ТОВ "ДОНУГЛЕПОСТАВКА": невыплата зарплаты
Провадження № 2/235/1518/20
Справа № 235/4047/20
заочне рішення
іменем україни
21 вересня 2020 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого — судді [Н.] Г.В.
за участю секретаря [О.] В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, —
встановив:
У червні 2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» (далі — ТОВ «Донуглепоставка») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 15.11.2016 року по 23.08.2017 року працював на ТОВ «Донуглепоставка», що встановлено рішенням Красноармійського міськрайсуду Донецької області від 12 вересня 2018 року.
При звільненні відповідач в порушення норм законодавства не виплатив йому заробітну плату за липень 2017 року у сумі 4 589, 20 грн та серпень 2017 року у сумі 3 621, 87 грн, а всього на загальну суму 8 211, 07 грн.
Це спричинило необхідність звертатись до суду із позовом, в тому числі про стягнення заборгованості із заробітної плати. Під час розгляду справи Красноармійським міськрайонним судом відповідач виплатив вказану заборгованість із заробітної плати за липень та серпень 2017 року.
Рішенням Красноармійського міськрайсуду Донецької області від 12 вересня 2018 досліджено платіжні доручення № 420, 431 від 23 серпня 2018 року та встановлено обставину перерахування відповідачем цими платіжними дорученнями заробітної плати 4 589, 20 грн (за липень 2017 року) та 3 621, 87 грн (за серпень 2017 року).
Оскільки вказані обставини встановлені судовим рішенням, то вони мають преюдиційне значення та додатковому доказуванню не підлягають.
Також рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 12 вересня 2018 року стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку з 23.08.2017 року по 23.08.2018 рік у розмірі 70 650, 24 грн.
Вказана сума (за вирахуванням податків) у розмірі 57 673, 45 грн виплачена відповідачем 28.01.2019 року.
У зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати він звертався до відповідача за виплатою компенсації втрати частини заробітної плати. Відповідач його право на отримання компенсації не визнавав, що спричинило звернення до суду за захистом його прав.
Згідно з рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2020 року з відповідача стягнуто компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 735, 59 грн відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат».
Відповідач добровільно рішення суду не виконав, тому йому прийшлось звернутись до державної виконавчої служби, де за його заявою було 08.05.2020 року відкрито виконавче провадження та здійснено примусове виконання рішення суду.
В порядку примусового виконання 20 травня 2020 року він отримав на свій банківський рахунок від відповідача компенсацію втрати частини заробітку у розмірі 592, 15 грн (за вирахуванням податків).
Таким чином, відповідач остаточно здійснив розрахунок з ним 20 травня 2020 року.
Відповідач несвоєчасно здійснив повний розрахунок з ним при звільненні, тобто не виплатив своєчасно всіх сум, що належать йому при звільненні. Остаточний розрахунок при звільненні здійснено 20 травня 2020 року, отже загальний період затримки розрахунку при звільненні з 23.08.2017 року по 20.05.2020 року. Оскільки до 23.08.2018 року середній заробіток за затримку розрахунку стягнено рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2018 року, то відповідач несе відповідальність за несвоєчасний розрахунок у вигляді стягнення середнього заробітку за період з 24.08.2018 року по 20.05.2020 рік.
Розмір середнього заробітку за затримку розрахунку складає 123 353, 04 грн.
На підставі наведеного просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 24.08.2018 року по 20.05.2020 року в сумі 123 353, 04 грн.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, у встановлений строк відзив не подав.
Згідно ст.281 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносини.
особа_1 працював в якості МГВМ ТОВ «Донуглепоставка» з 15 листопада 2016 року по 23 серпня 2017 року, звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2018 року, яке набрало законної сили 17 вересня 2018 року, було стягнуто з ТОВ «Донуглепоставка» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку, не проведеного при звільненні, за період з 23.08.2017р. по 23.08.2018 року у розмірі 70 650, 24 грн, розподілені судові витрати (а.с.4−7).
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2020 року, яке набрало законної сили 20 березня 2020 року, було стягнуто з ТОВ «Донуглепоставка» на користь особа_1 стягнуто компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 735, 59 грн, розподілені судові витрати (а.с.8−9).
Остання сума, що належить особа_1 від відповідача, виплачена йому 20 травня 2020 року, отже загальний період затримки розрахунку при звільненні з 23.08.2017 року по 20.05.2020 року. Оскільки до 23.08.2018 року середній заробіток за затримку розрахунку стягнуто рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2018 року, то відповідач несе відповідальність за несвоєчасний розрахунок у вигляді стягнення середнього заробітку за період з 24.08.2018 року по 20.05.2020 рік.
Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не спотворювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, судом встановлено, що в порушення вимог ст.ст.116, 117 КЗпП України з вини відповідача позивачу були виплачені належні йому суми лише 20 травня 2020р.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2018 року встановлено середньоденну заробітну плату особа_1 в суммі 284, 88 грн.
Таким чином, підлягає відшкодуванню відповідачем середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період 24.08.2018 року по 19.05.2020 року в сумі 123 353, 04 грн. (284, 88 грн. х 433 дні), де 284, 88 грн. — середньоденний заробіток позивача, розрахований на підставі п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р. № 100, 433 — кількість робочих днів затримки розрахунку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Відповідно до ст.ст.116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 4, 19, 81, 141, 263−265, 280−282 ЦПК України, суд, —
вирішив:
Позов особа_1 задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» (м. Покровськ Донецької області, вулиця Поштова, 20, код єдрпоу 34500531) на користь особа_1 (адреса_1, рнокпп номер_1) середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 24 серпня 2018 року по 19 травня 2020 року в сумі 123 353 (ста двадцяти трьох тисяч трьохсот п`ятдесяти трьох) гривень 04 копійок з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» на користь особа_1 на відшкодування сплаченого судового збору 840 (восьмисот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Суддя Г.В. [Н.]
Справа № 235/4047/20
заочне рішення
іменем україни
21 вересня 2020 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого — судді [Н.] Г.В.
за участю секретаря [О.] В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, —
встановив:
У червні 2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» (далі — ТОВ «Донуглепоставка») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 15.11.2016 року по 23.08.2017 року працював на ТОВ «Донуглепоставка», що встановлено рішенням Красноармійського міськрайсуду Донецької області від 12 вересня 2018 року.
При звільненні відповідач в порушення норм законодавства не виплатив йому заробітну плату за липень 2017 року у сумі 4 589, 20 грн та серпень 2017 року у сумі 3 621, 87 грн, а всього на загальну суму 8 211, 07 грн.
Це спричинило необхідність звертатись до суду із позовом, в тому числі про стягнення заборгованості із заробітної плати. Під час розгляду справи Красноармійським міськрайонним судом відповідач виплатив вказану заборгованість із заробітної плати за липень та серпень 2017 року.
Рішенням Красноармійського міськрайсуду Донецької області від 12 вересня 2018 досліджено платіжні доручення № 420, 431 від 23 серпня 2018 року та встановлено обставину перерахування відповідачем цими платіжними дорученнями заробітної плати 4 589, 20 грн (за липень 2017 року) та 3 621, 87 грн (за серпень 2017 року).
Оскільки вказані обставини встановлені судовим рішенням, то вони мають преюдиційне значення та додатковому доказуванню не підлягають.
Також рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 12 вересня 2018 року стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку з 23.08.2017 року по 23.08.2018 рік у розмірі 70 650, 24 грн.
Вказана сума (за вирахуванням податків) у розмірі 57 673, 45 грн виплачена відповідачем 28.01.2019 року.
У зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати він звертався до відповідача за виплатою компенсації втрати частини заробітної плати. Відповідач його право на отримання компенсації не визнавав, що спричинило звернення до суду за захистом його прав.
Згідно з рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2020 року з відповідача стягнуто компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 735, 59 грн відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат».
Відповідач добровільно рішення суду не виконав, тому йому прийшлось звернутись до державної виконавчої служби, де за його заявою було 08.05.2020 року відкрито виконавче провадження та здійснено примусове виконання рішення суду.
В порядку примусового виконання 20 травня 2020 року він отримав на свій банківський рахунок від відповідача компенсацію втрати частини заробітку у розмірі 592, 15 грн (за вирахуванням податків).
Таким чином, відповідач остаточно здійснив розрахунок з ним 20 травня 2020 року.
Відповідач несвоєчасно здійснив повний розрахунок з ним при звільненні, тобто не виплатив своєчасно всіх сум, що належать йому при звільненні. Остаточний розрахунок при звільненні здійснено 20 травня 2020 року, отже загальний період затримки розрахунку при звільненні з 23.08.2017 року по 20.05.2020 року. Оскільки до 23.08.2018 року середній заробіток за затримку розрахунку стягнено рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2018 року, то відповідач несе відповідальність за несвоєчасний розрахунок у вигляді стягнення середнього заробітку за період з 24.08.2018 року по 20.05.2020 рік.
Розмір середнього заробітку за затримку розрахунку складає 123 353, 04 грн.
На підставі наведеного просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 24.08.2018 року по 20.05.2020 року в сумі 123 353, 04 грн.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, у встановлений строк відзив не подав.
Згідно ст.281 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносини.
особа_1 працював в якості МГВМ ТОВ «Донуглепоставка» з 15 листопада 2016 року по 23 серпня 2017 року, звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2018 року, яке набрало законної сили 17 вересня 2018 року, було стягнуто з ТОВ «Донуглепоставка» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку, не проведеного при звільненні, за період з 23.08.2017р. по 23.08.2018 року у розмірі 70 650, 24 грн, розподілені судові витрати (а.с.4−7).
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2020 року, яке набрало законної сили 20 березня 2020 року, було стягнуто з ТОВ «Донуглепоставка» на користь особа_1 стягнуто компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 735, 59 грн, розподілені судові витрати (а.с.8−9).
Остання сума, що належить особа_1 від відповідача, виплачена йому 20 травня 2020 року, отже загальний період затримки розрахунку при звільненні з 23.08.2017 року по 20.05.2020 року. Оскільки до 23.08.2018 року середній заробіток за затримку розрахунку стягнуто рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2018 року, то відповідач несе відповідальність за несвоєчасний розрахунок у вигляді стягнення середнього заробітку за період з 24.08.2018 року по 20.05.2020 рік.
Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не спотворювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, судом встановлено, що в порушення вимог ст.ст.116, 117 КЗпП України з вини відповідача позивачу були виплачені належні йому суми лише 20 травня 2020р.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2018 року встановлено середньоденну заробітну плату особа_1 в суммі 284, 88 грн.
Таким чином, підлягає відшкодуванню відповідачем середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період 24.08.2018 року по 19.05.2020 року в сумі 123 353, 04 грн. (284, 88 грн. х 433 дні), де 284, 88 грн. — середньоденний заробіток позивача, розрахований на підставі п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р. № 100, 433 — кількість робочих днів затримки розрахунку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Відповідно до ст.ст.116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 4, 19, 81, 141, 263−265, 280−282 ЦПК України, суд, —
вирішив:
Позов особа_1 задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» (м. Покровськ Донецької області, вулиця Поштова, 20, код єдрпоу 34500531) на користь особа_1 (адреса_1, рнокпп номер_1) середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 24 серпня 2018 року по 19 травня 2020 року в сумі 123 353 (ста двадцяти трьох тисяч трьохсот п`ятдесяти трьох) гривень 04 копійок з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» на користь особа_1 на відшкодування сплаченого судового збору 840 (восьмисот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Суддя Г.В. [Н.]
