ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД": невыплата зарплаты

1Справа № 335/14193/19 2/335/819/2020
рішення
іменем україни
13 березня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Апаллонової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Жечевої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:
У грудні 2019 року особа_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем, 15.10.2019 був звільнений за власним бажанням. На момент звільнення відповідач не здійснив розрахунку із заробітної плати, станом на момент звільнення розмір заборгованості склав 11832, 85 грн. Оскільки відповідач в повному обсязі добровільно заборгованість не виплачує, тому позивач змушений звернутися до суду. Посилаючись на ст.ст. 117 КЗпП України просив стягнути з відповідача на його користь, з урахуванням наданої заяви про збільшення позовних вимог, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15.10.2019 по 13.03.2020 року у розмірі 60374, 42 грн.
Ухвалою судді від 23.12.2020 року позовну заяву особа_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).
18.02.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач не наводячи обґрунтування проти позову, зазначив про те, що у провадженні суду вже перебуває аналогічна цивільна справа.
У судове засідання позивач та його представник не з`явились. Позивач надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його представника. У заяві зазначив, що позов підтримує та просить його задовольнити.
Ухвала суду про відкриття провадження по справі та копія позовної заяви була надіслана відповідачу та ним отримана, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи, суду надано відзив на позов, однак у судове засідання відповідач вчетверте не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення не надав, а тому суд вважає за можливе розглянути провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача на підставі наявних доказів.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги обставини, викладені позивачем по тексту позовної заяви, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Судом встановлено, що особа_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Будівельний Союз «Гарантбуд» (наказ №47-К від 28.03.2019р) на посаді бетоняра з 01.04.2019 року.
15.10.2019 року особа_1 був звільнений з ТОВ «Будівельний Союз «Гарантбуд» за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України відповідно до наказу № 162-К від 15.10.2019 р. з 15 жовтня 2019 року.
Відповідно до ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За ст.47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до довідки про розмір належних сум при звільнені вих№9/01-20 від 08.01.2020 року, ТОВ «БС Гарантбуд» має перед особа_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з 01.09.2019 року по 31.10.2019 року у розмірі 11590, 64 грн., яка згідно до позову залишається не виплаченою позивачу.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
Згідно з ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з п. 20 постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосовуються вимоги п.п. 2, 3, 5, 8 Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що провадиться обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як вбачається з довідки ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» вих № 3/01-20 від 08.01.2020 р середньоденна заробітна плата позивача складала 569, 57 грн.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Таким чином, за період часу з 15.10.2019 року по 13.03.2020, що становить 106 робочих дня, сума середнього заробітку особа_1 за весь період затримки розрахунку складає 60374, 42 грн. з розрахунку: 106 р.д. х 569, 57 грн
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Тому, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, з`ясувавши обставини справи та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог особа_1 про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки матеріалами справи підтверджено порушення трудових прав позивача. Підстав для відмови у задоволенні таких вимог суд не вбачає.
При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідачу надавався строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, але відзив до суду не надходив. Відповідачем не спростовано факт затримки у розрахунку з позивачем з 15.10.2019 року по 13.03.2020 року, також відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Щодо посилання у відзиві на наявність у провадженні суду аналогічного позову та намагання позивача двічі стягнути суми з відповідача, то суд зазначає, що було з`ясовано наступне. У провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя суддя [Р.] Н.І. перебуває цивільна справа за позовом особа_1 до ТОВ «БС Гарантбуд» справа № 335/13136/19, провадження 2/335/3034/2019. Ухвалою судді від 20.12.2019 року відкрито провадження у справі за позовом особа_1 до ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні. Разом із тим, при ознайомлені з матеріалами зазначеної справи з`ясовано, що ухвалою судді від 02 грудня 2019 року позовну заяву особа_1 до ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 11 832, 85 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 14 445, 91 грн. залишено без руху. На виконання ухвали суду позивач подав оновлену позовну заяву, в якій просив лише про стягнення заборгованості заробітної плати, і провадження відкрито саме щодо вимог про стягнення заборгованості по сплаті заробітної плати, у даній же цивільній справі заявлені вимоги лише про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а тому вважати зазначені справи аналогічними, як про це зазначив відповідач у відзиві на позов, немає, оскільки зазначені позову мають різні підстави і предмет звернення. Інших доводів по суті спору відповідачем у відзиві не наведено.
Приймаючи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні становить 60374, 42 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до приписів ст. 163.1.1Податкового кодексу України, компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Згідно ст. 18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.
Отже, зважаючи на наведене сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні має бути виплачена позивачу після утримання необхідних податків і зборів.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст.2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м.Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А офіс 93, код єдрпоу 42297022) на користь особа_1 ( інформація_1 , ІПН номер_1 , адреса_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15.10.2019 року по 13.03.2020 року у розмірі 60374 грн. 42 коп. (яка зазначена без відрахування податку та обов`язкових платежів і зборів, та з якої податок і збори підлягають відрахуванню при сплаті), судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., а всього стягнути 61142, 82 (шістдесят одна тисяча сто сорок дві гривні 82 копійки)
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні, касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне судове рішення складено 13.03.2020 року, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
- позивач: особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 , адреса_1
- відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м.Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А офіс 93, код єдрпоу 42297022).
Суддя Ю.В. [А.]