ТОВ "ПРОФІ ФУД": невыплата зарплаты
Справа № 462/1940/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
25 вересня 2020 року головуючого судді: [К.] А.І.,
при секретарі Гули М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою позовну заяву особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Профі Фуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 4900 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, 12341 грн. стягнення компенсації за невикористану відпустку, 5366, 59 грн. стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, 5000 грн. витрат на правничу допомогу та суму сплаченого судового збору у розмірі 840, 80 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що з 02.12.2016 по 28.02.2020 року особа_1 перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» відповідно до записів у трудовій книжці. На підставі наказу № 157-К від 01.12.2016 року особа_1 прийнятий на роботу на посаду технічного адміністратора. На підставі наказу № 08-К від 28.02.2020 року особа_1 звільнений з роботи за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України про що було зроблено запис у трудовій книжці особа_1 . Проте товариство з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» в день звільнення і по сьогоднішній день не здійснило розрахунок з особа_1 відповідно до вимог закону, а саме не виплатило компенсацію по заробітній платі та невикористаній щорічній відпустці. 10.03.2020 року позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» з заявою про виплату всіх належних йому сум, але відповідь не отримав. У зв`язку із чим змушений був звернутись до суду із позовом, який просить задовольнити.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без участі відповідача, який відзиву суду не подав, до суду не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання повісткою, яка направлялася рекомендованим листом, який повернувся до суду з відміткою про вручення, проте наявних у справі доказів достатньо для ухвалення рішення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247цпк України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх [censored] суд приходить до висновку, що у позовна заява підставна та підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що з 02.12.2016 по 28.02.2020 року особа_1 перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» відповідно до записів у трудовій книжці. На підставі наказу № 157-К від 01.12.2016 року особа_1 прийнятий на роботу на посаду технічного адміністратора./а.с.7/
Згідно наказу № 08-К від 28.02.2020 року особа_1 звільнений з роботи за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України про що було зроблено запис у трудовій книжці особа_1 ./а.с.7/
Проте товариство з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» в день звільнення і по сьогоднішній день не здійснило розрахунок з особа_1 відповідно до вимог закону, а саме не виплатило компенсацію по заробітній платі та невикористаній щорічній відпустці.
10.03.2020 року позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» з заявою про виплату всіх належних йому сум, але відповідь не отримав./а.с.8-9/
Відповідно до довідки про індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5, позивач дізнався, що за лютий 2020 року ТОВ «Профі Фуд» нарахувало йому 11 417, 20 грн., які, як зазначає позивач, той не отримував. Крім того з вказаною сумою він не погоджується, оскільки в довідці не зазначено її розшифрування, а повідомлення про розміри оплати праці за вказаний місяць від підприємства не надходило.
Відповідно до ст.7 ч.4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.
Частинами 1, 7 ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата.
Згідно ст.115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ч. 1ст. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку (постанова Верховного Суду України № 6-15цс13 від 27 березня 2013 року).
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” № 13 від 24 грудня 1999 року, зокрема, передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановляння рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
На підставі п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 цього ж порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Відповідно до пункту першого Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з відповідними змінами (далі - Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема, у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати.
Пунктом другим Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Відповідачем не надані відомості щодо середньомісячної заробітної плати позивача та інших відомостей для її розрахунку.
Відповідно до п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати; заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.
Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Позивач працював на ТОВ «профі ФУД» з 02.12.2016 по 28.02.2020 року за даний період не було використано жодного дня відпустки.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьован робочий рік, який відлічується з дня укладення Трудового договору. За період 02.12.2016 по 28.02.2020 року невикористана щорічна відпустка позивача складає 78 днів за періоди: 02.12.2016-01.12.2017 року - 24 к.д. відпустки; 02.12.2017-01.12.2018 - 24 к.д. відпустки; 02.12.2018 -01.12.2019 -24 к.д. відпустки ; 02.12.2019-28.12.2020 року – 6 к.д. відпустки
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100, визначено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості пред`явлений позивачем, який відповідачем не оспорювався, згідно якого Сумарний заробіток за останні 12 місяців перед місяцем звільнення ділиться на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). З довідки про індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 , сумарний заробіток за останні 12 місяців починаючи з лютого 2019 року по січень 2020 року становить 56 008, (п`ятдесят шість тисяч вісім гривень) 93 коп. Кількість календарних днів року(за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством) з лютого 2019 року по січень 2020 року становить 354 (триста п`ятдесят чотири) календарних днів. 56 008, 93 / 354= 158, 22; 158, 22х 78 (к.д. відпустки) = 12 341, 16 компенсація, яка належить позивачу за 78 днів невикористаної щорічної відпустки.
Крім того, на підставі п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до п.8 цього ж порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин). Згідно відомостей ПФУ за грудень 2019 позивачу нараховано 4 900, 00 грн, за січень 2020 року - 4 900, 00 грн. В грудні 2019 року позивач відпрацював 21 день, в січні 2020 року - 21 день. Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 233, 33 грн. (4900+4900 = 9800/42 робочих днів.)
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24 грудня 1999 року, зокрема, передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв 'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановляння рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Оскільки позивач був звільнений 28.02.2020 року, а розрахунок з ним не проведено при звільненні, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 28.02.2020 року по 01.04.2020 року включно (день подачі позову) за 23 робочих дні (зрозрахунку п`ятиденного робочого тижня та вихідних днів), що складає 5 366, 59 грн. (23 х 233, 33).
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх [censored] прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4900 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, 12341 грн. стягнення компенсації за невикористану відпустку, 5366, 59 грн. стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
Що стосується вимог позивача, про стягнення з відповідача на користь позивача 5000, 00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, слідує наступне.
У відповідності зі ст. 133 ч.3 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Згідно зі ст. 137 ч.2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх [censored]
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зазначаючи суму понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, позивач жодним чином не доводить, що такі і справді були ним понесені. Так додаючи додатком ордер на надання правничої допомоги, а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокату особа_2 , стороною позивача не долучено договору про надання правничої допомоги, де було б зазначено вартість наданих адвокатом послуг, також не долучено та не відображено перелік та вартість послуг, яких визначається в розрахунку обсягу вартості наданих послуг та розміру компенсації витрат по наданню правничої допомоги. Також відсутніми є акт виконаних робіт при наданні правничої допомоги та квитанція чи платіжне доручення щодо оплати таких.
З наведених обставин, суд приходить до переконань про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу є безпідставною, оскільки жодним чином не обґрунтована, у зв`язку із чим у задоволенні такої вимоги слід відмовити.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840, 80грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 47, 115 КЗпП України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Профі Фуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку – задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» Код єдрпоу 35433372 на користь особа_1 рнокпп номер_1 суму заборгованості по заробітній платі за лютий 2020 року у розмірі 4 900 (чотири тисі дев`ятсот)гривень;
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» Код єдрпоу 35433372 на користь особа_1 рнокпп номер_1 компенсацію за щорічну невикористану відпустку в розмірі 12 341 ( дванадцять тис триста сорок одна гривня) 16 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» Код єдрпоу 35433372 на користь особа_1 рнокпп номер_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні у розмір: 5366, 59 (п`ять тисяч триста шістдесят шість) грн. 59 коп.;
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» Код єдрпоу 35433372 на користь особа_1 рнокпп номер_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 коп.
У решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку, передбаченому ст. 354, 355 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Роз`яснити сторонам, що даний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19)».
Текст рішення суду складений 25.09.2020 року.
Позивач: особа_1 , рнокпп номер_1 , адреса_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі фуд», код єдрпоу 35433372, Львівська область, Буський район, місто Буськ, вул. Майдан Незалежності, 9.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: А.І. [К.]
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
25 вересня 2020 року головуючого судді: [К.] А.І.,
при секретарі Гули М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою позовну заяву особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Профі Фуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 4900 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, 12341 грн. стягнення компенсації за невикористану відпустку, 5366, 59 грн. стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, 5000 грн. витрат на правничу допомогу та суму сплаченого судового збору у розмірі 840, 80 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що з 02.12.2016 по 28.02.2020 року особа_1 перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» відповідно до записів у трудовій книжці. На підставі наказу № 157-К від 01.12.2016 року особа_1 прийнятий на роботу на посаду технічного адміністратора. На підставі наказу № 08-К від 28.02.2020 року особа_1 звільнений з роботи за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України про що було зроблено запис у трудовій книжці особа_1 . Проте товариство з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» в день звільнення і по сьогоднішній день не здійснило розрахунок з особа_1 відповідно до вимог закону, а саме не виплатило компенсацію по заробітній платі та невикористаній щорічній відпустці. 10.03.2020 року позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» з заявою про виплату всіх належних йому сум, але відповідь не отримав. У зв`язку із чим змушений був звернутись до суду із позовом, який просить задовольнити.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без участі відповідача, який відзиву суду не подав, до суду не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання повісткою, яка направлялася рекомендованим листом, який повернувся до суду з відміткою про вручення, проте наявних у справі доказів достатньо для ухвалення рішення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247цпк України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх [censored] суд приходить до висновку, що у позовна заява підставна та підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що з 02.12.2016 по 28.02.2020 року особа_1 перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» відповідно до записів у трудовій книжці. На підставі наказу № 157-К від 01.12.2016 року особа_1 прийнятий на роботу на посаду технічного адміністратора./а.с.7/
Згідно наказу № 08-К від 28.02.2020 року особа_1 звільнений з роботи за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України про що було зроблено запис у трудовій книжці особа_1 ./а.с.7/
Проте товариство з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» в день звільнення і по сьогоднішній день не здійснило розрахунок з особа_1 відповідно до вимог закону, а саме не виплатило компенсацію по заробітній платі та невикористаній щорічній відпустці.
10.03.2020 року позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» з заявою про виплату всіх належних йому сум, але відповідь не отримав./а.с.8-9/
Відповідно до довідки про індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5, позивач дізнався, що за лютий 2020 року ТОВ «Профі Фуд» нарахувало йому 11 417, 20 грн., які, як зазначає позивач, той не отримував. Крім того з вказаною сумою він не погоджується, оскільки в довідці не зазначено її розшифрування, а повідомлення про розміри оплати праці за вказаний місяць від підприємства не надходило.
Відповідно до ст.7 ч.4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.
Частинами 1, 7 ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата.
Згідно ст.115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ч. 1ст. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку (постанова Верховного Суду України № 6-15цс13 від 27 березня 2013 року).
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” № 13 від 24 грудня 1999 року, зокрема, передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановляння рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
На підставі п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 цього ж порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Відповідно до пункту першого Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з відповідними змінами (далі - Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема, у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати.
Пунктом другим Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Відповідачем не надані відомості щодо середньомісячної заробітної плати позивача та інших відомостей для її розрахунку.
Відповідно до п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати; заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.
Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Позивач працював на ТОВ «профі ФУД» з 02.12.2016 по 28.02.2020 року за даний період не було використано жодного дня відпустки.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьован робочий рік, який відлічується з дня укладення Трудового договору. За період 02.12.2016 по 28.02.2020 року невикористана щорічна відпустка позивача складає 78 днів за періоди: 02.12.2016-01.12.2017 року - 24 к.д. відпустки; 02.12.2017-01.12.2018 - 24 к.д. відпустки; 02.12.2018 -01.12.2019 -24 к.д. відпустки ; 02.12.2019-28.12.2020 року – 6 к.д. відпустки
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100, визначено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості пред`явлений позивачем, який відповідачем не оспорювався, згідно якого Сумарний заробіток за останні 12 місяців перед місяцем звільнення ділиться на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). З довідки про індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 , сумарний заробіток за останні 12 місяців починаючи з лютого 2019 року по січень 2020 року становить 56 008, (п`ятдесят шість тисяч вісім гривень) 93 коп. Кількість календарних днів року(за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством) з лютого 2019 року по січень 2020 року становить 354 (триста п`ятдесят чотири) календарних днів. 56 008, 93 / 354= 158, 22; 158, 22х 78 (к.д. відпустки) = 12 341, 16 компенсація, яка належить позивачу за 78 днів невикористаної щорічної відпустки.
Крім того, на підставі п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до п.8 цього ж порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин). Згідно відомостей ПФУ за грудень 2019 позивачу нараховано 4 900, 00 грн, за січень 2020 року - 4 900, 00 грн. В грудні 2019 року позивач відпрацював 21 день, в січні 2020 року - 21 день. Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 233, 33 грн. (4900+4900 = 9800/42 робочих днів.)
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24 грудня 1999 року, зокрема, передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв 'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановляння рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Оскільки позивач був звільнений 28.02.2020 року, а розрахунок з ним не проведено при звільненні, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 28.02.2020 року по 01.04.2020 року включно (день подачі позову) за 23 робочих дні (зрозрахунку п`ятиденного робочого тижня та вихідних днів), що складає 5 366, 59 грн. (23 х 233, 33).
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх [censored] прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4900 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, 12341 грн. стягнення компенсації за невикористану відпустку, 5366, 59 грн. стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
Що стосується вимог позивача, про стягнення з відповідача на користь позивача 5000, 00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, слідує наступне.
У відповідності зі ст. 133 ч.3 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Згідно зі ст. 137 ч.2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх [censored]
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зазначаючи суму понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, позивач жодним чином не доводить, що такі і справді були ним понесені. Так додаючи додатком ордер на надання правничої допомоги, а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокату особа_2 , стороною позивача не долучено договору про надання правничої допомоги, де було б зазначено вартість наданих адвокатом послуг, також не долучено та не відображено перелік та вартість послуг, яких визначається в розрахунку обсягу вартості наданих послуг та розміру компенсації витрат по наданню правничої допомоги. Також відсутніми є акт виконаних робіт при наданні правничої допомоги та квитанція чи платіжне доручення щодо оплати таких.
З наведених обставин, суд приходить до переконань про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу є безпідставною, оскільки жодним чином не обґрунтована, у зв`язку із чим у задоволенні такої вимоги слід відмовити.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840, 80грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 47, 115 КЗпП України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Профі Фуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку – задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» Код єдрпоу 35433372 на користь особа_1 рнокпп номер_1 суму заборгованості по заробітній платі за лютий 2020 року у розмірі 4 900 (чотири тисі дев`ятсот)гривень;
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» Код єдрпоу 35433372 на користь особа_1 рнокпп номер_1 компенсацію за щорічну невикористану відпустку в розмірі 12 341 ( дванадцять тис триста сорок одна гривня) 16 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» Код єдрпоу 35433372 на користь особа_1 рнокпп номер_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні у розмір: 5366, 59 (п`ять тисяч триста шістдесят шість) грн. 59 коп.;
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «профі ФУД» Код єдрпоу 35433372 на користь особа_1 рнокпп номер_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 коп.
У решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку, передбаченому ст. 354, 355 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Роз`яснити сторонам, що даний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19)».
Текст рішення суду складений 25.09.2020 року.
Позивач: особа_1 , рнокпп номер_1 , адреса_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі фуд», код єдрпоу 35433372, Львівська область, Буський район, місто Буськ, вул. Майдан Незалежності, 9.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: А.І. [К.]
Полезный отзыв?
(1)
