ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ": невыплата зарплаты
Дело № 226/2185/20
Дело № 226/2185/20
Производство № 2/226/764/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы
23 октября 2020 м.Мирноград
Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего — судьи [Р.] Ж.Е.,
при секретаре [П.] И.И.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в упрощенном исковом производстве дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» о взыскании причитающихся емум при увольнении сумм и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,
В С Т, А Н О В И Л:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к ответчику Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» (далее ООО «Краснолиманская») о взыскании причитающихся ему при увольнении сумм и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, в обоснование которого указал, что с 03.07.2018 по 13.11.2019 он находился в трудовых отношениях с ответчиком. 13.11.2019 он був уволен по собственному желанию за ст.38 КЗоТ. Однако, в нарушение Трудового законодательства ответчик при увольнении не рассчитался с ним и не сообщила о начисленных выплатах. 15.07.2020 он обратился к ответчику с требованием предоставить сведения о размере его задолженности по заработной плате, о размере его среднедневной заработной платы, но 15.08.2020 письмо с требованием вернулся с отметкой «за истечением срока хранения», из этих оснований он не может предоставить суда расчет сумм причитающихся иом при увольнении. Поэтому истец просит суд взыскать с ответчика в свою пользу причитающихся ему при увольнении суммы и средний заработок за время задержки расчета при увольнении вместе с понесенными им расходами по уплате судебного сбора в размере 840 грн 80 коп.
Истец особа_1 в суд не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, настаивая на исковых требованиях, письменно сообщили суду о рассмотрении дела в его отсутствие.
Представитель ответчика ООО «Краснолиманське «в суд также не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, письменно сообщил суду о рассмотрении дела в его отсутствие.
Определением судьи от 25.09.2020 по делу открыто упрощенное исковое производство с вызовом сторон и по ходатайству истца истребовано письменные доказательства у ответчика.
Исследовав материалы дела, суд пришел к выводу, что исковое заявление подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1, информация_1, в период с03.07.2018 по 13.11.2019 находился в трудовых отношениях с ООО «Краснолиманская», работая горняком очистного забоя подземным 5-го разряда с полным рабочим днем в шахте; 13.11.2019 был уволен согласно ст.38 КЗоТ по собственному желанию, что подтверждается записями из трудовой книжки истца и копиями приказов по шахте от 03.07.2018 № 847к о принятии на работу и от 13.11.2019 № 253-к об увольнении истца (а.с.32−36).
В день увольнения 13.11.2019 истец особа_1 работал, что пидтверджуеться записью в приказе ООО «Краснолиманская» № 253-к от 13.11.2019.
Согласно справке ООО «Краснолиманская» от 12.10.2020 истцу начислено за ноябрь 2019:
— 5557 грн 49 коп. заработной платы за отработанные 6 рабочих дней,
— 1287 грн 86 коп. больничного за сентябрь 2 календарных дня,
— 19 961 грн 83 коп. больничного за октябрь за 31 календарный день,
— 32 198 грн 16 коп. компенсации за неиспользованный отпуск за 46 календарных дней,
— 3219 грн 65 коп. больничного по 5 ноября каленных дней,
а всего 62 224 грн 99 коп.
После удержания из этой суммы налогов и других обязательных платежей в размере 12 891 грн 66 коп. к выплате подлежит 49 333 грн 33 коп. На дату составления справки из этой суммы уплачено 26 036 грн 00 коп., Задолженность составляет 23 297 грн 33 коп.
Согласно справке ООО «Краснолиманская» от 12.10.2020 среднедневная заработная плата особа_1 составляет 1002 грн 33 коп.
По предписаниям ч.1 ст.47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день нильнення провести с работником расчет в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или вПолномочный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст.168.1.1. Налоговый кодекс Украины налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такогодохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса.
Согласно ч.5 п.6 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999 удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обов`язком работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Таким образом, принимая во внимание, что в нарушение указанных правовых норм Трудового законодательства до настоящего времени ответчик не рассчитался в полном объеме с истцом, суд считает, что с ответчика в пользу истца подлежит взысканию задолженность по заработной плате и других причитающихся к выплате при увольнениии сумм в размере 36 188 грн 99 коп., исходя из расчета: 62 224 грн 99 коп. (Сумма начисленной заработной платы) вычесть 26 036 грн 00 коп. (Сумма выплачиваемой заработной платы).
Кроме того, в связи с нарушением требований закона об оплате труда предприятие отвечать перед истцом по по ст.117 КЗоТ Украины, которой предусмотрено выплата работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Истец просит суд взыскать его средний заработок по день принятиярешения судом.
Судом установлено, что истец в день увольнения 13.11.2019 работал.
В таком случае ответственность работодателя на основании ст.117 КЗоТ Украины наступает на следующий день после освобождения.
Согласно справке ответчика от 12.10.2020 заработок истца за два последних месяца работы перед увольнением составил: в сентябре 2020 за 20 рабочих дней — 20 046 грн 53 коп., В октябре 2019 истец не работал., [С.] среднедневная заработная плата истца равна 1002 грн 33 коп. (20046, 53:20 дней) и соответствует требованиям Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 № 100.
Количество рабочих дней за период с 14.11.2019 по 23.10.2020 с учетом приложений к письмам Министерства социальной политики Украины о расчете нормы продолжительности рабочего времени на 2019 — 2020 годы № 78/0 / 206−18 от 08.08.2018, № 1133/0 / 206−19 от 29.07.2019 составляет:
за 2019 с 14.11.2019 по 31.12.2019 — 33 дня,
2020 года с 01.01.2020 по 23.10.2020 — 203 дня,
а всего 236 рабочих дней.
Таким образом, сумма среднего заработка истца за задержку расчета при увольнении за период с 14.11.2019 по 23.10.2020 будет равна: 236 549 грн 88 коп., Из расчета 236 рабочих дня х 1002 грн 33 коп.
Согласно заключению Верховного Суда Украины, изложенным в постановлении от 27.04.2016 по делу № 6−113цс16, суд может уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст.117 КЗоТ Украины, и такое уменьшение должно зависеть от размера недоплаченной суммы. Согласно постановлению Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 по делу № 761/9584/15-ц, уменьшая размер возмещения, определенный согласно ст.117 КЗоТ Украины, исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении, необходимо учитывать:
— размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договоромм;
— период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
— вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
— иные обстоятельства дела, установленные судом.
Аналогичная правовая позиция изложена и в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 18.03.2020 по делу № 711/4010/13-с.
принимаяи во внимание размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, период задержки выплаты такой задолженности, до конца еще не выплачена, карантин, введенный Кабинетом Министров Украины на всей территории Украины в связи с заболеванием COVID -19, который безусловно влияет на финансовое состояние предприятия, суд считает справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам дела и приведенным выше критериям, определение размера едповидальности ответчика в сумме 70 000 грн. Указанная сумма не отражает действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а есть только ориентировочной оценке тех его потерь, которые разумно можно было бы предположить.
Именно эта сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
Согласно ст.141 ГПК с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в размере 840 грн 80 коп.
На основании ст.ст.47, 116, 117 КЗоТ Украины, руководствуясь ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263−265, 352, 354, 355 ГПК Украины, суд
В Е Л:
Исковые требования особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1) к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» (85310, Донецкая область, М.Покровский, г.Родинское, код егрпоу 32281519) о взыскании причитающихся ему при увольнении сумм и среднего заработка за время задержки расчета при освобождении удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» в пользу особа_1:
— заборгованисть по принадлежащим ему при увольнении сумм в размере 36 188 (тридцать шесть тысяч сто восемьдесят восемь) рублей 99 коп. без удержания налога и других обязательных платежей;
— средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 14.11.2019 по 23.10.2020 в сумме 70 000 (семьдесят тысяч) рублей 00 коп. без удержания налога и других обязательных платежей.
— судебные расходы в сумме 840 (восемьсот сорок) рублей 80 коп., А всего 107 029 (сто семь тысяч двадцать девять) рублей 79 коп.
В удовлетворении г.ешты исковых требований отказать.
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в тридцатидневный срок со дня его провозглашения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
судья [Ж.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 226/2185/20
Справа № 226/2185/20
Провадження № 2/226/764/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
23 жовтня 2020 року м.Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого — судді [Р.] Ж.Є.,
при секретарі [П.] І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення належних йому при звільненні сум та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі ТОВ «Краснолиманське») про стягнення належних йому при звільненні сум та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в обґрунтування якого вказав, що з 03.07.2018 по 13.11.2019 він перебував у трудових відносинах з відповідачем. 13.11.2019 він був звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП. Однак, у порушення Трудового законодавства відповідач при звільненні не розрахувався з ним та не повідомив про нараховані виплати. 15.07.2020 він звернувся до відповідача з вимогою надати відомості про розмір його заборгованості по заробітній платі, про розмір його середньоденної заробітної плати, але 15.08.2020 лист із вимогою повернувся з відміткою «за закінченням строку зберігання», з цих підстав він не може надати суду розрахунок сум належних йому при звільненні. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь належні йому при звільненні суми та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні разом з понесеними ним витратами по сплаті судового збору у розмірі 840 грн 80 коп.
Позивач особа_1 до суду не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, наполягаючи на позовних вимогах, письмово повідомили суд про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача ТОВ «Краснолиманське» до суду також не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність.
Ухвалою судді від 25.09.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження із викликом сторін та за клопотанням позивача витребувано письмові докази у відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1, інформація_1, у період з 03.07.2018 по 13.11.2019 знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське», працюючи гірником очисного забою підземним 5-го розряду з повним робочим днем в шахті; 13.11.2019 був звільнений згідно зі ст.38 КЗпП за власним бажанням, що підтверджується записами з трудової книжки позивача та копіями наказів по шахті від 03.07.2018 № 847к про прийняття на роботу та від 13.11.2019 № 253-к про звільнення позивача (а.с.32−36).
У день звільнення 13.11.2019 позивач особа_1 працював, що підтверджується записом у наказі ТОВ «Краснолиманське» № 253-к від 13.11.2019.
Згідно з довідкою ТОВ «Краснолиманське» від 12.10.2020 позивачу нараховано за листопад 2019 року:
— 5557 грн 49 коп. заробітної плати за відпрацьовані 6 робочих днів,
— 1287 грн 86 коп. лікарняного за вересень 2 календарні дні,
— 19 961 грн 83 коп. лікарняного за жовтень за 31 календарний день,
— 32 198 грн 16 коп. компенсації за невикористану відпустку за 46 календарних днів,
— 3219 грн 65 коп. лікарняного за листопад 5 календарних днів,
а всього 62 224 грн 99 коп.
Після утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів у розмірі 12 891 грн 66 коп. до виплати підлягає 49 333 грн 33 коп. На дату складання довідки з цієї суми сплачено 26 036 грн 00 коп., заборгованість складає 23 297 грн 33 коп.
Відповідно до довідки ТОВ «Краснолиманське» від 12.10.2020 середньоденна заробітна плата особа_1 складає 1002 грн 33 коп.
За приписами ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі ст.168.1.1. Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, беручи до уваги, що у порушення наведених правових норм Трудового законодавства до теперішнього часу відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати та інших належних до виплати при звільненні сум у розмірі 36 188 грн 99 коп., виходячи із розрахунку: 62 224 грн 99 коп. (сума нарахованої заробітної плати) відняти 26 036 грн 00 коп. (сума сплаченої заробітної плати).
Крім того, у зв`язку з порушенням вимог закону про оплату праці підприємство має відповідати перед позивачем згідно за ст.117 КЗпП України, якою передбачено виплата працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Позивач просить суд стягнути його середній заробіток по день прийняття рішення судом.
Судом встановлено, що позивач в день звільнення 13.11.2019 працював.
У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст.117 КЗпП України наступає наступного дня після звільнення.
Згідно з довідкою відповідача від 12.10.2020 заробіток позивача за два останні місяці праці перед звільненням склав: у вересні 2020 за 20 робочих днів — 20 046 грн 53 коп., у жовтні 2019 року позивач не працював., отже середньоденна заробітна плата позивача дорівнює 1002 грн 33 коп. (20046, 53: 20 днів) і відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100.
Кількість робочих днів за період з 14.11.2019 по 23.10.2020 з урахуванням додатків до листів Міністерства соціальної політики України про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 — 2020 роки № 78/0/206−18 від 08.08.2018, № 1133/0/206−19 від 29.07.2019 становить:
за 2019 рік з 14.11.2019 по 31.12.2019 — 33 дні,
за 2020 рік з 01.01.2020 по 23.10.2020 — 203 дні,
а всього 236 робочих днів.
Таким чином, сума середнього заробітку позивача за затримку розрахунку при звільненні за період з 14.11.2019 по 23.10.2020 буде дорівнювати: 236 549 грн 88 коп., із розрахунку: 236 робочих дня х 1002 грн 33 коп.
Згідно з висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 27.04.2016 у справі № 6−113цс16, суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст.117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати:
— розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
— період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сумм;
— ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
— інші обставини справи, встановлені судом.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц.
Беручи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, період затримки виплати такої заборгованості, яка до кінця ще не виплачена, карантин, запроваджений Кабінетом Міністрів України на всій території України у зв`язку із захворюванням на COVID -19, який безумовно впливає на фінансовий стан підприємства, суд вважає справедливим, пропорційним та таким, що відповідатиме обставинам справи та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача у сумі 70 000 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих його втрат, які розумно можна було би передбачити.
Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст.141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп.
На підставі ст.ст.47, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263−265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В, А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 (адреса_1, рнокпп номер_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, код єдрпоу 32281519) про стягнення належних йому при звільненні сум та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь особа_1:
— заборгованість за належними йому при звільненні сум у розмірі 36 188 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят вісім) грн 99 коп. без утримання податку та інших обов`язкових платежів;
— середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені за період з 14.11.2019 по 23.10.2020 в сумі 70 000 (сімдесят тисяч) грн 00 коп. без утримання податку та інших обов`язкових платежів.
— судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп., а всього 107 029 (сто сім тисяч двадцять дев`ять) грн 79 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя [Ж.]
Дело № 226/2185/20
Производство № 2/226/764/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы
23 октября 2020 м.Мирноград
Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего — судьи [Р.] Ж.Е.,
при секретаре [П.] И.И.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в упрощенном исковом производстве дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» о взыскании причитающихся емум при увольнении сумм и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,
В С Т, А Н О В И Л:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к ответчику Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» (далее ООО «Краснолиманская») о взыскании причитающихся ему при увольнении сумм и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, в обоснование которого указал, что с 03.07.2018 по 13.11.2019 он находился в трудовых отношениях с ответчиком. 13.11.2019 он був уволен по собственному желанию за ст.38 КЗоТ. Однако, в нарушение Трудового законодательства ответчик при увольнении не рассчитался с ним и не сообщила о начисленных выплатах. 15.07.2020 он обратился к ответчику с требованием предоставить сведения о размере его задолженности по заработной плате, о размере его среднедневной заработной платы, но 15.08.2020 письмо с требованием вернулся с отметкой «за истечением срока хранения», из этих оснований он не может предоставить суда расчет сумм причитающихся иом при увольнении. Поэтому истец просит суд взыскать с ответчика в свою пользу причитающихся ему при увольнении суммы и средний заработок за время задержки расчета при увольнении вместе с понесенными им расходами по уплате судебного сбора в размере 840 грн 80 коп.
Истец особа_1 в суд не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, настаивая на исковых требованиях, письменно сообщили суду о рассмотрении дела в его отсутствие.
Представитель ответчика ООО «Краснолиманське «в суд также не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, письменно сообщил суду о рассмотрении дела в его отсутствие.
Определением судьи от 25.09.2020 по делу открыто упрощенное исковое производство с вызовом сторон и по ходатайству истца истребовано письменные доказательства у ответчика.
Исследовав материалы дела, суд пришел к выводу, что исковое заявление подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1, информация_1, в период с03.07.2018 по 13.11.2019 находился в трудовых отношениях с ООО «Краснолиманская», работая горняком очистного забоя подземным 5-го разряда с полным рабочим днем в шахте; 13.11.2019 был уволен согласно ст.38 КЗоТ по собственному желанию, что подтверждается записями из трудовой книжки истца и копиями приказов по шахте от 03.07.2018 № 847к о принятии на работу и от 13.11.2019 № 253-к об увольнении истца (а.с.32−36).
В день увольнения 13.11.2019 истец особа_1 работал, что пидтверджуеться записью в приказе ООО «Краснолиманская» № 253-к от 13.11.2019.
Согласно справке ООО «Краснолиманская» от 12.10.2020 истцу начислено за ноябрь 2019:
— 5557 грн 49 коп. заработной платы за отработанные 6 рабочих дней,
— 1287 грн 86 коп. больничного за сентябрь 2 календарных дня,
— 19 961 грн 83 коп. больничного за октябрь за 31 календарный день,
— 32 198 грн 16 коп. компенсации за неиспользованный отпуск за 46 календарных дней,
— 3219 грн 65 коп. больничного по 5 ноября каленных дней,
а всего 62 224 грн 99 коп.
После удержания из этой суммы налогов и других обязательных платежей в размере 12 891 грн 66 коп. к выплате подлежит 49 333 грн 33 коп. На дату составления справки из этой суммы уплачено 26 036 грн 00 коп., Задолженность составляет 23 297 грн 33 коп.
Согласно справке ООО «Краснолиманская» от 12.10.2020 среднедневная заработная плата особа_1 составляет 1002 грн 33 коп.
По предписаниям ч.1 ст.47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день нильнення провести с работником расчет в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или вПолномочный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст.168.1.1. Налоговый кодекс Украины налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такогодохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса.
Согласно ч.5 п.6 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999 удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обов`язком работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Таким образом, принимая во внимание, что в нарушение указанных правовых норм Трудового законодательства до настоящего времени ответчик не рассчитался в полном объеме с истцом, суд считает, что с ответчика в пользу истца подлежит взысканию задолженность по заработной плате и других причитающихся к выплате при увольнениии сумм в размере 36 188 грн 99 коп., исходя из расчета: 62 224 грн 99 коп. (Сумма начисленной заработной платы) вычесть 26 036 грн 00 коп. (Сумма выплачиваемой заработной платы).
Кроме того, в связи с нарушением требований закона об оплате труда предприятие отвечать перед истцом по по ст.117 КЗоТ Украины, которой предусмотрено выплата работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Истец просит суд взыскать его средний заработок по день принятиярешения судом.
Судом установлено, что истец в день увольнения 13.11.2019 работал.
В таком случае ответственность работодателя на основании ст.117 КЗоТ Украины наступает на следующий день после освобождения.
Согласно справке ответчика от 12.10.2020 заработок истца за два последних месяца работы перед увольнением составил: в сентябре 2020 за 20 рабочих дней — 20 046 грн 53 коп., В октябре 2019 истец не работал., [С.] среднедневная заработная плата истца равна 1002 грн 33 коп. (20046, 53:20 дней) и соответствует требованиям Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 № 100.
Количество рабочих дней за период с 14.11.2019 по 23.10.2020 с учетом приложений к письмам Министерства социальной политики Украины о расчете нормы продолжительности рабочего времени на 2019 — 2020 годы № 78/0 / 206−18 от 08.08.2018, № 1133/0 / 206−19 от 29.07.2019 составляет:
за 2019 с 14.11.2019 по 31.12.2019 — 33 дня,
2020 года с 01.01.2020 по 23.10.2020 — 203 дня,
а всего 236 рабочих дней.
Таким образом, сумма среднего заработка истца за задержку расчета при увольнении за период с 14.11.2019 по 23.10.2020 будет равна: 236 549 грн 88 коп., Из расчета 236 рабочих дня х 1002 грн 33 коп.
Согласно заключению Верховного Суда Украины, изложенным в постановлении от 27.04.2016 по делу № 6−113цс16, суд может уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст.117 КЗоТ Украины, и такое уменьшение должно зависеть от размера недоплаченной суммы. Согласно постановлению Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 по делу № 761/9584/15-ц, уменьшая размер возмещения, определенный согласно ст.117 КЗоТ Украины, исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении, необходимо учитывать:
— размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договоромм;
— период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
— вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
— иные обстоятельства дела, установленные судом.
Аналогичная правовая позиция изложена и в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 18.03.2020 по делу № 711/4010/13-с.
принимаяи во внимание размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, период задержки выплаты такой задолженности, до конца еще не выплачена, карантин, введенный Кабинетом Министров Украины на всей территории Украины в связи с заболеванием COVID -19, который безусловно влияет на финансовое состояние предприятия, суд считает справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам дела и приведенным выше критериям, определение размера едповидальности ответчика в сумме 70 000 грн. Указанная сумма не отражает действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а есть только ориентировочной оценке тех его потерь, которые разумно можно было бы предположить.
Именно эта сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
Согласно ст.141 ГПК с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в размере 840 грн 80 коп.
На основании ст.ст.47, 116, 117 КЗоТ Украины, руководствуясь ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263−265, 352, 354, 355 ГПК Украины, суд
В Е Л:
Исковые требования особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1) к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» (85310, Донецкая область, М.Покровский, г.Родинское, код егрпоу 32281519) о взыскании причитающихся ему при увольнении сумм и среднего заработка за время задержки расчета при освобождении удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» в пользу особа_1:
— заборгованисть по принадлежащим ему при увольнении сумм в размере 36 188 (тридцать шесть тысяч сто восемьдесят восемь) рублей 99 коп. без удержания налога и других обязательных платежей;
— средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 14.11.2019 по 23.10.2020 в сумме 70 000 (семьдесят тысяч) рублей 00 коп. без удержания налога и других обязательных платежей.
— судебные расходы в сумме 840 (восемьсот сорок) рублей 80 коп., А всего 107 029 (сто семь тысяч двадцать девять) рублей 79 коп.
В удовлетворении г.ешты исковых требований отказать.
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в тридцатидневный срок со дня его провозглашения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
судья [Ж.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 226/2185/20
Справа № 226/2185/20
Провадження № 2/226/764/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
23 жовтня 2020 року м.Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого — судді [Р.] Ж.Є.,
при секретарі [П.] І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення належних йому при звільненні сум та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі ТОВ «Краснолиманське») про стягнення належних йому при звільненні сум та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в обґрунтування якого вказав, що з 03.07.2018 по 13.11.2019 він перебував у трудових відносинах з відповідачем. 13.11.2019 він був звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП. Однак, у порушення Трудового законодавства відповідач при звільненні не розрахувався з ним та не повідомив про нараховані виплати. 15.07.2020 він звернувся до відповідача з вимогою надати відомості про розмір його заборгованості по заробітній платі, про розмір його середньоденної заробітної плати, але 15.08.2020 лист із вимогою повернувся з відміткою «за закінченням строку зберігання», з цих підстав він не може надати суду розрахунок сум належних йому при звільненні. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь належні йому при звільненні суми та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні разом з понесеними ним витратами по сплаті судового збору у розмірі 840 грн 80 коп.
Позивач особа_1 до суду не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, наполягаючи на позовних вимогах, письмово повідомили суд про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача ТОВ «Краснолиманське» до суду також не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність.
Ухвалою судді від 25.09.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження із викликом сторін та за клопотанням позивача витребувано письмові докази у відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1, інформація_1, у період з 03.07.2018 по 13.11.2019 знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське», працюючи гірником очисного забою підземним 5-го розряду з повним робочим днем в шахті; 13.11.2019 був звільнений згідно зі ст.38 КЗпП за власним бажанням, що підтверджується записами з трудової книжки позивача та копіями наказів по шахті від 03.07.2018 № 847к про прийняття на роботу та від 13.11.2019 № 253-к про звільнення позивача (а.с.32−36).
У день звільнення 13.11.2019 позивач особа_1 працював, що підтверджується записом у наказі ТОВ «Краснолиманське» № 253-к від 13.11.2019.
Згідно з довідкою ТОВ «Краснолиманське» від 12.10.2020 позивачу нараховано за листопад 2019 року:
— 5557 грн 49 коп. заробітної плати за відпрацьовані 6 робочих днів,
— 1287 грн 86 коп. лікарняного за вересень 2 календарні дні,
— 19 961 грн 83 коп. лікарняного за жовтень за 31 календарний день,
— 32 198 грн 16 коп. компенсації за невикористану відпустку за 46 календарних днів,
— 3219 грн 65 коп. лікарняного за листопад 5 календарних днів,
а всього 62 224 грн 99 коп.
Після утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів у розмірі 12 891 грн 66 коп. до виплати підлягає 49 333 грн 33 коп. На дату складання довідки з цієї суми сплачено 26 036 грн 00 коп., заборгованість складає 23 297 грн 33 коп.
Відповідно до довідки ТОВ «Краснолиманське» від 12.10.2020 середньоденна заробітна плата особа_1 складає 1002 грн 33 коп.
За приписами ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі ст.168.1.1. Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, беручи до уваги, що у порушення наведених правових норм Трудового законодавства до теперішнього часу відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати та інших належних до виплати при звільненні сум у розмірі 36 188 грн 99 коп., виходячи із розрахунку: 62 224 грн 99 коп. (сума нарахованої заробітної плати) відняти 26 036 грн 00 коп. (сума сплаченої заробітної плати).
Крім того, у зв`язку з порушенням вимог закону про оплату праці підприємство має відповідати перед позивачем згідно за ст.117 КЗпП України, якою передбачено виплата працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Позивач просить суд стягнути його середній заробіток по день прийняття рішення судом.
Судом встановлено, що позивач в день звільнення 13.11.2019 працював.
У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст.117 КЗпП України наступає наступного дня після звільнення.
Згідно з довідкою відповідача від 12.10.2020 заробіток позивача за два останні місяці праці перед звільненням склав: у вересні 2020 за 20 робочих днів — 20 046 грн 53 коп., у жовтні 2019 року позивач не працював., отже середньоденна заробітна плата позивача дорівнює 1002 грн 33 коп. (20046, 53: 20 днів) і відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100.
Кількість робочих днів за період з 14.11.2019 по 23.10.2020 з урахуванням додатків до листів Міністерства соціальної політики України про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 — 2020 роки № 78/0/206−18 від 08.08.2018, № 1133/0/206−19 від 29.07.2019 становить:
за 2019 рік з 14.11.2019 по 31.12.2019 — 33 дні,
за 2020 рік з 01.01.2020 по 23.10.2020 — 203 дні,
а всього 236 робочих днів.
Таким чином, сума середнього заробітку позивача за затримку розрахунку при звільненні за період з 14.11.2019 по 23.10.2020 буде дорівнювати: 236 549 грн 88 коп., із розрахунку: 236 робочих дня х 1002 грн 33 коп.
Згідно з висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 27.04.2016 у справі № 6−113цс16, суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст.117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати:
— розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
— період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сумм;
— ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
— інші обставини справи, встановлені судом.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц.
Беручи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, період затримки виплати такої заборгованості, яка до кінця ще не виплачена, карантин, запроваджений Кабінетом Міністрів України на всій території України у зв`язку із захворюванням на COVID -19, який безумовно впливає на фінансовий стан підприємства, суд вважає справедливим, пропорційним та таким, що відповідатиме обставинам справи та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача у сумі 70 000 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих його втрат, які розумно можна було би передбачити.
Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст.141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп.
На підставі ст.ст.47, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263−265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В, А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 (адреса_1, рнокпп номер_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, код єдрпоу 32281519) про стягнення належних йому при звільненні сум та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь особа_1:
— заборгованість за належними йому при звільненні сум у розмірі 36 188 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят вісім) грн 99 коп. без утримання податку та інших обов`язкових платежів;
— середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені за період з 14.11.2019 по 23.10.2020 в сумі 70 000 (сімдесят тисяч) грн 00 коп. без утримання податку та інших обов`язкових платежів.
— судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп., а всього 107 029 (сто сім тисяч двадцять дев`ять) грн 79 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя [Ж.]
