ТОВ "РЗП": невыплата зарплаты

Дело №585/3778/21
Номер производства 2/585/163/22

Р И Ш Е Н Н Я
именем украины
17 января 2022 года


Роменский горрайонный суд Сумской области в составе:
председательствующего судьи - [Е.] А.А.
с участием:
секретаря судебного заседания - [Б.] А.П.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в городе Ромны в порядке упрощенного искового производства гражданское дело
по иску лицо_1
представительистца – лицо_2
до
ответчиков – Общества с ограниченной ответственностью «Роменский завод продтоваров»
требования истца: об удержании задолженности по заработной плате, -
немедленно после окончания судебного разбирательства, находясь в совещательной комнате, принял решение о следующем:

I. Краткое изложение позиции истца и ответчика.

1. Представитель истца обратилась в суд с иском в интересах особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Роменский завод продтоваров»ние задолженности по заработной плате.
Свои требования мотивировала тем, что 20.11.2019 согласно приказу № 63 к от 19.11.2019 года особа_1 (далее – Истец) было принято на должность составителя-упаковщика ООО «Роменский завод продтоваров». Согласно приказу № 54 от 30.08.2021 года ООО «Роменский завод продтоваров» особа_1 был уволен с должности составителя-упаковщика по собственному желанию на основании ст. 38 КЗоТ Украины. При этом вопреки нормам действующего законодательства ООО «Роменский завод продтоваров» не произвел полный расчет по заработной плате с истцом в день увольнения. В соответствии с расчетными листами за март 2021 года – август 2021 года ООО «Роменский завод продтоваров» по ​​состоянию на август 2021 года предприятие имеет перед истцом задолженность по начисленной и невыплаченной заработной плате в сумме 32920 грн.73 коп. Действия ООО «Роменский завод продтоваров» по ​​невыплате истцу заработной платы незаконны, в досудебном порядке рассчитатьсядолжник не желает, поэтому просит взыскать у ответчика в пользу истца начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 32 920 грн. 73 коп. а также расходы на правовую помощь.
2. Ответчик отзыва на иск не предоставил.

II. Заявления (ходатайства) участников дела.
3. Стороны уведомлены о рассмотрении дела в порядке упрощенного искового производства с вызовом (сообщением) сторон.
Ходатайство о рассмотрении дела в общем исковом производстве в суд не подано.
От позывовача в суд поступило заявление, в котором просило дело слушать без его участия, иск поддержала в полном объеме и просила его удовлетворить.
Представитель ответчика Общества с ограниченной ответственностью "Роменский завод продтоваров" в судебное заседание не явился, хотя должным образом был уведомлен о времени и месте рассмотрения дела.

ІІІ. Остальные процессуальные действия по делу.
4. По постановлению суда от 21 декабря 2021 года (а. с.17) было постановлено рассматривать дело по правилам упрощенногоискового производства.
Поскольку ходатайства от сторон о рассмотрении дела в общем исковом производстве в суд не поступили, суд считает возможным рассматривать дело в порядке упрощенного искового производства с вызовом (уведомлением) сторон.
5. Судом из части второй статьи 247 ГПК Украины, в связи с неявкой в ​​судебное заседание всех участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществлялось.

IV. Фактические обстоятельства, встановленные Судом и содержание спорных правоотношений.
6. Судом установлено, что в суд обратилось лицо_1 , информация_1 . ( а.с.3)
7. Согласно копию трудовой книжки номер_1 лицо_1 , информация_1 , 20.11.2019 года принят на работу на должность укладчик-упаковщик ООО «Роменский завод продтоваров» согласно приказу №63к от 19.11.2019 года. Согласно приказу № 54 от 30.08.2021 года особа_1 был уволен с ООО «Роменский завод продтоваров» с должности укладчик-упаковщик по собственному желанию (а.с.7).
8. Согласно расчетных писем за март, апрель, май, июнь, июль и август 2021 долг предприятия ООО «Роменский завод продтоваров» перед особа_1 на конец августа месяца 2021 составляет 32920 грн. 73 коп. (а.с.8-10).

V. Нормы права
9. Согласно требованиям ч.1 ст. 10 ГПК Украины суд при рассмотрении дела руководствуется верховенством права. В Украине признается и действует принцип верховенства права. Конституция Украины имеет высшую юридическую силу; законы и другие нормативно-правовые акты принимаются на основе Конституции Украины и должны отвечать ему, что прямо предусмотрено в статье 8 Конституции Украины.
Согласно части первой статьи 1 ГК Украины гражданские отношения основаны на началах юридического равенства, свободного волеизъявления и имущественной самостоятельности их участников. Основные принципы гражданского законодательства определены в статье 3 ГК Украины. Свобода договора является одной из общих основ гражданского законодательства, что предусмотрено в пункте 3 части первой статьи 3 ГКУкраина. Одним из основополагающих принципов гражданского судопроизводства есть справедливость, добросовестность и разумность, что предусмотрено в пункте 6 части первой статьи 3 ГК Украины. То есть, действия участников гражданских правоотношений должны соответствовать определенному стандарту поведения и характеризоваться честностью, открытостью и уважением к интересам другой стороны или сторон договора.
Согласно ст.ст. 15, 16 ГК Украины, каждое лицо имеет право на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания илиоспаривание. Каждый человек имеет право обратиться в суд за защитой своего личного неимущественного или имущественного права и интереса.
Согласно ст. 12 ГПК Украины участники дела имеют равные права по осуществлению всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ст. 13 ГПК Украины, судрассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, поданных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Статьей 76 ГПК Украины определено, доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
Письмовими доказательствами являются документы (кроме электронных документов), содержащие данные об обстоятельствах, имеющих значение для правильного разрешения спора (ч. 1 ст. 95 ГПК Украины).
В соответствии с требованиями ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.

По правилам ст. 89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, что основывается на всестороннем, полном, объеме.ном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств. Ни доказательства не имеют для суда заранее установленной силы. Суд оценивает принадлежность, допустимость, достоверность каждого доказательства в отдельности, а также достаточность и взаимную связь доказательств в их совокупности. Суд дает оценку как собранным по делу доказательствам в целом, так и каждому доказательству (группе однотипных доказательств), содержащемуся в деле, мотивирует отклонение или учет каждого доказательства (группы доказательств).
Статьей 43 Конституции Украиныено право на труд и заработную плату, а именно определено, что каждый имеет право на труд, включающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату, не ниже определенной законом.
Статья 55 Конституции Украины подчеркивает, что права и свободы человека и гражданина защищаются судом.
Согласно статье 1 Конвенции Международной организации труда "О защите заработной платы" №95, ратифицированной Украиной 30 июня 1961 года, термин "заработная плата" означает, независимо от названия и метода исчисления, любое вознаграждение или заработок, которые могут быть исчислены в деньгах, и установленные соглашением или национальным законодательством, которые работодатель должен заплатить работнику за труд, который выполнен или должен быть выполнен, или за услуги, которые предоставлены или должны быть предоставлены. Этому определению соответствует понятие заработной платы, предусмотренное в части первой статьи 94 КЗоТ Украины.
Наведенное содержание понятия заработной платы согласуется с одним из принципов осуществления трудовых правоотношений - возмездность труда, который получил отражение в пункте 4 части I Европейской социальной хартии (пересмотренной) от 3 мая 1996 года, ратифицированной Законом Украины от 14 сентября 2006 года № 137-V за которым все работники имеют право на справедливое вознаграждение, которое обеспечит достаточный уровень жизни.
Согласно ст.4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном этим Кодеком.ом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов.
Согласно ч. 1 ст. 21 КЗоТ Украины трудовой договор является соглашением между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом или физическим лицом, по которому работник обязуется выполнять работу, определенную этим соглашением, с подлежанием внутреннему трудовому распорядку, а владелец предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган или физическое лицообязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон.
Частью 1 ст. 94 КЗоТ Украины определено, что заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
На основании ст. 15 ЗУ "Об оплате труда" от 24.03.1995г. оплата труда работников предприятиясменяется в первоочередном порядке. Все остальные платежи производятся предприятием после выполнения обязательств по оплате труда, а согласно ст. 24 настоящего Закона своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимости от осуществления других платежей и их очередности.
По требованиям ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договорару.
В соответствии со ст. 115 КЗоТ Украины, заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя…
В абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24.12.1999 года отмечено, что удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащие взысканию. Поскольку справляющийния и уплата подоходного налога с граждан является соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем отмечается в резолютивной части решения.

VI. Оценка суда.
10. Оценив доказательства, представленные сторонами, установив характер спорных правоотношений, суд приходит к выводу, что в день увольнения истцу, в нарушение ст.116 КЗоТ Украины, не выплачены причитающиеся суммы заработной платы, что является основанием для взысканияя в пользу истца задолженности по заработной плате.
По состоянию на время увольнения истца (август 2021) долг ООО «Роменский завод продтоваров» по ​​выплате заработной платы особа_1 составляет 32920, 73 грн.
Поэтому исковые требования подлежат удовлетворению.
Возражений против иска и суммы задолженности по заработной плате от представителя ответчика в суд не поступило.

VII. Распределение судебных издержек между сторонами.
11. О распределении судебных издержек суд приходит к следующим выводам. Посколькуи истец, согласно п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «О судебном сборе», освобожден от уплаты судебного сбора по требованию о взыскании заработной платы, и в связи с частичным удовлетворением иска, с ответчика, в соответствии с требованиями ст. . 141 ГПК Украины, подлежит взысканию в пользу государства судебный сбор в размере 908, 00 грн.
12. Относительно расходов на юридическую помощь адвокатов суд отмечает следующее.
Суд распределяет судебные издержки на основании ч. 1 ст. 141 ГПК Украины пропорционально удовлетворенных исковымтребований. Частью первой статьи 15 ГПК Украины установлено, что участники дела имеют право пользоваться юридической помощью.
Согласно положениям части первой, пунктов 1, 4 части третьей статьи 133 ГПК Украины судебные издержки состоят из судебного сбора и расходов, связанных с рассмотрением дела. К расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся расходы: на профессиональную юридическую помощь; связаны с совершением других процессуальных действий, необходимых для рассмотрения дела или подготовки к его рассмотрениюду.
Согласно части первой статьи 137 ГПК Украины расходы, связанные с юридической помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства.
По результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками.
Пунктами 1, 2 части второй статьи 141 ГПК Украины предусмотрено, что другие судебные издержки, связанные с рассмотрением дела, возлагаются в случае удовлетворения иска на ответчика, вслучае отказа в иске – на истца.
Для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных издержек участник дела представляет детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления юридической помощи.
В соответствии с пунктами 1, 2 части третьей статьи 141 ГПК Украины при решении вопроса о распределении судебных издержек суд учитывает: связаны ли эти расходы с рассмотрением дела; является ли размер таких расходов обоснованным и пропорциональнымк предмету спора с учетом цены иска, значение дела для сторон, в том числе мог результат ее решения повлиять на репутацию стороны или вызвало дело публичный интерес.
Частью восьмой статьи 141 ГПК Украины определено, что размер расходов, которые сторона уплатила или должна уплатить в связи с рассмотрением дела, устанавливается судом на основании представленных сторонами доказательств (договоров, счетов и т.п.).
При определении суммы возмещения суд должен исходить из критерия реальности адвокатскихрасходов (установление их действительности и необходимости), а также критерия разумности их размера исходя из конкретных обстоятельств дела и финансового положения обеих сторон.
Те же критерии применяет ЕСПЧ, присуждая судебные издержки на основании статьи 41 Конвенции о защите прав человека и основных свобод.
В частности, в решениях от 12 октября 2006 года по делу «Двойных против Украины» (пункт 80), от 10 декабря 2009 года по делу «Гимайдулина и других против Украины» (пункты 34-36), от 23 января2014 года по делу «East/West Alliance Limited» против Украины», от 26 февраля 2015 года по делу «Барышевский против Украины» (пункт 95) указано, что заявитель имеет право на компенсацию судебных и других расходов, только если будет доказано, что такие расходы были фактическими и неизбежными, а их размер – обоснованным.
В решении ЕСПЧ от 28 ноября 2002 года по делу «Лавентс против Латвии» отмечено, что возмещаются только расходы, имеющие разумный размер.
Установлено, что согласно расчету размерарасходов на юридическую помощь и расчетной квитанции от 17 декабря 2021 адвокатом Мороз Л.А. от лицо_1 получено 1984 , 00 грн. за оказание юридической помощи (а. с. 13-14).
Учитывая сложность дела, объем и сложность выполненной адвокатом работы, суд считает, что указанные истцом расходы на профессиональную юридическую помощь в размере 1984 грн. 80 коп. разумны и обоснованны, в связи с чем подлежат взысканию с ответчика в пользу истца в полном объеме.

По этим основаниям, руководствуясь статьями 2, 5, 10-13, 18, 81, 141, 258-259, 263-265 Гражданского процессуального кодекса Украины, Суд -

У Х В А Л И В :

1. Исковые требования особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Роменский завод продтоваров» об удержании задолженности по заработной плате – удовлетворить.
2. Взыскать с ООО «Роменский завод продтоваров» (код егрпоу 42295910, адрес: 49064, ул. Авиационная, дом 39, офис 17, г. Днепр, Днепропетровская область) в пользу лицо_1, информация_1, рнокчп номер_2, зарегистрированной по адресу: адрес_1, начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 32920, 73 грн. ( тридцать две тысячи девятьсот двадцать гривен 73 копейки).
3. Взыскать с ООО «Роменский завод продтоваров» (код егрпоу 42295910, адрес: 49064, ул. Авиационная, дом 39, офис 17, г. Днепр, Днепропетровская область) в пользу лицо_1 , информация_1 , рнокпп 1 , расходы на правовую помощь в размере 1984 (одна тысяча дев`ятсот восемьдесят четыре) грн. 80 коп.
4. Взыскать с ООО «Роменский завод продтоваров» (код егрпоу 42295910, адрес: 49064, ул. Авиационная, дом 39, офис 17, г. Днепр, Днепропетровская область) в пользу государства 908 (девятьсот восемь) гривен 00 копий сбора.
5. Допустить немедленное исполнение решения суда по части выплаты заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц.
Участникам дела, которые не присутствовали в судебном заседании, или если судебное решение быуло принято вне судебного заседания или без уведомления (вызова) участников дела, копия судебного решения направляется в течение двух дней со дня его составления в полном объеме в электронной форме в порядке, определенном законом, - в случае наличия у лица официального электронного адреса, или рекомендованным письмом с уведомлением о вручении – если такой адрес отсутствует.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, яесли апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
До начала функционирования единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные жалобы подаются участниками дела через Роменский горрайонный суд Сумской области.
Апелляцная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня подписания судебного решения.
Участник дела, которому полное решение не было вручено в день его провозглашения или составления, имеет право на возобновление пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Срок апелляционного обжалования может быть также возобновлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.

Истец: лицо_1 , информация_1 , рнокпп номер_2 , зарегистрированная по адресу: адрес_2 .
Ответчик: ООО "Роменский завод продтоваров" (код егрпоу 42295910, адрес: 49064, ул. Авиационная, дом 39, офис 17, г. Днепр, Днепропетровская область).


СУДЬЯ роменского
госкрайонного СУДА [О] [Е] [О.] [Е.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 585/3778/21
Номер провадження 2/585/163/22

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
17 січня 2022 року м.Ромни


Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Євлах О.О.
за участі:
секретаря судового засідання - [Б.] О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом особа_1
представник позивача – особа_2
до
відповідачів – Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів»
вимоги позивача: про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухваливрішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Представник позивача звернулася до суду з позовом в інтересах особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» про стягнення заборгованості по заробітній платі .
Свої вимоги мотивувала тим, що 20.11.2019 року згідно наказу № 63 к від 19.11.2019 року особа_1 ( далі – Позивач ) було прийнято на посаду укладальника-пакувальника ТОВ «Роменський завод продтоварів». Відповідно до наказу № 54 від 30.08.2021 року ТОВ «Роменський завод продтоварів» особа_1 було звільнено з посади укладальника-пакувальника за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. При цьому, всупереч нормам чинного законодавства ТОВ «Роменський завод продтоварів» не провело повний розрахунок по заробітній платі із позивачкою у день звільнення. Відповідно до розрахункових листів за березень 2021 року – серпень 2021 року ТОВ «Роменський завод продтоварів» станом на серпень 2021 року підприємство має перед позивачкою заборгованість по нарахованій та невиплаченій заробітній платі в сумі 32920 грн.73 коп. Дії ТОВ «Роменський завод продтоварів» щодо невиплати позивачу заробітної плати є незаконними, у досудовому порядку розрахуватися боржник не бажає , тому просить стягнути в відповідача на користь позивача нараховану , але не виплачену заробітну плату у розмірі 32920 грн. 73 коп. а також витрати на правову допомогу.
2. Відповідач відзиву на позов не надав .

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
3. Сторони повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом(повідомленням) сторін.
Клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні до суду не подано.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій просила справу слухати без її участі, позов підтримала в повному обсязі та просила його задовільнити .
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
4. Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року (а. с.17) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Оскільки клопотання від сторін про розгляд справи в загальному позовному провадженні до суду не надійшли, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
5. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
6. Судом встановлено, що до суду звернулася особа_1 , інформація_1 . ( а.с.3)
7. Згідно копію трудової книжки номер_1 особа_1 , інформація_1 , 20.11.2019 року прийнята на роботу на посаду укладчик-пакувальник ТОВ «Роменський завод продтоварів» згідно наказу №63к від 19.11.2019 року. Згідно наказу № 54 від 30.08.2021 року особа_1 було звільнено з ТОВ «Роменський завод продтоварів» з посади укладчик-пакувальник за власним бажанням (а.с.7).
8. Згідно розрахункових листів за березень , квітень, травень, червень, липень та серпень 2021 року борг підприємства ТОВ «Роменський завод продтоварів» перед особа_1 на кінець серпня місяця 2021 року становить 32920 грн. 73 коп. (а.с.8-10).

V. Норми права
9. Згідно вимог ч.1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх [censored] Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 КЗпП України.
Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
На підставі ст. 15 ЗУ "Про оплату праці" від 24.03.1995р. оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці, а згідно ст. 24 цього Закону своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
За вимогами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця…
В абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

VІ. Оцінка Суду.
10. Оцінивши докази, подані сторонами, встановивши характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що в день звільнення позивачу, в порушення ст.116 КЗпП України, не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі.
Станом на час звільнення позивача (серпень 2021 року) борг ТОВ «Роменський завод продтоварів» по виплаті заробітної плати особа_1 становить 32920, 73 грн.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Заперечень проти позову та суми заборгованості по заробітній платі від представника відповідача до суду не надійшло.

VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
11. Щодо розподілу судових витрат, суд приходить до наступних висновків. Оскільки позивач, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, та в зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 908, 00 грн.
12. Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.
Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Встановлено, що згідно розрахунку розміру витрат на правничу допомогу та розрахункової квитанції від 17 грудня 2021 року адвокатом Мороз Л.О. від особа_1 отримано 1984 , 00 грн. за надання правничої допомоги (а. с. 13- 14).
Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1984 грн. 80 коп. є розумними та обґрунтованими, в зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

З цих підстав,
керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 141, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позовні вимоги особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» про стягнення заборгованості по заробітній платі – задовольнити.
2. Стягнути з ТОВ «Роменський завод продтоварів» (код єдрпоу 42295910, адреса: 49064, вул. Авіаційна, будинок 39, офіс 17, м. Дніпро, Дніпропетровська область) на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_2 , зареєстрованої за адресою: адреса_1 , нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 32920, 73 грн. ( тридцяти дві тисячі дев`ятсот двадцять гривен 73 копійки).
3. Стягнути з ТОВ «Роменський завод продтоварів» (код єдрпоу 42295910, адреса: 49064, вул. Авіаційна, будинок 39, офіс 17, м. Дніпро, Дніпропетровська область) на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_2 , зареєстрованої за адресою: адреса_1 , витрати на правову допомогу у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири ) грн. 80 коп.
4. Стягнути з ТОВ «Роменський завод продтоварів» (код єдрпоу 42295910, адреса: 49064, вул. Авіаційна, будинок 39, офіс 17, м. Дніпро, Дніпропетровська область) на користь держави 908 ( дев`ятсот вісім ) гривень 00 копійок судового збору.
5. Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_2 , зареєстрована за адресою: адреса_2 .
Відповідач: ТОВ «Роменський завод продтоварів» (код єдрпоу 42295910, адреса: 49064, вул. Авіаційна, будинок 39, офіс 17, м. Дніпро, Дніпропетровська область).


СУДДЯ роменського
міськрайонного СУДУ [О.] ЄВЛАХ