2019 року особа_1 звернувся з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд», 14.11.2019 року був звільнений, однак йому не була виплачена заробітна плати та інші виплати грошових коштів. Заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі становить 12000, 00 грн., яку позивач на підставі ст. 116 КЗпП України просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
Ухвалою судді від 17.12.2020 року відкрито спрощене позовне провадження за позовом особа_1 та витребувано у ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» довідку- розрахунок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати особа_1 , довідку про середньоденний заробіток та копію наказу про звільнення.
Згідно відзиву на позовну заяву, який подано 20.02.2020 відповідач зазначив, що ТОВ «Будівельний союз «Гарантбуд» визнає заборгованість у сумі 33724, 98 грн. Відповідно до довідки ТОВ «Будівельний союз «Гарантбуд» розмір заборгованості із заробітної плати позивача за період з 01.09.2019 року по 30.11.2019 року становить 33724, 98 грн.
28.02.2020 року позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі 33724, 98 грн.
Ухвалою суду від 28.02.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про об`єднання позовів.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю та відсутністю його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх [censored] суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно з ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення Трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.
Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, що встановлено ч.1 ст. 47 КЗпП України.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що позивач особа_1 прийнятий на роботу ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд»(наказ № 63-к від 15.04.2019 року) на посаду начальника дільниці з 16.04.2019 р .
14.11.2019 року особа_1 був звільнений з ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» з 14.11.2019 року з посади начальника дільниці (КП 1222.2) згідно ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до наданої відповідачем до суду довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату, протягом вересня 2019 року - жовтня 2019 року особа_1 не отримував у строки визначені ст. 115 КЗпП України заробітну плату, та у порушення вимог ст. 116 КЗпП України не отримав її і після звільнення.
Зазначені обставини визнані відповідачем і, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, ці обставини в силу положень ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню.
Встановивши, що відповідачем порушувалися строки виплати заробітної плати у належному розмірі, спірні відносини між сторонами виникли у зв`язку з невиплатою відповідачем нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у день звільнення, суд вважає, що позивачем належними доказами доведено порушення відповідачем вимог Трудового законодавства, відповідачем були порушені права та інтереси за захистом яких позивач звернулася до суду, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі.
Вирішуючи питання щодо розміру невиплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню суд враховує зазначене.
Згідно довідки ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» від 08.01.2020 року, наданої відповідачем на виконання ухвали про витребування доказів, станом на 01.12.2019 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період вересень 2019 року – листопад 2019 року складає 33724 грн. 98 коп.
Таким чином, позовні вимоги особа_2 підлягають задоволенню у повному обсязі, а стягненню підлягає нарахована, але фактично не виплачена заробітна плата у розмірі пред`явлених вимог 33724, 98 грн..
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
З огляду на наведене, доводи відповідача про скрутне фінансове становище та залежність виплати заробітної плати від стану виконання зобов`язань товариства, як підстава для відмови у задоволенні позову, є неспроможними.
На підставі п. 1.ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн.
Керуючись ст.ст.2, 3, 10-12, 13, 77-81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м.Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А офіс 93, код єдрпоу 42297022) на користь особа_1 ( інформація_1 , зареєстрований: адреса_1 , ІПН номер_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 33724, 98 грн. (тридцять три тисячі сімсот двадцять чотири гривні 98 копійок), які зазначені без відрахування податку та обов`язкових платежів і зборів, та з яких податок і збори підлягають відрахуванню при сплаті.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м.Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А офіс 93, код єдрпоу 42297022) в дохід держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн.(сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні, касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне судове рішення складено 28 лютого 2020 року, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. [А.]