АТ "ЗАЛК": невыплата зарплаты

1Справа № 332/1246/19 2/335/746/2020
решение
именем украины

17 апреля 2020 г.. Запорожье

Орджоникидзевский районный суд обл. В составе:
председательствующего судьи [М.] В.А.,
с участием секретаря судебного заседания дворников Я.П.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Запорожье гражданское дело по иску лицо_1 к [А.] товарыства «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» о взыскании заработной платы, причитающихся сумм в связи с увольнением, среднего заработка за невыплаченную в срок заработную плату, компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты,

В:

8 апреля 2019 особа_1 обратилась в суд с иском к акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» (АО «ЗАлК) о взыскании заработной платы, причитающихся сумм в связи с увольнением, СРеднього заработка за невыплаченную в срок заработную плату, компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты,
В обоснование иска указав, что приказом № ЗАлК-19-П025 / 02а от 04.03.2019 года была уволена 04.03.2019 года с должности заместителя генерального директора по правовым вопросам подразделения подчинения генерального директора на основании п.3 ст.38 КЗоТ Украины в связи с невыполнением работодателем законодательства о труде, условий коллективного и Трудового договора.
Также приказом № ЗАлК-19-П026 / 02а от 04.03.2019 года была уволена 04.03.2019 года с должности адвоката юридического отдела подразделения подчинения генерального директора на основании п.3 ст.38 КЗоТ Украины в связи с невыполнением работодателем законодательства о труде, условий коллективного и Трудового договора.
Однако, в нарушение ст.47 и 116 КЗоТ Украины, ни расчета с ней проведено не было.
Письмом от 22.03.2019 года она обращалась к ответчику с заявлением о выдаче воткуда о задолженности по всем принадлежащих ему выплат и компенсаций, однако расчет так и не получила.
Вместе с этим, истец отмечает, что в соответствии с расчетного листка за февраль 2019 по состоянию на 01.03.2019 года за предприятием считалась задолженность по выплате ей заработной платы в размере 67 045, 78 грн .. Поскольку 4 марта 2019 был последним рабочим днем истца, однако в связи с неполучением справки о наличии задолженности, отсутствия расчетного листа по березень 2019, истцом были предоставлены свой расчет задолженности по выплате заработной платы за март, согласно которому задолженность по выплате заработной платы за март 2019 года составляет 2 567, 89 грн.
Также, истец отмечает, что поскольку она была освобождена от занимаемых должностей по собственному желанию в связи с невыполнением работодателем законодательства о труде, условий Трудового и коллективного договоров, то есть на основании п.3 ст.38 КЗоТ Украины, а поэтому в соответствии ст. 44 КЗоТ Украины вона имеет право на получение выходного пособия в размере, предусмотренном коллективным договором, но не менее трехмесячного среднего заработка.
Учитывая изложенное, и руководствуясь ст.44 КЗоТ Украины и Порядка исчисления средней заработной платы истец отмечает, что с ответчика в ее пользу подлежит взысканию сумма выходного пособия в размере 100 122, 33 грн. в том числе налоги, сборы и загальнообов`язкови платежи составляющие 19 523, 85 грн.
Кроме того, согласно приказу № ЗАлК-19-П025 / 02а ед 04.03.2019 года по состоянию на день увольнения с должности заместителя генерального директора по правовым вопросам подразделения подчинения генерального директора компенсации за неиспользованный отпуск подлежало 57, 79 календарных дней. Итак сумма подлежащего компенсации составляет 66 757, 01 грн. в том числе налоги, сборы и загальнообов`язкови платежи.
В соответствии с приказом №ЗАлК-19-П026 / 02а от 04.03.2019 года по состоянию на день увольнения с должности адвокат подразделения подчинения генерального директора компенсации за неиспользованный отпуск подлежало 0, 21 календарных дней, исходя из среднедневного заработка составляет 3, 33 грн. в том числе налоги, сборы и загальнообов`язкови платежи.
Однако, указанные денежные средства ответчиком выплачены не были.
Также, истец отмечает, что в соответствии с ст.117 КЗоТ Украины имеет право на получение от ответчика среднего заработка за все время задержки расчета при увольнении по день фактического расчета.
Кроме того, истец указывает о том, чтовследствие наличия сводного исполнительного производства в отношении должника - ОАО «ЗАлК» на сумму более 80 млн гривен, на расчетные счета комбината постановлением государственного исполнителя от 09.08.2017 года был наложен арест однако, в марте 2019 предприятием был открыт новый счет в банке, значится за обособленным подразделением АО «ЗАлК» - Приднепровское производственное управление акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат», через который предприятие и осует выплату заработной платы работникам.
Истец неоднократно увеличивала исковые требования. Согласно заявлению об увеличении исковых требований от 27.08.2019 года истец просит суд взыскать с акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» в том числе с его обособленного структурного подразделения - Приднепровская производственное управление Публичного акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» в пользу:
задолженность по заработной плате за периодс декабря 2018 года по март 2019 в общем размере 69 613, 67 грн. за вычетом налогов, сборов и обязательных платежей;
компенсацию за неиспользованные дни отпуска в общем размере 66 760, 34 грн. в том числе налоги, сборы и загальнообов`язкови платежи составляющие 13 618, 27 грн .;
выходное пособие в размере 100 122, 33 грн., в том числе налоги, сборы и загальнообов`язкови платежи составляющие 19 523, 85 грн .;
средний заработок за время задержки выплаты надлежащих ей выплат податы увольнения по 20 января года в размере 356 534, 19 грн. в том числе налоги, сборы и загальнообов`язкови платежи в размере 67 741, 50 грн .;
средний заработок за время задержки выплаты надлежащих ей выплат по день фактического расчета;
компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифы на услуги с декабря 2018 года по 01.12.2019 года в размере 7 142, 19 грн .;
судебные расходы в размере 18 043, 75 декабрен., которые состоят из 2 059, 55 грн. - судебный сбор за подачу иска, 384, 20 грн. - судебный сбор за подачу заявления об обеспечении иска, 15 600, 00 грн. - юридическая помощь.
Постановлением Заводского районного суда г.. Запорожья от 22 апреля 2019 принято к рассмотрению исковое заявление особа_1 и открыто производство по делу, рассмотрение дела определено проводить в порядке общего искового производства.
21 мая 2019 в суд от представителя ответчика поступил отзыв на исковое заявление, в какомв указано о том, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Относительно доводов истца о взыскании задолженности по заработной плате в размере 69 613, 67 грн., Подлежащей уплате особа_1 при увольнении, то ответчик частично соглашается с этим требованием, однако считает, что она завышена на 0, 93 грн.
По расчету компенсации за неиспользованные дни отпуска, то он выполнен частично неверно, а общая сумма компенсации за неиспользованные дни отпуска составляет 40144, 89 грн. (Расчет прилагается).
О взыскании выходного пособия в порядке ст. 44 КЗоТ Украины в размере трехмесячного среднего заработка, то ее размер должен составлять 86 502, 52 грн., Согласно следующего расчета: годовой фонд рабочего времени 250 дней, 250: 12 = 20, 83 среднее количество рабочих дней в месяц. 1719, 58 (среднедневная зарплата особа_1) х 20, 83 х 3 мес. - 107456, 5 грн. - 19, 5% = 86 502, 52 грн.
Иск в части взыскания средней заработной платы со дня увольнения по деньфактического расчета и относительно взыскания компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты удовлетворению не подлежат, поскольку в задержке расчета отсутствует вина работодателя, поскольку такая задержка возникла вследствие наложения на коты предприятия ареста, до сих пор не снят.
Учитывая изложенное, ответчик просит суд отказать в удовлетворении иска в части взыскания выходного пособия, среднего заработка за время задержки выплаты расчета при увольнении, компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги.
Постановлением Заводского районного суда г.. Запорожья от 30 мая 2019 заявление особа_2 об обеспечении иска от 08.04.2019 года оставлено без рассмотрения, уточненную заявление особа_2 об обеспечении иска удовлетворено частично.
10 июня 2019 в суд от истца поступило ответ на отзыв на исковое заявление в которой истец отмечает о том, [Ч.] ответчик частично согласившись с расчетами истца по задолженности по заработной плате и компенсации за неиспользованные дни отпуска и приведя свои расчеты не указал что в расчете истца сделано неверно.
Возражения ответчика о взыскании среднего заработка и компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, поскольку на счета ответчика наложен арест, не заслуживают внимания, исходя из того, что ответчик в отзыве на исковое заявленийв отмечает, что ответчиком был открыт новый счет в банке для возможности проводить расчеты по выплате заработной платы работникам предприятия и с уволенными работниками.
В связи с чем, просил суд исковые требования удовлетворить в полном объеме.
Постановлением Заводского районного суда г.. Запорожья от 19 ноября 2019 дело по территориальной подсудности было направлено в Орджоникидзевский районный суд г.. Запорожья.
Постановлением Орджоникидзевского районного суда г.. Запорожьея от 17 декабря 2019 дело было принято к производству.
Постановлением Орджоникидзевского районного суда г.. Запорожья от 27 февраля 2020 было закрыто подготовительное производство по делу и назначено судебное заседание.
В судебное заседание истец не явилась, подала в суд заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддерживает в полном объеме.
Согласно ст. 247 ГПК Украины, в случае неявки всех лиц, участвующих в деле фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписувального технической записи не производится.
Исследовав материалы дела, установив фактические обстоятельства и соответствующие им правоотношения, суд пришел к выводу, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Так, судом установлено, что особа_1 находилась в трудовых отношениях с Акционерным обществом «Запорожский производственный алюминиевый комбинат», подтверждается копией трудовой книжки (т.1 л.д. 14-15).
Приказами № ЗАлК-19-П025 / 02а и № ЗАлК-19-П026 / 02а от 04.03.2019 года особа_1 було освобожден от должности заместителя генерального директора по правовым вопросам подразделения подчинения генерального директора и с должности адвоката юридического отдела подразделения подчинения генерального директора на основании п.3 ст.38 КЗоТ Украины в связи с невыполнением работодателем законодательства о труде, условий коллективного и Трудового договора (т.1 а.с.12-13).
Согласно ст. 43 Конституции Украины, право на получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины, пработник имеет право в определенный им срок расторгнуть трудовой договор по собственному желанию, если собственник или уполномоченный им орган не выполняет законодательство о труде, условия коллективного или Трудового договора.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении працивника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Статьей 233 КЗоТ Украины установлено, что вслучае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Судом установлено, и это не оспаривается представителем ответчика, на момент увольнения особа_1 ответчик провел с ним расчет.
Согласно расчету задолженности предоставленного истцом, задолженность по заработной плате АО «ЗАлК» перед особа_1 на дату увольнения, составляет за вычетом налогов - 69 613, 67 грн., Яка состоит из 67 045, 78 грн. (Заработная плата за январь и за февраль 2020 года) и 2 567, 89 грн. (Заработная плата на март).
Согласно ч.1 ст. 76 ГПК Украины, доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
Согласно ч.1 ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как наоснование своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч.1 ст. 89 ГПК Украины, суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.
Возражения ответчика о том, что истцом неверно произведен расчет задолженности, превышающий задолженность, которую признает ли ответчик на 0, 93 грн., Не заслуживает внимания, поскольку ответчиком не было предоставлено на сшествование расчета истца, ни справку о размере задолженности, ни расчет задолженности.
Вместе с этим, 27.02.2020 года ответчиком в суд были предоставлены письменные объяснения, согласно которым, АО «ЗАлК» было выплачено следующие денежные средства особа_1 в счет погашения задолженности по заработной плате, а именно: 24.05.2019 года - 1 000, 00 грн., 31.07.2019 года - 400, 00 грн., 29.08.2019 года - 400, 00 грн., 13.11.2019 года - 11626, 21 грн., а всего 13 426, 21 грн., что подтверждается платижнимы поручениями №880 от 24.05.2019 года, №1039 от 31.07.2019 года, №1145 от 29.08.2019 года, №1477 от 13.11.2019 года и реестрами к ним.
С учетом произведенных выплат, суд приходит к выводу, что размер задолженности по заработной плате ответчика перед истцом, который подлежит взысканию составляет 69 613, 67 грн. - 13 426, 21 грн. = 56 186, 46 грн.
Решая исковые требования в части взыскания компенсации за неиспользованные дни отпуска в сумме 66 760, 34 грн. в том числе налоги, зборы и загальнообов`язкови платежи, составляющие 13 618, 27 грн., суд исходит из следующего.
Статьей 83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы А I группы.
Так, ответчик не отрицает, что после освобождения истца, подлежащая выплате сумма компенсации за неиспользованные отпуска не выплачена, но между сторонами возник спор в части суммы этой компенсации. Стороны предоставили суду свои расчеты.
Для определения размера указанной компенсации суд учитывает Порядок исчисления средней заработной платы, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 года.
По содержанию абз. 1 п.2 указанного Порядка, исчисление средней заработной платы для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска производится исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, передують месяцу выплаты компенсации за неиспользованные отпуска.
Так, в данном истцом расчета эти требования не были учтены (т.1 л.д. 8), поскольку были учтены только выплаты за январь и февраль 2019 года.
Вместе с тем, предоставленный ответчиком расчет, составлен в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 года, который суд принимает во внимание и согласно которому компенсация за неиспользованные отпуска составляет 49869, 43 грн. без удержания налога и других обязательных платежей исходя из следующего.
Так, в соответствии с расчетом ответчика среднедневная заработная плата истца в должности заместителя генерального директора по правовым вопросам подразделения подчинения генерального директора составляет 862, 86 грн., А в должности адвоката юридического отдела подразделения подчинения генерального директора - 22, 62 грн.
В соответствии с приказами № ЗАлК-19-П025 / 02а от 04.03.2019 года количество дней не использованногоотпуска особа_1 за время работы в должности заместителя генерального директора по правовым вопросам подразделения подчинения генерального директора составляет 57, 79 календарных дней, а в соответствии с приказом № ЗАлК-19-П026 / 02а от 04.03.2019 года в должности адвоката юридического отдела подразделения подчинения генерального директора - 0, 21 календарных дней.
Таким образом, общая сумма компенсации за неиспользованные дни отпуска истца составляет: 862, 86 грн. ? 57, 79 календарных дней + 22, 62 грн. ? 0, 21 календамрных дней. = 49 869, 43 грн.
Кроме того, учитывая тот факт, что особа_1 была освобождена от занимаемых должностей по собственному желанию в связи с невыполнением работодателем законодательства о труде, условий Трудового и коллективного договоров, то есть на основании п. 3 ст.38 КЗоТ Украины, то согласно ст. 44 КЗоТ Украины ей предстоит выплачено выходное пособие в размере, предусмотренном коллективным договором, но не менее трехмесячного среднего заработка.
Между сторонами возник спор в части суммы выходного пособия.
прирасчета среднемесячной заработной платы для определения размера выходного пособия суд курируется Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 года.
Согласно аб.3 ч.2 Порядка, среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Согласно п. 8 Порядка, начисление выплат, исчисляемых из средней зарИтно платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Вместе с тем, ч.4 Порядка определено выплаты не учитываются при исчислении средней заработной платы.
Так, в расчете истца для расчета среднемесячной заработной платы были взяты выплаты, в том числе дотация на питание, тарифный отпуск и заработная плата на работе по совместительству, которые в соответствии с п.п. с, й абз 1 и абз. 2 ч.4 Порядка не учитываются.
Вместе с тем, предоставленная ответчиком справка №13 от 14.05.2019 года о среднем заритну плату истца произведена в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 года и берется судом во внимание.
Рассчитывая размер выходного пособия предусмотренной ст. 44 КЗоТ Украины, суд принимает следующие показатели.
250 дней (годовой фонд рабочего времени): 12 месяцев = 20, 83 среднее количество рабочих дней в месяц.
Так, согласно справке №13 от 14.05.2019 года, среднедневная заработная плата истца составляет 1719, 58 грн. (Т.1а.с.84).
Таким образом, размер выходного пособия составляет 1 719, 58 грн. ? 20, 83 рабочие дни? 3 месяца = 107 456, 55 грн.
Кроме того, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета (ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины).
Пленум Верховного Суда Украины в п. 20 Постановления «О практике применения судами законодательства об оплате труда» от 24.12.99 года N 13 постановил, что суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведении его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины.
При этом, суд не находит оснований для освобождения ответчика от уплаты среднего заработка за время задержки расчета, посколькуответчик не предоставил суду надлежащих и допустимых доказательств в подтверждение отсутствия его вины в невыплате причитающихся истцу сумм в день увольнения. Ссылка ответчика на отсутствие средств не исключает его ответственности.
В понимании Европейского Суда по правам человека мирное владение своим имуществом включает не только «классическое» право собственности, рассматривается в Украине, но и, к примеру, выплаты по трудовому договору и другие выплаты.
Следовательно, отсутствие средств у работодателя никоим образом не можетслужить уважительной причиной невыплаты работнику всех причитающихся ему сумм, а невыплата заработной платы расценивается Европейским судом по правам человека как нарушение права на уважение своей собственности.
Учитывая изложенное, доводы ответчика относительно несвоевременной выплаты начисленной заработной платы, а также всех причитающихся к выплате компенсаций при увольнении, которые сводятся к тому, что задержка расчета с истцом допущена, в связи с объективными обстоятельствами, вследствие наложения государственным выконавцем ареста на счета ответчика, то есть не по вине ответчика, в качестве основания для отказа в удовлетворении исковых требований о взыскании среднего заработка за время задержки расчета, по убеждению суда являются несостоятельными.
С учетом указанного средний заработок за время задержки выплаты надлежащих истцу с даты увольнения до принятия решения составляет 282 рабочие дни? 1 719, 58 грн. (Среднедневная заработная плата) = 484 921, 56 грн.
Относительно исковых требований в части взыскания среднего заработкав за время задержки выплат по день фактического расчета суд отмечает однако, что данные требования не подлежат удовлетворению, поскольку суд не может принять решение на будущее. Вместе с тем, суд считает необходимым разъяснить истцу, что после проведения ответчиком с ним расчета он вправе обратиться в суд с иском о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении с момента принятия данного решения то день фактического расчета.
Верховный Суд в постановлении от 18.07.2018 года по делу №359 / 10023/16-ц пришел к выводу, что суд должен определять сумму среднего заработка работника за время вынужденного прогула без удержания налогов и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Истцом также заявлены требования о взыскании компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги с декабря 2018 года по 01.12.2019 года в размере 14 июля2, 19 грн.
Так, в соответствии с требованиями ст. 34 Закона Украины «Об оплате труда», компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары i тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Согласно ч. 5ст. 95 КЗоТ Украины, заработная плата подлежит индексации в установленном законодательством порядке.
Согласно ч. 1 ст. 2 Закона Украины «О компенсации гражданам потери частини доходов в связи с нарушением сроков их выплаты », компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона.
По правилам ст. 3 этого Закона, сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после Удержатьния налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
С учетом указанного и учитывая предоставленный истцом расчет, не было опровергнуто ответчиком, суд приходит к выводу, что исковые требования в этой части являются обоснованными и подлежат удовлетворению в полном объеме.
Наряду с этим, суд отмечает, что требования истца о взыскании с ответчика заявленной задолженности путем взыскания с счункив его обособленного структурного подразделения - Приднепровская производственное управление ОАО «ЗАлК», являются необоснованными. Истцом не приведено данных о пребывании в трудовых отношениях непосредственно с указанным подразделением ответчика. Кроме того, порядок взыскания присужденных к взысканию сумм по решению суда, вступившее в законную силу, то есть выполнение судебного решения, определен Законом Украины «Об исполнительном производстве».
При таких обстоятельствах, такое требование истца подлежит удовлетворению в повное объеме, и присуждении ко взысканию суммы по данному решению, подлежат взысканию с ответчика в деле - акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат».
Согласно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ГПК Украины, судебные расходы состоят из государственной пошлины и издержек, связанных с рассмотрением дела. К расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся, в частности, расходы на профессиональную юридическую помощь.
Согласно ст. 141 ГК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру Задовленных исковых требований. Другие судебные издержки, связанные с рассмотрением дела, возлагаются, в случае удовлетворения иска на ответчика.
Требования истца о взыскании с ответчика расходов на юридическую помощь не подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
В соответствии со ст. 133 ГПК Украины, расходы на профессиональную юридическую помощь относятся к расходам, связанным с рассмотрением дела, которые входят в состав судебных расходов.
По смыслу ст. 137 ГПК Украины, расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несуть стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства. По результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для целей распределения судебных расходов размер расходов на юридическую помощь адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате ответстдною стороной или третьим лицом; размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой помощи, устанавливается в соответствии с условиями договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
В подтверждение расходов на профессиональную юридическую помощь истец предоставила суду соглашение о предоставлении правовой помощи № 07/19 от 8 апреля 2019 (т.1 л.д. 22-23), ордер на предоставление правовой помощи адвоката [Ф.] А.В. (Т.1 л.д. 98), ордер на предоставление правовой помощи адвоката Волошиной Е.В. (Т.1 л.д. 140), акт выполненных работ от 23 июля 2019 с соглашением о предоставлении правовой помощи №07 / 09 от 8 апреля 2019 (т.1 а.с.175-176), дополнительное соглашение № 1 к соглашению о предоставлении правовой помощи № 07/19 от 8 апреля 2019 (т.1 л.д. 177), дополнительное соглашение №2 от 27 декабря 2019 с соглашением о предоставлении правовой помощи № 07/19 от 8 апреля 2019 года (т.1 л.д. 219), акт выполненных работот 27 декабря 2019 с соглашением о предоставлении правовой помощи №07 / 09 от 8 апреля 2019 (а.с.220), соглашение о предоставлении правовой помощи № 03/20 от 10 января 2020 года.
По договору об оказании правовой помощи от 8 апреля 2019 года, заключенного между Адвокатское объединение «Премиум» в лице директора [Б.] А.П. и [В.] А.И., клиент поручает, а Адвокатское объединение принимает на себя обязательства оказать правовую помощь клиенту по осуществлению защиты прав и интересов клиента во взаимоотношениИнах с любыми органами в судах всех инстанций (п.1.1. договора) за предоставленные услуги клиент выплачивает адвокатского объединения гонорар в размере 7000 грн. и платит фактические расходы, связанные с выполнением поручения (п. 3.1. соглашения) (т.1 л.д. 22-23).
Дополнительным соглашением №1 от 23 июля 2019 с соглашением о предоставлении правовой помощи № 07/19 от 8 апреля 2019 установлено, что стоимость предоставляемых услуг по условиям соглашения о предоставлении правовой помощи от 8 апреля 2019 по представлению и поталанта интересов клиента в Заводском районном суде. Запорожье о взыскании с акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, компенсации потери части заработной платы на 23 июля 2019 составляет 13 200 грн. (п.1.1. Дополнительного соглашения) стоимость участия адвоката в одном судебном заседании в суде первой инстанции составляет 700 грн .; в случае участия адвоката в судебных заседаниях по спРави после подписания данного дополнительного соглашения общая стоимость сделки увеличивается на стоимость участия адвоката в каждом последующем судебном заседании в суде первой инстанции (п.1.2. дополнительного соглашения) оплата услуг, определенных указанной дополнительным соглашением происходит путем перечисления денежных средств на расчетный счет Адвокатского объединения после фактического выполнения решения Акционерным обществом «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» в полном объеме (п.1.3. дополнительного соглашения) (А 177).
Согласно акту выполненных работ от 23 июля 2019 с соглашением о предоставлении правовой помощи №07 / 09 от 8 апреля 2019, клиенту за период с 8 апреля 2019 по 23 июля 2019 предоставленные юридические услуги на общую сумму 13 200 грн. (А 175-176).
Согласно акту выполненных работ от 27 декабря 2019 с соглашением о предоставлении правовой помощи № 07/19 от 8 апреля 2019 года, клиенту за период с 23 июля 2019 по 27 декабря 2019 предоставленные юридические услуги на общую сумму 2400 грн. (А 220).
Дополнительным соглашением №2 от 27 декабря 2019 с соглашением о предоставлении правовой помощи №07 / 09 от 8 апреля 2019 установлено, что стоимость предоставляемых услуг по условиям соглашения о предоставлении правовой помощи №07 / 19 от 8 апреля 2019 по представлению и защите интересов клиента по делу №332 / 1246/19 о взыскании с акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, компенсациипотери части заработной платы на 27 декабря 2019 составляет 15 600 грн. (п.1.1. Дополнительного соглашения) (т.1 л.д. 219).
Согласно ч.3 ст.137 ГПК Украины, для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
Истцом предоставлен детальный роспись предоставляемых услуг, однако вопреки указанным требованиям процессуального законодавства доказательства, подтверждающие произведенные им расходы, необходимые для предоставления юридической помощи, суду не предоставлены, что делает невозможным взыскание этих расходов.
С учетом указанного, суд приходит к выводу, что исковые требования в части взыскания расходов на юридическую помощь удовлетворению не подлежат.
Вместе с тем, суд считает, что в соответствии со ст. 141 ГПК Украины, с ответчика в пользу истца подлежат взысканию понесенные судебные расходы по уплате государственной пошлины в общем размере 2443, 76 грн., Которые подтверждаются квитанцией №пн84935с1 от 19.04.2019 года на сумму 2 059, 56 грн. (Т.1 а.с.47) и квитанцией №пн84943с1 от 19.04.2019 года в размере 384, 20 грн (т.1 а.с.49).
Руководствуясь ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 354 ГПК Украины, суд

решил:

Иск особа_1 к акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» о взыскании заработной платы, причитающихся сумм в связи с увольнением, среднего заработка за невыплаченную в срок заработную плату, компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты - удовлетворить частично.
Взыскать с [А] общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» (69032, Запорожская область, . Запорожье, ул. Южное шоссе, 15, код егрпоу 00194122) в пользу особа_1 (ИНН номер_1, место проживания адреса_1) задолженность по заработной плате за период с Декабрь 2018 по март 2019 в общем размере 56 186 (пятьдесят шесть тысяч сто восемьдесят выево) рублей 46 копеек за вычетом налогов, сборов и обязательных платежей.
Взыскать с [А] общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» (69032, Запорожская область, . Запорожье, ул. Южное шоссе, 15, код егрпоу 00194122) в пользу особа_1 (ИНН номер_1, место проживания адреса_1) компенсацию за неиспользованные дни отпуска в общем размере 49 869 (сорок девять тысяч восемьсот шестьдесят девять) рублей 43 копейки без удержания налогов и других обязательных платежив.
Взыскать с [А] общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» (69032, Запорожская область, . Запорожье, ул. Южное шоссе, 15, код егрпоу 00194122) в пользу особа_1 (ИНН номер_1, место проживания адреса_1) выходное пособие в размере 107 456 ( сто семь тысяч четыреста пятьдесят шесть) рублей 55 копеек без удержания налогов и других обязательных платежей.
Взыскать с [А] общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» (69032, Запорожская область, . Запорижжя, ул. Южное шоссе, 15, код егрпоу 00194122) в пользу особа_1 (ИНН номер_1, место проживания адреса_1) средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 05.03.2019 года по 17.04.2020 года в размере 484 921 (четыреста восемьдесят четыре тысячи девять пятьсот двадцать одна) гривна 56 копеек без удержания налогов и других обязательных платежей.
Взыскать с [А] общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» (69032, Запорожская область, . Запорожье, ул. Южное шосе, 15, код егрпоу 00194122) в пользу особа_1 (ИНН номер_1, место проживания адреса_1) компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифы на услуги по декабрь 2018 по 01.12.2019 года в размере 7142 (семь тысяч сто сорок два) рубля 19 копеек.
Взыскать с [А] общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» (69032, Запорожская область, . Запорожье, ул. Южное шоссе, 15, кот егрпоу 00194122) в пользу особа_1 (ИНН номер_1, место проживания адреса_1) судебный сбор в размере 2443 (две тысячи четыреста сорок три) рубля 76 копеек.
В остальной части иска - отказать.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок вычисляетсяется со дня составления полного судебного решения.
Апелляционная жалоба на решение суда до начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы подается в Запорожский апелляционный суд через Орджоникидзевский районный суд города Запорожья.
Полный текст решения составлен 17 апреля 2020.





Судья: В.А. [М.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


1Справа № 332/1246/19 2/335/746/2020
рішення
іменем україни

17 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді [М.] В.О.,
за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заробітної плати, належних сум у зв`язку зі звільненням, середнього заробітку за невиплачену в строк заробітну плату, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати,

встановив:

08 квітня 2019 року особа_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (АТ «ЗАлК) про стягнення заробітної плати, належних сум у зв`язку зі звільненням, середнього заробітку за невиплачену в строк заробітну плату, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати,
В обґрунтування позову зазначивши, що наказом № ЗАлК-19-П025/02а від 04.03.2019 року її було звільнено 04.03.2019 року з посади заступника генерального директора з правових питань підрозділу підпорядкування генерального директора на підставі п.3 ст.38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного та Трудового договору.
Також, наказом № ЗАлК-19-П026/02а від 04.03.2019 року її було звільнено 04.03.2019 року з посади адвоката юридичного відділу підрозділу підпорядкування генерального директора на підставі п.3 ст.38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного та Трудового договору.
Проте, в порушення ст.47 та 116 КЗпП України, жодного розрахунку з нею проведено не було.
Листом від 22.03.2019 року вона зверталась до відповідача з заявою про видачу довідки про заборгованість з усіх належних їй виплат та компенсацій, однак розрахунок так і не отримала.
Разом з цим, позивач зазначає про те, що відповідно до розрахункового листка за лютий 2019 року станом на 01.03.2019 року за підприємством рахувалася заборгованість з виплати їй заробітної плати у розмірі 67 045, 78 грн.. Оскільки 04 березня 2019 року був останнім робочим днем позивача, однак у зв`язку з неотриманням довідки про наявність заборгованості, відсутності розрахункового листа за березень 2019, позивачем було надано свій розрахунок заборгованості з виплати заробітної плати за березень, відповідно до якого заборгованість з виплати заробітної плати за березень 2019 року становить 2 567, 89 грн.
Також, позивач зазначає про те, що оскільки її було звільнено з займаних посад за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов Трудового та колективного договорів, тобто на підставі п.3 ст.38 КЗпП України, а тому відповідно до ст. 44 КЗпП України вона має право на отримання вихідної допомоги у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.44 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати позивач зазначає, що з відповідача на її користь підлягає стягненню сума вихідної допомоги у розмірі 100 122, 33 грн. у тому числі податки, збори та загальнообов`язкові платежі що становлять 19 523, 85 грн.
Крім того, відповідно до наказу № ЗАлК-19-П025/02а від 04.03.2019 року станом на день звільнення з посади заступника генерального директора з правових питань підрозділу підпорядкування генерального директора компенсації за невикористану відпустку підлягало 57, 79 календарних днів. Отже сума що підлягає компенсації становить 66 757, 01 грн. в тому числі податки, збори та загальнообов`язкові платежі.
Відповідно до наказу №ЗАлК-19-П026/02а від 04.03.2019 року станом на день звільнення з посади адвокат підрозділу підпорядкування генерального директора компенсації за невикористану відпустку підлягало 0, 21 календарних днів, що виходячи з середньоденного заробітку становить 3, 33 грн. в тому числі податки, збори та загальнообов`язкові платежі.
Однак, зазначені грошові кошти відповідачем виплачені не були.
Також, позивач зазначає про те, що відповідно до ст.117 КЗпП України має право на отримання від відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Крім того, позивач зазначає про те, що внаслідок наявності зведеного виконавчого провадження відносно боржника - АТ «ЗАлК» на суму понад 80 мільйонів гривень, на розрахункові рахунки комбінату постановою державного виконавця від 09.08.2017 року було накладено арешт проте, у березні 2019 року підприємством було відкрито новий рахунок в банку, який значиться за відокремленим підрозділом АТ «ЗАлК» - Придніпровське виробниче управління Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», через який підприємство і здійснює виплату заробітної плати працівникам.
Позивач неодноразово збільшувала позовні вимоги. Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 27.08.2019 року позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у тому числі з його відокремленого структурного підрозділу - Придніпровське виробниче управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на її користь:
заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2018 року по березень 2019 року у загальному розмірі 69 613, 67 грн. за вирахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів;
компенсацію за невикористані дні відпустки у загальному розмірі 66 760, 34 грн. в тому числі податки, збори та загальнообов`язкові платежі що становлять 13 618, 27 грн.;
вихідну допомогу у розмірі 100 122, 33 грн., в тому числі податки, збори та загальнообов`язкові платежі що становлять 19 523, 85 грн.;
середній заробіток за час затримки виплати належних їй виплат з дати звільнення по 20 січня року у розмірі 356 534, 19 грн. в тому числі податки, збори та загальнообов`язкові платежі у розмірі 67 741, 50 грн.;
середній заробіток за час затримки виплати належних їй виплат по день фактичного розрахунку;
компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари й тарифи на послуги з грудня 2018 року по 01.12.2019 року у розмірі 7 142, 19 грн.;
судові витрати у розмірі 18 043, 75 грн., які складаються з 2 059, 55 грн. - судовий збір за подання позову, 384, 20 грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, 15 600, 00 грн. - правнича допомога.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву особа_1 та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження.
21 травня 2019 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено про те, що позовні вимоги підлягають часткову задоволенню з наступних підстав.
Щодо доводів позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 69 613, 67 грн., яка підлягала сплаті особа_1 під час звільнення, то відповідач частково погоджується з цією вимогою, проте вважає що вона є завищеною на 0, 93 грн.
Щодо розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки, то він виконаний частково невірно, а загальна сума компенсації за невикористані дні відпустки складає 40 144, 89 грн. (розрахунок додається).
Щодо стягнення вихідної допомоги в порядку ст. 44 КЗпП України в розмірі тримісячного середнього заробітку, то її розмір повинен становити 86 502, 52 грн., згідно наступного розрахунку: річний фонд робочого часу 250 днів, 250 : 12 = 20, 83 середня кількість робочих днів на місяць. 1 719, 58 (середньоденна зарплата особа_1 ) х 20, 83 х 3 міс. - 107 456, 5 грн. - 19, 5%= 86 502, 52 грн.
Позов в частині стягнення середньої заробітної плати з дня звільнення по день фактичного розрахунку та відносно стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати задоволенню не підлягають, оскільки у затримці розрахунку відсутня вина роботодавця, оскільки така затримка виникла у наслідок накладення на коти підприємства арешту, який досі не знятий.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари й тарифів на послуги.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2019 року заяву особа_2 про забезпечення позову від 08.04.2019 року залишено без розгляду, уточнену заяву особа_2 про забезпечення позову задоволено частково.
10 червня 2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву у якій позивач зазначає про те, що відповідач частково погодившись с розрахунками позивача по заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористані дні відпустки та навівши свої розрахунки не зазначив що у розрахунку позивача зроблено невірно.
Заперечення відповідача щодо стягнення середнього заробітку та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, оскільки на рахунки відповідача накладено арешт, не заслуговують на увагу, виходячи з того, що відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що відповідачем було відкрито новий рахунок у банку для можливості проводити розрахунки з виплати заробітної плати працівникам підприємства та зі звільненими працівниками.
У зв`язку з чим, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2019 року справу за територіальною підсудністю було направлено до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2019 року справу було прийнято до провадження.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2020 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання.
У судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідно ст. 247 ЦПК України, у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що особа_1 перебувала у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», що підтверджується копією трудової книжки (т.1 а.с. 14-15).
Наказами № ЗАлК-19-П025/02а та № ЗАлК-19-П026/02а від 04.03.2019 року особа_1 було звільнено з посади заступника генерального директора з правових питань підрозділу підпорядкування генерального директора та з посади адвоката юридичного відділу підрозділу підпорядкування генерального директора на підставі п.3 ст.38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного та Трудового договору (т.1 а.с.12-13).
Згідно ст. 43 Конституції України, право на одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи Трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, і це не оспорюється представником відповідача, що на час звільнення особа_1 відповідач не провів з нею розрахунок.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, заборгованість по заробітній платі АТ «ЗАлК» перед особа_1 на дату звільнення, становить за вирахуванням податків - 69 613, 67 грн., яка складається з 67 045, 78 грн. (заробітна плата за січень та за лютий 2020 року) та 2 567, 89 грн. (заробітна плата на березень).
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Заперечення відповідача про те, що позивачем не вірно зроблено розрахунок заборгованості, який перевищує заборгованість, яку визнає відповідач на 0, 93 грн., не заслуговує на увагу, оскільки відповідачем не було надано на спростування розрахунку позивача, а ні довідку про розмір заборгованості, а ні розрахунок заборгованості.
Разом з цим, 27.02.2020 року відповідачем до суду були надані письмові пояснення, відповідно до яких, АТ «ЗАлК» було виплачено наступні грошові кошти особа_1 в рахунок погашення заборгованості з заробітної плати, а саме: 24.05.2019 року - 1 000, 00 грн., 31.07.2019 року - 400, 00 грн., 29.08.2019 року - 400, 00 грн., 13.11.2019 року - 11626, 21 грн., а всього 13 426, 21 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №880 від 24.05.2019 року, №1039 від 31.07.2019 року, №1145 від 29.08.2019 року, №1477 від 13.11.2019 року та реєстрами до них.
З урахуванням проведених виплат, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем, який підлягає стягненню становить 69 613, 67 грн. - 13 426, 21 грн. = 56 186, 46 грн.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення компенсації за невикористані дні відпустки в сумі 66 760, 34 грн. в тому числі податки, збори та загальнообов`язкові платежі, що становлять 13 618, 27 грн., суд виходить з наступного.
Статтею 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Так, відповідач не заперечує, що після звільнення позивача, належна до виплати сума компенсації за невикористані відпустки не виплачена, але між сторонами виник спір в частині суми цієї компенсації. Сторони надали суду свої розрахунки.
Для визначення розміру вказаної компенсації суд враховує Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року.
За змістом абз. 1 п.2 вказаного Порядку, обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.
Так, у наданому позивачем розрахунку ці вимоги не були враховані (т.1 а.с. 8), оскільки були враховані лише виплати за січень та лютий 2019 року.
Разом з цим, наданий відповідачем розрахунок, складено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, який суд бере до уваги та відповідно до якого компенсація за невикористані відпустки складає 49 869, 43 грн. без утримання податку та інших обов`язкових платежів виходячи з наступного.
Так, відповідно до розрахунку відповідача середньоденна заробітна плата позивача на посаді заступника генерального директора з правових питань підрозділу підпорядкування генерального директора становить 862, 86 грн., а на посаді адвоката юридичного відділу підрозділу підпорядкування генерального директора - 22, 62 грн.
Відповідно до наказів № ЗАлК-19-П025/02а від 04.03.2019 року кількість днів не використаної відпустки особа_1 за час роботи на посаді заступника генерального директора з правових питань підрозділу підпорядкування генерального директора становить 57, 79 календарних днів, а відповідно до наказу № ЗАлК-19-П026/02а від 04.03.2019 року на посаді адвоката юридичного відділу підрозділу підпорядкування генерального директора - 0, 21 календарних днів.
Отже, загальна сума компенсації за невикористані дні відпустки позивача становить: 862, 86 грн. ? 57, 79 календарних днів + 22, 62 грн. ? 0, 21 календарних днів. = 49 869, 43 грн.
Крім того, враховуючи той факт, що особа_1 була звільнена з займаних посад за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов Трудового та колективного договорів, тобто на підставі п. 3 ст.38 КЗпП України, то згідно ст. 44 КЗпП України їй має бути виплачена вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Між сторонами виник спір в частині суми вихідної допомоги.
При розрахунку середньомісячної заробітної плати для визначення розміру вихідної допомоги суд курується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року.
Відповідно до аб.3 ч.2 Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Разом з цим, ч.4 Порядку визначено які виплати не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати.
Так, у розрахунку позивача для обрахування середньомісячної заробітної плата були взяті виплати, у тому числі дотація на харчування, тарифна відпустка та заробітна плата на роботі за сумісництвом, які відповідно до п.п. з, ї абз 1 та абз. 2 ч.4 Порядку не враховуються.
Разом з тим, надана відповідачем довідка №13 від 14.05.2019 року про середню заробітну плату позивача зроблена відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року та береться судом до уваги.
Розраховуючи розмір вихідної допомоги передбаченої ст. 44 КЗпП України, суд бере наступні показники.
250 днів (річний фонд робочого часу) : 12 місяців = 20, 83 середня кількість робочих днів на місяць.
Так, відповідно до довідки №13 від 14.05.2019 року, середньоденна заробітна плата позивача становить 1 719, 58 грн. (т.1а.с.84).
Таким чином, розмір вихідної допомоги становить 1 719, 58 грн. ? 20, 83 робочі дні ? 3 місяці = 107 456, 55 грн.
Крім того, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).
Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 року N 13 постановив, що суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення. Посилання відповідача на відсутність коштів не виключає його відповідальності.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
З огляду на наведене, доводи відповідача щодо несвоєчасної виплати нарахованої заробітної плати, а також всіх належних до виплати компенсацій при звільнені, які зводяться до того, що затримка розрахунку з позивачем допущена, у зв`язку із об`єктивними обставинами, внаслідок накладення державним виконавцем арешту на рахунки відповідача, тобто не з вини відповідача, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, на переконання суду є неспроможними.
З урахуванням зазначеного середній заробіток за час затримки виплати належних позивачу з дати звільнення до ухвалення рішення становить: 282 робочі дні ? 1 719, 58 грн. (середньоденна заробітна плата) = 484 921, 56 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплат по день фактичного розрахунку суд зазначає проте, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки суд не може прийняти рішення на майбутнє. Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що після проведення відповідачем з ним розрахунку він має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з моменту ухвалення даного рішення то день фактичного розрахунку.
Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 року у справі №359/10023/16-ц дійшов висновку, що суд має визначати суму середнього заробітку працівника за час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення суми компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари й тарифів на послуги з грудня 2018 року по 01.12.2019 року у розмірі 7 142, 19 грн.
Так, відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари i тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ч. 5ст. 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
За правилами ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
З урахуванням зазначеного та враховуючи наданий позивачем розрахунок, який не було спростовано відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягаю задоволенню у повному обсязі.
Поряд з цим, суд зазначає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої заборгованості шляхом стягнення з рахунків його відокремленого структурного підрозділу - Придніпровське виробниче управління ПАТ «ЗАлК», є необґрунтованими. Позивачем не наведено даних щодо перебування у трудових відносинах безпосередньо із зазначеним підрозділом відповідача. Крім того, порядок стягнення присуджених до стягнення сум за рішенням суду, яке набрало законної сили, тобто виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження».
За таких обставин, така вимога позивача не підлягає задоволенню у повному обсязі, та присудженні до стягнення суми за даним рішенням, підлягають стягненню з відповідача у справі - Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи, які входять до складу судових витрат.
За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надала суду угоду про надання правової допомоги № 07/19 від 08 квітня 2019 року (т.1 а.с. 22-23), ордер на надання правової допомоги адвоката Фуклєвої А.В. (т.1 а.с. 98), ордер на надання правової допомоги адвоката Волошиної Є.В. (т.1 а.с. 140), акт виконаних робіт від 23 липня 2019 року до угоди про надання правової допомоги №07/09 від 08 квітня 2019 року (т.1 а.с.175-176), додаткову угоду №1 до угоди про надання правової допомоги № 07/19 від 08 квітня 2019 року (т.1 а.с. 177), додаткову угоду №2 від 27 грудня 2019 року до угоди про надання правової допомоги № 07/19 від 08 квітня 2019 року (т.1 а.с. 219), акт виконаних робіт від 27 грудня 2019 року до угоди про надання правової допомоги №07/09 від 08 квітня 2019 року (а.с.220), угоду про надання правової допомоги № 03/20 від 10 січня 2020 року.
Згідно угоди про надання правової допомоги від 8 квітня 2019 року, укладеної між Адвокатським об`єднанням «Преміум» в особі директора [Б.] О.П. та [В.] О.І., клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту по здійсненню захисту прав та інтересів клієнта у відносинах з будь-якими органами у судах усіх інстанцій (п.1.1. угоди); за надані послуги клієнт виплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 7 000 грн. та сплачує фактичні видатки, пов`язані з виконанням доручення (п. 3.1. угоди) (т.1 а.с. 22-23).
Додатковою угодою №1 від 23 липня 2019 року до угоди про надання правової допомоги № 07/19 від 08 квітня 2019 року встановлено, що вартість наданих послуг за умовами угоди про надання правової допомоги від 08 квітня 2019 року щодо представлення та захисту інтересів клієнта у Заводському районному суді м. Запоріжжя щодо стягнення з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, компенсації втрати частини заробітної плати станом на 23 липня 2019 року становить 13 200 грн. (п.1.1. додаткової угоди); вартість участі адвоката в одному судовому засіданні у суді першої інстанції складає 700 грн.; у разі участі адвоката у судових засіданнях по справі після підписання даної додаткової угоди загальна вартість угоди збільшується на вартість участі адвоката у кожному подальшому судовому засіданні у суді першої інстанції (п.1.2. додаткової угоди); оплата послуг, визначених вказаною додатковою угодою відбувається шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання після фактичного виконання рішення Акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в повному обсязі (п.1.3. додаткової угоди) (а.с. 177).
Згідно акту виконаних робіт від 23 липня 2019 року до угоди про надання правової допомоги №07/09 від 08 квітня 2019 року, клієнту за період з 08 квітня 2019 року по 23 липня 2019 року надані юридичні послуги на загальну суму 13 200 грн. (а.с. 175-176).
Згідно акту виконаних робіт від 27 грудня 2019 року до угоди про надання правової допомоги № 07/19 від 8 квітня 2019 року, клієнту за період з 23 липня 2019 року по 27 грудня 2019 року надані юридичні послуги на загальну суму 2 400 грн. (а.с. 220).
Додатковою угодою №2 від 27 грудня 2019 року до угоди про надання правової допомоги №07/09 від 08 квітня 2019 року встановлено, що вартість наданих послуг за умовами угоди про надання правової допомоги №07/19 від 08 квітня 2019 року щодо представлення та захисту інтересів клієнта по справі №332/1246/19 щодо стягнення з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, компенсації втрати частини заробітної плати станом на 27 грудня 2019 року становить 15 600 грн. (п.1.1. додаткової угоди) (т.1 а.с. 219).
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем надано детальний розпис наданих послуг, однак всупереч зазначеним вимогам процесуального законодавства докази, що підтверджують здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, суду не надані, що унеможливлює стягнення цих витрат.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Разом з цим, суд вважає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 2 443, 76 грн., які підтверджуються квитанцією №пн84935с1 від 19.04.2019 року на суму 2 059, 56 грн. (т.1 а.с.47) та квитанцією №пн84943с1 від 19.04.2019 року у розмірі 384, 20 грн (т.1 а.с.49).
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заробітної плати, належних сум у зв`язку зі звільненням, середнього заробітку за невиплачену в строк заробітну плату, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, код єдрпоу 00194122) на користь особа_1 (ІПН номер_1 , місце мешкання, адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2018 року по березень 2019 року у загальному розмірі 56 186 (п`ятдесят шість тисяч сто вісімдесят шість) гривень 46 копійок за вирахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, код єдрпоу 00194122) на користь особа_1 (ІПН номер_1 , місце мешкання, адреса_1 ) компенсацію за невикористані дні відпустки у загальному розмірі 49 869 (сорок дев`ять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) гривень 43 копійки без утримання податків й інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, код єдрпоу 00194122) на користь особа_1 (ІПН номер_1 , місце мешкання, адреса_1 ) вихідну допомогу у розмірі 107 456 (сто сім тисяч чотириста п`ятдесят шість) гривень 55 копійок без утримання податків й інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, код єдрпоу 00194122) на користь особа_1 (ІПН номер_1 , місце мешкання, адреса_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 05.03.2019 року по 17.04.2020 року у розмірі 484 921 (чотириста вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять одна) гривна 56 копійок без утримання податків й інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, код єдрпоу 00194122) на користь особа_1 (ІПН номер_1 , місце мешкання, адреса_1 ) компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари й тарифи на послуги з грудня 2018 року по 01.12.2019 року у розмірі 7 142 (сім тисяч сто сорок дві) гривні 19 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, код єдрпоу 00194122) на користь особа_1 (ІПН номер_1 , місце мешкання, адреса_1 ) судовий збір у розмірі 2 443 (дві тисячі чотириста сорок три) гривні 76 копійок.
В іншій частині позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.
Повний текст рішення складено 17 квітня 2020 року.





Суддя: В.О. [М.]