ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ": невыплата зарплаты
Дело № 226/2164/20
Дело № 226/2164/20
Производство № 2/226/751/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы
13 ноября 2020 м.Мирноград
Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего — судьи [Р.] Ж.Е.,
при секретаре [П.] И.И.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в упрощенном исковом производстве дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманське «о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,
В С Т, А Н О В И Л:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к ответчику Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» (далее ООО «Краснолиманская») о взыскании задолженности по заработной плате, в обоснование которого указал, что он с 24.10.2018 по 02.06.2020 находился в трудовых отношениях с ответчиком и 02.06.2020 был уволен по собственному Бажаннием по ст.38 КЗоТ Украины. С декабря 2019 ответчик не выплачивал ему заработную плату, в результате чего на день увольнения образовалась задолженность в сумме 107 503 грн 92 коп. 13.08.2020 он обратился к ответчику с требованием погасить задолженность по заработной плате и предоставить ему справку о размере задолженности по заработной плате на момент обращения, но указанное письмо вернулся с отметкой «за истечением срока хранения». Поэтому, истец просит суд взыскать с ответчика в свою пользуь задолженность по заработной плате в сумме 107 503 грн 92 коп.
В заявлении об увеличении исковых требований особа_1 указал, что согласно справкам ответчика, предоставленным последним после обращения им с этим иском в суд, задолженность по его заработной плате составляет 87 983 грн 03 коп., А его среднедневной заработок — 965 грн 22 коп. В день освобождения он работал. Поэтому просит суд взыскать с ответчика задолженность по заработной плате в сумме 87 983 грн 03 коп. и средний заработок за время повтораимкы расчета при увольнении за период с 03.06.2020 по 13.11.2020 в сумме 110 035 грн 08 коп., исходя из расчета его среднедневного заработка 965 грн 22 коп., умноженного на 114 рабочих дней.
Истец особа_1 в суд не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, письменно сообщил суду о рассмотрении дела в его отсутствие.
Представитель ответчика ООО «Краснолиманская» в суд не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, письменно СообщенияСм суд о рассмотрении дела в его отсутствие в связи с объявлением простоя на предприятии и осложнением ситуации введением в Украине карантина.
Определением судьи от 14.09.2020 по делу открыто упрощенное исковое производство с вызовом сторон.
Проверив материалы дела, суд пришел к выводу, что исковое заявление подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1, информация_1, с 24.10.2018 по 02.06.2020 находился в трудовых отношениях с ответчиком, работаяс полным подземным днем в шахте, и в соответствии с приказом № 155-к от 02.06.2020 был уволен с 02.06.2020 на основании ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию (а.с.5−6).
Из текста приказа об увольнении истца с предприятия следует, что последним днем его работы является 02.06.2020, то есть день увольнения.
Согласно справке ООО «Краснолиманская» от 09.10.2020 задолженность по заработной плате особа_1 на дату составления справки составляет 87 983 грн 03 коп., Которая состоит из задолженности по:
листопад 2019 году в сумме 2404 грн 92 коп.,
Декабрь 2019 — 6998 грн 19 коп.,
Январь 2020 — 9622 грн 87 коп.,
Февраль 2020 — 12 834 грн 63 коп.,
Март 2020 — 15 583 грн 27 коп.,
Апрель 2020 — 16 316 грн 97 коп.,
Май 2020 — 14 514 грн 83 коп.,
Июнь 2020 — 9707 грн 35 коп. Эта сумма указана после удержания обязательных налогов и сборов.
Согласно справке ответчика от 09.10.2020 среднедневная заработная плата особа_1 составляет 965 грн 22 коп.
по предписаниеПМИ ст.43 Конституции Украины каждый имеет право на заработную плату; право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст.115 КЗоТ Украины, ст.24 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата должна выплачиваться работникам регулярно в рабочие дни не реже двух раз в месяц и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения провестии с работником расчет в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, проводится в день увольнения. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить неоспариваемых ней сумму.
Поскольку в нарушение приведенных правовых норм Трудового законодательства до настоящего времени предпмство не рассчиталось в полном объеме с истцом, задолженность по заработной плате в сумме 87 983 грн 03 коп., из которой уже удержаны обязательные налоги и сборы, подлежит взысканию с ответчика.
Согласно ч.1 ст.117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заробиток за все время задержки по день фактического расчета.
В п.20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе, -В день после пред`Явление ним работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом свои вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Окончательный расчет с истцом на момент принятия этого решения не проведено.
В связи с нарушением требований законаоб оплате труда предприятие отвечать перед истцом согласно ст.117 КЗоТ Украины, которой предусмотрено выплата работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Судом установлено, что истец в день увольнения 02.06.2020 работал.
В таком случае ответственность работодателя на основании ст.117 КЗоТ Украины наступает на следующий день после освобождения.
Согласно справке ответчика от 09.10.2020 заработок истца за два последних месяца работы перед Освободитеенням составил: в апреле 2020 за 21 рабочий день — 20 269 грн 52 коп., в мае 2020 истец работал, следовательно среднедневная заработная плата истца равна 965 грн 22 коп. (20269, 52: 21 дней) и соответствует требованиям Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 № 100.
Количество рабочих дней за период с 03.06.2020 по 13.11.2020 с учетом приложении к письму Министерства социальной политики Украины о расчете нормы длиЛост рабочего времени на 2020 год № 1133/0 / 206−19 от 29.07.2019 составляет: за июнь 2020 — 18 дней, за июль 2020 — 23 дня, за август 2020 — 20 дней, за сентябрь 2020 — 22 дни, за октябрь 2020 — 21 день, за ноябрь 2020 — 10 дней, а всего 114 дней.
Таким образом, сумма среднего заработка истца за задержку расчета при увольнении за период с 03.06.2020 по 13.11.2020 будет равна: 110 035 грн 08 коп., Из расчета: 114 рабочих днях 965 грн 22 коп.
Согласно заключению Верховного Суда Украины, изложенным в постановлении от 27.04.2016 по делу № 6−113цс16, суд может уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст.117 КЗоТ Украины, и такое уменьшение должно зависеть от размера недоплаченной суммы.
Согласно постановлению Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 по делу № 761/9584/15-ц, уменьшая размер возмещения, определенный согласно ст.117 КЗоТ Украины, исходя из среднего заработка за время задержки работодателем разсчета при увольнении, необходимо учитывать:
— размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
— период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
— и речирный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
— иные обстоятельства дела, установленные судом.
Аналогичная правовая позиция изложена и в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 18.03.2020 по делу № 711/4010/13-с.
Принимая во внимание размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм (87983 грн 03 коп. С содержанием налогов и сборов), период задержки выплаты такой задолженности, которая еще не выплачена, каранзабор, введенный Кабинетом Министров Украины на всей территории Украины в связи с заболеванием COVID -19, который безусловно влияет на финансовое состояние предприятия, суд считает справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам дела и приведенным выше критериям, определения размера ответственности ответчика в сумме 85 000 грн. Указанная сумма не отражает действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а есть только ориентировочной оценке тх его потерь, которые разумно можно было бы предположить.
Именно эта сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
Истцом требования о взыскании среднего заработка за время задержки расчета уплачен судебный сбор в сумме 1100 грн 35 коп.
Уплаченный истцом судебный сбор в сумме 1100 грн 35 коп. за требования о взыскании среднего заработка за время задержки расчета подлежит взысканию с ответчика пропорционально сумме удовлетворенных требований в порядке, предусмотренном ст.141 ГПК Украины, в размери 850 грн 00 коп.
На основании ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗоТ Украины, руководствуясь ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263−265, 352, 354, 355 ГПК Украины, суд
В Е Л:
Исковые требования особа_1 (рнокпп номер_1, место жительства: адрес_1) к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» (юридический адрес: 85310, Донецкая область, М.Покровский, г.Родинское, код егрпоу 32281519) о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при освободитеЭнни удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» в пользу особа_1:
— задолженность по заработной плате в сумме 87 983 (восемьдесят семь тысяч девятьсот восемьдесят три) грн 03 коп. с удержанного налога и другими обязательными платежами;
— средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 03.06.2020 по 13.11.2020 в сумме 85 000 (восемьдесят пять тысяч) рублей 00 коп. без удержания налога и других обязательных платежей;
— судебные расходованиемты в сумме 850 (восемьсот пять) грн 00 коп., а всего 173 833 (сто семьдесят три тысячи восемьсот тридцать три) грн 03 коп.
В удовлетворении остальных исковых требований отказать.
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в тридцатидневный срок со дня его провозглашения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срокаподачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
судья [Ж.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 226/2164/20
Справа № 226/2164/20
Провадження № 2/226/751/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
13 листопада 2020 року м.Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого — судді [Р.] Ж.Є.,
при секретарі [П.] І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі ТОВ «Краснолиманське») про стягнення заборгованості по заробітній платі, в обґрунтування якого вказав, що він з 24.10.2018 по 02.06.2020 перебував у трудових відносинах з відповідачем та 02.06.2020 був звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. З грудня 2019 року відповідач не виплачував йому заробітну плату, внаслідок чого на день звільнення утворилася заборгованість в сумі 107 503 грн 92 коп. 13.08.2020 він звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість по заробітній платі та надати йому довідку про розмір заборгованості по заробітній платі на час звернення, але вказаний лист повернувся з відміткою «за закінченням строку зберігання». Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 107 503 грн 92 коп.
У заяві про збільшення позовних вимог особа_1 вказав, що згідно з довідками відповідача, наданими останнім після звернення ним з цим позовом до суду, заборгованість по його заробітній платі складає 87 983 грн 03 коп., а його середньоденний заробіток — 965 грн 22 коп. В день звільнення він працював. Тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 87 983 грн 03 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.06.2020 по 13.11.2020 в сумі 110 035 грн 08 коп., виходячи із розрахунку його середньоденного заробітку 965 грн 22 коп., помноженого на 114 робочих днів.
Позивач особа_1 до суду не з`явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача ТОВ «Краснолиманське» до суду не з`явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність у зв`язку з оголошенням простою на підприємстві і ускладненням ситуації введенням в Україні карантину.
Ухвалою судді від 14.09.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1, інформація_1, з 24.10.2018 по 02.06.2020 знаходився у трудових стосунках з відповідачем, працюючи з повним підземним днем в шахті, та відповідно до наказу № 155-к від 02.06.2020 був звільнений з 02.06.2020 на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.5−6).
З тексту наказу про звільнення позивача з підприємства вбачається, що останнім днем його роботи є 02.06.2020, тобто день звільнення.
Відповідно до довідки ТОВ «Краснолиманське» від 09.10.2020 заборгованість по заробітній платі особа_1 на дату складання довідки становить 87 983 грн 03 коп., яка складається з заборгованості за:
листопад 2019 року в сумі 2404 грн 92 коп.,
грудень 2019 року — 6998 грн 19 коп.,
січень 2020 року — 9622 грн 87 коп.,
лютий 2020 року — 12 834 грн 63 коп.,
березень 2020 року — 15 583 грн 27 коп.,
квітень 2020 року — 16 316 грн 97 коп.,
травень 2020 року — 14 514 грн 83 коп.,
червень 2020 року — 9707 грн 35 коп. Ця сума вказана після утримання обов`язкових податків і зборів.
Відповідно до довідки відповідача від 09.10.2020 середньоденна заробітна плата особа_1 складає 965 грн 22 коп.
За приписпми ст.43 Конституції України кожен має право на заробітну плату; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць і не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.
Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільнені робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться у день звільнення. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану нею суму.
Оскільки у порушення наведених правових норм Трудового законодавства до теперішнього часу підприємство не розрахувалося у повному обсязі з позивачем, заборгованість із заробітної плати в сумі 87 983 грн 03 коп., з якої вже утримані обов`язкові податки і збори, підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, -наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Остаточний розрахунок з позивачем на час ухвалення цього рішення не проведено.
У зв`язку з порушенням вимог закону про оплату праці підприємство має відповідати перед позивачем згідно зі ст.117 КЗпП України, якою передбачено виплата працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що позивач в день звільнення 02.06.2020 працював.
У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст.117 КЗпП України настає наступного дня після звільнення.
Згідно з довідкою відповідача від 09.10.2020 заробіток позивача за два останні місяці праці перед звільненням склав: у квітні 2020 року за 21 робочий день — 20 269 грн 52 коп., у травні 2020 року позивач не працював, отже середньоденна заробітна плата позивача дорівнює 965 грн 22 коп. (20269, 52: 21 днів) і відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100.
Кількість робочих днів за період з 03.06.2020 по 13.11.2020 з урахуванням додатку до листа Міністерства соціальної політики України про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік № 1133/0/206−19 від 29.07.2019 становить: за червень 2020 року — 18 днів, за липень 2020 року — 23 дні, за серпень 2020 року — 20 днів, за вересень 2020 року — 22 дні, за жовтень 2020 року — 21 день, за листопад 2020 року — 10 днів, а всього 114 днів.
Таким чином, сума середнього заробітку позивача за затримку розрахунку при звільненні за період з 03.06.2020 по 13.11.2020 буде дорівнювати: 110 035 грн 08 коп., із розрахунку: 114 робочих дні х 965 грн 22 коп.
Згідно з висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 27.04.2016 у справі № 6−113цс16, суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст.117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати:
— розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
— період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сумм;
— ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
— інші обставини справи, встановлені судом.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц.
Беручи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум (87983 грн 03 коп. з утриманням податків і зборів), період затримки виплати такої заборгованості, яка ще не виплачена, карантин, запроваджений Кабінетом Міністрів України на всій території України у зв`язку із захворюванням на COVID -19, який безумовно впливає на фінансовий стан підприємства, суд вважає справедливим, пропорційним та таким, що відповідатиме обставинам справи та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача у сумі 85 000 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих його втрат, які розумно можна було би передбачити.
Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивачем за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку сплачено судовий збір в сумі 1100 грн 35 коп.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 1100 грн 35 коп. за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених вимог у порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України, у розмірі 850 грн 00 коп.
На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263−265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В, А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 (рнокпп номер_1, місце проживання: адреса_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (юридична адреса: 85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, код єдрпоу 32281519) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь особа_1:
— заборгованість по заробітній платі в сумі 87 983 (вісімдесят сім тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн 03 коп. з утриманими податком та іншими обов`язковими платежами;
— середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені за період з 03.06.2020 по 13.11.2020 в сумі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн 00 коп. без утримання податку та інших обов`язкових платежів;
— судові витрати в сумі 850 (вісімсот п`ять) грн 00 коп., а всього 173 833 (сто сімдесят три тисячі вісімсот тридцять три) грн 03 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя [Ж.]
Дело № 226/2164/20
Производство № 2/226/751/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы
13 ноября 2020 м.Мирноград
Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего — судьи [Р.] Ж.Е.,
при секретаре [П.] И.И.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в упрощенном исковом производстве дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманське «о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,
В С Т, А Н О В И Л:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к ответчику Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» (далее ООО «Краснолиманская») о взыскании задолженности по заработной плате, в обоснование которого указал, что он с 24.10.2018 по 02.06.2020 находился в трудовых отношениях с ответчиком и 02.06.2020 был уволен по собственному Бажаннием по ст.38 КЗоТ Украины. С декабря 2019 ответчик не выплачивал ему заработную плату, в результате чего на день увольнения образовалась задолженность в сумме 107 503 грн 92 коп. 13.08.2020 он обратился к ответчику с требованием погасить задолженность по заработной плате и предоставить ему справку о размере задолженности по заработной плате на момент обращения, но указанное письмо вернулся с отметкой «за истечением срока хранения». Поэтому, истец просит суд взыскать с ответчика в свою пользуь задолженность по заработной плате в сумме 107 503 грн 92 коп.
В заявлении об увеличении исковых требований особа_1 указал, что согласно справкам ответчика, предоставленным последним после обращения им с этим иском в суд, задолженность по его заработной плате составляет 87 983 грн 03 коп., А его среднедневной заработок — 965 грн 22 коп. В день освобождения он работал. Поэтому просит суд взыскать с ответчика задолженность по заработной плате в сумме 87 983 грн 03 коп. и средний заработок за время повтораимкы расчета при увольнении за период с 03.06.2020 по 13.11.2020 в сумме 110 035 грн 08 коп., исходя из расчета его среднедневного заработка 965 грн 22 коп., умноженного на 114 рабочих дней.
Истец особа_1 в суд не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, письменно сообщил суду о рассмотрении дела в его отсутствие.
Представитель ответчика ООО «Краснолиманская» в суд не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, письменно СообщенияСм суд о рассмотрении дела в его отсутствие в связи с объявлением простоя на предприятии и осложнением ситуации введением в Украине карантина.
Определением судьи от 14.09.2020 по делу открыто упрощенное исковое производство с вызовом сторон.
Проверив материалы дела, суд пришел к выводу, что исковое заявление подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1, информация_1, с 24.10.2018 по 02.06.2020 находился в трудовых отношениях с ответчиком, работаяс полным подземным днем в шахте, и в соответствии с приказом № 155-к от 02.06.2020 был уволен с 02.06.2020 на основании ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию (а.с.5−6).
Из текста приказа об увольнении истца с предприятия следует, что последним днем его работы является 02.06.2020, то есть день увольнения.
Согласно справке ООО «Краснолиманская» от 09.10.2020 задолженность по заработной плате особа_1 на дату составления справки составляет 87 983 грн 03 коп., Которая состоит из задолженности по:
листопад 2019 году в сумме 2404 грн 92 коп.,
Декабрь 2019 — 6998 грн 19 коп.,
Январь 2020 — 9622 грн 87 коп.,
Февраль 2020 — 12 834 грн 63 коп.,
Март 2020 — 15 583 грн 27 коп.,
Апрель 2020 — 16 316 грн 97 коп.,
Май 2020 — 14 514 грн 83 коп.,
Июнь 2020 — 9707 грн 35 коп. Эта сумма указана после удержания обязательных налогов и сборов.
Согласно справке ответчика от 09.10.2020 среднедневная заработная плата особа_1 составляет 965 грн 22 коп.
по предписаниеПМИ ст.43 Конституции Украины каждый имеет право на заработную плату; право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст.115 КЗоТ Украины, ст.24 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата должна выплачиваться работникам регулярно в рабочие дни не реже двух раз в месяц и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения провестии с работником расчет в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, проводится в день увольнения. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить неоспариваемых ней сумму.
Поскольку в нарушение приведенных правовых норм Трудового законодательства до настоящего времени предпмство не рассчиталось в полном объеме с истцом, задолженность по заработной плате в сумме 87 983 грн 03 коп., из которой уже удержаны обязательные налоги и сборы, подлежит взысканию с ответчика.
Согласно ч.1 ст.117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заробиток за все время задержки по день фактического расчета.
В п.20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе, -В день после пред`Явление ним работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом свои вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Окончательный расчет с истцом на момент принятия этого решения не проведено.
В связи с нарушением требований законаоб оплате труда предприятие отвечать перед истцом согласно ст.117 КЗоТ Украины, которой предусмотрено выплата работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Судом установлено, что истец в день увольнения 02.06.2020 работал.
В таком случае ответственность работодателя на основании ст.117 КЗоТ Украины наступает на следующий день после освобождения.
Согласно справке ответчика от 09.10.2020 заработок истца за два последних месяца работы перед Освободитеенням составил: в апреле 2020 за 21 рабочий день — 20 269 грн 52 коп., в мае 2020 истец работал, следовательно среднедневная заработная плата истца равна 965 грн 22 коп. (20269, 52: 21 дней) и соответствует требованиям Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 № 100.
Количество рабочих дней за период с 03.06.2020 по 13.11.2020 с учетом приложении к письму Министерства социальной политики Украины о расчете нормы длиЛост рабочего времени на 2020 год № 1133/0 / 206−19 от 29.07.2019 составляет: за июнь 2020 — 18 дней, за июль 2020 — 23 дня, за август 2020 — 20 дней, за сентябрь 2020 — 22 дни, за октябрь 2020 — 21 день, за ноябрь 2020 — 10 дней, а всего 114 дней.
Таким образом, сумма среднего заработка истца за задержку расчета при увольнении за период с 03.06.2020 по 13.11.2020 будет равна: 110 035 грн 08 коп., Из расчета: 114 рабочих днях 965 грн 22 коп.
Согласно заключению Верховного Суда Украины, изложенным в постановлении от 27.04.2016 по делу № 6−113цс16, суд может уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст.117 КЗоТ Украины, и такое уменьшение должно зависеть от размера недоплаченной суммы.
Согласно постановлению Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 по делу № 761/9584/15-ц, уменьшая размер возмещения, определенный согласно ст.117 КЗоТ Украины, исходя из среднего заработка за время задержки работодателем разсчета при увольнении, необходимо учитывать:
— размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
— период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
— и речирный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
— иные обстоятельства дела, установленные судом.
Аналогичная правовая позиция изложена и в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 18.03.2020 по делу № 711/4010/13-с.
Принимая во внимание размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм (87983 грн 03 коп. С содержанием налогов и сборов), период задержки выплаты такой задолженности, которая еще не выплачена, каранзабор, введенный Кабинетом Министров Украины на всей территории Украины в связи с заболеванием COVID -19, который безусловно влияет на финансовое состояние предприятия, суд считает справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам дела и приведенным выше критериям, определения размера ответственности ответчика в сумме 85 000 грн. Указанная сумма не отражает действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а есть только ориентировочной оценке тх его потерь, которые разумно можно было бы предположить.
Именно эта сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
Истцом требования о взыскании среднего заработка за время задержки расчета уплачен судебный сбор в сумме 1100 грн 35 коп.
Уплаченный истцом судебный сбор в сумме 1100 грн 35 коп. за требования о взыскании среднего заработка за время задержки расчета подлежит взысканию с ответчика пропорционально сумме удовлетворенных требований в порядке, предусмотренном ст.141 ГПК Украины, в размери 850 грн 00 коп.
На основании ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗоТ Украины, руководствуясь ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263−265, 352, 354, 355 ГПК Украины, суд
В Е Л:
Исковые требования особа_1 (рнокпп номер_1, место жительства: адрес_1) к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» (юридический адрес: 85310, Донецкая область, М.Покровский, г.Родинское, код егрпоу 32281519) о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при освободитеЭнни удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» в пользу особа_1:
— задолженность по заработной плате в сумме 87 983 (восемьдесят семь тысяч девятьсот восемьдесят три) грн 03 коп. с удержанного налога и другими обязательными платежами;
— средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 03.06.2020 по 13.11.2020 в сумме 85 000 (восемьдесят пять тысяч) рублей 00 коп. без удержания налога и других обязательных платежей;
— судебные расходованиемты в сумме 850 (восемьсот пять) грн 00 коп., а всего 173 833 (сто семьдесят три тысячи восемьсот тридцать три) грн 03 коп.
В удовлетворении остальных исковых требований отказать.
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в тридцатидневный срок со дня его провозглашения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срокаподачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
судья [Ж.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 226/2164/20
Справа № 226/2164/20
Провадження № 2/226/751/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
13 листопада 2020 року м.Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого — судді [Р.] Ж.Є.,
при секретарі [П.] І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі ТОВ «Краснолиманське») про стягнення заборгованості по заробітній платі, в обґрунтування якого вказав, що він з 24.10.2018 по 02.06.2020 перебував у трудових відносинах з відповідачем та 02.06.2020 був звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. З грудня 2019 року відповідач не виплачував йому заробітну плату, внаслідок чого на день звільнення утворилася заборгованість в сумі 107 503 грн 92 коп. 13.08.2020 він звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість по заробітній платі та надати йому довідку про розмір заборгованості по заробітній платі на час звернення, але вказаний лист повернувся з відміткою «за закінченням строку зберігання». Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 107 503 грн 92 коп.
У заяві про збільшення позовних вимог особа_1 вказав, що згідно з довідками відповідача, наданими останнім після звернення ним з цим позовом до суду, заборгованість по його заробітній платі складає 87 983 грн 03 коп., а його середньоденний заробіток — 965 грн 22 коп. В день звільнення він працював. Тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 87 983 грн 03 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.06.2020 по 13.11.2020 в сумі 110 035 грн 08 коп., виходячи із розрахунку його середньоденного заробітку 965 грн 22 коп., помноженого на 114 робочих днів.
Позивач особа_1 до суду не з`явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача ТОВ «Краснолиманське» до суду не з`явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність у зв`язку з оголошенням простою на підприємстві і ускладненням ситуації введенням в Україні карантину.
Ухвалою судді від 14.09.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1, інформація_1, з 24.10.2018 по 02.06.2020 знаходився у трудових стосунках з відповідачем, працюючи з повним підземним днем в шахті, та відповідно до наказу № 155-к від 02.06.2020 був звільнений з 02.06.2020 на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.5−6).
З тексту наказу про звільнення позивача з підприємства вбачається, що останнім днем його роботи є 02.06.2020, тобто день звільнення.
Відповідно до довідки ТОВ «Краснолиманське» від 09.10.2020 заборгованість по заробітній платі особа_1 на дату складання довідки становить 87 983 грн 03 коп., яка складається з заборгованості за:
листопад 2019 року в сумі 2404 грн 92 коп.,
грудень 2019 року — 6998 грн 19 коп.,
січень 2020 року — 9622 грн 87 коп.,
лютий 2020 року — 12 834 грн 63 коп.,
березень 2020 року — 15 583 грн 27 коп.,
квітень 2020 року — 16 316 грн 97 коп.,
травень 2020 року — 14 514 грн 83 коп.,
червень 2020 року — 9707 грн 35 коп. Ця сума вказана після утримання обов`язкових податків і зборів.
Відповідно до довідки відповідача від 09.10.2020 середньоденна заробітна плата особа_1 складає 965 грн 22 коп.
За приписпми ст.43 Конституції України кожен має право на заробітну плату; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць і не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.
Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільнені робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться у день звільнення. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану нею суму.
Оскільки у порушення наведених правових норм Трудового законодавства до теперішнього часу підприємство не розрахувалося у повному обсязі з позивачем, заборгованість із заробітної плати в сумі 87 983 грн 03 коп., з якої вже утримані обов`язкові податки і збори, підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, -наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Остаточний розрахунок з позивачем на час ухвалення цього рішення не проведено.
У зв`язку з порушенням вимог закону про оплату праці підприємство має відповідати перед позивачем згідно зі ст.117 КЗпП України, якою передбачено виплата працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що позивач в день звільнення 02.06.2020 працював.
У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст.117 КЗпП України настає наступного дня після звільнення.
Згідно з довідкою відповідача від 09.10.2020 заробіток позивача за два останні місяці праці перед звільненням склав: у квітні 2020 року за 21 робочий день — 20 269 грн 52 коп., у травні 2020 року позивач не працював, отже середньоденна заробітна плата позивача дорівнює 965 грн 22 коп. (20269, 52: 21 днів) і відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100.
Кількість робочих днів за період з 03.06.2020 по 13.11.2020 з урахуванням додатку до листа Міністерства соціальної політики України про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік № 1133/0/206−19 від 29.07.2019 становить: за червень 2020 року — 18 днів, за липень 2020 року — 23 дні, за серпень 2020 року — 20 днів, за вересень 2020 року — 22 дні, за жовтень 2020 року — 21 день, за листопад 2020 року — 10 днів, а всього 114 днів.
Таким чином, сума середнього заробітку позивача за затримку розрахунку при звільненні за період з 03.06.2020 по 13.11.2020 буде дорівнювати: 110 035 грн 08 коп., із розрахунку: 114 робочих дні х 965 грн 22 коп.
Згідно з висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 27.04.2016 у справі № 6−113цс16, суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст.117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати:
— розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
— період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сумм;
— ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
— інші обставини справи, встановлені судом.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц.
Беручи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум (87983 грн 03 коп. з утриманням податків і зборів), період затримки виплати такої заборгованості, яка ще не виплачена, карантин, запроваджений Кабінетом Міністрів України на всій території України у зв`язку із захворюванням на COVID -19, який безумовно впливає на фінансовий стан підприємства, суд вважає справедливим, пропорційним та таким, що відповідатиме обставинам справи та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача у сумі 85 000 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих його втрат, які розумно можна було би передбачити.
Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивачем за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку сплачено судовий збір в сумі 1100 грн 35 коп.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 1100 грн 35 коп. за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених вимог у порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України, у розмірі 850 грн 00 коп.
На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263−265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В, А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 (рнокпп номер_1, місце проживання: адреса_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (юридична адреса: 85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, код єдрпоу 32281519) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь особа_1:
— заборгованість по заробітній платі в сумі 87 983 (вісімдесят сім тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн 03 коп. з утриманими податком та іншими обов`язковими платежами;
— середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені за період з 03.06.2020 по 13.11.2020 в сумі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн 00 коп. без утримання податку та інших обов`язкових платежів;
— судові витрати в сумі 850 (вісімсот п`ять) грн 00 коп., а всього 173 833 (сто сімдесят три тисячі вісімсот тридцять три) грн 03 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя [Ж.]
