ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД": невыплата зарплаты

1Справа № 335/451/20 2/335/976/2020
заочне рішення
іменем україни
09 червня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді [М.] В.О.,
за участю секретаря судового засідання Дворниикової Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем.
14.11.2019 його було звільнено із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України, однак в день звільнення, відповідач не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є порушенням ст. 116 КЗпП України.
Оскільки з позивачем не було проведено розрахунку, особа_1 звернувся до Головного управління Держпраці у Запорізькій області з заявою щодо можливих порушень відповідачем законодавства про працю.
Станом на 14.11.2019 року остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, ним було встановлено, що залишок розрахунку при звільненні становить 29 434, 00 грн.
У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні, особа_1 вважає, що з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, щ складає 24 800, 00 грн.
Розраховуючи вказану суму позивач зазначає, що його середньоденна заробітна плата становила 400, 00 грн. Кількість днів затримки розрахунку з дня звільнення по 16.01.2020 року – 62 днів (400*62= 24 800 грн. 00 коп.).
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 24 800, 00 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 22.01.2020 року, позовну заяву особа_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.
08.04.2020 року від позивача особа_1 на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог від 03.04.2020 року, в якій позивач просив стягнути з відповідача на свою користь компенсацію за несвоєчасний розрахунок станом на 10.04.2020 року у розмірі 74 237, 64 грн.
Ухвалою суду від 09.042020 року, у прийнятті заяви особа_1 про збільшення позовних вимог було відмовлено.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.04.2020 року, витребувано від відповідача наказ про звільнення особа_1 , довідку про розмір його заробітної плати, довідку про його середньоденний дохід та довідку про розмір всіх належних йому сум при звільненні.
24.04.2020 року через канцелярію суду позивачем особа_1 були подані вищезазначені документи.
У судове засідання позивач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. В заяві від 03.04.2020 року, що зареєстрована судом 08.04.2020 року просив суд проводити розгляд справи у його відсутність.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи до суду подано не було.
У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази у [censored] дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що особа_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Будівельний Союз «Гарантбуд».
Згідно наказу ТОВ «Будівельний Союз «Гарантбуд» № 185-К від 14.11.2019 року, особа_1 звільнено з посади начальника дільниці з 14.11.2019 року згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до довідки про розмір належних сум при звільнені вих. № 11/01-20 від 08.01.2020 року, ТОВ «Будівельний Союз Гарантбуд» має перед особа_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з 01.09.2019 року по 30.11.2019 року у розмірі 33 724, 98 грн., яка згідно до позову залишається не виплаченою позивачу, що не спростовано відповідачем по справі.
Згідно із ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 5 ст. 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Частиною 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, та є такими, що не спростовані відповідачем в повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позов, та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 24 800 грн. 00 коп.
При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідачу надавався строк для надання суду відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження вказаних заперечень проти позовних вимог, проте, відповідач вказаним правом не скористався, відзив на позов суду не подав. Відповідачем не спростовано факт затримки розрахунку з позивачем при звільненні, більш того ці доводи позивача знайшли своє підтвердження у наданій суду довідці про заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з 01.09.2019 року по 30.11.2019 року.
Відповідно до приписів ст. 163.1.1Податкового кодексу України, компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Згідно ст. 18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.
Таким чином, зважаючи на наведене сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні має бути виплачена позивачу після утримання необхідних податків і зборів.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:
Позов особа_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (місце знаходження: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А, офіс 93, код єдрпоу 42297022) на користь особа_2 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , місце реєстрації: адреса_1 , місце проживання: адреса_2 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 24 800 грн. 00 коп., яка визначена без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню при сплаті.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (місце знаходження: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А, офіс 93, код єдрпоу 42297022) на користь особа_2 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , місце реєстрації: адреса_1 , місце проживання: адреса_2 ) судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Копію заочного рішення надіслати сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.



Суддя В.О. [М.]