ТОВ "СРЗ": невыплата зарплаты

Дело № 266/6622/19
Производство № 2/266/272/20

решение
именем украины
30 января 2020 г.. Мариуполь

Судья Приморского районного суда города Мариуполя Донецкой области [Ш] А.Г. рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон гражданское дело по иску особа_1 в Общество с ограниченной ответственностью «СРЗ» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -
В:
В ноябре 2019 истец обратился с иском к ответчику о взыскании задолженности по зарплате. В иске отметил, что в период времени с 09.07.2014 года по 21.08.2019 года работал на ООО «СРЗ» после чего, она была освобождена по собственному желанию по ст. 38 КЗоТ Украины. За этот период ему начислялась и выплачивалась заработная плата, однако в день его освобождения с ним не был проведен полный и окончательный расчет. Ответчик выплатил ему задолженность заработную плату в полном объеме только 8 октября 2019 в сумме 5022, 27 грн. Поскольку в день его увольнения Ответчик провел с ним расчет всех сумм, которые ему принадлежали к выплате, а оплатил их только 08.10.2019р., Поэтому нарушение его трудовых прав на полный расчет при увольнении продолжался с момента увольнения с 22.08.2019р. по день проведения полного расчета - то есть по 08.10.2019р., В связи с чем считает, что должен быть начислен средний заработок за все указанный период времени который составляет 5832, 32 грн .. Просил взыскать указанную задолженность, а также судебный сбор.
В соответствии с постановлением суда от 07.11.2019 года по делу открыто производство по правилам главы 10 ГПК Украины, то есть в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон.
Судебным сообщению, ответчик Общество с ограниченной ответственностью "СРЗ" своевременно и надлежащим образом сообщатной о рассмотрении дела в упрощенном порядке. В определенный срок ответчик отзыв на исковое заявление не подал.
В связи с непредоставлением ответчиком отзыва в установленный судом срок суд решает дело по имеющимся материалами.
Суд, исследовав материалы дела, пришел к выводу об этом.
Так, согласно п.5 ч.3 ст.2 ГПК Украины основными принципами (принципами) гражданского судопроизводства является, в частности диспозитивность. Которая в соответствии с ч.1 ст.13 ГПК Украины заключается в том, что суд рассматривает дели не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Согласно ст.81 ГПК Украины - каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
С тРудов книги номер_1 усматривается, что особа_1 приказом № 81 от 08.07.2014 г. принято к ООО «СРЗ» на должность тальману транспортно-такелажного цеха, после чего работала на предприятии на разных должностях. Приказом №258 от 20.08.2019 года была уволена с предприятия по собственному желанию с должности кладовщика (а. С.6).
Как следует из расчетных листков июня 2019 начисленная заработная плата 3060, 96 грн., За июль 2019 начисленная заработная плата 3865, 85 грн., За август 2019 начисленныха заработная плата 6317, 32 грн. В расчетном листе по август 2019 указано, что к выплате заработная плата составляет 5022, 27 (а. С. 7).
Как следует из платежного поручения от 08.10.2019 г.. Истцу выплачена заработная плата в размере 5022, 27 грн. (А 11).
Как следует из расчетных листков особа_1 имеет в июне 2019 отработанных 95 часов, в июле 2019 - 152 часа (а. С. 7).
С приказов ООО «СРЗ» от 30.05.29019 №161, 27.06.2019 г.. №194, 25.07.2019 г.. №215 на предприятии встановлении режим неполной рабочей недели, а именно четырехдневный неделю продолжительностью 32 часов (а 8, 9, 10).
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при уволеннон, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Таким образом, суд оценив имеющиеся доказательства приходит к выводу, что у ответчика образовались трудовые обязательства по выплате заработной платы размер которой составляет 5022, 27 грн., Которая была выплачена только 08.10.2019 г..
Согласно ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Суд считает, что невыплата расчетных средств при увольнении истца имела место по вине работодателя - ООО «срз».
В п.20 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24.12.1999 года "О практике применения судами законодательства об оплате труда", разъяснено что суд, установив при рассмотрении делао взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведении его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, есв работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Согласно п. 2, абз. б) п.4, п.5, п.8 ПостановиКМ Украины от 8.02.1995 г.. № 100, в случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Компенсация за неиспользованный отпуск при исчислении средней заработнойплаты во всех случаях ее сохранения согласно действующему законодательству не учитываются. Начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные оние двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Так среднечасовая заработная плата истца за последние два месяца составила 28, 04 грн. из расчета 6926, 81 грн. (Сумма заработка, начисленная за последние полные два месяца, а именно июнь, июль) / 247 часов (количество отработанных часов).
Как указано в постановлении Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украини от 22 января 2014 по делу N 6-159цс13 моментом прекращения правонарушения по ст. 117 КЗоТ Украины, является день фактического расчета.
Поскольку ответчик не рассчитался с истцом то последним днем ​​начисления среднего заработка происходит в пределах заявленных требований 08.10.2019р. то есть с 22.08.2019 г.. по 08.10.2019 г.. составляет 26 рабочих дней, соответственно при 8 часовом рабочем дне 208 часов.
Таким образом средний заработок за задержку расчета при увольнении составляет грн. (28, 04 грн. * 208 чин = 5832, 32 грн.).
Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет сумму, подлежащую взысканию, без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
С учетом изложенного, установленных по делу обстоятельств, суд пришел к выводу, что исковые требования являются обоснованными и подлежащими удовлетворению.
Учитывая, что иск удовлетворен, а также, что при подаче иска позивачем уплачен судебный сбор суд на основании ст. 141 ГПК Украины взимает судебный сбор с ответчика в пользу истца, а именно 768, 40 грн.
На основании вышеизложенного и руководствуясь ст.ст. 4, 13, 141, 274, 275, 279, 354 ГПК Украины, суд,

решил:

Исковые требования лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «СРЗ» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Азовский судоремонтный завод» (87510, г. Мариуполь, пр.. Адмирала Лунина, д. 2, егрпоу 32183383) в пользу особа_1, информация_1, (рнокпп номер_2) средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 5832, 32 гривен, определенной без удержания налогов и других обязательных платежей и судебный сбор в размере 768, 40 гривен .
Апелляционная жалоба на решение суда подается в Донецкий апелляционный суд в течение 30 дней со дня его провозглашения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачия апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.




Судья [Ш.] А. Г.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 266/6622/19
Провадження № 2/266/272/20

рішення
іменем україни
30 січня 2020 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду міста [М.] Донецької області Шишилін О.Г. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
встановив:
В листопаді 2019 року позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по зарплаті. В позові зазначив, що в період часу з 09.07.2014 року по 21.08.2019 року працював на ТОВ «СРЗ» після чого, її було звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. За цей період йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, проте в день його звільнення з ним не було проведено повний та остаточний розрахунок. Відповідач виплатив йому заборговану заробітну платню в повному обсязі лише 08 жовтня 2019 року в сумі 5022, 27 грн. Оскільки в день його звільнення Відповідач не провів з ним розрахунок всіх сум, які йому належали до виплати, а сплатив їх лише 08.10.2019р., тому порушення його трудових прав на повний розрахунок при звільненні тривав з моменту звільнення з 22.08.2019р. по день проведення повного розрахунку - тобто по 08.10.2019р., у зв`язку із чим вважає, що повинен бути нарахований середній заробіток за весь вказаний період часу який становить 5832, 32 грн.. Просив стягнути вказану заборгованість, а також судовий збір.
Відповідно до ухвали суду від 07.11.2019 року по справі відкрито провадження за правилами глави 10 ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Судовим повідомленням, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "СРЗ" своєчасно і належним чином повідомлений про розгляд справи у спрощеному порядку. У визначений строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
У зв`язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Так, відповідно до п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема диспозитивність. Яка відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З трудової книжки номер_1 вбачається, що особа_1 наказом № 81 від 08.07.2014 р. прийнято до ТОВ «СРЗ» на посаду тальману транспортно-такелажного цеху, після чого працювала на підприємстві на різних посадах. Наказом №258 від 20.08.2019 року була звільнена з підприємства за власним бажанням з посади комірника (а. с.6).
Як вбачається з розрахункових листків червень 2019 р. нарахована заробітна плата 3060, 96 грн., за липень 2019 р. нараховане заробітна платня 3865, 85 грн., за серпень 2019 р. нарахована заробітна платня 6317, 32 грн. В розрахунковому листі за серпень 2019 р. вказано, що до виплати заробітна плата складає 5022, 27 ( а. с. 7).
Як вбачається з платіжного доручення від 08.10.2019 р. позивачу виплачена заробітна плата в розмірі 5022, 27 грн. ( а.с. 11).
Як вбачається з розрахункових листків особа_1 має у червні 2019 р. відпрацьованих 95 годин, у липні 2019 р. - 152 години ( а. с. 7).
З наказів ТОВ «СРЗ» від 30.05.29019 №161, 27.06.2019 р. №194, 25.07.2019 р. №215 на підприємстві встановлено режим неповного робочого тижня, а саме чотириденний тиждень тривалістю 32 годин (а.с. 8, 9, 10).
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Таким чином, суд оцінивши наявні докази по справі приходить до висновку, що у відповідача утворилися трудові зобов`язання по виплаті заробітної плати розмір якої складає 5022, 27 грн., яка була виплачена лише 08.10.2019 р.
Відповідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд вважає, що невиплата розрахункових коштів при звільненні позивача мала місце з вини роботодавця - ТОВ «срз».
В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", роз`яснено що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно п. 2, абз. б) п.4, п.5, п.8 ПостановиКМ України від 8.02.1995 р. № 100, у випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Компенсація за невикористану відпустку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Так середньогодинна заробітна плата позивача за останні два місяця склала 28, 04 грн. із розрахунку 6926, 81 грн. (сума заробітку, нарахована за останні повні два місяці, а саме червень, липень)/247 годин (кількість відпрацьованих годин).
Як зазначено в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 січня 2014 р. у справі N 6-159цс13 моментом припинення правопорушення за ст. 117 КЗпП України, є день фактичного розрахунку.
Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем то останнім днем нарахування середнього заробітку відбувається в межах заявлених вимог 08.10.2019р. тобто з 22.08.2019 р. по 08.10.2019 р. складає 26 робочих днів, відповідно при 8 годинному робочому дні 208 годин.
Таким чином середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні складає грн. (28, 04 грн.*208 годин =5832, 32 грн.).
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позов задоволено, а також, що при подачі позову позивачем сплачено судовий збір суд на підставі ст. 141 ЦПК України стягує судовий збір з Відповідача на користь Позивача, а саме 768, 40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 141, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський судноремонтний завод» (87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2, єдрпоу 32183383) на користь особа_1 , інформація_1 , (рнокпп номер_2 )середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5832, 32 гривень, яка визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів та судовий збір в розмірі 768, 40 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.




Суддя: Шишилін О. Г.