ТОВ "ЕЛЕМЕНТ-ПЕРЕТВОРЮВАЧ": невыплата зарплаты

Дата документу 10.03.2020 Справа № 334/473/20 Провадження № 2/334/2041/20 рішення іменем україни 10 березня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого — судді Добрєва М.В., при секретарі — Череп М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент-Перетворювач» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 29.01.2020 року позивачка звернулась до суду з позовом до ТОВ «Елемент-Перетворювач» про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, та моральної шкоди, а також витрат пов`язаних з отриманням професійної правничої допомоги, в обґрунтування якого зазначила, що вона з 02.02.2004 року по теперішній час працює на товаристві, але з травня 2019 року роботодавець не регулярно та не в повному обсязі виплачує нараховану заробітну плату, у звязку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до Довідки № 126э/4−03 від 00.01.2020р., яка видана відповідачем станом на дату видачі довідки становить: за травень 2019р. — 5434,00 грн., за червень — 5690,00 грн., за липень — 5095,00 грн.; за листопад — 5293,00 грн., за грудень — 4645,00 Поруше6ння відповідачем строків виплати заробітної плати має непоодиноких характер, оскільки позивачка була змушена звертатись до суду за захистом своїх прав та стягнення заборгованості із заробітної плати. У звязку з тим, що в подальшому роботодавець знову належним чином не виконував свої обовязки щодо своєчасного розрахунку по заробітній платі, позивачка була вимушена знов звернутись з позовом до суду, в якому просить стягнути заборгованість по нарахованій але не сплаченій заробітній платі у розмірі 263157,00 грн. моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі1000,00 грн. Моральну шкоду позивачка обґрунтовує тим, що неправомірними діями відповідача їй було завдано моральної шкоди, оскільки її душевні страждання щодо неналежного забезпечення себе та своєї родини грошовими коштами глибоко вплинули на стан здоровя, при цьому вона постійно думала про те, як вижити, потребувала додаткових зусиль для організації життя, відновлення нормальних життєвих зв`язків, крім того, все це позначалось постійно пригніченим станом та нездоровим сном. В судове засідання позивачка не з`явилась, подала заяву про слухання справи без її участі, на задоволенні позову наполягає та не заперечують проти ухвалення заочного рішення. Справа розглядається в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Сторони повідомлені про дату розгляду справи та наданий час для подання відзиву та заперечень. Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідач, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явилася, надав суду відзив на позовну заяву, уточнений відзив та клопотання про розгляд справи у їх відсутність. В наданому відзиві вказав, що позов визнає частково, в сумі 24157,00 грн., оскільки згідно відомості розподілу заробітної плати та інших виплат (за листопад 2019р.) платіжним дорученням № 3901 від 31.01.2020р. позивачу було виплачено 1000,00 грн. Також, згідно відомості розподілу заробітної плати та інших виплат (за травень 2019р.) платіжним дорученням № 3864 від 13.02.2020р. позивачу було виплачено 1000,00 грн. Моральну шкоду не визнає. В доповненому відзиві від 05.03.2020р. вказав, що станом на цю дату визнає заборгованість по заробітній платі в сумі 15 219,00 грн., оскільки відповідач перерахував на банківську картку позивача та зменшив таким чином заборгованість, а саме: 4293,00 грн. 28.02.2020р., що підтверджується відомістю розподілу заробітної плати та інших виплат за листопад 2019р. та платіжним дорученням № 3907; 4 645,00 грн. 04.03.2020р., що підтверджується відомістю розподілу заробітної плати та інших виплат за грудень 2019р. та платіжним дорученням № 3825. Отже, сума заборгованості з заробітної плати зменшилася і відповідно до довідки № 126э/4−15 станом на 04.03.2020р. становить 15 219,00 грн. і саме цю суму заборгованості визнають. Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у [censored] суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ч.1ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно з ч.1ст.21 вказаного Закону, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Судом встановлено, що особа_1 з 02.02.2004 року по теперішній час працює на товаристві, але з травня 2019 року роботодавець не регулярно та не в повному обсязі виплачує нараховану заробітну плату, у звязку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до Довідки № 126э/4−03 від 00.01.2020р., яка видана відповідачем станом на дату видачі довіки становить: за травень 2019р. — 5434,00 грн., за червень — 5690,00 грн., за липень — 5095,00 грн.; за листопад — 5293,00 грн., за грудень — 4645,00 Згідно наданої ТОВ «Елемент-Перетворювач» Довідки № 126э/4−15 станом на 04.03.2020р.заборгованість за травень 2019р., червень 2019р., липень 2019р. становить 15 219,00 грн. Підприємством була погашена в період розгляду справи у суді 10 938,00 грн. і заборгованість становить 15 219,00 грн., що доведено долученими до позову письмовими доказами, а тому підлягає стягненню. Згідност.237−1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. За змістомст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. А згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Положення постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995р. №4 зазначають, що відповідно до ст. 237−1 КЗпП, якщо наявні порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплата належних йому грошових сум тощо), які призвели до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності. При цьому наявність вини як умови відшкодування моральної шкоди стаття 237−1 КЗпП України не передбачає. Суд вважає, що вимоги позову про стягнення моральної шкоди є доведеними та обґрунтованими. Невиплата заробітної плати тривалий час та відсутність засобів існування призвело до душевних та моральних страждань, оскільки життя без коштів змусило докладати додаткових зусиль для організації свого життя, забезпечення нормальних життєвих зв`язків. Між тим, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, та виходячи із принципу розумності, справедливості та співмірності, суд вважає, що заявлена до відшкодування моральна шкода у розмірі 3000,00 грн. в повній мірі відповідає ступеню перенесених моральних страждань. В обґрунтування вимог пов`язаних з правничою допомогою адвоката, позивачка посилалась на долучені до матеріалів справи копії Договору про надання правової допомоги, квитанції про сплату послуг адвоката та акту (розрахунку) надання правової допомоги. Матеріалами справи доведено, що при зверненні з вказаним позовом до суду позивачка була змушена звернутись за юридичною допомогою до адвокатського об`єднання «Легес» та останнім було надано правову допомогу, розмір якої встановлений за домовленістю сторін, складає 1000,00 грн. В обґрунтування вказаного адвокатом до матеріалів справи було долучено копію Договору про надання правової допомоги від 23.01.2020р. з детальним розрахунком (Актом) вартості наданих послуг, та копію квитанції про оплату послуг адвоката від 27.01.2020 року на суму 1000,00 грн. Згідно наявних письмових доказів вимоги позивачки щодо стягнення понесених останньою витрат, пов`язаних з отриманням професійної правової допомоги також є доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Приймаючи до уваги викладене, з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судових збір у сумі 840,80 грн. Керуючись ст.ст.12,13,258,259,263,264,265,273, 280 ЦПК України, суд, — ВИРІШИВ: Позов особа_1 — задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент-Перетворювач» (69069 м. Запоріжжя вул.. Дніпровське шосе,9, єдрпоу 30077685) на користь особа_1, інформація_1, іпн номер_1, яка зареєстрована за адресою: адреса_1, заборгованість по нарахованій але не виплаченій заробітній платі у розмірі 15 219,00 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті дев`ятнадцять гривень 00 коп.) без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню відповідно до вимог чинного законодавства України, моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.), та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент-Перетворювач» (69069 м. Запоріжжя вул. Дніпровське шосе,9, єдрпоу 30077685) в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.). Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.                  Суддя:                                                                              Добрєв М. В.