ТОВ "СРЗ": невыплата зарплаты
Справа № 266/562/20
Провадження № 2/266/442/20
рішення
іменем україни
27 березня 2020 року м. Маріуполь
Суддя Приморського районного суду міста [М.] Донецької області Шишилін О.Г. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський судноремонтний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за період затримки розрахунку,
встановив:
В січні 2020 року позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку. В позові зазначив, що в період часу з 01.07.2003 року по 16.09.2019 року працював на ТОВ «СРЗ» після чого, її було звільнено у зв`язку із виходом на пенсію. 09.10.2019 р. її знов було прийнято на роботу на підприємство, а 06.11.2019 р. звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. За цей період їй нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, проте в день її звільнення з нею не було проведено повний та остаточний розрахунок. Відповідач не виплатив їй заборговану заробітну платню в сумі 17474, 60 грн.. Оскільки в день її звільнення Відповідач не провів з нею розрахунок всіх сум, які їй належали до виплати, тому порушення її трудових прав на повний розрахунок при звільненні триває з моменту звільнення з 07.11.2019р. по теперішній час у зв`язку із чим вважає, що повинен бути нарахований середній заробіток за весь період часу. Просив стягнути заборгованість в розмірі 17474, 60 грн., середній заробіток за весь час затримки починаючи з 07.11.2019 року по 31.01.2020 року в розмірі 35515, 55, відповідно до п.2 Порядку №100.
Ухвалою Приморського районного суду м. [М] Донецької області від 13 лютого 2020 року відкрито провадження по даній справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
Представник відповідача, генеральний директор ТОВ «СРЗ» особа_2, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на підприємстві ТОВ «СРЗ» виникли труднощі із дотриманням строків виплати заробітної плати з початку 2019 року з різних причин. Станом на 01.03.2020 заборгованість по заробітній платі складає 17474, 60 грн. В частині стягнення середнього заробітку вважає позов необґрунтованим.
Позивачем відповіді на відзив не подано.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Так, відповідно до п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема диспозитивність. Яка відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ст. ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
З трудової книжки вбачається, що особа_1 працювала в ТОВ «СРЗ» з 01.07.2003 р. по 16.09.2019 р. була звільнена за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію. Наказом № 8 від 08.10.2019 р. особа_1 прийнято до ТОВ «СРЗ» на посаду інженера служби головного енергетики дирекції з експлуатації. Наказом №32 від 06.11.2019 року було звільнено з підприємства за власним бажанням (а. с.3), про що також не заперечував Відповідач.
Згідно з розрахунковим листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський судноремонтний завод» за листопада 2019 року особа_1 не отримала заробітну плату у сумі 14474, 60 грн. (а.с. 4), про що не заперечував Відповідач (а.с. 31).
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача з ТОВ «Азовський судноремонтний завод» виникли трудові відносини, що підтверджується, зокрема, записами у трудовій книжці позивача, тому з урахуванням визнання відповідачем заборгованості по заробітній платі перед відповідачем в сумі 17474, 60 грн., зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, то суд зазначає наступне.
Як вбачається з розрахункових листків особа_1 та довідки про середню заробітну плату надану Відповідачем за жовтень 2019 р. нарахована заробітна плата 3991, 15 грн., відпрацьованих днів 13, за листопад 2019 р. нараховане заробітна платня 1144, 81 грн., відпрацьованих з дні. Середньоденна заробітна плата позивача становить 321 грн. ( а. с. 4, 18).
Відповідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд вважає, що невиплата розрахункових коштів при звільненні позивача мала місце з вини роботодавця - ТОВ «срз».
В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", роз`яснено що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно п. 2, абз. б) п.4, п.5, п.8 ПостановиКМ України від 8.02.1995 р. № 100, у випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Компенсація за невикористану відпустку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до абз. 2 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р.№100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).
Суд перевіряючи правильність розрахунку середньоденного заробітку не погоджується із проведеним розрахунком позивача та обраховує середньоденний заробіток відповідно до п. 8 вищевказаного порядку оскільки позивач перед звільненням відпрацювала всього два місяці в яких у жовтні має 13 робочих днів, у листопаді 3 робочих дні.
З наказів ТОВ «СРЗ» від 31.10.2019 р. №284, від 28.11.2019р. №306, від 30.12.2019 р. №331, від 30.01.2020 №35, від 27.02.2020 №61 на підприємстві встановлено режим неповного робочого тижня, а саме чотириденний тиждень тривалістю 32 годин (а.с. 24-28).
Таким чином середньомісячне число робочих днів за графіком підприємства склало (16+16)/2=16 (згідно даних про графік робочих днів у січні, лютому 2020 року).
Так середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяця склала 321 грн. із розрахунку 5135, 96 грн. (сума заробітку, нарахована за останні повні два місяці, а саме жовтень, листопада)/16 днів (кількість відпрацьованих днів)( а.с.18).
Як зазначено в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 січня 2014 р. у справі N 6-159цс13 моментом припинення правопорушення за ст. 117 КЗпП України, є день фактичного розрахунку.
Стосовно визначення дати з якої повинно бути обраховано середній заробіток, суд виходить з того, що оскільки виплата середнього заробітку настає за умови невиплати з вини підприємства належних сум при звільненні, а такий факт був визнаний відповідачем та підтверджено відповідними довідками, то обрахування суми середнього заробітку проводиться з наступного дня після дня звільнення, тобто з 07.11.2019 року по день прийняття рішення, тобто по 27.03.2020 року включно.
Час затримки розрахунку з 07 листопада 2019 р. по 27 березня 2020 р. включно складає за 3 місяці з грудня 2019р. по лютий 2020 р. включно Х 16 середня кількість робочих днів 49 Х 321, 00грн.=15729, 00 грн.; за 13 днів листопада 2019 р. ( з 07.11.2019 по 30.11.2019) пропорційно середній кількості робочих днів на місяць 13 календарних дні/30 календарних днів у листопаді місяці Х 16 середньомісячна кількість робочих днів 7 Х 321, 00 грн. = 2247, 00 грн.; за 15 днів березня 2020 р.( з 01.03.2020 по 27.03.2020) пропорційно середній кількості робочих днів на місяць 15 календарних дні/31 календарних днів у листопаді місяці Х 16 середньомісячна кількість робочих днів 8 Х 321, 00 грн. = 2568, 00 грн.
Загальний розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 15729, 00 грн. + 2247, 00 грн.+2568, 00 грн. = 20544, 00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в межах позовних вимог. При цьому, вказаний розмір середнього заробітку визначений без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про: 2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
З огляду на вказане, суд вважає за можливе та необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження позивачу виплати заробітної плати за один місяць.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 840, 80 гривень за вимоги майнового характеру, які сплачені позивачем за стягнення середнього заробітку, а також стягує з відповідача на користь держави судовий збір за вимоги майнового характеру про стягнення заробітної плати за сплату якої позивач звільнений відповідно до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 840, 80 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263, 265, 274, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, суд
вирішив:
Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський судноремонтний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за період затримки розрахунку - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовський судноремонтний завод" (ТОВ "срз"), код єдрпоу 32183383, місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. А. Луніна, 2, на користь особа_1 , інформація_1 , іпн номер_1 , яка мешкає за адресою: адреса_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 17474 гривні 60 копійки та судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 840, 80 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовський судноремонтний завод" (ТОВ "срз"), код єдрпоу 32183383, місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. А. Луніна, 2, на користь особа_1 , інформація_1 , іпн номер_1 , яка мешкає за адресою: адреса_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 07 листопада 2019 року по 27 березня 2020 року включно, у розмірі 20544 гривні 00 копійок, яка визначена без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовський судноремонтний завод" (ТОВ "срз"), код єдрпоу 32183383, місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. А. Луніна, 2, на користь держави судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 840, 80 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
В задоволенні решті позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Шишилін О. Г.
Провадження № 2/266/442/20
рішення
іменем україни
27 березня 2020 року м. Маріуполь
Суддя Приморського районного суду міста [М.] Донецької області Шишилін О.Г. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський судноремонтний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за період затримки розрахунку,
встановив:
В січні 2020 року позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку. В позові зазначив, що в період часу з 01.07.2003 року по 16.09.2019 року працював на ТОВ «СРЗ» після чого, її було звільнено у зв`язку із виходом на пенсію. 09.10.2019 р. її знов було прийнято на роботу на підприємство, а 06.11.2019 р. звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. За цей період їй нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, проте в день її звільнення з нею не було проведено повний та остаточний розрахунок. Відповідач не виплатив їй заборговану заробітну платню в сумі 17474, 60 грн.. Оскільки в день її звільнення Відповідач не провів з нею розрахунок всіх сум, які їй належали до виплати, тому порушення її трудових прав на повний розрахунок при звільненні триває з моменту звільнення з 07.11.2019р. по теперішній час у зв`язку із чим вважає, що повинен бути нарахований середній заробіток за весь період часу. Просив стягнути заборгованість в розмірі 17474, 60 грн., середній заробіток за весь час затримки починаючи з 07.11.2019 року по 31.01.2020 року в розмірі 35515, 55, відповідно до п.2 Порядку №100.
Ухвалою Приморського районного суду м. [М] Донецької області від 13 лютого 2020 року відкрито провадження по даній справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
Представник відповідача, генеральний директор ТОВ «СРЗ» особа_2, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на підприємстві ТОВ «СРЗ» виникли труднощі із дотриманням строків виплати заробітної плати з початку 2019 року з різних причин. Станом на 01.03.2020 заборгованість по заробітній платі складає 17474, 60 грн. В частині стягнення середнього заробітку вважає позов необґрунтованим.
Позивачем відповіді на відзив не подано.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Так, відповідно до п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема диспозитивність. Яка відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ст. ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
З трудової книжки вбачається, що особа_1 працювала в ТОВ «СРЗ» з 01.07.2003 р. по 16.09.2019 р. була звільнена за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію. Наказом № 8 від 08.10.2019 р. особа_1 прийнято до ТОВ «СРЗ» на посаду інженера служби головного енергетики дирекції з експлуатації. Наказом №32 від 06.11.2019 року було звільнено з підприємства за власним бажанням (а. с.3), про що також не заперечував Відповідач.
Згідно з розрахунковим листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський судноремонтний завод» за листопада 2019 року особа_1 не отримала заробітну плату у сумі 14474, 60 грн. (а.с. 4), про що не заперечував Відповідач (а.с. 31).
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача з ТОВ «Азовський судноремонтний завод» виникли трудові відносини, що підтверджується, зокрема, записами у трудовій книжці позивача, тому з урахуванням визнання відповідачем заборгованості по заробітній платі перед відповідачем в сумі 17474, 60 грн., зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, то суд зазначає наступне.
Як вбачається з розрахункових листків особа_1 та довідки про середню заробітну плату надану Відповідачем за жовтень 2019 р. нарахована заробітна плата 3991, 15 грн., відпрацьованих днів 13, за листопад 2019 р. нараховане заробітна платня 1144, 81 грн., відпрацьованих з дні. Середньоденна заробітна плата позивача становить 321 грн. ( а. с. 4, 18).
Відповідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд вважає, що невиплата розрахункових коштів при звільненні позивача мала місце з вини роботодавця - ТОВ «срз».
В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", роз`яснено що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно п. 2, абз. б) п.4, п.5, п.8 ПостановиКМ України від 8.02.1995 р. № 100, у випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Компенсація за невикористану відпустку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до абз. 2 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р.№100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).
Суд перевіряючи правильність розрахунку середньоденного заробітку не погоджується із проведеним розрахунком позивача та обраховує середньоденний заробіток відповідно до п. 8 вищевказаного порядку оскільки позивач перед звільненням відпрацювала всього два місяці в яких у жовтні має 13 робочих днів, у листопаді 3 робочих дні.
З наказів ТОВ «СРЗ» від 31.10.2019 р. №284, від 28.11.2019р. №306, від 30.12.2019 р. №331, від 30.01.2020 №35, від 27.02.2020 №61 на підприємстві встановлено режим неповного робочого тижня, а саме чотириденний тиждень тривалістю 32 годин (а.с. 24-28).
Таким чином середньомісячне число робочих днів за графіком підприємства склало (16+16)/2=16 (згідно даних про графік робочих днів у січні, лютому 2020 року).
Так середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяця склала 321 грн. із розрахунку 5135, 96 грн. (сума заробітку, нарахована за останні повні два місяці, а саме жовтень, листопада)/16 днів (кількість відпрацьованих днів)( а.с.18).
Як зазначено в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 січня 2014 р. у справі N 6-159цс13 моментом припинення правопорушення за ст. 117 КЗпП України, є день фактичного розрахунку.
Стосовно визначення дати з якої повинно бути обраховано середній заробіток, суд виходить з того, що оскільки виплата середнього заробітку настає за умови невиплати з вини підприємства належних сум при звільненні, а такий факт був визнаний відповідачем та підтверджено відповідними довідками, то обрахування суми середнього заробітку проводиться з наступного дня після дня звільнення, тобто з 07.11.2019 року по день прийняття рішення, тобто по 27.03.2020 року включно.
Час затримки розрахунку з 07 листопада 2019 р. по 27 березня 2020 р. включно складає за 3 місяці з грудня 2019р. по лютий 2020 р. включно Х 16 середня кількість робочих днів 49 Х 321, 00грн.=15729, 00 грн.; за 13 днів листопада 2019 р. ( з 07.11.2019 по 30.11.2019) пропорційно середній кількості робочих днів на місяць 13 календарних дні/30 календарних днів у листопаді місяці Х 16 середньомісячна кількість робочих днів 7 Х 321, 00 грн. = 2247, 00 грн.; за 15 днів березня 2020 р.( з 01.03.2020 по 27.03.2020) пропорційно середній кількості робочих днів на місяць 15 календарних дні/31 календарних днів у листопаді місяці Х 16 середньомісячна кількість робочих днів 8 Х 321, 00 грн. = 2568, 00 грн.
Загальний розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 15729, 00 грн. + 2247, 00 грн.+2568, 00 грн. = 20544, 00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в межах позовних вимог. При цьому, вказаний розмір середнього заробітку визначений без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про: 2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
З огляду на вказане, суд вважає за можливе та необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження позивачу виплати заробітної плати за один місяць.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 840, 80 гривень за вимоги майнового характеру, які сплачені позивачем за стягнення середнього заробітку, а також стягує з відповідача на користь держави судовий збір за вимоги майнового характеру про стягнення заробітної плати за сплату якої позивач звільнений відповідно до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 840, 80 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263, 265, 274, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, суд
вирішив:
Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський судноремонтний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за період затримки розрахунку - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовський судноремонтний завод" (ТОВ "срз"), код єдрпоу 32183383, місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. А. Луніна, 2, на користь особа_1 , інформація_1 , іпн номер_1 , яка мешкає за адресою: адреса_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 17474 гривні 60 копійки та судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 840, 80 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовський судноремонтний завод" (ТОВ "срз"), код єдрпоу 32183383, місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. А. Луніна, 2, на користь особа_1 , інформація_1 , іпн номер_1 , яка мешкає за адресою: адреса_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 07 листопада 2019 року по 27 березня 2020 року включно, у розмірі 20544 гривні 00 копійок, яка визначена без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовський судноремонтний завод" (ТОВ "срз"), код єдрпоу 32183383, місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. А. Луніна, 2, на користь держави судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 840, 80 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
В задоволенні решті позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Шишилін О. Г.
Полезный отзыв?
(1)
ДНР: отзывы о работе в Мариуполе (51 отзыв) →
Работа в Мариуполе (60 отзывов) →
ТОВ "СРЗ"
Мариуполь | 13.05.2021
Дело № 265/7561/20 Производство № 2/265/396/21 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы (Вводная и резолютивная части) 13 мая 2021 город Мариуполь Орджоникидзевский районный суд города Мариуполя Донецкой области в составе: председательствующего судьи [К.] А.А., с участием секретаря [В.] В.Р., рассмотрев в открытом судебном заседании в городе Мариуполе гражданское дело по иску лицо_1 к Обще...
ТОВ "СРЗ"
Мариуполь | 11.05.2021
Дело № 266/1736/21 Провадження№ 2/266/627/21 решение именем украины (Заочно) 11 мая 2021 г.. Мариуполь Приморский районный суд. Мариуполя Донецкой области в составе: председательствующего судьи [П.] Д.Г., рассмотрев гражданское дело в порядке упрощенного искового производства по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «СРЗ» о взысканиия задолженности по заработной плате, В С Т...
ТОВ "СРЗ"
Мариуполь | 11.01.2021
Дело № 266/5943/20 Провадженя№ 2/266/294/21 решение именем украины 11.01.2021 года г.. Мариуполь Приморский районный суд Мариуполя Донецкой области в составе: председательствующего судьи [К.] Н.М., с участием секретаря судебного заседания [М.] С.Б., рассмотрев по правилам упрощенного производства дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «СРЗ» о взыскании задолженности ...
ТОВ "СРЗ"
Мариуполь | 11.01.2021
Дело № 266/5987/20 Провадженя№ 2/266/296/21 решение именем украины 11.01.2021 года г.. Мариуполь Приморский районный суд Мариуполя Донецкой области в составе: председательствующего судьи [К.] Н.М., с участием секретаря судебного заседания [М.] С.Б., рассмотрев по правилам упрощенного производства дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «СРЗ» о взыскании задолженности ...
ТОВ "СРЗ"
Мариуполь | 16.12.2020
Дело № 266/3914/20 Провадженя№ 2/266/789/20 решение именем украины (Вводная и резолютивная часть) 16.12.2020 года г.. Мариуполь Приморский районный суд Мариуполя Донецкой области в составе: председательствующего судьи [К.] Н.М., с участием секретаря судебного заседания [М.] С.Б., рассмотрев по правилам упрощенного производства дело по иску лицо_1 кОбщества с ограниченной ответственностью ...
ТОВ "СРЗ"
Мариуполь | 23.11.2020
Справа № 266/4232/20 Провадженя№ 2/266/833/20 рішення іменем україни 23.11.2020 року м. Маріуполь Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Курбанової Н.М., за участі секретаря судового засідання Макогон С.Б., розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом особа...