ТОВ "ЕЛЕМЕНТ-ПЕРЕТВОРЮВАЧ": невыплата зарплаты

Дата документу 21.05.2020 Справа № 334/51/20 Провадження № 2/334/1943/20 рішення іменем україни 21 травня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого — судді Добрєва М.В., при секретарі- Череп М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент-Перетворювач» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час розрахунку, суд, — ВСТАНОВИВ: Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час розрахунку, зазначивши в позовній заяві, що з 04.01.2000 року по 16.12.2019 року вона працювала в ТОВ «Елемент-Перетворювач» на посаді провідного інженера — конструктора. Роботодавець ТОВ «Елемент-Перетворювач» не регулярно та не в повному обсязі виплачував нараховану заробітну плату у звязку з чим, станом на 01.12.2019 року утворилась заборгованість по заробітній платі в розмірі 42631,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 17.12.2019 року по 28.12.2019 року у розмірі 1845,00 грн. 10.03.2020 року позивач уточнила позов у зв`язку із частковим погашенням заборгованості по заробітній платі, просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 27512,00 грн., а також середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 17.12.2019 року по 10.03.2020 року у розмірі 10319,00 грн. У судове засідання позивач не з`явилась, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Відповідач повідомлений про розгляд справ, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами позовної заяви на адресу відповідача. Відповідач надав відзив на позов у встановлені судом строки і визнав позовні вимоги в частині заборгованості по заробітній платі, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні визнав частково, вказавши, що на підприємстві встановлений триденний робочий тиждень і розрахунок необхідно проводити відповідно до графіка роботи підприємства. Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Судом встановлено, що 04.01.2000 року по 16.12.2019 року вона працювала в ТОВ «Елемент-Перетворювач» на посаді провідного інженера — конструктора, що підтверджується трудовою книжкою. Роботодавець ТОВ «Елемент-Перетворювач» не регулярно та не в повному обсязі виплачував нараховану заробітну плату у звязку з чим, станом на 01.12.2019 року утворилась заборгованість по заробітній платі в розмірі 42631,00 грн., що підтверджується довідкою № 1267/4−22 від 11.12.2019р., але, як зазначає позивач у своїй уточненій заяві відповідач частково сплатив заборгованість по нарахованій заробітній платі в сумі — 15 119 грн. Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість по заробітній платі становить 27512,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Отже, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин. Згідно із частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Для звернення працівника до суду із заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним. Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року справа № 6−116цс15. Відповідно до п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з відповідними змінами (далі Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. Пунктом 2 Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п. п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітникам-почасовикам; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місця, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Такий порядок обчислення середнього заробітку застосовується незалежно від форми власності підприємства. Оскільки на підприємстві відповідача встановлено триденний робочий тиждень з робочими днями понеділок, вівторок, середа. Тому, сумарне число робочих днів за період з 17.12.2019 по 10.03.2020 становить: грудень — робочих днів, січень — 12 робочих днів, лютий — 12 робочих днів, березень 5 робочих днів, а всього 36 днів. Середньоденний заробіток позивачки за два останніх місяці, що передували звільненню, становить 184,25 грн. Спору щодо розміру середньоденного заробітку і дати проведення остаточного розрахунку між сторонами не має. Враховуючи викладене, з відповідача за затримку розрахунку при звільненні підлягає стягненню середній заробіток у розмірі 6633,00 грн. із розрахунку 184,25 грн. х 36 робочих дні = 6 633,00 грн. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Зважаючи на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на корить держави судові витрати на оплату судового збору у розмірі 840,80 грн. Керуючись 12,81,141,223,259,263,264,265,268,280−284,289 ЦПК України, суд, — вирішив: Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент-Перетворювач» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час розрахунку — задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент-Перетворювач» (код юридичної особи в єдрпоу 30077685, місцезнаходження: 69069, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дніпровське шосе, будинок 9) на користь особа_1, рнокпп номер_1, проживає за адресою: адреса_1) заборгованість по нарахованій але не виплаченій заробітній платі у розмірі 27 512 (двадцять сім тисяч п`ятсот дванадцять) гривень 00 коп., а також середній заробіток за час розрахунку за період з 17.12.2019 року по 10.03.2020 року в сумі 6633,00 грн. (шість тисяч шістсот тридцять три грн.. 00 коп.) з утриманням обов`язкових податків і зборів. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент-Перетворювач» (код юридичної особи в єдрпоу 30077685, місцезнаходження: 69069, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дніпровське шосе, будинок 9) на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривні 80 коп. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.   Строки на подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, продовжуються на строк дії карантину, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року.         Суддя:                                                                              Добрєв М. В.