ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД": невыплата зарплаты

1Справа № 335/14197/19 2/335/713/2020
решение
именем украины

6 мая 2020 г.. Запорожье

Орджоникидзевский районный суд. Области в составе председательствующего судьи [Г.] Ю.В., с участием секретаря судебного заседания Ровенской В.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд »о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -

В:
В декабря 2019 лицо_1 обратился с иском к ООО «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
В обоснование иска указано, что истец состоял в трудовых отношениях с ответчиком, 15.10.2019 года он был освобожден от занимаемой должности по соглашению сторон, на основании п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины, в соответствии с приказом № 16-К. На момент нильнення ответчик не осуществил расчета по заработной плате, остаток расчета при увольнении составляет 15 282 грн. 84 коп. Поскольку ответчик в полном объеме добровольно задолженность не выплачивает, поэтому истец вынужден обратиться в суд. Ссылаясь на ст 117 КЗоТ Украины просил взыскать с ответчика в его пользу средний заработок за все время задержки расчета при увольнении, который по состоянию на 22.11.2019 года составляет 18 848 грн. 91 коп.
Определением судьи от 27.12.2019 года исковыев заявление принято к рассмотрению и открыто производство по делу, рассмотрение дела решено провести в порядке упрощенного искового производства с сообщением (вызова) участников дела.
20.02.2020 года от ответчика поступил отзыв на исковое заявление, в котором ответчик не приводя обоснования против иска, указал на то, что в производстве суда уже находится аналогичная гражданское дело.
02.03.2020 года в суд поступило заявление особа_1 об увеличении исковых требований, согласно которой истец просить взыскать средний заработок за время задержки расчета при увольнении, рассчитанный по состоянию на 03.03.2020 года и составляет 55 817 грн. 86 коп.
08.04.2020 года в суд поступило заявление особа_1 об увеличении исковых требований, согласно которой истец просит взыскать средний заработок за время задержки расчета при увольнении, рассчитанный по состоянию на 08.04.2020 года и составляет 70 626 грн. 68 коп.
В судебном заседании истец и представитель ответчика, будучи должным образом сообщеннымо времени и месте рассмотрения дела, не появились, заявлений об отложении рассмотрения дела суду не представлены, суд считает возможным провести рассмотрение дела в отсутствие истца и представителя ответчика на основании имеющихся доказательств, содержащихся в материалах дела.
При отсутствии участников процесса рассмотрение гражданского дела осуществлено в порядке ч. 2 ст.247 ГПК Украины без фиксации судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства.
Суд, исследовав материалы дела, оцениви имеющиеся у них доказательства в их совокупности, пришел к выводу, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1 находился в трудовых отношениях с ООО «Строительный Союз" Гарантбуд »(приказ №48-К от 30.05.2019), в котором работал в должности бетонщика третьего разряда.
15.10.2019 года особа_1 был освобожден от ООО «Строительный Союз" Гарантбуд »по соглашению сторон, на основании п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины, в соответствии с приказом № 163-К от 15.10.2019 года, с 15 октября 2019 года.
Видповидно ст. 43 Конституции Украины, право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
По ст. 47 КЗоТ Украины, работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы, причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в гдень увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанной статье срок выплатить не оспариваемуюим сумму.
Согласно письму Главного управления Гоструда в Запорожской области №08 / 02.8-05 / 9798 от 13.11.2019 года ООО «Строительный Союз Гарантбуд» имеет перед особа_1 задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате в размере 15 282, 84 грн.
Согласно ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, установа, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно п. 20 постановления Пленума ВСУ № 13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот деньбыл на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведенные его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом, отсутствие средств у работодателя никоим образом не может служить уважатьной причиной невыплаты работнику всех причитающихся ему сумм, а невыплата заработной платы расценивается Европейским судом по правам человека как нарушение права на уважение своей собственности.
При определении размера среднего заработка за время задержки расчета при увольнении применяются требования п.п. 2, 3, 5, 8 Постановления КМ Украины № 100 от 08.02.1995 года «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы», что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы. Начисление выплат, производится исчисляются из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые естьво быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Как установлено из справки ООО «Строительный союз Гарантбуд» исх. № 2 / 01-20 от 08.01.2020 года, среднедневная заработная плата истца составляла 569 грн. 57 коп.
В ответстдности ст. ст. 12, 13 ГПК Украины, суд рассматривает дела на принципах состязательности и диспозитивности, в пределах заявленных исковых требований на основании доказательств, представленных участниками дела.
Таким образом, за период с 15.10.2019 года по 08.04.2020 года (период в пределах заявленных исковых требований), что составляет 124 рабочих дней, сумма среднего заработка особа_1 за период задержки расчета составляет 70 626 грн. 68 коп. из расчета 124 р.д. х 569, 57 грн.
Согласно ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона зобов`язана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела.
Проанализировав вышеизложенные требования действующего законодательства, выяснив обстоятельства дела и оценив предоставленные доказательства, суд пришел к выводу, что исковые требования особа_1 подлежат удовлетворению на сумму 70626 грн. 68 коп.
При этом, суд не находит оснований для освобождения ответчика от уплаты среднего зараБытков за время задержки расчета, поскольку ответчик не предоставил суду надлежащих и допустимых доказательств в подтверждение отсутствия его вины в невыплате причитающихся истцу сумм в день увольнения. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Ответчику предоставлялся срок для предоставления суду отзыв на исковое заявление и доказательств в подтверждение указанных возражений против исковых требований, однако, ответчик указанным правом не воспользовался, отзыв на иск суд не подал, ответствендачем не опровергнут факт задержки расчета с истцом при увольнении.
По ссылки в отзыве на наличие в производстве суда аналогичного иска и попытки истца дважды взыскать суммы с ответчика, то суд отмечает, что в ходе рассмотрения дела было выяснено, что в производстве Орджоникидзевского районного суда г.. Запорожье (судья [А.] Ю.В. ) находилась гражданское дело по иску лицо_1 к ООО «Строительный союз Гарантбуд» дело № 335/13138/19, производства 2/335/630/2020. решением суду от 27.02.2020 взыскано с ответчика в пользу истца начисленную, но не выплаченную заработную плату при увольнении в размере 14 403 грн. 96 коп., Вопрос о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в этом деле судом решался, а потому основания считать указанные дела аналогичными, как это отметил ответчик в отзыве на иск, отсутствуют, поскольку указанные иски имеют разные основания и предмет исковых требований. Других доводов по существу спора ответчикм в отзыве не приведены.
Принимая во внимание изложенное, суд приходит к выводу, что размер среднего заработка истца за время задержки расчета при увольнении за период с 15.10.2019 по 08.04.2020 года составляет 70 626 грн. 68 коп. и именно указанная сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
В соответствии с предписаниями ст. 163.1.1Податкового кодекса Украины, компенсация за задержку расчета при увольнении является базой для обложения налогом с дохода физических лиц.
Согласно ст. 18 налоговыеового кодекса Украины лицо, которое начисляет и выплачивает доходы в пользу физического лица называется налоговым агентом, то есть ответчик является ответственным за начисление и уплату в бюджет налога с доходов физических лиц, удерживаемого с начисленной выплаты.
Итак, учитывая приведенное сумма компенсации за задержку расчета при увольнении должна быть выплачена истцу после удержания необходимых налогов и сборов.
Кроме того, в соответствии со ст. 141 ГПК Украины, с ответчика в пользу позывача подлежит взысканию судебный сбор в сумме 768 грн. 40 коп.
Руководствуясь ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ГПК Украины, суд -

решил:
Исковые требования лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» (г. Запорожье, пр.. Маяковского, д. 20А офис 93, код егрпоу 42297022) в пользу лицаА_1 (информация_1, код РНКП номер_1 адреса_1) средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 15 октября 2019 по 8 апреля 2020 в размере 70 626 грн. 68 коп., Который определен без удержания подоходного налога с граждан и других обязательных платежей, подлежащих вычету при уплате.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» (г. Запорожье, пр.. Маяковского, д. 20А офис 93, код егрпоу 42297022) в пользу особа_1 (ИнформАЦИЯ_1, код РНКП номер_1 адреса_1) судебный сбор в размере 768 (семьсот шестьдесят восемь) рублей 40 копеек.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана непосредственно в Запорожский апелляционный суд в течение тридцати дней со дня принятия судебного решения.
Апелляционная жалоба на решение суда до начала функционирования Единой судебной информацийно-телемуникацийнои системы подается в Запорожский апелляционный суд через Орджоникидзевский районный суд города Запорожья.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.

Судья [Ю.]


ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


1Справа № 335/14197/19 2/335/713/2020
рішення
іменем україни

06 травня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:
У грудні 2019 року особа_1 звернувся з позовом до ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, 15.10.2019 року його було звільнено із займаної посади за згодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, відповідно до наказу № 16, -К. На момент звільнення відповідач не здійснив розрахунку із заробітної плати, залишок розрахунку при звільненні становить 15 282 грн. 84 коп. Оскільки відповідач в повному обсязі добровільно заборгованість не виплачує, тому позивач змушений звернутися до суду. Посилаючись на ст.ст. 117 КЗпП України просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який станом на 22.11.2019 року становить 18 848 грн. 91 коп.
Ухвалою судді від 27.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) учасників справи.
20.02.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не наводячи обґрунтування проти позову, зазначив про те, що у провадженні суду вже перебуває аналогічна цивільна справа.
02.03.2020 року до суду надійшла заява особа_1 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який розраховано станом на 03.03.2020 року та становить 55 817 грн. 86 коп.
08.04.2020 року до суду надійшла заява особа_1 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який розраховано станом на 08.04.2020 року та становить 70 626 грн. 68 коп.
В судове засідання позивач та представник відповідача, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, не з`явились, заяв про відкладення розгляду справи суду не подано, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача та представника відповідача на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази у [censored] дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Будівельний Союз «Гарантбуд» (наказ №48-К від 30.05.2019), у якому працював на посаді бетонярем третього розряду.
15.10.2019 року особа_1 був звільнений з ТОВ «Будівельний Союз «Гарантбуд» за згодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, відповідно до наказу № 163-К від 15.10.2019 року, з 15 жовтня 2019 року.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до листа Головного управління Держпраці у Запорізькій області №08/02.8-05/9798 від 13.11.2019 року ТОВ «Будівельний Союз Гарантбуд» має перед особа_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 15 282, 84 грн.
Згідно із ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з п. 20 постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосовуються вимоги п.п. 2, 3, 5, 8 Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що провадиться обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як встановлено із довідки ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» вих. № 2/01-20 від 08.01.2020 року, середньоденна заробітна плата позивача складала 569 грн. 57 коп.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Таким чином, за період часу з 15.10.2019 року по 08.04.2020 року (період в межах заявлених позовних вимог), що становить 124 робочих днів, сума середнього заробітку особа_1 за період затримки розрахунку складає 70 626 грн. 68 коп. з розрахунку: 124 р.д. х 569, 57 грн.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, з`ясувавши обставини справи та оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги особа_1 підлягають задоволенню на суму 70 626 грн. 68 коп.
При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідачу надавався строк для надання суду відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження вказаних заперечень проти позовних вимог, проте, відповідач вказаним правом не скористався, відзив на позов суду не подав, відповідачем не спростовано факт затримки розрахунку з позивачем при звільненні.
Щодо посилання у відзиві на наявність у провадженні суду аналогічного позову та намагання позивача двічі стягнути суми з відповідача, то суд зазначає, що в ході розгляду справи було з`ясовано, що у провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя (суддя [А.] Ю.В.) перебувала цивільна справа за позовом особа_1 до ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» справа № 335/13138/19, провадження 2/335/630/2020. Рішенням суду від 27.02.2020 стягнуто з відповідача на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні у розмірі 14 403 грн. 96 коп., питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в цій справі судом не вирішувалось, а тому підстави вважати зазначені справи аналогічними, як про це зазначив відповідач у відзиві на позов, відсутні, оскільки зазначені позови мають різні підстави і предмет позовних вимог. Інших доводів по суті спору відповідачем у відзиві не наведено.
Приймаючи до уваги зазначене, суд доходить до висновку, що розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.10.2019 по 08.04.2020 року становить 70 626 грн. 68 коп. і саме вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до приписів ст. 163.1.1Податкового кодексу України, компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Згідно ст. 18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.
Отже, зважаючи на наведене сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні має бути виплачена позивачу після утримання необхідних податків і зборів.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:
Позовні вимоги особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А офіс 93, код єдрпоу 42297022) на користь особа_1 ( інформація_1 , код РНКПО номер_1 , адреса_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15 жовтня 2019 року по 08 квітня 2020 року у розмірі 70 626 грн. 68 коп., який визначено без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню при сплаті.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А офіс 93, код єдрпоу 42297022) на користь особа_1 ( інформація_1 , код РНКПО номер_1 , адреса_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Ю.В.Геєць