ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД": невыплата зарплаты

1Справа № 335/14192/19 2/335/784/2020
решение
именем украины
25 мая 2020 г.. Запорожье
Орджоникидзевский районный суд. Области в составе:
председательствующего судьи [Р.] Н.И.,
с участием секретаря судебного заседания косату М.А.,
рассмотрев гражданское дело в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к [Т.] с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -

В:

особа_1 обратился с иском к ООО «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
В обоснование иска указано, что истец состоял в трудовых отношениях с ответчиком, 15.10.2019 года он был освобожден от занимаемой должности по соглашению сторон, на основании п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины, в соответствии с приказом № 161-К. При увольнении ответчик не осуществил расчета по заработной плате, остаток расчета при увольнении составляет 13322, 63 грн. Поскольку ответчик в полном объеме добровольно задолженность не выплачивает, поэтому истец вынужден обратиться в суд. Ссылаясь на ст 117 КЗоТ Украины просил взыскать с ответчика в его пользу средний заработок за все время задержки расчета при увольнении, который по состоянию на 22.11.2019 года составляет 16480 грн. 54 коп.
отответчика поступил отзыв на исковое заявление, в котором ответчик не приводя обоснования против иска, указал на то, что в производстве суда уже находится аналогичная гражданское дело.
25.02.2020 года в суд поступило заявление особа_1 об увеличении исковых требований, согласно которой истец просит взыскать средний заработок за время задержки расчета при увольнении, рассчитанный по состоянию на 25.02.2020 года и составляет 32070 грн. 24 коп.
В судебном заседании истец и представитель ответчика, будучи надлежащим образом о времени и месте рассмотрения дела, не появились. От истца поступило заявление о проведении рассмотрения дела в его отсутствие, требования иска поддерживает.
При отсутствии участников процесса рассмотрение гражданского дела осуществлено в порядке ч. 2 ст.247 ГПК Украины без фиксации судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства.
Суд, исследовав материалы дела, оценив имеющиеся в них доказательства в совокупности, пришел к следующему выводу.
Согласно ч. 1 ст. 4ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ч. 3 ст. 12 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Частью 1 статьи 13 ГПК Украины предусмотрено, что суд рассматривает дела не иначе как за обращением лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Рассмотрев материалы дела, оценив и исследовав в совокупности доказательства по делу, суд к следующим выводам.
Согласно ч.4 ст.82 ГПК Украины, обстоятельства, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в качествей участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом.
Так, согласно решению Орджоникидзевского районного суда г.. Запорожья от 26.02.2020 года о деле №335 / 13142/19 - особа_1 принят на работу ООО «Строительный союз Гарантбуд» (приказ № 90-к от 30.05.2019 года) на должность электрогазосварщик с 01.06.2019 г..
15.10.2019 года особа_1 был освобожден от ООО «Строительный союз Гарантбуд» с должности электрогазосварщик согласно п.1 ст.36 КСПП Украина.
Согласно предоставленной ответчиком в суд справки о размере причитающихся сумм при увольнении - задолженность по заработной плате особа_1 за период с 01.09.2019 года по 31.10.2019 года составляет 13322, 62 грн.
В силу положений ч.4 ст.82 ГПК Украины, указанные обстоятельства доказыванию не подлежат.
Решением суда от 26.02.2020 года о деле №335 / 13142/19 - взыскано с Общества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» в пользу особа_1 начисленную, но не выплаченную заработнуюв плату в размере 13322 грн. 63 коп., Которые указаны без вычета налога и обязательных платежей и сборов, и с которых налог и сборы подлежат вычету при уплате.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины, право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
По ст. 47 КЗоТ Украины, работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы, причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса.
В соответствии сст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В расо спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанной статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за всевремя задержки по день фактического расчета.
Согласно п. 20 постановления Пленума ВСУ № 13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований прв расчет, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведенные его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом, отсутствие средств у работодателя никоим образом не может служить уважительной причиной невыплаты работнику всех причитающихся ему сумм, а невыплата заработаеттной платы расценивается Европейским судом по правам человека как нарушение права на уважение своей собственности.
При определении размера среднего заработка за время задержки расчета при увольнении применяются требования п.п. 2, 3, 5, 8 Постановления КМ Украины № 100 от 08.02.1995 года «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы», что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым пов` связана соответствующая виплата.
Начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы. Начисление выплат, производится исчисляются из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плаи определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Согласно предоставленного истцом расчета размер среднего заработка истца за время задержки расчета составляет 32070, 24 грн. из расчета 72 рабочих дней (количество дней задержки расчета со дня увольнения по 25.02.2020 года) умноженных на 445, 42 грн. (Среднедневной заработок).
Часть 1 ст. 81 ГПК Украины определяет, что каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Ответчику предоставлялся срок для направления (предоставления) в суд отзыва на исковое заявление и всех доказательств, доставить в суд, подтверждающие возражения против иска, но отзыв в суд не поступал. Ответчиком опровергнуто факт наличия задолженности по заробитний плате перед истцом и факта задержки в расчете с истцом на 25.02.2020 года, также ответчик не опроверг предоставленный истцом расчет среднего заработка за время задержки.
Принимая во внимание изложенное, суд приходит к выводу, что размер среднего заработка истца за время задержки расчета составляет 32070, 24 грн.
По ссылки ответчика на наличие в производстве суда аналогичного иска, то суд отмечает, что в ходе рассмотрения дела было выяснено, что в ведуЭнни Орджоникидзевского районного суда г.. Запорожье (судья [Р.] Н.И.) находилась гражданское дело №335 / 13142/19 о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы. Решением суда от 26.02.2020 взыскано с ответчика в пользу истца начисленную, но не выплаченную заработную плату при увольнении в размере 13322 грн. 63 коп., Вопрос о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в этом деле судом решался, а потому основания считать указанные дели аналогичными, как это отметил ответчик в отзыве на иск, отсутствуют, поскольку указанные иски имеют разные основания и предмет исковых требований. Других доводов по существу спора ответчиком в отзыве не приведены.
Принимая во внимание изложенное, суд приходит к выводу, что размер среднего заработка истца за время задержки расчета при увольнении составляет 32070, 24 грн. в пределах заявленных исковых требований и именно указанная сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
Согласно дописив ст. 163.1.1Податкового кодекса Украины, компенсация за задержку расчета при увольнении является базой для обложения налогом с дохода физических лиц.
Согласно ст. 18 Налогового кодекса Украины лицо, которое начисляет и выплачивает доходы в пользу физического лица называется налоговым агентом, то есть ответчик является ответственным за начисление и уплату в бюджет налога с доходов физических лиц, удерживаемого с начисленной выплаты.
Итак, учитывая приведенное сумма компенсации за задержку расчетнойку при увольнении должна быть выплачена истцу после удержания необходимых налогов и сборов.
Кроме того, в соответствии со ст. 141 ГПК Украины, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в сумме 768 грн. 40 коп. за подачу искового заявления и 72, 40 грн. за подачу заявления об увеличении размера исковых требований, а всего 842, 80 грн.
Руководствуясь ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ГПК Украины, суд -

Р Е Ш И Л:

Исковые требования особа_1 в Общество с ограниченной соответствуетльнисть «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» (г. Запорожье, пр.. Маяковского, д. 20А офис 93, код егрпоу 42297022) в пользу особа_1 (информация_1, ИНН номер_1, адрес: адрес_1) средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 32070 (тридцать две тысячи семьдесят) рублей. 24 коп., Который определен без удержаниия подоходного налога с граждан и других обязательных платежей, подлежащих вычету при уплате.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» (г. Запорожье, пр.. Маяковского, д. 20А офис 93, код егрпоу 42297022) в пользу особа_1 (информация_1, ИНН номер_1, адрес: адрес_1) судебный сбор в размере 842 (восемьсот сорок два) грн. 80 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, какчто апелляционная жалоба не была подана.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана непосредственно в Запорожский апелляционный суд в течение тридцати дней со дня принятия судебного решения.
Апелляционная жалоба на решение суда до начала функционирования Единой судебной информационно-телемуникацийнои системы подается в Запорожский апелляционный суд через Орджоникидзевский районный суд города Запорожья.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решенияя или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.

судья [Н.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


1Справа № 335/14192/19 2/335/784/2020
рішення
іменем україни
25 травня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Рибалко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Косатої М.А.,
розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до [Т.] з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

особа_1 звернувся з позовом до ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, 15.10.2019 року його було звільнено із займаної посади за згодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, відповідно до наказу № 161-К. На момент звільнення відповідач не здійснив розрахунку із заробітної плати, залишок розрахунку при звільненні становить 13322, 63 грн. Оскільки відповідач в повному обсязі добровільно заборгованість не виплачує, тому позивач змушений звернутися до суду. Посилаючись на ст.ст. 117 КЗпП України просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який станом на 22.11.2019 року становить 16480 грн. 54 коп.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не наводячи обґрунтування проти позову, зазначив про те, що у провадженні суду вже перебуває аналогічна цивільна справа.
25.02.2020 року до суду надійшла заява особа_1 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який розраховано станом на 25.02.2020 року та становить 32070 грн. 24 коп.
В судове засідання позивач та представник відповідача, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, не з`явились. Від позивача надійшла заява про проведення розгляду справи у його відсутності, вимоги позову підтримує.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази у [censored] дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у [censored] докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, згідно рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2020 року про справі №335/13142/19 - особа_1 прийнятий на роботу ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» (наказ № 90-к від 30.05.2019 року) на посаду електрогазозварювальник з 01.06.2019 р .
15.10.2019 року особа_1 був звільнений з ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» з посади електрогазозварювальник згідно п.1 ст.36 КЗпП України.
Відповідно до наданої відповідачем до суду довідки про розмір належних сум при звільненні - заборгованість із заробітної плати особа_1 за період з 01.09.2019 року по 31.10.2019 року становить 13322, 62 грн.
В силу положень ч.4 ст.82 ЦПК України, вказані обставини доказуванню не підлягають.
Рішенням суду від 26.02.2020 року про справі №335/13142/19 - стягнуто з [Т.] з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» на користь особа_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 13322 грн. 63 коп., які зазначені без відрахування податку та обов`язкових платежів і зборів, та з яких податок і збори підлягають відрахуванню при сплаті.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно із ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з п. 20 постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосовуються вимоги п.п. 2, 3, 5, 8 Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що провадиться обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно наданого позивачем розрахунку розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку становить 32070, 24 грн. з розрахунку: 72 робочих днів ( кількість днів затримки розрахунку з дня звільнення по 25.02.2020 року) помножених на 445, 42 грн. (середньоденний заробіток).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідачу надавався строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, але відзив до суду не надходив. Відповідачем не спростовано факт наявності заборгованості по заробітній платі перед позивачем та факту затримки у розрахунку з позивачем станом на 25.02.2020 року, також відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок середнього заробітку за час затримки.
Приймаючи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку становить 32070, 24 грн.
Щодо посилання відповідача на наявність у провадженні суду аналогічного позову, то суд зазначає, що в ході розгляду справи було з`ясовано, що у провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя (суддя Рибалко Н.І.) перебувала цивільна справа №335/13142/19 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Рішенням суду від 26.02.2020 стягнуто з відповідача на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні у розмірі 13322 грн. 63 коп., питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в цій справі судом не вирішувалось, а тому підстави вважати зазначені справи аналогічними, як про це зазначив відповідач у відзиві на позов, відсутні, оскільки зазначені позови мають різні підстави і предмет позовних вимог. Інших доводів по суті спору відповідачем у відзиві не наведено.
Приймаючи до уваги зазначене, суд доходить до висновку, що розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні становить 32070, 24 грн. в межах заявлених позовних вимог і саме вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до приписів ст. 163.1.1Податкового кодексу України, компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Згідно ст. 18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.
Отже, зважаючи на наведене сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні має бути виплачена позивачу після утримання необхідних податків і зборів.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. за подання позовної заяви та 72, 40 грн. за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, а всього 842, 80 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги особа_1 до [Т.] з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з [Т.] з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А офіс 93, код єдрпоу 42297022) на користь особа_1 ( інформація_1 , ІПН номер_1 , адреса: адреса_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 32070 (тридцять дві тисячі сімдесят) грн. 24 коп., який визначено без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню при сплаті.
Стягнути з [Т.] з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А офіс 93, код єдрпоу 42297022) на користь особа_1 ( інформація_1 , ІПН номер_1 , адреса: адреса_1 ) судовий збір у розмірі 842 (вісімсот сорок дві) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І.Рибалко