ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД": невыплата зарплаты

1Справа № 335/13132/19 2/335/629/2020 рішення іменем україни 31 березня 2020 року м. Запоріжжя Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Косатої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, - встановив: особа_1 звернувся з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд», 15.10.2019 року був звільнений, однак йому не була виплачена заробітна плати та інші виплати. Заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі становить 15626,99 грн., яку позивач на підставі ст. 116 КЗпП України просить стягнути з відповідача у судовому порядку. Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач зазначив, що ТОВ «Будівельний союз «Гарантбуд» визнає заборгованість у сумі 15626,99 грн. Відповідно до довідки ТОВ «Будівельний союз «Гарантбуд» розмір заборгованості із заробітної плати позивача за період з 01.09.2019 року по 31.10.2019 року становить 15626,99 грн. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх [censored] суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Згідно з ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення Трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством. Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці. Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, що встановлено ч.1 ст. 47 КЗпП України. Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Судом встановлено, що позивач особа_1 прийнятий на роботу ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» (наказ № 92-к від 30.05.2019 року) на посаду монтажника технологічного устаткування та пов`язаних з ним конструкцій з 01.06.2019 р . 15.10.2019 року особа_1 був звільнений з ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» з 15.10.2019 року згідно п.1 ст.36 КЗпП України. Відповідно до наданої відповідачем до суду довідки про розмір належних сум при звільненні - заборгованість із заробітної плати особа_1 за період з 01.09.2019 року по 31.10.2019 року становить 15626,99 грн. Отже, позивач не отримував у строки визначені ст. 115 КЗпП України заробітну плату, та у порушення вимог ст. 116 КЗпП України не отримав її і після звільнення. Зазначені обставини визнані відповідачем і, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, ці обставини в силу положень ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню. Встановивши, що відповідачем порушувалися строки виплати заробітної плати у належному розмірі, спірні відносини між сторонами виникли у зв`язку з невиплатою відповідачем нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у день звільнення, суд вважає, що позивачем належними доказами доведено порушення відповідачем вимог Трудового законодавства, відповідачем були порушені права та інтереси за захистом яких позивач звернулася до суду, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі. Вирішуючи питання щодо розміру невиплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню суд враховує зазначене. Згідно довідки ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» - станом на 08.01.2020 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період 01.09.2019 року по 31.10.2019 року становить 15626,99 грн. Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, а стягненню підлягає нарахована, але фактично не виплачена заробітна плата у розмірі 15626,99 грн. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати. Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном. З огляду на наведене, доводи відповідача про скрутне фінансове становище та залежність виплати заробітної плати від стану виконання зобов`язань товариства, як підстава для відмови у задоволенні позову, є неспроможними. На підставі п. 1.ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн. Керуючись ст.ст.2, 3, 10-12, 13, 77-81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,- В И Р І Ш И В: Позовні вимоги особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А офіс 93, код єдрпоу 42297022) на користь особа_1 ( інформація_1 , ІПН номер_1 , адреса: адреса_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 15626 (п`ятнадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 99 коп., які зазначені без відрахування податку та обов`язкових платежів і зборів, та з яких податок і збори підлягають відрахуванню при сплаті. Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м.Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А офіс 93, код єдрпоу 42297022) в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.(сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок). Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя Н.І.Рибалко