ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ": невыплата зарплаты

Провадження №2/235/924/20
Справа №235/1643/20

Р І Ш Е Н Н Я 
Іменем України
04 травня 2020 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючої — судді [В.] О.В.,
при секретарі Комарової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, —
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Краснолиманське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що з відповідачем по справі перебував у трудових відносинах з 06.03.2018 року по 12.10.2019 року в якості прохідника підземного 5 розряду.
Наказом № 231/к від 12.10.2019 р. він був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. В день звільнення він не працював, але в цей день прибув до відділу кадрів на підприємство, ознайомився з наказом на звільнення та отримав трудову книжку. 07.02.2020 року він надіслав відповідачу поштою заяву, в якій просив виплатити йому належні суми при звільненні відповідно до ст. 116 КЗпП та надати довідку про розмір середньоденної заробітної плати, однак відповідач відмовився отримувати лист, що підтверджується фіскальним чеком поштового відправлення. У зв`язку з із затримкою розрахунку при звільненні позивач просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за період з 12.10.2019 р. по 19.02.2020 р. у розмірі 55241, 24 грн.
Відповідач ТОВ «Краснолиманське» подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач в день звільнення 12.10.2019 р. не працював, однак з вимогою про проведення розрахунку не звертався. Доказів на підтвердження направлення відповідачу листа від 07.02.2020 р. зі запитом щодо здійснення з ним розрахунку та про витребування довідки про розмір середньоденної заробітної плати, позивачем не надано. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з`явився, просив справу слухати за його відсутності (а.с. 31).
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просили справу слухати без участі представника (а.с. 38).
Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач по справі особа_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі ТОВ «Краснолиманське», з 06.03.2018 р. по 12.10.2019 р., де працював в якості прохідника підземного 5 розряду (а. с. 9−12).
Наказом № 231 к від 15.10.2020 р. позивача звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а. с. 11−12).
Позивач звертався до відповідача із заявою від 07.02.2020 р. про проведення з ним розрахунку при звільненні та про витребування розміру середньоденної заробітної плати (а.с. 15), проте зазначена заяви не отримана відповідачем по справі. (а. с. 16).
Остаточний розрахунок по виплаті заробітної плати, як вбачається з матеріалів справи, був проведений відповідачем 19.02.2020 р. (а. с. 13).
Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, підставою відповідальності власника відповідно до ст.. 117 КЗпП, на яку посилається позивач, обґрунтовував свої вимоги, є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.
Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1−5/2012.
Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі № 1−5/2012.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.
Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений в жовтні 2019 р., у вересні 2019 р. не працював, отже для розрахунку при звільненні враховуються останніх два місяці роботи позивача, а саме липень, серпень 2019 р.
Середньоденна заробітна плата становить: 852, 60 грн. (а. с. 39).
Оскільки сторони підтвердили той факт, що позивач на день звільнення не працював, а згідно матеріалів справи позивач звернувся до відповідача з вимогою про проведення остаточного розрахунку при звільненні 07.02.2020 р., суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 08.02.2020 р. по 19.02. 2020 р. в розмірі: 852, 60×8 = 6820, 80 грн.
Згідно із п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов Трудового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що суми які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, унаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.
За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.
Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.02.2020 р. по 19.02. 2020 р. в розмірі: 6820, 80 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесений судовий збір у розмірі 103, 81 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 115, 116, 117 КЗпП, ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, —
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Краснолиманське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю « Краснолиманське» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 6820, 80 грн. з утриманням в подальшому з цієї суми обов`язкових податків та зборів, судовий збір в сумі 103, 81 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: особа_1, інформація_1, ІПН номер_1, адреса_1.
Відповідач ТОВ «Краснолиманська», код єдрпоу 32281519, місцезнаходження: м. Родинське.

Суддя: