ТОВ "СРЗ": невыплата зарплаты
Справа № 266/3997/20
Провадженя№ 2/266/797/20
рішення
іменем україни
23.11.2020 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Курбанової Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Макогон С.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, які в остаточній редакції зводяться до наступного, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 34291, 00 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 12.02.2019 р. по теперішній час працює в ТОВ «СРЗ» посаді змінного механіка. З 01.03.2020 р. по 30.06.2020 р. позивачу нараховувалась, однак не виплачувалась заробітна плата, в повному обсязі, заборгованість становить 30524, 61 грн., плюс нарахована та не виплачена сума заробітної плати за липень 2020 р. Крім того, позивач зазначив, що внаслідок невиплати йому заробітної плати відповідачем ТОВ «срз», був порушений для нього уклад життя, що завдало йому моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернутися до суду за захистом свого порушеного права, втратах немайнового характеру, тобто завдано йому моральну шкоду. Несвоєчасна виплата заробітної плати в дуже значній для нього та його родини сумі призвела до погіршення його матеріального стану та поглибленню душевних страждань через відчуття незахищеності та неможливості забезпечити себе та свою родину найнеобхіднішим для нормального існування, що принижує його. Він відчуває несправедливість по відношенню до себе свого роботодавця через його бездіяльність, що виражається в невиплаті нарахованої йому заробітної плати за роботу, яку він виконує регулярно та сумлінно. Розмір завданих йому моральних страждань він оцінює у 2000, 00 грн. В ході слухання справи позивач збільшив свої позовні вимоги та зазначив, що заборгованість по заробітній платі відповідача перед ним станом на 31.10.2020 р. становить 34291, 00 грн., які просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07.08.2020 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Зобов`язано відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» надати суду довідку про нарахування та виплату особа_1 інформація_1 , ІПН номер_1 , змінному механіку заробітної плати за період його роботи в ТОВ «СРЗ» з 01.03.2020 р. по 31.07.2020 р.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на підприємстві ТОВ «СРЗ» виникли труднощі із дотриманням строків виплати заробітної плати з початку 2019 року з різних причин. особа_1 станом на 23.11.2020 була частково погашена заборгованість по заробітній платі, розмір заборгованості складає 25609, 09 грн., сума без урахування обов`язкових податків та зборів.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги особа_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право [censored] собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ч. 1 ст. 94КЗпП України, заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Судом встановлено, що з трудової книжки номер_2 , заповненої 24.09.1980 р. на ім`я особа_1 , інформація_1 , вбачається, що останній з 12.02.2019 р. прийнятий ТОВ «СРЗ» змінним механіком до дільниці плавзасобів департаменту з логістики та забезпечення, відповідно до наказу №11 від 11.02.2019 р.
З 01.05.2019 р. по теперішній час переведений ТОВ «СРЗ» змінним механіком до п/к «Астрахань» дільниці плавзасобів дирекції з експлуатації, відповідно до наказу №238-к від 22.04.2019 р. (а.с. 12).
З розрахункового листа ТОВ «СРЗ» за червень 2020 року вбачається, що особа_1 не отримав заробітну плату з березня 2020 р. у сумі 36703, 53 грн. (а.с.17).
З розрахункового листа ТОВ «СРЗ» за жовтень 2020 року вбачається, що особа_1 не отримав заробітну плату з березня 2020 р. у сумі 34291, 58 грн. (а.с.68).
З довідки ТОВ «СРЗ» про нарахування та виплату заробітної плати особа_1 з березня 2020 р. станом на 23.11.2020 р. № 80000/10010-11-1982 вбачається, що станом на 23.11.2020 р. заборгованість ТОВ «СРЗ» перед особа_1 по заробітній платі складає 25609, 09 грн., сума без урахування обов`язкових податків та зборів (а.с.71).
Таким чином, заборгованість за підприємством по заробітній платі перед особа_1 з березня 2020 р. станом на 23.11.2020 року становить 25609, 09 грн.
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплено статтею 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці».
Зарплата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем особа_1 не була виплачена заборгованість по заробітній платі з березня 2020 р. станом на 23.11.2020 р. в розмірі 25609, 09 грн., що підтверджується дослідженими доказами по справі та визнано відповідачем, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями законодавства з заробітної плати має проводитись відрахування податків та обов`язкових платежів, тому при виплаті відповідачем відповідних сум, належить утримати з них передбачені законом податки і обов`язкові платежі.
Згідно п.2 ч.1ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У відповідності із п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних та з урахування інших обставин.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, судом встановлено, що внаслідок не виплати відповідачем позивачці заробітної плати, їй була спричинена моральна шкода, бо відсутність належних до виплати коштів потребувала від позивачка додаткових зусиль для організації свого життя, але заявлений позивачкою розмір моральної шкоди 2000, 00 грн. є, на думку суду, завищеним.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер порушення прав позивача, істотність вимушених змін у його житті через тривалу невиплату заробітної плати та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав та приходить до висновку, що достатньою і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 800, 00 грн.
У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог позивачки, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 840, 80 грн. за вимоги майнового характеру та 840, 80 грн. за вимоги немайнового характеру на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 141, 247, 263-265, 430 ЦПК України, ст. ст.24, 97, 115 КЗпП України, ЗУ «Про оплату праці», суд, -
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на користь особа_1 , нараховану, але не виплачену заборгованість із заробітної плати за період з 01 березня 2020 року по 23 листопада 2020 року в сумі 25609, 09 грн., з утриманням з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті, моральну шкоду у розмірі 800, 00 грн. та судовий збір у розміні 840, 80 грн., а всього 27249 (двадцять сім тисяч двісті сорок дев`ять) грн. 89 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
В задоволенні решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Дата складання повного судового рішення – 27.11.2020 року.
Суддя: [К.] Н. М.
Відомості щодо учасників справи:
особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса_1
Товариство з обмеженою відповідальністю «срз», 87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2, єдрпоу 32183383
Провадженя№ 2/266/797/20
рішення
іменем україни
23.11.2020 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Курбанової Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Макогон С.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, які в остаточній редакції зводяться до наступного, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 34291, 00 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 12.02.2019 р. по теперішній час працює в ТОВ «СРЗ» посаді змінного механіка. З 01.03.2020 р. по 30.06.2020 р. позивачу нараховувалась, однак не виплачувалась заробітна плата, в повному обсязі, заборгованість становить 30524, 61 грн., плюс нарахована та не виплачена сума заробітної плати за липень 2020 р. Крім того, позивач зазначив, що внаслідок невиплати йому заробітної плати відповідачем ТОВ «срз», був порушений для нього уклад життя, що завдало йому моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернутися до суду за захистом свого порушеного права, втратах немайнового характеру, тобто завдано йому моральну шкоду. Несвоєчасна виплата заробітної плати в дуже значній для нього та його родини сумі призвела до погіршення його матеріального стану та поглибленню душевних страждань через відчуття незахищеності та неможливості забезпечити себе та свою родину найнеобхіднішим для нормального існування, що принижує його. Він відчуває несправедливість по відношенню до себе свого роботодавця через його бездіяльність, що виражається в невиплаті нарахованої йому заробітної плати за роботу, яку він виконує регулярно та сумлінно. Розмір завданих йому моральних страждань він оцінює у 2000, 00 грн. В ході слухання справи позивач збільшив свої позовні вимоги та зазначив, що заборгованість по заробітній платі відповідача перед ним станом на 31.10.2020 р. становить 34291, 00 грн., які просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07.08.2020 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Зобов`язано відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» надати суду довідку про нарахування та виплату особа_1 інформація_1 , ІПН номер_1 , змінному механіку заробітної плати за період його роботи в ТОВ «СРЗ» з 01.03.2020 р. по 31.07.2020 р.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на підприємстві ТОВ «СРЗ» виникли труднощі із дотриманням строків виплати заробітної плати з початку 2019 року з різних причин. особа_1 станом на 23.11.2020 була частково погашена заборгованість по заробітній платі, розмір заборгованості складає 25609, 09 грн., сума без урахування обов`язкових податків та зборів.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги особа_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право [censored] собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ч. 1 ст. 94КЗпП України, заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Судом встановлено, що з трудової книжки номер_2 , заповненої 24.09.1980 р. на ім`я особа_1 , інформація_1 , вбачається, що останній з 12.02.2019 р. прийнятий ТОВ «СРЗ» змінним механіком до дільниці плавзасобів департаменту з логістики та забезпечення, відповідно до наказу №11 від 11.02.2019 р.
З 01.05.2019 р. по теперішній час переведений ТОВ «СРЗ» змінним механіком до п/к «Астрахань» дільниці плавзасобів дирекції з експлуатації, відповідно до наказу №238-к від 22.04.2019 р. (а.с. 12).
З розрахункового листа ТОВ «СРЗ» за червень 2020 року вбачається, що особа_1 не отримав заробітну плату з березня 2020 р. у сумі 36703, 53 грн. (а.с.17).
З розрахункового листа ТОВ «СРЗ» за жовтень 2020 року вбачається, що особа_1 не отримав заробітну плату з березня 2020 р. у сумі 34291, 58 грн. (а.с.68).
З довідки ТОВ «СРЗ» про нарахування та виплату заробітної плати особа_1 з березня 2020 р. станом на 23.11.2020 р. № 80000/10010-11-1982 вбачається, що станом на 23.11.2020 р. заборгованість ТОВ «СРЗ» перед особа_1 по заробітній платі складає 25609, 09 грн., сума без урахування обов`язкових податків та зборів (а.с.71).
Таким чином, заборгованість за підприємством по заробітній платі перед особа_1 з березня 2020 р. станом на 23.11.2020 року становить 25609, 09 грн.
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплено статтею 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці».
Зарплата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем особа_1 не була виплачена заборгованість по заробітній платі з березня 2020 р. станом на 23.11.2020 р. в розмірі 25609, 09 грн., що підтверджується дослідженими доказами по справі та визнано відповідачем, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями законодавства з заробітної плати має проводитись відрахування податків та обов`язкових платежів, тому при виплаті відповідачем відповідних сум, належить утримати з них передбачені законом податки і обов`язкові платежі.
Згідно п.2 ч.1ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У відповідності із п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних та з урахування інших обставин.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, судом встановлено, що внаслідок не виплати відповідачем позивачці заробітної плати, їй була спричинена моральна шкода, бо відсутність належних до виплати коштів потребувала від позивачка додаткових зусиль для організації свого життя, але заявлений позивачкою розмір моральної шкоди 2000, 00 грн. є, на думку суду, завищеним.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер порушення прав позивача, істотність вимушених змін у його житті через тривалу невиплату заробітної плати та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав та приходить до висновку, що достатньою і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 800, 00 грн.
У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог позивачки, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 840, 80 грн. за вимоги майнового характеру та 840, 80 грн. за вимоги немайнового характеру на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 141, 247, 263-265, 430 ЦПК України, ст. ст.24, 97, 115 КЗпП України, ЗУ «Про оплату праці», суд, -
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на користь особа_1 , нараховану, але не виплачену заборгованість із заробітної плати за період з 01 березня 2020 року по 23 листопада 2020 року в сумі 25609, 09 грн., з утриманням з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті, моральну шкоду у розмірі 800, 00 грн. та судовий збір у розміні 840, 80 грн., а всього 27249 (двадцять сім тисяч двісті сорок дев`ять) грн. 89 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
В задоволенні решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Дата складання повного судового рішення – 27.11.2020 року.
Суддя: [К.] Н. М.
Відомості щодо учасників справи:
особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса_1
Товариство з обмеженою відповідальністю «срз», 87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2, єдрпоу 32183383
Полезный отзыв?
(1)
ДНР: отзывы о работе в Мариуполе (51 отзыв) →
Работа в Мариуполе (60 отзывов) →
ТОВ "СРЗ"
Мариуполь | 13.05.2021
Дело № 265/7561/20 Производство № 2/265/396/21 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы (Вводная и резолютивная части) 13 мая 2021 город Мариуполь Орджоникидзевский районный суд города Мариуполя Донецкой области в составе: председательствующего судьи [К.] А.А., с участием секретаря [В.] В.Р., рассмотрев в открытом судебном заседании в городе Мариуполе гражданское дело по иску лицо_1 к Обще...
ТОВ "СРЗ"
Мариуполь | 11.05.2021
Дело № 266/1736/21 Провадження№ 2/266/627/21 решение именем украины (Заочно) 11 мая 2021 г.. Мариуполь Приморский районный суд. Мариуполя Донецкой области в составе: председательствующего судьи [П.] Д.Г., рассмотрев гражданское дело в порядке упрощенного искового производства по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «СРЗ» о взысканиия задолженности по заработной плате, В С Т...
ТОВ "СРЗ"
Мариуполь | 11.01.2021
Дело № 266/5987/20 Провадженя№ 2/266/296/21 решение именем украины 11.01.2021 года г.. Мариуполь Приморский районный суд Мариуполя Донецкой области в составе: председательствующего судьи [К.] Н.М., с участием секретаря судебного заседания [М.] С.Б., рассмотрев по правилам упрощенного производства дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «СРЗ» о взыскании задолженности ...
ТОВ "СРЗ"
Мариуполь | 11.01.2021
Дело № 266/5943/20 Провадженя№ 2/266/294/21 решение именем украины 11.01.2021 года г.. Мариуполь Приморский районный суд Мариуполя Донецкой области в составе: председательствующего судьи [К.] Н.М., с участием секретаря судебного заседания [М.] С.Б., рассмотрев по правилам упрощенного производства дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «СРЗ» о взыскании задолженности ...
ТОВ "СРЗ"
Мариуполь | 16.12.2020
Дело № 266/3914/20 Провадженя№ 2/266/789/20 решение именем украины (Вводная и резолютивная часть) 16.12.2020 года г.. Мариуполь Приморский районный суд Мариуполя Донецкой области в составе: председательствующего судьи [К.] Н.М., с участием секретаря судебного заседания [М.] С.Б., рассмотрев по правилам упрощенного производства дело по иску лицо_1 кОбщества с ограниченной ответственностью ...
ТОВ "СРЗ"
Мариуполь | 23.11.2020
Справа № 266/4232/20 Провадженя№ 2/266/833/20 рішення іменем україни 23.11.2020 року м. Маріуполь Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Курбанової Н.М., за участі секретаря судового засідання Макогон С.Б., розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом особа...