ТОВ "ПОЛОННЕ - ЄВРОТРАНС": невыплата зарплаты

Дело № 681/969/20

решение
именем украины

18 декабря 2020
Полонский районный суд Хмельницкой области
в составе: председательствующего — судьи [Г.] А.Г.
с участием секретаря судебных заседаний Салюк Т.М.
рассмотрев в открытом судебном заседании. Полонное по правилам упрощенного искового производства без уведомления (вызова) сторон гражданское дело по иску лицо_1 к обществу сограниченной ответственностью «Полонное-Евротранс» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,  —

установил:

22 июля 2020 особа_1 обратился в суд с иском, в котором просил взыскать в его пользу с общества с ограниченной ответственностью «Полонное-Евротранс» (далее — Общество) 5014 грн. 11 коп. задолженности по заработной плате и средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 20 мая 2019 рокв по день принятия судебного решения.
В обоснование иска отмечал, что в период времени с 4 апреля 2018 по 20 мая 2019 он работал в Обществе и был уволен с работы по собственному желанию. Однако в день увольнения и в последующем, вопреки ст.116 КЗоТ Украины, с ним не проведено окончательного расчета, что и обусловило обратиться в суд за защитой нарушенных прав.
Также, по позиции истца, за задержку расчета при увольнении ответчик должен нести ответственность, томв заявляет требование о взыскании среднего заработка в порядке ст.117 КЗоТ Украины, указав, что по его подсчетам однодневный заработок составляет 203 грн. 56 коп.
Определением суда от 28 июля 2020 открыто производство по делу и удовлетворено ходатайство истца об истребовании от ответчика доказательств о размере среднемесячного заработка особа_1 и о количестве отработанных рабочих дней за два последних месяца работы, предшествующих увольнению с указанием продолжительности рабочей недели (пятиденний или шестидневная).
В связи с невыполнением требований постановления 15 октября 2020 судом принято решение о применении к обществу мер процессуального принуждения в виде штрафа.
11 декабря 2020 представителем ответчика предоставлены суду письменное уведомление с указанием витребовуваних судом доказательств.
Общество в установленный судом срок отзыв на исковое заявление не представило, поэтому согласно ст.280 ГПК Украины суд, по загодя истца, проводит заочное рассмотрение дела.
Согласно ч.5279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам.
Исследовав материалы дела, суд отмечает следующее.
Установлено, что согласно приказу № 11 от 3 апреля 2018 особа_1 принят на работу помощником оператора много пильного станка общества с ограниченной ответственностью «Полонное-Евротранс», а 20 мая 2019 согласно приказу № 16 от 20 мая 2019 уволен на основании ст. 38 КЗоТ Украины за влас ним желанию, что подтверждается данными трудовой книжки серии номер_1.
Как следует из справки, выданной Обществом 20.07.2020 года № 6, задолженность по выплате начисленной заработной платы особа_1 по состоянию на 20 июля 2020 составляет 5014 грн. 11 коп., Поэтому именно такой размер задолженности подлежит к взысканию.
Решая обоснованность исковых требований, суд исходит из следующего.
Согласно ст.43 Конституции Украины право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Згидно ст.21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
По положениям ч.1 ст.47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всехсумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Согласно ч.1 ст.117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятийо, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. То есть, проведение полного расчета с уволенным работником проводится не по требованию такого работника, а закреплено законодательством.
Судом установлено, что ответчик, оформив 20 мая 2019 увольнения истца лицо_1 и выдав ему трудовую книжку,  — обязанность по проведению с работником расчет не совершил, окончательный расчет не проведена и на датупринятие решения по данному гражданскому делу.
Анализ норм ст 47, 116 КЗоТ Украины, Закона Украины «Об оплате труда» свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск и т.д.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день его увольнения. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; в случае невыполнения такого оов`язку по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
Средний заработок работника за задержку расчета при увольнении согласно части первой статьи 27 Закона Украины «Об оплате труда» определяется по правилам, закрепленным в Порядке исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 г.. № 100 (далее — Порядок).
Пунктом 2 Порядка определено, что средний заработок, в том числе повремя задержки расчета при увольнении исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Если в течение последних двух календарных месяцев работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие два месяца работы. По положениям пункта 5 Порядка, основой для определения общей суммы заработка, подлежащего выплате в указанных случаях является рассчитана согласно абзацу первому пункта8 настоящего Порядка среднедневная (среднечасовая) заработная плата работника, определяется путем деления заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней. После этого проводится умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Как видно из представленной ответчиком справки са исх. № 19 от 10.12.2020 года, начисленная заработная плата особа_1 за два последних месяца, предшествующих увольнению (март-апрель) составила 8346 грн., А количество рабочих дней за этот период было в марте — 20, и в апреле — 21, а следовательно среднедневной заработок при пятидневной рабочей неделе составляет 203 грн. 56 коп. (8346: 41).
Итак, в пользу истца подлежит взысканию задолженность начисленной и невыплаченной заработной платы в сумме 5014 грн. 11 коп., А также средний заработок завремя задержки расчета при увольнении за период с 20 мая 2019 по 18 декабря 2020 включительно (410 рабочих дней) в размере 83 459 грн. 60 коп.
Принимая такое решение, суд акцентирует внимание на позицию ответчика об отсутствии каких-либо возражений и не предоставление каких-либо объяснений по существу причин задержки выплаты истцу расчетных сумм в связи с его увольнением с целью предоставления оценки наличия или отсутствия вины Общества для подтверждения или опровержения обоснованности применение дв спорных отношений сторон положения ст.117 КЗоТ Украины.
В соответствии с требованиями ст.141 ГПК Украины с ответчика подлежат взысканию в пользу истца понесенные им судебные расходы по уплате государственной пошлины за требование о взыскании среднего заработка за задержку расчета при увольнении, и в пользу государства в такой же сумме за требование о взыскании задолженности по заработной плате, по которой истец освобожден от уплаты судебного сбора.
Согласно ч.2 ст.430 ГПК Украины суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения в части взыскания всей суммы задолженности по заработной плате.
Руководствуясь приведенным, ст.ст.13, 81, 141, 263−265, 268, 273, 275, 279−282, 354, 355, ч.2 ст.430 ГПК Украины суд,  —

постановил:

Иск особа_1 удовлетворить.
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «Полонное-Евротранс» в пользу особа_1 5014 грн. 11 коп. задолженности по заработной плате и 83 459 грн. 60 коп. среднего заработка за время задержки расчета при увольнении без учета налога и дрших обязательных платежей, подлежащих удержанию, а также 840 грн. 80 коп. расходов по оплате государственной пошлины.
Взыскать с ответчика в доход государства 840 грн. 80 коп. судебного сбора.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания всей суммы долга по заработной плате.
Ответчиком может быть подано заявление о пересмотре заочного решения в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
На решение суда истцом может быть подана апелляционная жалоба в Хмельницкий апелляционный суд через ПоЛонский районный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение указанных сроков ответчиком подано заявление о его пересмотре, а истцом апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.

Истец — особа_1, регистрационный номер учетной карточки плательщика налогов номер_2, место жительства: адрес_1.
Ответчик — общество с ограниченной ответственностью «Полонное-Евротранс», идентификацийный код в егрпоу 41499258, местонахождение: г.. Полонное, ул. Витковского, 31 Хмельницкой области, почтовый индекс 30500.

судья



ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 681/969/20

рішення
іменем україни

18 грудня 2020 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого — судді [Г] А.Г.
за участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Полонне-Євротранс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,  —

встановив:

22 липня 2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю «Полонне-Євротранс» (далі — Товариство) 5014 грн. 11 коп. заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 20 травня 2019 року по день ухвалення судового рішення.
В обґрунтування позову зазначав, що в період часу з 04 квітня 2018 року по 20 травня 2019 року він працював в Товаристві та був звільнений з роботи за власним бажанням. Однак в день звільнення та в послідуючому, всупереч ст.116 КЗпП України, з ним не проведено остаточного розрахунку, що й зумовило звернутися до суду за захистом порушених прав.
Також, за позицією позивача, за затримку розрахунку при звільненні відповідач повинен понести відповідальність, тому заявляє вимогу про стягнення середнього заробітку в порядку ст.117 КЗпП України, вказавши, що за його підрахунками одноденний заробіток становить 203 грн. 56 коп.
Ухвалою суду від 28 липня 2020 року відкрито провадження у справі та задоволено клопотання позивача про витребування від відповідача доказів про розмір середньомісячного заробітку особа_1 та про кількість відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи, що передували звільненню із зазначенням тривалості робочого тижня (п`ятиденний чи шестиденний).
В зв`язку з невиконанням вимог ухвали 15 жовтня 2020 року судом постановлено ухвалу про застосування до Товариства заходів процесуального примусу у виді штрафу.
11 грудня 2020 року представником відповідача надано суду письмове повідомлення із зазначенням витребовуваних судом доказів.
Товариство у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подало, тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд, за загодою позивача, проводить заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Встановлено, що згідно наказу № 11 від 03 квітня 2018 року особа_1 прийнятий на роботу помічником оператора багато пилкового верстату товариства з обмеженою відповідальністю «Полонне-Євротранс», а 20 травня 2019 року згідно наказу № 16 від 20 травня 2019 року звільнений на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням, що стверджується даними трудової книжки серії номер_1.
Як вбачається з довідки, виданої Товариством 20.07.2020 року за № 6, заборгованість з виплати нарахованої заробітної плати особа_1 станом на 20 липня 2020 року складає 5014 грн. 11 коп., тому саме такий розмір заборгованості підлягає до стягнення.
Вирішуючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить із такого.
Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
За положеннями ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Тобто, проведення повного розрахунку зі звільненим працівником проводиться не на вимогу такого працівника, а закріплено законодавством.
Судом встановлено, що відповідач, оформивши 20 травня 2019 року звільнення позивача особа_1 та видавши йому трудову книжку,  — обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, остаточний розрахунок не проведено і на дату ухвалення рішення по даній цивільній справі.
Аналіз норм ст.ст. 47, 116 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці» свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Середній заробіток працівника за затримку розрахунку при звільненні згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок).
Пунктом 2 Порядку визначено, що середній заробіток, зокрема за час затримки розрахунку при звільненні обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. За положеннями пункту 5 Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті у вказаних випадках, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів. Після цього проводиться множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Як вбачається із наданої відповідачем довідки за вих. № 19 від 10.12.2020 року, нарахована заробітна плата особа_1 за два останніх місяці, які передували звільненню (березень-квітень) становила 8346 грн., а кількість робочих днів за цей період було у березні — 20, та у квітні — 21, а відтак середньоденний заробіток при п`ятиденному робочому тижні складає 203 грн. 56 коп. (8346: 41).
Отже, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість нарахованої та невиплаченої заробітної плати в сумі 5014 грн. 11 коп., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 травня 2019 року по 18 грудня 2020 року включно (410 робочих дні) в розмірі 83 459 грн. 60 коп.
Приймаючи таке рішення, суд акцентує увагу на позицію відповідача щодо відсутності будь-яких заперечень та не надання жодних пояснень по суті причин затримки виплати позивачу розрахункових сум у зв`язку із його звільненням з метою надання оцінки наявності або відсутності вини Товариства для підтвердження або спростування підставності застосування до спірних відносин сторін положення ст.117 КЗпП України.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за вимогу щодо стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, та на користь держави в такій же сумі за вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі, по якій позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч.2 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у частині стягнення всієї суми заборгованої заробітної плати.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 263−265, 268, 273, 275, 279−282, 354, 355, ч.2 ст.430 ЦПК України суд,  —

ухвалив:

Позов особа_1 задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Полонне-Євротранс» на користь особа_1 5014 грн. 11 коп. заборгованості по заробітній платі та 83 459 грн. 60 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без урахування податку й інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню, а також 840 грн. 80 коп. витрат по оплаті судового збору.
Стягнути з відповідача в дохід держави 840 грн. 80 коп. судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення всієї суми боргу по заробітній платі.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач — особа_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_2, місце проживання: адреса_1.
Відповідач — товариство з обмеженою відповідальністю «Полонне-Євротранс», ідентифікаційний код в єдрпоу 41499258, місцезнаходження: м. Полонне, вул. Вітковського, 31, Хмельницької області, поштовий індекс 30500.

Суддя