ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ": невыплата зарплаты

Дело № 226/727/21


ЕУН № 226/727/21
Производство №2 / 226/330/2021

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

5 мая 2021 Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего - судьи [К.] Л.И.,
при секретаре [Н.] Е.В.,
рассмотрев в судебном заседании в зале суда в городе Мирноград Донецкой области в порядке упрощенного производства дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате и середнього заработка за время задержки расчета при увольнении, -

В С Т А Н О В И Л:

Истец особа_1, в интересах которого на основании ордера об оказании правовой помощи действует адвокат Сакун В.А., обратился в суд с иском к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении. В обоснование требований указал, что в период с 30.03.2018 по 24.11.2020 он находился в трудовых отношениях с ответчиком. 24.11.2020 приказом №328 / к на основании ч.3 ст.38 КЗоТ он был уволен с работы по собственному желанию в связи с невыполнением законодательства о труде. При увольнении с работы ответчик не осуществил с ним окончательного расчета и не выплатил ему задолженность по заработной плате, размер которой составляет 199864, 79 грн. 13.02.2021 он обратился к ответчику с письменным требованием о проведении с ним окончательного расчета, однако задолженность по заработнойой платы ответчик ему не оплатил, что заставило его обратиться в суд за защитой своего нарушенного права. Ссылаясь на нарушение ответчиком требований Трудового законодательства, истец просит суд взыскать с ответчика в его пользу указанную сумму задолженности, средний заработок за время задержки расчета при увольнении, размер которого он лишен возможности рассчитать из-за непредоставления ему ответчиком по его обращению соответствующих справок и расходы на профессиональную юридическую помощь в разстепени 4500грн., состоящий из предоставления правовой консультации - 500 грн., составление и направление ответчику адвокатского запроса - 100грн. и за каждое прибытия в судебное заседание в размере 2000 грн.
Стороны, будучи должным образом уведомлена о времени и месте судебного разбирательства, в судебное заседание не явились, предоставили суду заявление о рассмотрении дела в их отсутствие.
Согласно предоставленного ответчиком отзыва и прилагаемых к нему справок, выплачена истцу заработная плата на время его увольнения повычетом обязательных удержаний составляет 199864, 79 грн: по ноябрь 2019 - 7293, 26 грн, за декабрь 2019 - 8349, 35 грн, за январь 2020 - 20804, 95 грн, за февраль 2020 - 8243, 20 грн , за март 2020 - 9028, 89 грн, за апрель 2020 - 19480, 19 грн, за май - 13620, 68 грн, за июнь 2020 - 11, 38 грн, за июль 2020 - 9181, 88 грн, за август 2020 - 17105, 29 грн, за сентябрь 2020 - 11257, 85 грн, за октябрь 2020 - 6616, 17 грн, за ноябрь 2020года - 68871, 70 грн. Среднедневной заработок истца составляет 1001, 68грн. В день увольнения истец работал и с требованием о проведении с ним окончательного расчета в этот день не обращался, поэтому расчет среднего заработка должен исчисляться со дня, когда ответчику стало известно о заявленной к нему требование, а именно с 21.04.2021 -дня получения копии искового заявления и постановления суда об открытии производства по делу, что подтверждается отметкой о получении входящей корреспонденции. указывая на то, что в соответствии с приказом №555 от 19.12.2019 предприятие находится в состоянии простоя, ответчик просит суд отказать истцу в удовлетворении исковых требований.
Согласно ответа на отзыв, предоставленной суда представителем истца особа_2, истец не оспаривает размер задолженности по заработной плате и рассчитан ответчиком среднедневной заработок истца, вместе с тем не согласен с доводами ответчика о том, что расчет среднего заработка за время задержки расчета при увольнении ма есть исчисляться с 21.04.2021, когда ответчиком получена решение суда об открытии производства по обращению истца. При этом просит суд принять во внимание, что письменное обращение истца по поводу осуществления с ним расчета при увольнении было направлено ответчику заказным почтовым отправлением 13.02.2021, но оно вернулось назад истцу без вручения в связи с уклонением ответчика от получения почтовых отправлений. Поэтому осуществление расчета среднего заработка по мнению гредставника поивача должно осуществляться со следующего дня требования о расчете, а именно с 14.02.2021 года по день вынесения решения суда.
Установив характер спорных правоотношений, исследовав предоставленные доказательства и дав им правовую оценку, суд пришел к выводу о частичном удовлетворении иска, исходя из следующего.
Судом установлено, что истец особа_1 в период с 30.03.2018 года по 24.11.2020 года находился в трудовых отношениях с ООО «Краснолиманское». 24.11.2020 года приказом № 328 / к от 24.1.2020 року на основании ч.3 ст.38 КЗоТ он был уволен с работы по собственному желанию в связи с невыполнением законодательства о труде, подтверждается записями его трудовой книжки (а.с.8-10).
Согласно справки ООО «Краснолиманская» № 667 от 22.04.2021 года, задолженность перед истцом по заработной плате после удержаний обязательных налогов и сборов составляет 199864, 79 грн, из которых по ноябрь 2019 - 7293, 26 грн, за декабрь 2019 - 8349, 35 грн, за январь 2020 - 20804, 95 грн, за февраль 2020 - 8243, 20 грн, за март 2020 - 9028, 89 грн, за апрель 2020 - 19480, 19 грн, за май - 13620, 68 грн, за июнь 2020 - 11, 38 грн, за июль 2020 - 9181, 88 грн, за август 2020 - 17105, 29 грн, за сентябрь 2020 - 11257, 85 грн, за октябрь 2020 - 6616, 17 грн, за ноябрь 2020 - 68871, 70 грн (а. с.36-37).
Согласно статье 3 Кодекса законов о труде Украины трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций незано от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, работающих по трудовому договору с физическими лицами, регулируются нормами Трудового законодательства.
По содержанию требований Закона Украины «Об оплате труда» основная заработная плата работника - это вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности).
Право истца на своевременное получение расчета при увольнении предусмотренное ст. 115, 116 КЗоТУкраина и ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда».
Согласно ч.1 ст.47, ч. 1 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоАжена им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Как установлено судом, требования законодательства относительно полного расчета с истцом при его увольнении предприятием не выполнены, о чем свидетельствует справка ответчика о наличии задолженности перед истцом за период с ноября 2019 по ноябрь 2020 в размере 199864, 79 грн, которая рассчитана истцом уже с содержанием предприятием обязательных налогов и сборов. Итак, нарушенное право истца подлежит защитыпутем взыскания с ответчика в его пользу указанной суммы.
Согласно п.1 ст.117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно абз.3 п.2 Порядка исчисления средней заработной платы, утномоченного Постановлением КМУ от 08.02.1995 года №100 (далее Порядок), среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих увольнению.
Согласно п.5 Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы, при этом начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем множения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период (п.8 порядка).
согласно довидкы ответчика, с которым согласился истец, его среднедневной заработок, рассчитанный по указанным в Порядке формуле, составляет 1001, 68 грн. (А.с.38). Истец просит взыскать с ответчика средний заработок за время задержки расчета с 14.02.2021 по день вынесения решения, составляет 55092, 40 грн (1001, 68 х 55).
Согласно части первой ст.117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.117КЗоТ Украины, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Выплата работнику среднего заработка за время задержки расчета при увольнении является формой материальной ответственности работодателя, возникает в случае совершения им нарушения норм Трудового законодательства. Бремя доказывания отсутствия вины в совершении такого нарушения возлагается на работодателя.
как слидирует предоставленной ответчиком информации, истец в день увольнения не работал. 16.02.2021 он сдал на почту заявление с требованием к ответчику о проведении с ним полного расчета.
Согласно отслеживания почтового отправления по трек-номером, отправление истца ответчику не вручено. Доказательств о вручении ответчику требования истца о проведении с ним расчета в любой другой способ истцом суду не предоставлено.
По содержанию части первой ст.4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, в состояниеовленому этим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Учитывая указанные положения законодательства Украины, обращение работника, в день увольнения не работал, в суд с иском о взыскании сумм, причитающихся ему к выплате от предприятия, учреждения, организации по состоянию на день увольнения, а также среднего заработка за время задержки расчета при увольнении следует считать предъявлением требования о расчете, предусмотренной ст.116 КЗоТ Украины (если такое требование ранее пред`являлась). В таком случае ответственность работодателя на основании ст.117 КЗоТ Украины наступает после обращения уволенного работника в суд и невыплаты после предъявления требования работодателем всех сумм, которые ему принадлежат. Время задержки расчета при увольнении истца начинается с момента, когда ответчику стало известно о требовании истца получения ответчиком копии искового заявления или проведения судом судебного засидания (при отсутствии сведений о дате получения копии искового заявления) к фактической выплаты заработной платы, следует из правовых выводов, изложенных в постановлениях Верховного Суда от 03.07.2019 по делу № 742/845/17 (НП 61-21871св18) и от 27.01 .2020 года по делу № 682/3060/16-ц (ЧП N 61-23170сво18), которые в соответствии с ч. 4 ст. 263 ГПК Украины подлежат обязательному учету.
Так как подтверждение о вручении ответчику требования о проведении окончательного расчета при Освободитены истцом суду не предоставлено, днем ​​предъявлением такого требования следует считать день получения ответчиком копии искового заявления с приложенными к нему приложениями и копии постановления об открытии производства, то есть 21.04.2021 (а.с.29). Поскольку выплата истцу задолженности по заработной плате не позднее следующего дня после получения копии искового заявления, то есть в предельный срок 22.04.2021 года, ответчиком осуществлена, он должен нести ответственность за задержку расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, и начисления среднего заработка за время задержки расчета должны осуществляться с 22.04.2021 по день вынесения решения - 05.05.2021. Количество рабочих дней за указанный период согласно разъяснения Минсоцполитики из расчета норм продолжительности рабочего времени на 2021 (письмо № 3501-06 / 219 от 12.08.2020 г.) Составляет 8 дней, следовательно сумма, подлежащая взысканию с ответчика в пользу истца составляет 8013, 44 грн (1001, 68 грн х 8 рабочих дней).
Отсутствие финансово-хозяйственнойдеятельности или средств у работодателя по решению Конституционного суда от 22.02.2012 года № 4-рп / 2012 по делу об официальном толковании положений ст. 233 КЗоТ Украины во взаимосвязи с положениями статей 117, 237-1 настоящего Кодекса и разъяснений, изложенных в пункте 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» не исключает его вины в невыплате причитающихся уволенному работнику средств и не освобождает работодателиавця от ответственности, предусмотренной ст.117 КЗоТ Украины.
Что касается взыскания расходов на правовую помощь, суд считает, что это требование удовлетворению не подлежит, исходя из следующего.
Состав и размер расходов, связанных с оплатой правовой помощи, входит в предмет доказывания по делу. В подтверждение этих обстоятельств суд должны быть предоставлены договор о предоставлении правовой помощи (договор поручения, договор о предоставлении юридических услуг и т.д.), документы, свидетельствующие об оплате гонорару и других расходов, связанных с предоставлением правовой помощи, оформленные в установленном законом порядке (квитанция к приходному кассовому ордеру, платежное поручение с отметкой банка или другой банковский документ, кассовые чеки, удостоверения).
Документального подтверждения несения расходов на предоставление правовой помощи, в том числе договора на правовую помощь, акта приема-передачи оказанных услуг, платежных документов об оплате таких услуг истцом суду не предоставленыо, учитывая что требование истца о взыскании с ответчика в его пользу расходов на правовую помощь в размере 4500 грн удовлетворению не подлежит.
Решая вопрос судебных расходов по делу в порядке ст.141 ГПК Украины, суд считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истца судебные расходы пропорционально размеру удовлетворенных требований в сумме 132, 07 грн (8013, 44 х 908: 55092, 40) и в доход государства 908 грн, поскольку на основании п.1 ч.1 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден отуплаты судебного сбора по делам о взыскании заработной платы.
На основании ст.ст.116, 117, 237-1 КЗоТ Украины, руководствуясь ст.ст. 2, 5, 12, 13, 259, 263-265, 352, 354, 355 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд -

Р Е Ш И Л:

Исковые требования лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной отвовидальнистю «Краснолиманская», код егрпоу 32281519, место расположения Донецкая область, М.Покровский, г.Родинское в пользу особа_1, информация_1, (идентификационный код номер_1), место жительства: адреса_1 задолженность по заработной плате в размере 199 864 (сто девять девяносто девять тысяч восемьсот шестьдесят четыре) грн 79 коп. без удержания из этой суммы предусмотренных налогов и сборов и средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 22.04.2021 по 05.05.2021 в сумме8013 (восемь тысяч тринадцать) рублей 44 коп., С удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
В другой части исковых требований отказать.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» в пользу особа_1 судебный сбор в размере 132, 07 грн.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» в пользу государства судебный сбор в размере 908 грн.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания с Общества с ограниченной ответственностью «Краснолиманське »в пользу особа_1 заработной платы за ноябрь 2019 году в размере 7293, 26 грн содержание обязательных налогов и сборов.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке путем подачи апелляционной жалобы в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня принятия решения и вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.



Судья [Л.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 226/727/21


ЄУН № 226/727/21
Провадження №2/226/330/2021

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

5 травня 2021 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді [К.] Л.І.,
при секретарі Новиковій К.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Мирноград Донецької області в порядку спрощеного провадження справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач особа_1 , в інтересах якого на підставі ордеру про надання правової допомоги діє адвокат Сакун В.А., звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування вимог зазначив, що в період з 30.03.2018 по 24.11.2020 він перебував у трудових відносинах з відповідачем. 24.11.2020 наказом №328/к на підставі ч.3 ст.38 КЗпП його було звільнено з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю. При звільненні з роботи відповідач не здійснив з ним остаточного розрахунку та не виплатив йому заборгованість із заробітної плати, розмір якої становить 199864, 79 грн. 13.02.2021 він звернувся до відповідача з письмовою вимогою про здійснення з ним остаточного розрахунку, проте заборгованість із заробітної плати відповідач йому не сплатив, що змусило його звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Посилаючись на порушення відповідачем вимог Трудового законодавства, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану суму заборгованості, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, розмір якого він позбавлений можливості розрахувати через ненадання йому відповідачем за його зверненням відповідних довідок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500грн., що складається з надання правової консультації - 500грн., складання та направлення відповідачу адвокатського запиту - 100грн. та за кожне прибуття до судового засідання в розмірі 2000грн.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Згідно наданого відповідачем відзиву та доданих до нього довідок, невиплачена позивачу заробітна плата на час його звільнення за вирахуванням обов`язкових утримань складає 199864, 79 грн: за листопад 2019 року - 7293, 26 грн, за грудень 2019 року - 8349, 35 грн, за січень 2020 року - 20804, 95 грн, за лютий 2020 року - 8243, 20 грн, за березень 2020 року - 9028, 89 грн, за квітень 2020 року - 19480, 19 грн, за травень - 13620, 68 грн, за червень 2020 року - 11, 38 грн, за липень 2020 року - 9181, 88 грн, за серпень 2020 року - 17105, 29 грн, за вересень 2020 року - 11257, 85 грн, за жовтень 2020 року - 6616, 17 грн, за листопад 2020 року - 68871, 70 грн. Середньоденний заробіток позивача складає 1001, 68грн. В день звільнення позивач не працював і з вимогою про здійснення з ним остаточного розрахунку в цей день не звертався, тому розрахунок середнього заробітку має обчислюватися з дня, коли відповідачу стало відомо про заявлену до нього вимогу, а саме з 21.04.2021 -дня отримання копії позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується відміткою про отримання вхідної кореспонденції. Вказуючи на те, що відповідно до наказу №555 від 19.12.2019 підприємство знаходиться у стані простою, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Згідно відповіді на відзив, наданої суду представником позивача особа_2 , позивач не оспорює розмір заборгованості з заробітної плати та розрахований відповідачем середньоденний заробіток позивача, разом з тим не погоджується з доводами відповідача про те, що розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має обчислюватися з 21.04.2021, коли відповідачем отримана ухвала суду про відкриття провадження за зверненням позивача. При цьому просить суд прийняти до уваги, що письмове звернення позивача з приводу здійснення з ним розрахунку при звільненні було направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням 13.02.2021, але воно повернулося назад позивачу без вручення у зв`язку з ухиленням відповідача від отримання поштових відправлень. Тому здійснення розрахунку середнього заробітку на думку представника поивача має здійснюватися з наступного дня вимоги про розрахунок, а саме з 14.02.2021 року по день винесення рішення суду.
Встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши надані суду докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивач особа_1 в період з 30.03.2018 року по 24.11.2020 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське». 24.11.2020 року наказом № 328/к від 24.1.2020 року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП його було звільнено з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю, що підтверджується записами його трудової книжки (а.с.8-10).
Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» № 667 від 22.04.2021 року, заборгованість перед позивачем по заробітній платі після утримань обов`язкових податків та зборів складає 199864, 79 грн, з яких за листопад 2019 року - 7293, 26 грн, за грудень 2019 року - 8349, 35 грн, за січень 2020 року - 20804, 95 грн, за лютий 2020 року - 8243, 20 грн, за березень 2020 року - 9028, 89 грн, за квітень 2020 року - 19480, 19 грн, за травень - 13620, 68 грн, за червень 2020 року - 11, 38 грн, за липень 2020 року - 9181, 88 грн, за серпень 2020 року - 17105, 29 грн, за вересень 2020 року - 11257, 85 грн, за жовтень 2020 року - 6616, 17 грн, за листопад 2020 року - 68871, 70 грн (а.с.36-37).
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються нормами Трудового законодавства.
За змістом вимог Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата працівника - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).
Право позивача на своєчасне отримання розрахунку при звільненні передбачене ст. 115, 116 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ч.1 ст.47, ч. 1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як встановлено судом, вимоги законодавства щодо повного розрахунку з позивачем при його звільненні підприємством не виконано, про що свідчить довідка відповідача про наявність заборгованості перед позивачем за період з листопада 2019 по листопад 2020 в розмірі 199864, 79 грн, яка розрахована позивачем вже з утриманням підприємством обов`язкових податків та зборів. Отже, порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на його користь вказаної суми.
Відповідно до п.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100 (надалі Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню.
Відповідно до п.5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, при цьому нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку).
Згідно довідки відповідача, з якою погодився позивач, його середньоденний заробіток, розрахований за зазначеною в Порядку формулою, складає 1001, 68 грн. (а.с.38). Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з 14.02.2021 по день постановлення рішення, що становить 55092, 40 грн (1001, 68 х 55).
Згідно з частиною першою ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.117 КЗпП україни, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Виплата працівникові середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні є формою матеріальної відповідальності роботодавця, яка виникає у випадку вчинення ним порушення норм Трудового законодавства. Тягар доведення відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця.
Як слідує з наданої відповідачем інформації, позивач у день звільнення не працював. 16.02.2021 він здав на пошту заяву з вимогою до відповідача про проведення з ним повного розрахунку.
Згідно відстеження поштового відправлення за трек-номером, відправлення позивача відповідачу не вручено. Доказів про вручення відповідачу вимоги позивача про здійснення з ним розрахунку в будь-який інший спосіб позивачем суду не надано.
За змістом частини першої ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ураховуючи зазначені положення законодавства України, звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред`явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена ст.116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст.117 КЗпП України наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати, що випливає з правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 742/845/17 (НП 61-21871св18) та від 27.01.2020 року у справі № 682/3060/16-ц (НП N 61-23170сво18), які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягають обов`язковому врахуванню.
Так як підтвердження про вручення відповідачу вимоги про здійснення остаточного розрахунку при звільненні позивачем суду не надано, днем пред`явленням такої вимоги слід вважати день отримання відповідачем копії позовної заяви з доданими до неї додатками та копії ухвали про відкриття провадження, тобто 21.04.2021 (а.с.29). Оскільки виплата позивачу заборгованості по заробітній платі не пізніше наступного дня після отримання копії позовної заяви, тобто в граничний строк 22.04.2021 року, відповідачем не здійснена, він має нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, і нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку мають здійснюватися з 22.04.2021 по день винесення рішення - 05.05.2021. Кількість робочих днів за вказаний період згідно роз`яснення Мінсоцполітики з розрахунку норм тривалості робочого часу на 2021 рік (лист № 3501-06/219 від 12.08.2020 р.) становить 8 днів, отже сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 8013, 44 грн (1001, 68 грн х 8 робочих днів).
Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця згідно рішення Конституційного суду від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу та роз`яснень, викладених в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів і не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.
Що стосується стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає, що ця вимога задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Документального підтвердження понесення витрат на надання правової допомоги, в тому числі договору на правову допомогу, акту приймання-передачі наданих послуг, платіжних документів про оплату таких послуг позивачем суду не надано, з огляду на що вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу в розмірі 4500 грн задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання судових витрат у справі в порядку ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 132, 07 грн (8013, 44 х 908 : 55092, 40) та в дохід держави 908 грн, оскільки на підставі п.1 ч.1 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору в справах про стягнення заробітної плати.
На підставі ст.ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», код єдрпоу 32281519, місце розташування: Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське на користь особа_1 , інформація_1 , (ідентифікаційний код номер_1 ), місце проживання: адреса_1 , заборгованість із заробітної плати в розмірі 199864 (сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 79 коп. без утримання з цієї суми передбачених податків і зборів та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.04.2021 по 05.05.2021 в сумі 8013 (вісім тисяч тринадцять) грн 44 коп., з утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь особа_1 судовий збір в розмірі 132, 07 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь особа_1 заробітної плати за листопад 2019 року в розмірі 7293, 26 грн без утримання обов`язкових податків і зборів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.



Суддя Л.І.[К]